Постанова

від 17.12.2019 по справі 405/142/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 405/142/17

провадження № 61-32534св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК , відділ Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 , реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, мале приватне підприємство Озон , ОСОБА_3 , засновник МПП Озон - ОСОБА_4 ,

треті особи: Кіровоградське обласне об`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , Рада сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області, Рада сільськогосподарських підприємств Новгородківського району Кіровоградської області, Кіровоградська районна рада сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, Новоукраїнська рада сільськогосподарських товаровиробників Новоукраїнського району Кіровоградської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2017 року у складі судді Шевченко І. М. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Черненко В. В., Кіселика С. А., Дьомич Л. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК , відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 , реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, малого приватного підприємства Озон , ОСОБА_3 , засновника МПП Озон - ОСОБА_4 , треті особи - Кіровоградське обласне об`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , Рада сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області, Рада сільськогосподарських підприємств Новгородківського району Кіровоградської області, Кіровоградська районна рада сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, Новоукраїнська рада сільськогосподарських товаровиробників Новоукраїнського району Кіровоградської області, про скасування записів про правонаступництво і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК , відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 , реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, МПП Озон , ОСОБА_3 , засновника МПП Озон - ОСОБА_4 , треті особи: Кіровоградське обласне об`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , Рада сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області, Рада сільськогосподарських підприємств Новгородківського району Кіровоградської області, Кіровоградська районна рада сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, Новоукраїнська рада сільськогосподарських товаровиробників Новоукраїнського району Кіровоградської області, про скасування записів про правонаступництво і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював в Кіровоградському обласному центрі післядипломної підготовки працівників АПК з 05 січня 2007 року.

В червні 2007 року директор центру ОСОБА_6 повідомив, що підприємство перереєстровано з колективної форми власності, яка вже не могла існувати, в приватну - товариство з обмеженою відповідальністю Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК , де засновниками є трудовий колектив центру. Всіх працівників підприємства центру автоматично переводять до ТОВ.

Позивач зазначав, що хоча він офіційно і звільнився з займаної посади 31 жовтня 2012 року, але як співвласник продовжував займати кабінет і безкоштовно виконувати роботи на користь ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК (зокрема в 2013 році, представляючи інтереси ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК , брав участь у розгляді господарського спору (справа № 910/15471/13) на суму 283 512 грн).

В січні 2017 року до нього звернулась ОСОБА_5 з вимогою звільнити займаний ним з 2007 року кабінет, мотивуючи це тим що в грудні 2016 року засновниками ТОВ її призначено директором ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК , а він не має жодного відношення ні до працівників, ні до засновників товариства.

05 січня 2017 року він дізнався з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, що власником цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ Кіровоградській обласний центрі післядипломної підготовки працівників АПК .

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань побачив, що засновниками ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК з 2007 року є не працівники підприємства, а невідомі йому особи - ПП Озон з кінцевим бенефіціаром ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які не мали жодного відношення ні до підприємства Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК , ні до його засновників, ні до його трудового колективу.

Зазначав, що рішення про перетворення юридичної особи (центру) повинно прийматись її власником (засновником).

Позивач зазначав, що працівники підприємства, яке приватизується, мають право об`єднатися для викупу контрольного пакета акцій. Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне право над іншими фізичними й юридичними особами на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створено це товариство. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (стаття 100 ЦК України).

Зазначав, що колишній директор центру ОСОБА_6 порушив особисті немайнові права членів трудового колективу стосовно цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого на даний момент, за його оцінкою, становить близько 20 000 000 грн.

Просив суд визнати недійсним правочин, щодо утворення ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК шляхом перетворення юридичної особи Кіровоградського обласного центру післядипломної підготовки працівників АПК та застосувати наслідки недійсності правочину, встановлені статтею 261 ЦК України.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи про утворення ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК шляхом перетворення юридичної особи Кіровоградського обласного центру післядипломної підготовки працівників АПК.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 2080433.

Скасувати державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК та винести окрему ухвалу по факту шахрайських дій і перевищення службових повноважень з метою неправомірного заволодіння цілісним майновим комплексом юридичної особи Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 26 січня 2017 року по даній справі замінено ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломної підготовки працівників АПК на належного відповідача ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК .

