Постанова

від 17.12.2019 по справі 927/731/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа№ 927/731/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Брунько А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод"

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 (повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2019) (суддя Книш Н.Ю.)

у справі № 927/731/19 Господарського суду Чернігівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУІДА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод"

про стягнення 268 419 грн. 83 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду, заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2019 у справі № 927/731/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РУІДА" (далі - ТОВ "РУІДА") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод") про стягнення 268 419,83 грн. задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 205 325,12 грн. боргу, 1 497,18 грн. процентів річних, 3 102,34 грн. судового збору та 4 623,11 грн. витрат на професійну правничу допомогу; відмовлено ТОВ "РУІДА" в стягненні з ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" 61 597,54 грн. штрафу та 5 376,89 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою № 30 від 22.10.2019 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2019 у справі № 927/731/19, у якій просило розстрочити виконання зазначеного рішення суду щотижнево по 35 757,96 грн. протягом шести тижнів.

Вказана заява ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" мотивована скрутним фінансовим становищем, яке виникло внаслідок складних взаємовідносин з контрагентами відповідача, з наявністю дебіторської заборгованості.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19 (суддя Книш Н.Ю.) у задоволенні заяви ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" № 30 від 22.10.2019 про розстрочку виконання рішення у справі № 927/731/19 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні зазначеної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, наведені відповідачем в заяві, носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній підприємницькій діяльності відповідача, яка за приписами ст. 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати важкий фінансовий стан відповідача винятковим випадком у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

При цьому, судом враховано, що розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19, ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і ухвалити нове рішення, яким надати розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2019 у даній справі щотижнево по 44 736,64 грн. протягом шести тижнів.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, визнав наведені у заяві обставини недостатньо обґрунтованими та недоведеними та не врахував матеріальні інтереси обох сторін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 справу № 927/731/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19, розгляд скарги призначено на 17.12.2019 о 10 год. 20 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.12.2019.

Явка представників сторін. Позиції сторін.

У судове засідання 17.12.2019 представники сторін не з`явились.

16.12.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "РУІДА" надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий на адресу суду 14.12.2019), в якому позивач просить суд визнати причину пропуску ним строку для подання відзиву на апеляційну скаргу поважними та долучити даний відзив до матеріалів справи; відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод".

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

У силу приписів ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Наслідком подання відзиву після закінчення процесуального строку є залишення його судом без розгляду у відповідності до положень ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Оскільки позивачем заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на апеляційну скаргу до закінчення цього строку не подано, колегія суддів апеляційного господарського суду відповідно до приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України залишає відзив ТОВ "РУІДА" на апеляційну скаргу без розгляду.

Також, 16.12.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з відрядженням генерального директора ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" 17.12.2019 до Господарського суду Чернігівської області в іншій справі.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду апеляційної скарги на 17.12.2019 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась. Участь у судовому засіданні представника, в разі коли явку не було визнано обов`язковою, є правом особи. Забезпечення участі представника у судовому засіданні покладається на сторону. Суд апеляційної інстанції враховує, що сторона не обмежена в праві мати декількох представників. Доказів неможливості забезпечити явку сторони іншим представником сторона не надала. З огляду на викладене, наведені скаржником підстави неможливості забезпечення явки представника в судове засідання не можуть бути визнані поважними, у зв`язку з чим у задоволені клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату суд відмовляє.

Враховуючи необхідність дотримання строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями ч.ч. 3-5 ст. 331 ГПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення від 29.06.2004 у справі "Півень проти України" заява № 56849/00, рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" заява № 60750/00).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чіжов проти України" від 17.05.2005 (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження стягнення грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала таку заяву. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" послалося на скрутне фінансове становище, яке виникло внаслідок складних взаємовідносин з контрагентами відповідача, з наявністю дебіторської заборгованості.

Окремо ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" зазначило про те, що основним видом діяльності відповідача є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, домашніх тварин, виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості. Таким чином, фінансова діяльність підприємства залежить від своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань постачальниками сировинної бази, необхідної для ведення господарської діяльності, а також покупцями готової продукції.

Як вказав відповідач, наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості унеможливлює виконання рішення суду. Так, станом на 01.10.2019 на підприємстві існує дебіторська заборгованість у розмірі 16 462 891,00 грн., і відповідач вживає заходів щодо її стягнення. Крім того, станом на 22.10.2019 ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" має кредиторську заборгованість, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (копію додано до заяви). Також, підприємство відповідача має зобов`язання з виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2019 у справі № 927/713/19 про стягнення з ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" на користь ТОВ "ТВП "Альфа Корм" грошових коштів у розмірі 224 987,50 грн. (копію рішення додано до заяви).

Відповідач звернув увагу, що ним вживаються заходи щодо погашення заборгованості перед ТОВ "РУІДА", однак станом на момент подання заяви про розстрочку він не має у своєму розпорядженні загальної суми 214 547,75 грн. для спрямування одноразовим платежем на виконання рішення суду. Акумуляція на рахунку даної суми може здійснюватись тривалий період та призведе до несплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів до бюджету, заробітної плати працівникам, поточних платежів, зупинки діяльності підприємства.

ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" повідомило, що має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок ТОВ "РУІДА", але на даний час у нього недостатньо грошових коштів для виконання судового рішення одним платежем без зупинення виробничого процесу.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" про розстрочку виконання рішення суду, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, наведені у заяві, носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній підприємницькій діяльності відповідача, яка за приписами ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати важкий фінансовий стан відповідача винятковим випадком у розумінні ст. 331 ГПК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

При цьому, господарський суд першої інстанції вказав, що невиконання дебіторами боржника зобов`язань щодо своєчасності розрахунків та пропонування ними боржнику графіку по сплаті заборгованості до квітня 2022 року та його погодження не є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення у справі № 927/731/19 або роблять його неможливим.

Поряд з цим, місцевий господарський суд врахував, що при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції зазначив, що розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання, оскільки стягувач не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами в період такого розстрочення та понесе збитки від знецінення присуджених на його користь грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено обставин та не подано доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють своєчасне виконання судового рішення.

За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що місцевий господарський суд не врахував матеріальні інтереси обох сторін.

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що з дня постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали минуло понад шість тижнів (строк, на який відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19 та задоволення заяви ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2019 у даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Бахмацький комбікормовий завод" відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький комбікормовий завод" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2019 у справі № 927/731/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/731/19 повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2019.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак