Рішення

від 10.12.2019 по справі 910/12436/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 910/12436/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБ СТРОЙ" (61072, м.Харків, вул.Двадцять третього Серпня 20А,оф. 308/1, код ЄДРПОУ 41385274)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРІНТЕРБУД" (03039, м.Київ, вул.М.Грінченка 18, код ЄДРПОУ 41445899)

про стягнення 1 000 690,18 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Грушко О.О. адвокат

Від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАБ СТРОЙ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРІНТЕРБУД" про стягнення 1 000 690,18 грн заборгованості за договором поставки № 26/12 від 26.12.2018, з яких: 954 458,10 грн основного боргу, 14 424,18 грн 3% річних, 31 807,90 грн інфляційних втрат та покладення на відповідача 10 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

13.09.2019 позивач подав до суду документи по справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.09.2019 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 17.10.2018.

Судове засідання 17.10.2019 не відбулося у зв`язку з відсутністю енергопостачання в приміщенні залу судового засідання (акт від 17.10.2019).

Ухвалою суду від 17.10.2019 підготовче засідання призначено на 12.11.2019.

У засіданні суду 10.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України. Ухвали суду від 17.09.2019, 17.10.2019, 12.11.2019 були надіслані відповідачу на адресу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03039, м.Київ, вул.М.Грінченка 18, та отримані відповідачем - 25.09.2019, 22.10.2019, 18.11.2019 відповідно.

Жодних клопотань та пояснень від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи по суті спору, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 12.11.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 10.12.2019.

10.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

26.12.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 26/12, за умовами якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар відповідно до специфікації та/або товаросупроводжувальних документів на умовах, викладених у договорі, а відповідач - прийняти та сплатити вартість товару в порядку та в строки, вказані у пп.4.1, 4.2, 4.3 договору.

Ціна договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору та суми, яка була затрачена на перевозку товару (п.3.4 договору).

Сторони у п.4.1 договору визначили, що покупець здійснює 100% попередню оплату за кожну партію товару згідно виставленого постачальником рахунку, сторони можуть погодити інші строки розрахунків, про що зазначається у рахунку на оплату.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах постачальника в цьому договорі. товар вважається оплаченим тільки після документального підтвердження зарахування банком на поточний рахунок постачальника коштів від покупця за партію товару (п.4.2 договору).

Згідно положень п.9.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов за даним договором.

За видатковими накладними № 22 від 08.02.2019 на суму 102 840,62 грн, № 23 від 08.02.2019 на суму 89 754,52 грн, № 37 від 14.02.2019 на суму 455 452,48 грн, № 38 від 18.02.2019 на суму 482 299,48, № 39 від 19.02.2019 на суму 266 760,00 грн, №40 від 19.02.2019 на суму 24 111,00 грн, позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений договір товар, вартістю 1 421 218,10 грн.

Позивач виставив для оплати рахунки № 11 від 01.02.2019 на суму 558 293,10 грн, № 15 від 07.02.2019 на суму 596 164,99 грн, №20 від 18.02.2019 на суму 266 760,00 грн.

Згідно доданих до позову копій банківських виписок з рахунку позивача, відповідачем було сплачено в рахунок вартості товару кошти у сумі 466 760,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару, вартістю 1 421 218,10 грн виконав частково на суму 466 760,00 грн, несплаченими залишились 954 458,10 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку. За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано 14 424,18 грн 3% річних, 31 807,90 грн інфляційних втрат.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками товариств без зауважень та заперечень, підтверджують факт поставки товару по договору на суму 1 421 218,10 грн.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на час звернення до суду за поставлений товар склала 954 458,10 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отриманий товар, в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару за накладними є таким, що настав, і позивачем враховуючи ч. 1 ст. 692 ЦК України правомірно визначено строк оплати - датою поставки, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 954458,10 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 14 424,18 грн 3% річних, 31 807,90 грн інфляційних втрат, розрахунок яких здійснено за прострочення виконання зобов`язання по кожній видатковій накладній № 22, 23, 37, 38, 39, 40, суд зазначає, що наведений розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, суд вважає, що ці вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку позовних вимог не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБ СТРОЙ" є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також у позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги № 19/08-1Ю від 19.08.2019, укладеного між АБ Грушка Олексія та ТОВ "КАБ СТРОЙ , Специфікації № 1 від 19.08.2019 до договору, відповідно до якої гонорар за надання правової допомоги з питань стягнення за договором поставки № 26/12 від 26.12.2018 складає 10 000,00 грн, акт приймання-передання послуг від 15.11.2019 на суму 10000,00 грн, платіжне доручення № 1211 від 22.08.2019 на суму 12000,00 грн., ордер серія КС № 404739 від 10.09.2019, копію свідоцтва серія № 2585/10 від 29.04.2004 про право Грушко О.О. на заняття адвокатською діяльністю.

Приймаючи до уваги, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат у розмірі 10 000,00 грн підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та покладення зазначених витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРІНТЕРБУД" (03039, м.Київ, вул.М.Грінченка 18, код ЄДРПОУ 41445899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБ СТРОЙ" (61072, м.Харків, вул.Двадцять третього Серпня 20А, оф. 308/1, код ЄДРПОУ 41385274) 954 458 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 10 коп основного боргу, 14 424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 18 коп 3% річних, 31 807 (тридцять одну тисячу вісімсот сім) грн. 90 коп інфляційних втрат, 15 010 (п`ятнадцять тисяч десять) грн. 35 коп витрат по сплаті судового збору, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп витрат на оплату послуг адвоката.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2019.

Суддя О.М.Ярмак