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2017року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не сформульовано та не обґрунтовано, яким чином порушено його особисті немайнові права. Позивач не входив та не входить до складу засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , які відповідно до свого статуту мали виключне право здійснювати управління своїми корпоративними правами в Кіровоградському обласному центрі післядипломного навчання працівників АПК, в тому числі вирішувати майнові питання у разі його реорганізації чи ліквідації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 405/142/17-ц і витребувано її з Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

07 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції не повно з`ясовано та досліджено обставини справи. Заявник вказує, що цілісний майновий комплекс ні центру, ні ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК у власність, або в статутний фонд ніколи не передавався.

Заперечення на касаційну скаргу

У січні 2018 року ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК подало заперечення на касаційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що наказом Мінагрополітики України № 193 від 06 травня 2005 року безоплатно, як державну частку, будівлю навчального корпусу Кіровоградського обласного центру післядипломного навчання працівників АПК, за адресою: АДРЕСА_1 , було передано на баланс Кіровоградської обласної державної насіннєвої інспекції, і як наслідок, станом на 20 травня 2005 року в статутному фонді Кіровоградського обласного центру післядипломного навчання працівників АПК було відсутнє державне майно та державна частка, що підтверджується листом Мінагрополітики України № 37-18-1-12/21019 від 30 грудня 2005 року, листом Мінагрополітики України № 37-18-1-13/7359 від 17 травня 2006 року (т. 2 а. с. 90, 91).

Таким чином, станом на 20 травня 2005 року, враховуючи відсутність державної частки, яка могла би бути передана в оренду трудовому колективу, з правом подальшої приватизації, єдиним засновником Кіровоградського обласного центру післядипломного навчання працівників АПК було Кіровоградське обласне агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств .

На підставі постанови Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 1 від 16 листопада 2006 року, протоколу зборів обласної конференції уповноважених представників сільськогосподарських підприємств-засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 2 від 21 березня 2007 року, протоколу зборів обласної конференції уповноважених представників сільськогосподарських підприємств-засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 3 від 26 червня 2007 року, протоколу № 1 від 26 червня 2007 року зборів засновників ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК було засновано ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК (т. 2 а. с. 94 - 97, 104 - 111, 115 - 116, 117 - 119).

Відповідно до рішення Кіровоградської міської ради № 1252 від 05 листопада 2003 року оформлено право власності на цілий комплекс будівель на АДРЕСА_1 за Кіровоградським обласним центром післядипломного навчання працівників АПК (т. 2 а. с. 119, 121).

Відповідно до пункту 4.1 Статуту Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств засновниками останнього є: Рада сільськогосподарських товариств Добровеличківского району Кіровоградської області, Рада сільськогосподарських товариств Новгородківського району Кіровоградської області, Кіровоградська районна рада сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, Новоукраїнська рада сільськогосподарських товаровиробників Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Згідно із пунктом 3.3 Статуту Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств його вищим органом управління є Обласна конференція уповноважених представників сільськогосподарських підприємств-засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , яка має виключне право здійснювати управління своїми корпоративними правами в Кіровоградському обласному центрі післядипломного навчання працівників АПК, в тому числі вирішувати майнові питання у разі його реорганізації чи ліквідації.

Наказом № 22 від 31 серпня 2007 року на позивача було покладено виконання обов`язків директора ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК ; наказом № 56 від 13 серпня 2008 року дію наказу № 22 було скасовано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України (в редакції 2004 року) суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Доказами відповідно до статті 57 ЦПК України (в редакції 2004 року) є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (стаття 58 ЦПК України 2004 року) та допустимими (стаття 59 ЦПК України 2004 року).

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України (в редакції 2004 року) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно статті 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Верховний Суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що позивач по справі не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в результаті прийняття постанови Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 1 від 16 листопада 2006 року, протоколу зборів обласної конференції уповноважених представників сільськогосподарських підприємств-засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 2 від 21 березня 2007 року, протоколу зборів обласної конференції уповноважених представників сільськогосподарських підприємств-засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств № 3 від 26 червня 2007 року, протоколу № 1 від 26 червня 2007 року зборів засновників ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК про створення ТОВ Кіровоградський обласний центр післядипломного навчання працівників АПК були порушені його права, свободи чи інтереси, оскільки позивачем не сформульовано та не обґрунтовано, яким чином порушено його особисті немайнові права, тому що, позивач, не входив та не входить до складу засновників Кіровоградського обласного агрооб`єднання Рада сільськогосподарських підприємств , які відповідно до свого статуту мали виключне право здійснювати управління своїми корпоративними правами в Кіровоградському обласному центрі післядипломного навчання працівників АПК, в тому числі вирішувати майнові питання у разі його реорганізації чи ліквідації.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська