Постанова

від 25.02.2020 по справі 922/2279/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2279/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - не з`явився;

відповідач - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради (далі - Рада, Позивач)

на рішення Господарського суду Харківської області (суддя Суслова В. В.) від 08.10.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Россолов В. В, судді: Хачатрян В. С., Ільїн О. В) від 18.12.2019 у справі

за позовом Ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттрикотаж" (далі - ТОВ "Спорттрикотаж", Відповідач)

про розірвання договору,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 18.07.2019 Рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Спорттрикотаж" про розірвання договору від 26.12.2001 № 2741 на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові (далі - Земельна ділянка), зареєстрованого в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 28.12.2001 за № 2741 (далі - Договір).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що з моменту укладання Договору істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при його укладенні; Рада не могла передбачити перехід ТОВ "Спорттрикотаж" на спрощену систему оподаткування та суттєву зміну законодавства, що звільнило Відповідача від обов`язку вносити плату за користування Земельною ділянкою; якби Рада могла передбачити ці обставини, то не укладала б Договір або уклала його на інших умовах.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що предметом Договору є передача Земельної ділянки у користування ТОВ "Спорттрикотаж" без прив`язки до його податкового статусу, а мета укладення Договору з боку Ради не полягала у передачі Земельної ділянки у користування діючому та постійному суб`єкту сплати земельного податку; в тексті Договору сторони не передбачили, що його чинність залежить від наявності у орендаря статусу суб`єкта сплати земельного податку та триваючого обов`язку з його сплати; Рада не довела, що сторони Договору виходили з неможливості зміни статусу орендаря, як діючого суб`єкта сплати земельного податку; на момент укладання Договору ТОВ "Спорттрикотаж" застосовувало спрощену систему оподаткування, а Рада знала або могла знати про наявність цієї обставини; Рада не була позбавлена можливості укласти з ТОВ "Спорттрикотаж" договір оренди земельної ділянки, а не тимчасового користування земельною ділянкою; сама по собі зміна земельного законодавства не може розглядатись, як істотна зміна обставини, якою сторони керувалися при укладенні договору, оскільки не пов`язана з умовами та метою виникнення правовідносин, а виступає лише засобом їх регулювання з боку держави; з моменту укладення Договору та до теперішнього часу Рада не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на внесення змін в істотні умови Договору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 08.01.2020 Рада звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що в Договорі не було визначено податковий статус орендаря як істотну умову, не впливає на застосування до спірних правовідносин статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки ключовою ціллю Договору є отримання плати за землю (земельного податку), а спірні правовідносини є грошовим зобов`язанням, у якому на Відповідача покладено обов`язок оплатити користування землею, якому відповідає право Ради вимагати таку оплату (частина перша статті 509 ЦК України).

4.2. Суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для відмови у позові, у зв`язку з тим, що в Договорі сторони не передбачили обов`язкового статусу орендаря як суб`єкта сплати земельного податку, оскільки приписи статті 652 ЦК України передбачають її застосування у разі не встановлення договором наслідків істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що і відбулося у спірних правовідносинах. Враховуючи, що умовами Договору не передбачені наслідки зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а такі наслідки настали, суд першої інстанції повинен був встановити наявність істотної зміни обставин та застосувати положення статті 652 ЦК України.

4.3. Суди дійшли хибного висновку, що сама по собі зміна земельного законодавства не може бути істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. При цьому, суди не взяли до уваги, що ТОВ Спорттрикотаж не є власником або постійним землекористувачем Земельної ділянки, а єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України, далі - ПК України).

4.4. Висновки судів про те, що Рада знала або могла знати про перехід ТОВ Спорттрикотаж на спрощену систему оподаткування є помилковим, оскільки цей перехід відбувся без погодження, інформування та участі Ради, що призвело до погіршення її становища як орендодавця за Договором. Поряд з цим, обставини правомірності переходу ТОВ Спорттрикотаж на спрощену систему оподаткування та підстави такого переходу не впливають на розгляд цієї справи.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу Ради залишити без задоволення.

5.2. Доводи у відзиві на касаційну скаргу подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради; розгляд справи призначено на 25.02.2020; встановлено строк для подання відзиву до 21.02.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 26.12.2001 на підставі рішень Ради від 28.03.1996 № 240, від 23.04.1997 № 332 та від 24.12.2001 № 2616 Рада та ТОВ "Спорттрикотаж" уклали Договір за умовами якого Рада надала, а ТОВ "Спорттрикотаж" прийняло в тимчасове користування Земельну ділянку (пункт 1.1 Договору).

7.2. Пунктом 1.2 Договору визначено, що Земельна ділянка надається у тимчасове користування строком до 06.06.2021 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд.

7.3. Відповідно до пункту 2.1. Договору плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку в розмірі 1 711,05 грн до 31.12.2001, а з 01.01.2002 - 2 516,26 грн.

7.4. Рішенням Ради від 27.02.2008 № 41/08 затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові.

