Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/13576/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/13576/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , за участі секретаря

судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного

провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОЙЛ "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЛЕСПРОМ "

про стягнення 2 211 935,74 грн.,

за участі представників:

позивача - Грібінюкова І.П.,

відповідача - не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОЙЛ" (далі - ТОВ "ЛІНКОЙЛ" ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЛЕСПРОМ " (далі - ТОВ "УГЛЕСПРОМ" ) про стягнення 2 507 930, 59 грн., у тому числі 1 495 628, 39 грн. - заборгованості за поставлений товар, 822 677, 81 грн. - пені, 70 149, 70 грн. - 3 % річних та 119 474, 69 грн. - інфляційних втрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином та у повному обсязі не виконав зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки № 13 від 11.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13576/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2019.

30.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшов відзив ТОВ "УГЛЕСПРОМ" від 28.10.2019 на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно зі специфікацією від 15.05.2018 № 5 до договору, у зв`язку з тим, що така специфікація, за твердженням відповідача, ніколи не підписувалася директором ТОВ "УГЛЕСПРОМ" . Крім того, у вказаному відзиві відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до пред`явлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ "УГЛЕСПРОМ" нарахованої суми пені та відмовити останньому в задоволенні зазначених вимог на цій підставі.

У судовому засіданні 05.11.2019 без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.11.2019.

20.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшла відповідь позивача від 18.11.2019 на відзив, у якій останній зазначив про необґрунтованість посилань відповідача на непідписання його уповноваженим представником специфікації від 15.05.2018 № 5 до укладеного між сторонами договору поставки. Крім того, до цієї заяви по суті спору позивачем було долучено заяву від 18.11.2019, згідно якої останній зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з ТОВ "УГЛЕСПРОМ " 1 395 628, 39 грн. заборгованості за поставлений товар, 599 740, 75 грн. пені, 76 853, 11 грн. 3 % річних та 139 713, 49 грн. інфляційних втрат. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 26.11.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

27.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли заперечення відповідача від 25.11.2019, в яких останній зазначив про необґрунтованість заявлених ТОВ "ЛІНКОЙЛ" вимог.

До Господарського суду міста Києва 16.12.2019 від представника ТОВ "УГЛЕСПРОМ" надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 17.12.2019 мотивуючи його тим, що повноважний представник 17.12.2019 прийматиме участь у якості захисника, під час проведення Прокуратурою Київської області слідчих дій.

Суд, за результатами розгляду даного клопотання, відмовив у його задоволенні, оскільки представником ТОВ "УГЛЕСПРОМ" не надано доказів в підтвердження тих обставин, на які посилається у клопотанні.

У судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання 17.12.2019 повноважних представників не направив.

У судовому засіданні 17.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 11.04.2018 укладено договір поставки № 13, за умовами якого позивач зобов`язався у встановлений термін поставити у власність відповідача вугільну продукцію, а останній - прийняти та оплатити вартість цього товару на умовах, викладених у даному договорі.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За змістом пункту 2.1 цього договору ціна на товар є договірною, встановлюється за згодою сторін у національній валюті України - гривні, а також вказується в укладених сторонами специфікаціях. Ціна може змінюватися згідно змінам курсу НБУ у порядку, визначеному в специфікаціях.

Ціна товару, який підлягає поставці або поставлений на умовах укладеної сторонами специфікації, може бути змінена виключно за письмовою згодою обох сторін (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 наведеної угоди поставка товару на адресу покупця або за його реквізитами здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відправником товару, що поставляється, та/або його одержувачем може бути підприємство, яке не є стороною за даним договором (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.7 цієї угоди датою поставки товару та переходу права власності на товар є дата, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією відправлення.

За змістом пунктів 4.1-4.3 договору умови розрахунків вказуються в специфікаціях до цього договору. Покупець розраховується з постачальником за товар у грошовій формі. Оплата здійснюється на підставі рахунків постачальника у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умова оплати: 100 % передоплата протягом 1 дня з дати узгодження обсягу партії товару до поставки, що зазначена в рахунку постачальника якщо інше не зазначено в специфікаціях до цього договору.

У пункті 4.4 договору сторони домовились, що при транспортуванні вугілля оплата залізничного тарифу здійснюється постачальником з подальшою компенсацією його вартості покупцем на підставі наданих постачальником рахунку, залізничної накладної та акту надання послуг.

