Рішення

від 12.12.2019 по справі 922/2754/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2754/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, м. Харків 2) ВІЛЬХІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, с. Вільхівка до 1) ОСОБА_1 , 2) ФГ " Шаповалов Павло Юрійович ", с. Верхня Роганк про розірвання договору оренди землі за участю представників:

прокуратури - Мамотов М.О.

позивача - Тарасов А.Г.

відповідача-1 - не з`явився

відповідача-2 - Тополя А.О.

третьої особи (ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ) - не з`явився

третьої особи ( ВІЛЬХІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року до господарського суду звернувся заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Шаповалов Павло Юрійович" та фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 11 квітня 2008 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 квітня 2008 року за № 040870300011, відносно земельної ділянки загальною площею 43,2650 га (кадастровий номер 6325184000602:00560002), розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області. Судовий збір стягнути з відповідачів за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою суду від 28.08.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 10.09.2019 р. о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

10.09.2019 р. від представника ФГ Шаповалов Павло Юрійович надійшов відзив на позовну заяву (вх.21498), в якому відповідач не погоджується з визначеним прокурором розміром заборгованості за спірним договором оренди землі та повідомляє про погашення заборгованості на загальну суму 36735,72 грн.

10.09.2019 р. від представника Харківської районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі (вх.21502), в яких позивач підтримує позов прокуратури та просить його задовольнити. Також, позивач просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ та ВІЛЬХІВСЬКУ СІЛЬСЬКУ РАДУ.

Ухвалою від 10.09.2019 р. було задоволено клопотання представника позивача щодо залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ВІЛЬХІВСЬКУ СІЛЬСЬКУ РАДУ.

17.09.2019 р. від Харківської місцевої прокуратури №6 надійшла відповідь на відзив (вх.22216).

Також, відповідь на відзив (вх.22215 від 17.09.2019 р.) було надано позивачем по справі.

01.10.2019 р. відповідачем було подано доповнення до відзиву (вх.23416 від 01.10.2019 р.), в якому зазначається, що відповідач не мав фінансової можливості здійснювати оплату орендної плати через відсутність прибутку від обробітку земельної ділянки у 2017-2018 роках.

03.10.2019 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області були надані пояснення на позовну заяву (вх. 23687).

Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження. Строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів за заявою представника відповідача, про що до протоколу судового засідання від 16.10.2019 р. було занесено відповідну ухвалу.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28.10.2019 р., було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2019 р. о 10:00.

12.11.2019 р. та 25.11.2019 р. судове засідання з розгляду справи по суті відкладалося з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, повного та всебічного встановлення обставин по справі.

У судовому засіданні 12.12.2019 р. прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача просив суд задовольнити позов прокуратури.

Присутній у судовому засіданні представник ФГ "Шаповалов Павло Юрійович" проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Інші учасники справи своїх представників у призначене судове засідання не направили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та присутніх представників сторін, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

З метою захисту інтересів держави місцева прокуратура звернулася до Харківської РДА листом від 25 вересня 2018 року № 04-28-4902вих18, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення та надавши строк до 25 жовтня 2018 року для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину. У той же час, відповідь Харківської РДА на вказаний лист до місцевої прокуратури не надходила. Прокурор зазначав, що станом на 20 серпня 2019 року порушення інтересів держави залишаються не усунутими. Відповідні заходи цивільно-правового характеру уповноваженим органом не вжито.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 постанови від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Зважаючи на викладене та враховуючи встановлену бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор в інтересах держави в особі Харківської РДА звернувся до суду із цим позовом.

Згідно ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

На виконання зазначених вимог при зверненні до суду з позовом прокурором було обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 24 постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 275/82/18, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Спори щодо внесення змін до договорів оренди землі даної категорії після державної реєстрації фермерського господарства не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №696/1308/16-ц), тому прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови Харківської РДА від 14 грудня 2007 року № 3060 Про передачу у власність та надання в оренду земельних ділянок гр. ОСОБА_1 . ОСОБА_1 в довгострокову оренду строком на 50 років надано земельну ділянку загальною площею 43,2650 га, розташовану за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення фермерського господарства. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325184000:02:005:0002. Станом на 21 серпня 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6325184000:02:005:0002 загальною площею 43,2650 га складає 1285102,74 грн.

На виконання вказаного розпорядження, 11 квітня 2008 року між Харківською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі. Правочин зареєстровано у Харківському районному відділі ХРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 квітня 2008 року за № 040870300011 (надалі - Договір). 25.04.2008 року ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором № 040870300011 від 25 квітня 2008 року прийняв вказану земельну ділянку.

Згідно п. п. 14-15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове (функціональне) використання землі для ведення селянського (фермерського) господарства.

В подальшому, за рішенням ОСОБА_1 від 24 травня 2008 року №1 створено (засновано) фермерське господарство Шаповалов Павло Юрійович , код ЄДРПОУ 35902165, яке 02 червня 2008 року пройшло державну реєстрацію.

Прокурор наголошував, що в силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із п. в) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Згідно із п. п. 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно із ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Вільхівської сільської ради в розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки, в загальній сумі 7475,55 грн.

Згідно із п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Однак, упродовж 2017 року - серпня 2019 року до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області орендна плата за Договором ОСОБА_1 або ФГ Шаповалов Павло Юрійович не сплачувалася. В той же час, орендована земельна ділянка обробляється - проводяться польові роботи.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за Договором в 2015 році нараховано 11390,79 грн. орендної плати, фактично сплачено - 27865,81 грн.; в 2016 році нараховано 16323,01 грн. орендної плати, фактично сплачено - 13070,00 грн.; в 2017 році нараховано 17302,39 грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн.; в 2018 році нараховано 17302,39 грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Упродовж 2015 - 2018 років ФГ Шаповалов Павло Юрійович податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало.

У період з 01 січня 2017 року по 19 липня 2019 року ОСОБА_1 не сплачував орендну плату. Станом на 19 липня 2019 року заборгованість по коду платежу 18010900 орендна плата з фізичних осіб за Договором складає 36367,86 грн.

З огляду на викладене, прокурор зазначав, що має місце факт систематичної несплати орендної плати за Договором.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В силу вимог ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу вимог п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України систематична несплата орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 35 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 36 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, умовами розірвання договору в односторонньому порядку є зокрема систематична (три і більше рази) несплата орендної плати у строки, встановлені цим договором.

Таким чином, прокурор вказував, що наявні визначені законом та Договором підстави для розірвання Договору в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що з доданих до відзиву копій статистичної звітності за 2017 звітний рік вбачається, що на спірній земельній ділянці була засіяна соя (ділянка гібридизації), яка не дала урожаю і її збирання було б недоцільним, а тільки призвело до збільшення збитків, тому було прийнято рішення не збирати врожай. Оскільки прибутку від обробітку даної земельної ділянки у 2017 році отримано не було, відповідно оплатити орендну плату не було фінансової можливості. У 2018 році вказана земельна ділянка, згідно з агрономічними нормами, була з весни залишена під паром (не засівалася), а була засіяна озимою пшеницею восени 2018 року.

Після збору врожаю озимої пшениці у 2019 році з`явилася можливість розрахуватися з боргами. На теперішній час земельна ділянка підготовлена під посіви озимої пшениці. 09.09.2019 року квитанціями № 0.0.14586671823.1 на суму 12367,86 грн, №0.0.1458671931.1 на суму 12000,00 грн, № 0.0.1458671011.1 на суму 12367,86 грн. було сплачено заборгованість за договором оренди від 11.04.2011 року на загальну суму 36735,72 грн. (до відзиву позивачем додано незавірені копії квитанцій).

Також, відповідач не погоджувався з сумою заборгованості з орендної плати, зазначеної в позові з посиланням на лист ГУ ДФС у Харківській області №22854/9/20-40-53-6-20 від 19.07.2019 року.

У відповіді на відзив прокурор зазначав, що до позовної заяви було надано лист Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019 р.№22854/9/20-40-53-6-20, з якого вбачається, що дані про суму заборгованості взяті з інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 , тобто вказана сума формується автоматично за допомогою інформаційної системи Податковий блок . Крім того, предметом даного позову є порушення відповідачем умов договору оренди землі внаслідок систематичної несплати ним орендної плати за земельну ділянку, а не стягнення суми заборгованості з орендної плати. У відзиві позивач не заперечує проти факту несплати ним з 01.01.2017 р. по 09.09.2019 р. орендної плати, тобто визнає факт систематичного порушення умов Договору, а сплата відповідачем 09.09.2019 р. суми заборгованості із орендної плати не спростовує факту систематичного порушення ним умов договору оренди.

У відповіді на відзив позивач також заперечував проти доводів відповідача та вказував, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки є підставою для розірвання договору, незважаючи на той факт, що заборгованість була оплачена в подальшому.

В доповненнях до відзиву відповідач вказував, що не мав фінансової можливості здійснювати оплату орендної плати через відсутність прибутку від обробітку земельної ділянки у 2017-2018 роках.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 21 цього закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено права та обов`язки орендодавця та орендаря. Зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 96, 206 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з вимогами ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до п. 35 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 36 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, умовами розірвання договору в односторонньому порядку є зокрема систематична (три і більше рази) несплата орендної плати у строки, встановлені цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачений ст. 32 Закону України "Про оренду землі", зокрема: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно інформації Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (а.с. 55) орендна плата за період з 2017 р. та по 25.07.2019 р. за договором оренди землі від 11.04.2008 р. від ОСОБА_1 , ФГ Шаповалов Павло Юрійови та гр. ОСОБА_4 до місцевого бюджету Вільхівської сільської ради не надходить.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 останньому за Договором в 2015 році нараховано 11390,79 грн. орендної плати, фактично сплачено - 27865,81 грн.; в 2016 році нараховано 16323,01 грн. орендної плати, фактично сплачено - 13070,00 грн.; в 2017 році нараховано 17302,39 грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн.; в 2018 році нараховано 17302,39 грн. орендної плати, фактично сплачено - 0,00 грн. Упродовж 2015 - 2018 років ФГ ОСОБА_1 податкові декларації з плати за землю не подавало та оренду плату не сплачувало. У період з 01 січня 2017 року по 19 липня 2019 року ОСОБА_1 не сплачував орендну плату.

З огляду на викладене, вищезазначені вимоги діючого законодавства та умови укладеного Договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2017-2019 років, що не спростовано останнім та взагалі не оспорюється орендарем, суд дійшов висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов Договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Таким чином, відповідачами не було висловлено заперечень відносно самого факту невнесення орендних платежів протягом 2017-2019 року (до серпня 2019 року), а фактично підтверджено цю обставину із посиланням на відсутність фінансової можливості для виконання зобов`язання.

Надаючи оцінку доводам відповідача відносно того, що він не мав фінансової можливості здійснювати оплату орендної плати через відсутність прибутку від обробітку земельної ділянки у 2017-2018 роках, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з абз. 2, 3, 5 ч.1 ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що посилання відповідача на те, що протягом 2017-2018 років останній не мав доходів та, як наслідок, мав складне фінансове становище, є власним комерційним ризиком особи, яка здійснює підприємницьку діяльність, і даний ризик не може та не повинен перекладатися на контрагентів такої особи, а тому судом не приймаються доводи відповідача в цій частині.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10 травня 2018 р. у справі №923/441/17 та в постанові від 22 жовтня 2019 р. у справі №923/826/18.

Предметом позову по даній справі є розірвання Договору оренди, а не стягнення суми заборгованості за орендними платежами, тому суд не може погодитися із запереченнями відповідача відносно розрахунків заборгованості, оскільки в даному випадку має значення встановлення самого факту систематичного невнесення орендної плати та фактичних підстав для розірвання спірного договору.

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Всупереч викладеному, відповідачами по справі не було надано до суду доказів сплати орендної плати за Договором оренди землі в період з 2017 р. по серпень 2019 р. та не було надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин у період 2017-2019 років, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання цього зобов`язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведеність факту безпідставного систематичного порушення орендарем умов Договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів протягом тривалого часу, а саме з 2017 року по серпень 2019 року. Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більш ніж двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на приписи діючого законодавства та умов п. 35, 36 Договору, є підставою для розірвання договору, незважаючи навіть на той факт, що заборгованість була оплачена в подальшому.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ореднарем було допущено систематичну несплату орендної плати у строки, встановлені Договором, а отже позовні вимоги щодо розірвання Договору оренди землі від 11 квітня 2008 року, укладеного між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник з вини відповідачів, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 11 квітня 2008 року, укладений між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (код ЄДРПОУ 04058775) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований у Харківському районному відділі ХРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 квітня 2008 року за № 040870300011, відносно земельної ділянки загальною площею 43,2650 га (кадастровий номер 6325184000:02:005:0002), розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (61001, Харківська обл., місто Харків, Основ`янський район, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108, за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 960,50 грн. судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства "ШАПОВАЛОВ ПАВЛО ЮРІЙОВИЧ" (62430, Харківська обл., Харківський район, село Верхня Роганка, ВУЛИЦЯ ВЕРХНЬОРОГАНСЬКА, будинок 54, ідентифікаційний код особи 35902165) на користь ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (61001, Харківська обл., місто Харків, Основ`янський район, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108, за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 960,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "18" грудня 2019 р.

Суддя Л.С. Лаврова