Постанова

від 16.12.2019 по справі 908/24/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 року м.Дніпро Справа № 908/24/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Подобєд І.М., Іванов О.Г.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» на рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2019р. (головуючий суддя Дроздова С.С., судді - Горохов І.С., Топчій О.А., повне рішення складено 09.09.2019 року) у справі № 908/24/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство «Движение» , Запорізька область, м. Мелітополь

про стягнення 443 944 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Мотор Січ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Движение про стягнення 403 585,75 грн. вартості продукції та 40 358,75 штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору щодо якості поставленої продукції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.02.2016р. у справі позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016р. у справі № 908/24/16 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.03.2017р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017р., в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2017р. рішення Господарського суду Запорізької області від 23.03.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. у справі № 908/24/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.09.2019р. в задоволені позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду. Клопотання позивача про поновлення процесуального строку матеріали справи не містять. Отже, суд дійшов висновку про застосування строку позовної давності, на підставі клопотання про це відповідача.

Не погодившись з рішенням, Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним: клопотання позивача про застосування строків позовної давності повинно бути залишено судом без розгляду, оскільки гарантійний строк, який був встановлений на підшипники 35-126128р. у кількості 21 шт. умовами договору був продовжений до теперішнього часу та не сплинув. Поставлені на адресу відповідача браковані підшипники не можуть бути використані у виробничій діяльності підприємства. Крім того, зазначені вище обставини про бракованість товару є поважними та повинні враховуватись судом при вирішенні питання застосування строків позовної давності. Подання позову за межами строків, визначених п.8 ст. 269 ГК України відбулося з поважних причин та прямо викликано недобросовісними діями відповідача, що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи. Якщо суд не встановив недоліки товару, а тільки в проведеній експертизі було встановлено зазначені недоліки, то необхідно рахувати строк позовної давності у шість місяців у відповідності з п. 8 ст. 269 ГК України - з моменту становлення недоліків поставлених товарів Покупцем. А зазначений факт відбувся, за рішенням суду, тільки під час судового розгляду справи, тому строк позовної давності є діючим.

Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін. Зазначив те, що: позивачем пропущено строк спеціальної позовної давності; висновок експерта не є беззаперечним і таким, що не узгоджується з іншими доказами і встановленими по справі обставинами; видаткова накладна № 3 від 28.03.2012р. викликає сумнів у її достовірності, повинна бути недопустимим доказом і виключена з числа доказів. Вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі № 908/24/16, розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, заслухавши представників сторін, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 16.04.2010р. між ТОВ Підприємство «Движение» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Мотор Січ» (Покупець) було укладено Договір № 3449/10-Д(УЗ) на поставку продукції, за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити наступну продукцію (товар): спецпідшипники, вільні деталі.

Розгорнута номенклатура (асортимент) продукції (товару) зазначається в специфікаціях, що є додатками до Договору та є його невід`ємними частинами (п. 1.2).

Згідно з розділом 2 Договору, Постачальник гарантує, що продукція (товар), що поставляється відповідатиме ДСТУ, ТУ, ОСТ № ЕТУ 100, ТУ 3900-А та підтверджуватиметься документом якості заводу-виробника, а також копією сертифікату відповідності за ДСТУ 3498-96, затвердженою у встановленому порядку (п. 2.2). Гарантійний строк продукції (товару) становить 24 місяці (п. 2.4.). У випадку недопоставки або виявлення виробничих дефектів в отриманій продукції (товарі), Постачальник здійснює допоставку продукції (товару), усунення дефекту або заміну на якісну продукцію (товар) в 30-денний строк за свій рахунок. Покупець має право вимагати від Постачальника повернення сплачених за продукцію (товар) грошових коштів. Постачальник зобов`язаний повернути на рахунок Покупця суму оплати протягом 10 календарний днів (п. 2.5).

Відповідно до п. 3.1 Договору, датою поставки продукції (товару) вважається дата оформлення транспортної накладної.

Разом з продукцією (товаром) Постачальник направляє Покупцю рахунок-фактуру, документ якості заводу-виробника, засвідчений підписом із вказівкою прізвища та печаткою підприємства Постачальника із зазначенням дати, товарно-транспортну накладну, податкову накладну (п. 3.3).

Пунктом 3.4 Договору сторони обумовили, що Поставка продукції (товару) здійснюється окремими партіями відповідно до заявочної специфікації (п 3.4 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, форма розрахунків за заявлену партію продукції (товару): за фактом поставки протягом 10 днів.

Пунктами 6.2, 6.3 Договору сторони погодили, що у випадку виявлення нестачі або браку в отриманій продукції (товарі), покупець негайно інформує в письмовій формі постачальника про виявлену нестачу або неякісність продукції (товару) та запрошує представника постачальника для участі в прийомці. У випадку відсутності протягом 3-днів представника від постачальника приймання продукції здійснюється без постачальника. Здача-приймання продукції (товару) за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкцій П-6 та П-7, затверджених Постановами Держарбітражу при Раді міністрів СРСР відповідно 15.06.1965 року та 25.04.1966 року.

Відповідно до п. 9.2 Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% вартості забракованої продукції (товару), якщо не усуне дефект або не замінить забраковану продукцію на якісну у строк, передбачений п. 2.5 цього Договору.

Претензії щодо кількості та якості поставленої продукції (товару) можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику протягом 30 днів з моменту виявлення невідповідності отриманої продукції (товару) документам (п. 9.4 Договору).

Цей Договір згідно з п. 12.1 набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010р.

За згодою сторін він може бути пролонгований на наступний рік. Про намір розірвати Договір сторона зобов`язана повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць до розірвання Договору. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору мають силу у випадку оформлення їх у письмовій формі та підписання обома сторонами (п. п. 12.2, 12.3, 12.4 Договору).

На виконання умов договору, відповідач поставив товар - підшипники 35-126128р, що підтверджується видатковими накладними: № 07 від 20.04.2011р., № 09 від 22.04.2011р., № 13 від 23.05.2011р., № 14 від 25.05.2011р., № 15 від 27.05.2011р., № 16 від 28.05.2011р., № 17 від 29.05.2011р.

Товар позивачем був оплачений.

В подальшому позивачем було виявлено, що товар є неякісним, у зв`язку з чим, 28.03.2013 року (видаткова накладна № 3) та 11.07.2013 року (видаткові накладні № № 1, 2) відповідач поставив позивачу підшипники 35-126128р у загальній кількості 21 шт. на заміну раніше поставленим підшипникам.

Під час подальшої експлуатації були виявлені виробничі дефекти в продукції та в продукції, яка була поставлена на заміну, про що було складено рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013р..

Неодноразово позивач звертався до відповідача з листами (вих. № УЗ/16-33487 від 21.11.2013 та вих. № УЗ/16-34512 від 05.12.2013), якими просив підтвердити отримання вищезазначених підшипників з підприємства позивача. Відповідач заперечує отримання даних листів.

Претензією № 714/СПО від 23.12.2013р., направленою на адресу відповідача, позивач вимагав здійснити заміну поставленого товару неналежної якості або сплатити збитки від браку в сумі 403 585,75 грн. До претензії позивач долучив рекламаційний акт № 201 від 13.11.2013р..

Відповідач претензію залишив без відповіді, заміну товару неналежної якості не здійснив та не повернув його вартість у розмірі 403 585 грн. 75 коп., у зв`язку з чим позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 403 585 грн. 75 коп., сплачених за поставлену забраковану продукцію та 40 358 грн. 75 коп. штрафу за поставку продукції неналежної якості відповідно до п. 9.2 Договору.

При розгляді справи господарським судом встановлено, що неякісність поставленої відповідачем продукції підтверджується лише рекламаційним актом № 201 від 13.11.2013р., проте він складений в односторонньому порядку та не може бути оцінений як належний доказ постачання неякісної продукції. За змістом зазначеного рекламаційного акту № 201 від 13.11.2013р., невідповідність якості підшипників 35-126128 р в кількості 21 шт. виявлена на "операції вхідного контролю" з метою перевірки відповідності продукції вимогам технічної документації.

Дата надходження цієї продукції на склад позивача зазначена 01.04.2013р. та 23.07.2013р. відповідно, отже на момент складання рекламаційного акту продукція вже була прийнятою згідно даних відповідних накладних.

Сам зміст акту свідчить про відсутність на момент його складання досліджень щодо причин виникнення дефектів

У зв`зку з цим та на виконання вказівок зазначених в постанові Вищого господарського суду України, ухвалою господарського суду від 26.03.2018р. призначено судову інженерно-технічну експертизу.

Згідно висновку № СЕ-1212-3-991.18 судової інженерно-технічної експертизи, надані на дослідження підшипники в кількості 21 шт. є некондиційними відповідно до вимог ЕТУ 100 «Єдині технічні умови. Підшипники для авіаційної техніки» . Наявність в підшипниках дефектів (окремих невідповідностей встановленим вимогам ДСТУ 520:2014, ГОСТ 3722-81, ГОСТ 8995-75) та пошкоджень (риски на біговій доріжці елементів кочення, окислення поверхні, корозійні виразки на поверхні кілець і кульок) підтверджується. Інформація, вказана в описі відхилень в рекламаційному акті №201 від 13.11.2013р. підтверджується щодо дефектів виявлених у підшипниках 35-126218Р в кількості 21 шт. перед поставкою на виріб; наявності множинних корозійних раковин на елементах кочення (по біговій доріжці кілець і на кулях); невідповідності геометрії внутрішніх кілець вимогам ТУ (ДСТУ 520-2011). Підтвердити відповідність інформації, вказаній в описі відхилень в рекламаційному акті №201 від 13.11.2013 р. щодо наявності відсутності радіального люфту не представилось можливим. Відповідність наданих на дослідження підшипників вимогам ЕТУ 100/1 «Підшипники для основних опор двигунів і відповідальних агрегатів» не підтверджується, оскільки всі вони (в кількості 21 шт.) бракуються остаточно відповідно до вимог розділу 2 ДСТУ 520:2014 «Правила приймання і методи контролю» .

Отже експертизою доведено поставку товару неналежної якості, який не придатний до використання.

Вищезазначені обставини, встановлені господарським судом. підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами. Заявник апеляційної скарги не погоджується з застосуванням позовної давності.

Цивільним кодексом встановлено:

Стаття 256. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258. 1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

Стаття 261. 1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267. 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Стаття 681. Позовна давність, що застосовується до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару

1. До вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Господарський кодекс України.

Стаття 265. 1. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 269. 8. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

З урахуванням зазначених положень законів та обставин, встановлених по справі, колегія суддів зазначає, що складання рекламаційного акту № 201 від 13.11.2013р. свідчить про виявлення позивачем недоліків щодо поставленого товару. Отже з цієї дати позивачу стало відомо про порушення відповідачем його права щодо отримання якісного товару. І саме від цього дня починається перебіг строку позовної давності.

З позовом до суду позивач звернувся 22.12.2016р., про що свідчить відбиток штемпелю пошти на конверті.

Таким чином позивачем пропущено строк, встановлений ч.8 ст.269 ГК України для звернення з позовом до суду.

Письмова заява відповідача, про застосування строків позовної давності, подана суду першої інстанції під час розгляду справи 05.04.2019р. (т.4 а.с.14).

Позивач клопотання про поновлення строків позовної давності не заявляв.

Оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності, позивач не клопотав про поновлення строків позовної давності то господарський суд обґрунтовано застосував строк позовної давності і відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України відмовив в задоволенні позову.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що строк позовної давності не пропущено, оскільки неякісна продукція була виявлена в період гарантійного строку не ґрунтується на нормах права.

Гарантійний строк ніяким чином не впливає на початок і перебіг строку позовної давності.

Згідно діючого законодавства (ст.679, ч.5 ст.680 ЦК України) виявлення недоліків під час гарантійного строку впливає на доведеність вини. Так, якщо недоліки виявлені під час гарантійного строку, то закон покладає саме на продавця доведеність того, що недоліки виникли після передання товару покупцеві внаслідок порушенням покупцем правил користування, зберігання та інш. І навпаки, якщо недоліки виникли після спливу гарантійного строку, то вже покупець повинен доводити, що недоліки виникли до передання товару або з причин, які існували до цього моменту.

За наведених обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити без змін.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2019р. у справі № 908/24/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18.12.2019р.

Головуючий суддя

---

С.Г. Антонік

Судді

---

І.М. Подобєд

---

О.Г. Іванов