Відповідно до пункту 11.1 цього договору останній вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання цього договору сторонами було підписано специфікацію № 1 від 18.04.2018, № 2 від 08.05.2018, № 3 від 12.05.2018, № 4 від 13.05.2018, № 5 від 15.05.2018, № 6 від 16.05.2018, № 7 від 30.05.2018, № 8 від 01.06.2018 та № 9 від 16.06.2018, у яких було погоджено кількість, строк поставки та ціна вугілля.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що директор ТОВ "УГЛЕСПРОМ" не підписував специфікацію від 15.05.2018 № 5 до вищенаведеного договору.

Проте такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на те, що вказана специфікація, крім іншого, була скріплена відбитком печатки відповідача, що ТОВ "УГЛЕСПРОМ" у встановленому законом порядку спростовано не було. У той же час будь-яких клопотань, зокрема, щодо призначення судової експертизи з метою встановлення наявності підроблень відомостей, внесених до вищезазначеного документу, відповідачем заявлено не було.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 4 484 159,02 грн. (у т.ч. ПДВ).

Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями відповідних залізничних накладних, а також виставлених відповідачу рахунків на оплату.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки від 11.04.2018 № 13 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину ТОВ "УГЛЕСПРОМ" взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару виконало лише частково, сплативши позивачу 2 997 452,15 грн. та заборгувавши таким чином останньому на час пред`явлення даного позову 1 486 706,87 грн.

Слід також зазначити, що 02.10.2019 після звернення ТОВ "ЛІНКОЙЛ" до суду та відкриття провадження у даній справі відповідачем в рахунок погашення вищенаведеної заборгованості було додатково сплачено позивачу 100 000,00 грн.

У той же час вищевказане часткове погашення відповідачем суми наявної у нього заборгованості було враховано позивачем при поданні заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019.

За таких обставин станом на час вирішення даного спору заборгованість ТОВ "УГЛЕСПРОМ" перед позивачем за поставлений згідно договору від 11.04.2018 року товар становить 1 386 706,87 грн.

Частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 цієї статті).

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 11.04.2018 № 13, яка складає 1 386 706,87 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "УГЛЕСПРОМ" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "ЛІНКОЙЛ" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Разом із тим, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 921,52 грн., нарахованого на підставі акту коригування від 23.10.2018 № 1/10-18, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно пункт 4.6 укладеного сторонами договору, якщо у покупця виникла заборгованість перед постачальником за поставлене вугілля та на дату оплати цієї заборгованості відбулися зміни курсу НБУ долара США більш ніж на 1 % у бік збільшення від курсу НБУ на дату поставки, базова ціна неоплаченого вугілля підлягає коригуванню, і оплата заборгованості здійснюється покупцем у гривнях України за курсом НБУ гривні по відношенню до долара США + 1,5 % на дату платежу. Збільшення вартості вугілля оформлюється актом коригування вартості вугілля, який підлягає поверненню постачальнику в строки та на умовах, передбачених у пункті 5.2 цього договору.

За умовами пункту 5.2 цієї угоди покупець зобов`язаний повернути постачальнику оформлений акт прийому-передачі товару та/або видаткову накладну протягом 10 календарних днів з дати їх отримання. У разі ненадходження від покупця оформленого акту прийому-передачі товару/видаткової накладної постачальнику та/або заперечень по акту/накладній у встановлений для оформлення строк, акт прийому-передачі товару/видаткова накладна вважається оформленим з боку покупця, а товар - прийнятим в обсязі та за цінами, вказаними у вищезазначених документах.

Проте зі змісту вищевказаного акту коригування від 23.10.2018 № 1/10-18 вбачається, що останній було складено позивачем у зв`язку зі зміною курсу НБУ долара США більш ніж на 1 % у бік збільшення від курсу НБУ на дату поставки відповідачу товару за видатковими накладними від 16.05.2018 № 136, від 30.05.2018 № 239, від 01.06.2018 № 240, від 16.06.2018 № 256 та від 02.07.2018 № 316. Водночас позивачем не було надано суду вищенаведених видаткових накладних на поставку цього товару. Крім того, акт коригування від 23.10.2018 № 1/10-18 не містить підпису уповноваженої особи ТОВ "УГЛЕСПРОМ" та відтиску печатки відповідача, тоді як у матеріалах справи взагалі відсутні належні докази надання такого акту покупцю та поверненню його постачальнику в строки та на умовах, передбачених у пункті 5.2 цього договору.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019, просив суд стягнути з покупця 599 740, 75 грн. пені, з яких: 35 994, 34 грн. - пеня, нарахована у період з 30.09.2018 по 23.10.2018 на суму основного боргу в розмірі 1 586 706, 87 грн.; 272 900, 96 грн. - пеня, нарахована у період з 23.10.2018 по 26.04.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 495 628, 39 грн.; 120 469, 79 грн. - пеня, нарахована у період з 24.04.2019 по 19.07.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 495 628, 39 грн.; 68 266, 22 грн. - пеня, нарахована у період з 19.07.2019 по 06.09.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 495 628, 39 грн.; 35 157, 51 грн. - пеня, нарахована у період з 06.09.2019 по 02.10.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 495 628, 39 грн.; 29 021, 42 грн. - пеня, нарахована у період з 02.10.2019 по 25.10.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 395 628, 39 грн.; 37 930, 50 грн. - пеня, нарахована у період з 25.10.2019 по 26.11.2019 на суму основного боргу в розмірі 1 395 628, 39 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4 договору поставки передбачено, що у випадку порушення умов оплати товару, передбачених розділом 4 цього договору, покупець на вимогу постачальника зобов`язується сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Пеня нараховується від дня виникнення прострочення і по день остаточного погашення зобов`язання за договором.

Проте при дослідженні наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення з відповідача сум пені вбачається, що останній був виконаний з арифметичними помилками та порушенням механізму нарахування цієї штрафної санкції.

Так, враховуючи положення договору поставки, а також вищенаведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку про те, що арифметично вірної сумою пені, що підлягає нарахуванню в зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов`язання по оплаті поставленого йому вугілля, з урахуванням дат здійснених останнім часткових (повних) погашень сум заборгованості за кожною спірною поставкою, є 392 801, 12 грн, з яких: 2 303, 11 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 18.04.2018 № 14 товар у розмірі 164 830, 48 грн. у період з 19.04.2018 по 03.05.2018; 18 523, 89 грн. - пеня, нарахована на суму залишку основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 18.04.2018 № 14 товар у розмірі 114 830, 48 грн. у період з 04.05.2018 по 19.10.2018; 281, 19 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 08.05.2018 № 50 товар у розмірі 301 866, 80 грн. у період з 09.05.2018 по 09.05.2018; 2 095, 89 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 08.05.2018 № 50 товар у розмірі 150 000, 00 грн. у період з 10.05.2018 по 24.05.2018; 3 224, 76 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 12.05.2018 № 59 товар у розмірі 314 716, 09 грн. у період з 13.05.2018 по 23.05.2018; 14 427, 05 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 12.05.2018 № 59 товар у розмірі 286 188, 73 грн. у період з 24.05.2018 по 16.07.2018; 82, 65 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 12.05.2018 № 59 товар у розмірі 86 188, 73 грн. у період з 17.07.2018 по 17.07.2018; 567, 99 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 13.05.2018 № 60 товар у розмірі 609 757, 70 грн. у період з 14.05.2018 по 14.05.2018; 97 669, 43 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 13.05.2018 № 60 товар у розмірі 552 702, 98 грн. у період з 15.05.2018 по 14.11.2018; 65 686, 67 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 15.05.2018 № 62 товар у розмірі 369 538, 13 грн. у період з 16.05.2018 по 16.11.2018; 10 677, 80 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.05.2018 № 71 товар у розмірі 603 312, 23 грн. у період з 17.05.2018 по 04.06.2018; 802, 64 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.05.2018 № 71 товар у розмірі 86 165, 56 грн. у період з 05.06.2018 по 14.06.2018; 23 079, 99 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.05.2018 № 72 товар у розмірі 604 318, 15 грн. у період з 17.05.2018 по 26.06.2018; 2 264, 22 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.05.2018 № 72 товар у розмірі 48 140, 55 грн. у період з 27.06.2018 по 01.07.2018; 52 113, 11 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.05.2018 № 72 товар у розмірі 38 140, 55 грн. у період з 02.07.2018 по 17.11.2018; 2 603, 35 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 30.05.2018 № 143 товар у розмірі 349 346, 20 грн. у період з 31.05.2018 по 07.06.2018; 51 041, 10 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 30.05.2018 № 143 товар у розмірі 300 000, 00 грн. у період з 08.06.2018 по 30.11.2018; 1 954, 17 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 01.06.2018 № 160 товар у розмірі 349 642, 62 грн. у період з 02.06.2018 по 07.06.2018; 838, 36 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 01.06.2018 № 160 товар у розмірі 300 000, 00 грн. у період з 08.06.2018 по 10.06.2018; 35 556, 16 грн. - пеня, нарахована на залишок суми основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 01.06.2018 № 160 товар у розмірі 210 000, 00 грн. у період з 11.06.2018 по 02.12.2018; 2 773, 03 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 16.06.2018 № 196 товар у розмірі 297 693, 00 грн. у період з 17.06.2018 по 26.06.2018; 556, 72 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за поставлений відповідно до рахунку від 02.07.2018 № 244 товар у розмірі 298 825, 70 грн. у період з 03.07.2018 по 04.07.2018; 1 838, 92 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за рахунком від 17.07.2018 № 280 у розмірі 10 155, 96 грн. у період з 18.07.2018 по 18.01.2019; 1 838, 92 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за рахунком від 17.07.2018 № 281 у розмірі 10 155, 96 грн. у період з 18.07.2018 по 18.01.2019.

У той же час, як було зазначено вище, у відзиві на позовну заяву від 28.10.2019 ТОВ "УГЛЕСПРОМ" було заявлено про застосування судом строку позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача заявленої суми пені.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 2 вищезазначеної статті).

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно частиною 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 254 ЦК України встановлено, що строк, який визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку.

За приписами частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 вказаної статті).

Зі змісту частини 6 статті 232 ГК України вбачається, що пеня починає нараховуватися від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов`язань, що з нього виникають, позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов`язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

З відбитку вхідного штампу канцелярії Господарського суду міста Києва, проставленого на першій сторінці позовної заяви ТОВ "ЛІНКОЙЛ" , вбачається, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права 30.09.2019.

Відтак, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності та положення вищенаведених законодавчих приписів, а також беручи до уваги встановлені судом дійсні періоди прострочення відповідачем виконання спірних грошових зобов`язань та належні періоди нарахування пені (за якими останнім днем можливого нарахування цієї штрафної санкції є 18.01.2019), початком строку для стягнення з відповідача пені є 30.09.2018, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 30.09.2019.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що стягненню з ТОВ "УГЛЕСПРОМ" підлягає пеня у розмірі 2 223, 74 грн., з яких: 1 111, 87 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за рахунком від 17.07.2018 № 280 у розмірі 10 155, 96 грн. у період з 30.09.2018 по 18.01.2019, а також 1 111, 87 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу за рахунком від 17.07.2018 № 281 у розмірі 10 155, 96 грн. у період з 30.09.2018 по 18.01.2019.

Разом із тим, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 597 517, 01 грн. пені слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності до таких вимог.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної оплати товару, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019, згідно наданого останнім розрахунку просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 76 853,11 грн., нараховані на відповідні суми основного боргу в період з 19.04.2019 по 26.11.2019, а також 139 713,49 грн. інфляційних втрат, нарахованих на ці суми основного боргу в зазначений період.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені ТОВ "ЛІНКОЙЛ" до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищують розрахованих сум цих компенсаційних виплат у дійсні періоди прострочення відповідачем виконання його грошових зобов`язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЛЕСПРОМ" про стягнення 2 211 935,74 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЛЕСПРОМ" (01042, місто Київ, вулиця Філатова, будинок 10А, офіс 2/60, ідентифікаційний код 39920937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОЙЛ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Жовтнева, будинок 31 А, ідентифікаційний код 41751028) 1 386 706 (один мільйон триста вісімдесят шість тисяч сімсот шість) грн. 87 коп. - основного боргу, 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 74 коп. - пені, 76 853 (сімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн. 11 коп. - трьох процентів річних, 139 713 (сто тридцять дев`ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 49 коп. - інфляційних втрат та 24 082 (двадцять чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 46 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.12.2019.

Суддя Т.Ю.Кирилюк