7.5. Рішенням Ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Рада розробила та затвердила технічну документацію на всі землі м. Харкова в тому числі і на Земельну ділянку.

7.6. За Витягом № 1920383401116 від 07.08.2019 з реєстру платників податку, виданого ГУ ДФС у Харківській області, ТОВ "Спорттрикотаж" (код ЄДРПОУ 05501681) знаходиться на спрощеній системі оподаткування 3 групи, податкова адреса та місце провадження господарської діяльності -вул. Кузнечна, 17 у м. Харкові.

7.7. За довідкою ГУ ДФС у Харківській області від 07.08.2019 станом на 07.08.2019 ТОВ "Спорттрикотаж" не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган.

7.8. За Свідоцтвом платника єдиного податку ДПС України серія № 826505 від 16.05.2012 місце провадження господарської діяльності ТОВ "Спорттрикотаж"- м. Харків, вул. Кузнечна, 17.

7.9. За витягом КП БТІ від 15.12.2008 нежитлові будівлі ТОВ "Спорттрикотаж" розташовані за адресою: м. Харкові, вул. Кузнечна, 17.

7.10. ТОВ "Спорттрикотаж" як платник єдиного податку, що використовує будівлі та споруди (їх частини) по вул. Кузнечна, 17 в м. Харків для впровадження господарської діяльності оформило право користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна та не повинно сплачувати земельний податок, а тому звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку (пункт 297.1 статті 297 ПК України).

7.11. На момент укладання Договору ТОВ "Спорттрикотаж" застосовувало спрощену систему оподаткування та сплачувало єдиний податок як суб`єкт малого підприємництва, що підтверджується Свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва -юридичною особою № 2038001553 від 14.12.2001, серія № 117651.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

8.2. Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена у статті 651 ЦК України, за якою не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

В частині другій цієї статті зазначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

8.3. Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

8.4. Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 911/537/19.

8.5. Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

8.6. Згідно з частиною четвертою цієї статті зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

8.7. Розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, можливе у разі наявності вказаних чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16.

8.8. Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Таким чином, передбачене вказаними статтями право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним в статті 652 ЦК України.

Таке право сторони можуть реалізувати у разі, коли вони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16.

8.9. Водночас, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 911/537/19.

8.10. Наведені правові висновки узгоджуються з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору та висновками Верховного Суду, викладеними у підпунктам 8.24, 8.25 постанови від 10.12.2019 у справі № 926/1557/18, що за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є винятковими заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

8.11. При цьому, можливість внесення змін у договір як більш гнучкий засіб урегулювання правовідносин сторін може бути застосований у разі, якщо, з огляду на конкретні обставини, розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам та матиме наслідком завдання шкоди, що значно перевищуватиме необхідні для виконання договору затрати, отже є необґрунтованим з точки зору необхідності вчинення сторонами ряду заходів щодо забезпечення відновлення становища залежно від ступеню виконання зобов`язань за цим договором, та понесення у зв`язку з цим фінансових та інших витрат, тобто за принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору.

8.12. Таким чином, виходячи зі змісту статей 651, 652 ЦК України та принципу "найменших негативних наслідків" для сторін договору, Суд доходить висновку, що розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, як засіб урегулювання спірних правовідносин сторін, може бути реалізований лише після того, як сторони (одна зі сторін) вчинили дії, спрямовані на приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, шляхом внесення у нього змін і не досягли відповідної згоди, тобто після застосування більш гнучкого та менш обтяжливого засобу врегулювання суперечності.

8.13. Суди встановили, що з моменту укладення Договору та до моменту звернення з позовом у цій справі Рада не вчиняла жодних дій, спрямованих на внесення змін у Договір.

8.14. За наведених обставин Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для розірвання Договору, оскільки сторони не вчиняли дій, спрямованих на приведення Договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, шляхом внесення до нього змін, а розірвання Договору з тими його умовами, які встановили суди, у судовому порядку з підстав, передбачених приписами частини другої статті 652 ЦК України, можливе лише у разі якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

8.15. Ураховуючи викладене, Суд відхиляє посилання Скаржника (підпункти 4.1-4.4 цієї постанови) на неправильне застосування судами приписів статті 652 ЦК України та помилкову оцінку ними умов Договору, його ключової цілі, зміни податкового статусу орендаря та земельного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, і обізнаності Ради про перехід ТОВ Спорттрикотаж на спрощену систему оподаткування, які вважає передчасними, з огляду на те, що вони стосуються питання зміни істотних обставин Договору та наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, які мають досліджуватись судами після відповіді першочергове питання, чи досягли сторони згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

8.16. Ураховуючи, що суди за результатами дослідження наданих сторонами доказів в сукупності встановили, що сторони не вчиняли дій, спрямованих на приведення Договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, шляхом внесення у нього змін, Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій повно встановили всі істотні обставини справи, надали їм належну правову оцінку та правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дійшли правильного висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

8.17. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, Суд доходить висновку, що доводи Ради у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про необхідність відмовити у задоволенні позову, а підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 922/2279/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак