Ухвала

від 19.12.2019 по справі 920/102/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) та рішення Господарського суду Сумської області від 12.02.2019 (суддя Котельницька В.Л.) у справі № 920/102/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень"

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання недійсною відмови в поновленні договору оренди землі, визнання договору поновленим,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Велетень" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 12.02.2019 у справі № 920/102/18.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" у справі № 920/102/18 залишено без руху з підстав, що скаржником сплачено судовий збір не в повному розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції. Надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали для надання суду документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3206,00 грн.

02.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Велетень" надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лист, в якому скаржник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.11.2019 додав платіжне доручення № 5697 від 29.11.2019 про сплату судового збору в 3206,00 грн.

Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 3206 грн 00 коп., сплачені відповідно до платіжного доручення № 5697 від 29.11.2019 - зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Колегія суддів перевіривши матеріали усунених недоліків касаційної скарги, дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки оформлення касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25.11.2019.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 25.11.2019 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 20.02.2018 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу № 920/102/18 віднесено до категорії малозначних.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними , крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Скаржник в касаційній скарзі не посилається на наявність обставин, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржених судових рішень у даній справі не вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають судовій практиці Верховного Суду щодо вирішення спорів у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 920/102/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 12.02.2019 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 920/102/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 12.02.2019 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжних доручень № 5264 від 06.11.2019 на суму 3842,00 та № 5697 від 29.11.2019 на суму 3206,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.