Рішення

від 19.12.2019 по справі 521/17063/18

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/17063/18

Провадження №2/521/921/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Малиновський районний суд міста Одеси:

у складі - головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Феслер О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцької Христини Богданівни, Державного нотаріуса Третьої одеської державної нотаріальної контори Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Осінцевої Валентини Михайлівни, Приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності та записів, визнання квартири відумерлою спадщиною, визнання права власності та витребування майна, за позовом третьої особи ОСОБА_3 до Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПП ОСОБА_13 , в особі ОСОБА_14. Агентство нерухомості Квартал , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцька Христина Богданівна, Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Осінцевої Валентини Михайлівни про визнання дійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцької Христини Богданівни, Державного нотаріуса Третьої одеської державної нотаріальної контори Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Осінцевої Валентини Михайлівни, Приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем 21.03.2017 за індексним номером 34375176, на підставі якого ним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №19914528 (реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати запис про реєстрацію змін внесений державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко- правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем 11.04.2017 за індексним номером: 30702058 про зміну загальної площі квартири з 35 кв.м на 41 кв.м; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Барановою Оленою Володимирівною 30.05.2017 за індексним номером 35446607 на підставі якого нею до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №20674527 (реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати запис про реєстрацію змін внесений реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцькою Христиною Богданівною 26.06.2017 за індексним номером: 35872811, про зміну загальної площі квартири з 41 кв.м на 53,7 кв.м; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. 26.06.2018 за індексним номером 41815165. на підставі якого нею до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №26815345 (реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою Валентиною Михайлівною 10.08.2018 за індексним номером 42488221, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №27439512 (реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати квартиру АДРЕСА_1 , площею 53,7 кв.м. вартістю 1 131297 гривень 90 копійок - відумерлою спадщиною; визнати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 53,7 кв.м, вартістю 1131 297 гривень 90 копійок; витребувати у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради із незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , площею 53,7 кв.м. вартістю 1 131297 гривень 90 копійок; стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір. Позов обґрунтовано тим, що на адресу Одеської місцевої прокуратури №2 надійшла заява Одеської міської ради від 27.07.2017 року про вчинення кримінального правопорушення за результатами розгляду якої зареєстровано кримінальне провадження № 12017161470001813 з правовою кваліфікацією передбаченою ч.4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа, який став підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з договором купівлі-продажу від 30.05.2017 року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 . З вказаного договору вбачається, що квартира належала ОСОБА_1 на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2008 року по справі №2-3715/2008. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2018 року вбачається, що підставою для державної реєстрації права власності на спірну квартиру є копія ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2008 року по справі №2-3715/2008 про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. За інформацією Приморського районного суду міста Одеси від 03.10.2017 року встановлено, що за номером справи №2-3715/08 зареєстрована інша справа, а саме про розірвання шлюбу. З інформації наданої КП ЖКС Хмельницький встановлено, що 30.01.2017 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 звільнилася квартира АДРЕСА_1 , яка опечатана, перебуває на балансі та обслуговуванні КП ЖКС Хмельницький . Станом на 23.01.2018 року особовий рахунок по вищевказаній адресі відкрито на матір ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яка померла та була знята з реєстраційного обліку. Позивач у позовній заяві вказує, що 26 червня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. посвідчено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар вищевказану квартиру, договір дарування зареєстровано в реєстрі за № 5663. 10 серпня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. посвідченого договір купівлі-продажу вказаної квартири, згідно з яким ОСОБА_4 продала та ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 , договір зареєстровано в реєстрі за № 1815. Враховуючи, що ОСОБА_1 не був власником спірної квартири, ухвала Приморським районним судом м. Одеси від 12.09.2008 про визнання мирової угоди по справі №2-3715/2008 не постановлялась, тому продавати її ОСОБА_7 він не мав права. Відповідно ОСОБА_8 не мав права дарувати квартиру ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 не мала права продавати квартиру ОСОБА_3 .. Оскільки спадкоємців за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_9 не має, ця квартира має бути визнана за рішенням суду відумерлою спадщиною. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закон) України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Враховуючи те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені недостовірні відомості про наявність підстав виникнення права власності у ОСОБА_1 , а саме ухвали суду від 12.09.2008 по справі №2-3715/2008, що перешкоджає подальшій реалізації прав та обов`язків територіальної громади м. Одеси про визнання спадщини відумерлою, рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню за рішенням суду. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Барановою О.В., індексний номер: 35446607 від 30.05.2017. про реєстрацію прав власності за ОСОБА_7 також підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не мав права розпоряджатися спірною квартирою. Договір купівлі-продажу квартири від 30.05.2017року зі сторони продавця був підписаний особою, яка не мала права відчужувати вищезазначене майно. Записи, внесені державними реєстраторами Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем 0.13. та комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцькою Х.Б., про зміну загальної площі квартири також підлягають скасуванню, у зв`язку необхідністю поновлення прав територіальної громади м. Одеси. Так державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем внесено запис 11.04.2017 за індексним номером: 30702058, про зміну загальної площі квартири з 35 квадратних метрів на 41 кв.м.. Реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцькою Х.Б. внесено запис від 26.06.2017 за індексним номером: 35872811. про зміну загальної площі квартири з 41 кв.м на 53.7 кв.м. Відповідно до ст. 334 Цивільного процесуального кодексу України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знані (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача в тому числі у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Таким чином, ні волевиявлення спадкодавця, ні волевиявлення Одеської міської ради, як правонаступника майна, відповідно до положень ст. 1277 Цивільного кодексу України після смерті спадкодавця у зв`язку з відсутністю спадкоємців за законом та заповітом та спливу одного року після відкриття спадщини не були спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що є підставою для звернення до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської Ради права власності на квартиру АДРЕСА_1 , витребування у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської Ради із незаконного володіння ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом як третя особа з самостійними вимогами до Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПП ОСОБА_13 , в особі ОСОБА_14. Агентство нерухомості Квартал , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцької Христини Богданівні, Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Осінцевої Валентини Михайлівни про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що 12.01.2018 року вона разом з сином ОСОБА_10 продали свою квартиру що знаходилася за адресою: АДРЕСА_3 , для того щоб купити окреме житло. У результаті чого її син купив квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , а вже 10.08.2018 року вона купила собі квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Купівля квартири, що є об`єктом звернення Одеської місцевої прокуратури №2 здійснювалося через агентство нерухомості Квартал ,ПП ОСОБА_13 в особі ОСОБА_11 де її запевнили що працівники агентства здійснили перевірку відносно цієї квартири щодо заборон на відчуження, будь-яких претензій від третіх осіб та інших проблем з переходом права власності не існує. Крім того приватний нотаріус, що проводила реєстрацію договору купівлі-продажу запевнила її, що у попередніх власників не було проблем з переходом права власності. ОСОБА_3 звертає увагу, що згідно з договором купівлі-продажу від 30.05.2017 року ОСОБА_7 купив у ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 . Незважаючи на те, що прокуратура зазначає, що ОСОБА_1 не мав права продавати дану квартиру, але з боку ОСОБА_7 не було жодних протиправних дій, оскільки згідно проведеній процедурі купівлі-продажу нотаріальний правочин був здійснений та оформлений в рамках законодавства України. 26.06.2018 року згідно договору дарування від ОСОБА_7 право власності перейшло до ОСОБА_4 , даний правочин також належним чином був оформлений та зареєстрований приватним нотаріусом Груєвою О.В., після чого 10.08.2018 року ОСОБА_4 продала квартиру ОСОБА_3 .. Отже набуття права вланості з моменту купівлі-продажу квартири від ОСОБА_1 до ОСОБА_7 відбувалося в законному порядку, тому вона як добросовісний набач має законне право власності на дану квартиру, оскільки вона набута ОСОБА_3 в рамках чинного законодавства та за яку сплачено грошові кошти. Враховуючи вищевикладене просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10.08.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 та складається з цілому трьох житлових кімнат,житловою площею 41,5 кв.м., загальною площею 53,7 кв.м., укладений між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

В судовому засіданні представник Одеської місцевої прокуратури №2 позовні вимоги підтримував з підстав викладених у позовній заяві та у позовній заяві в редакції зі збільшеними позовними вимогами, просив позов прокуратури - задовольнити. Щодо позову ОСОБА_3 як третьої особи з самостійними вимогами, зазначив, що Одеська місцева прокуратура №2 не є належним відповідачем за позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, тому що ОСОБА_3 не зазначено чим саме Одеська місцева прокуратура №2 порушила її права як власника майна, або як покупця майна і які саме прокуратура має вчинити дії задля відновлення порушеного права ОСОБА_3 .. Враховуючи вищевикладене у задоволені позову ОСОБА_3 слід відмовити.

В судовому засіданні представник Одеської міської ради позовні вимоги Одеської місцевої прокуратури №2 підтримала з підстав викладених у позовній заяві та у позовній заяві в редакції зі збільшеними позовними вимогами, просила позов прокуратури - задовольнити. У задоволені позову ОСОБА_3 - відмовити.

Представник ОСОБА_3 адвокат Караніклєва Л.О. в судовому засіданні проти задоволення позову прокурора заперечувала, вказуючи що Одеська місцева прокуратура №2 у своєму позові неоднозначно вказує статус Одеської міської Ради по справі. У тексті позову прокуратура посилається на норми ст.ст.387,388,392 ЦК України, якими визначає ОМР як власника квартири АДРЕСА_1 має право витребувати її від добросовісного набувача, та зазначає, що оскільки спадкоємців після смерті ОСОБА_5 не має, ця квартира має бути визнана за рішенням суду відумерлою спадщиною. Тобто право власності Одеська міська Рада може набути тільки після рішення суду. На сьогоднішній день відсутнє судове рішення про визнання спірної квартири відумерлою спадщиною , позов прокуратурою подано 02.10.2018 року, а остання дата набуття права власності добросовісним набувачем квартири згідно договору купівлі - продажу 10.08.2018 року. Тобто починаючи з добросовісних набувачів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 на вказану квартиру в рамках законодавства переходило право власності. Отже спірна квартира ще до звернення прокуратури з позовом до суду вже мала власника, а тому враховуючи що Одеська міська рада не мала наміру отримувати дану квартиру згідно правилам ст..1277 ЦК України, то і прокуратура не має жодних правових підстав витребувати її у добросовісного набувача. Щодо позову ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 10.08.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 та складається з цілому трьох житлових кімнат,житловою площею 41,5 кв.м., загальною площею 53,7 кв.м., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначила, що позовні вимоги є обґрунтовані, оскільки це єдиний ефективний спосіб захисту права її довірительки ОСОБА_3 ..

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судові засідання не з`являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідачі - Державний реєстратор Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравець Олександр Володимирович, Державний реєстратор комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцька Христина Богданівна в судові засідання не з`являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідачі - Державний нотаріуса Третьої одеської державної нотаріальної контори Баранова Олена Володимирівна, Приватний нотаріус Осінцева Валентина Михайлівна, Приватний нотаріус Груєва Олександра Валеріївна в судові засідання не з`являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ПП ОСОБА_13 , в особі ОСОБА_14. Агентство нерухомості Квартал , в судові засідання не з`являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд вислухавши учасників справи, дослідивши надані докази, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської Ради. Суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору дійсним виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до житлового фонду місцевих рад і знаходиться на балансі та обслуговуванні КП ЖКС Хмельницький .

Зазначені обставини підтверджуються: Листом № 146 від 31.01.2017 року директора КП ЖКС Хмельницький Уривко В.В. на адресу голови Малиновської районної адміністрації Омельчука Є.В., зі змісту якого вбачається, що 30.01.2017 року за адресою : АДРЕСА_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .. При розкритті квартири було виявлено тіло померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована в даній квартирі. Особовий рахунок відкрито на ОСОБА_6 , яка померла раніше та в вищевказаній квартирі не зареєстрована; Листом № 1232 від 07.08.2017 року від імені в.о. директора КП ЖКС Хмельницький на адресу прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 з якого вбачається, що будинок АДРЕСА_7 належить до житлового фонду місцевих Рад та значиться в управлінні КП ЖКС Хмельницький , квартира АДРЕСА_1 по зазначеній адресі не приватизована та належить житловому фонду місцевих Рад. Для укладення договору найму на квартиру АДРЕСА_1 ніхто не звертався; Листом № 101 від 25.01.2018 року на адресу керівника Одеської місцевої прокуратури №2 з якого вбачається, що станом на 23.01.2018 року особовий рахунок по вказаній квартирі відкрито на ОСОБА_6 , яка померла та у зв`язку з чим була знята з реєстраційного обліку. В вищевказаній квартирі зареєстрована померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Загальна площа квартири АДРЕСА_1 згідно комп`ютерної бази КП ЖКС Хмельницький становить 53.7 м.кв., житлова - 41,4 кв.м.). 31.01.2017 року вказана квартира була опечатана, ключ знаходився на відповідальному зберіганні на дільниці №4 КП ЖКС Хмельницький . Станом на сьогоднішній день особами, які представилися власниками квартири та надали документи в квартирі АДРЕСА_1 по вказаній адресі старі двері замінені на нові.

Так судом встановлено, що до прийняття державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем О.В. рішення 21.03.2017 року за індексним номером 34375176, на підставі якого ним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 19914528 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , вищевказана квартира належала на праві власності Одеській міській раді з наступних підстав.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна країни між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць( комунальною власністю), рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року № 266-ХХІ, яким весь житловий і нежитловий фонд міста Одеси був переданий у власність територіальної громади міста, тобто в комунальну власність, зазначена квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст.60 ЗУ України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах,належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності , а також кошти отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності , в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам,здавати їх в оренду, продавати та купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування та оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органа, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно ст.26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , прийняття рішень щодо відчуження комунального майна відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

За життя наймачем спірної квартири була ОСОБА_6 , знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. В спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ні ОСОБА_6 , на ОСОБА_5 не скористалися своїм правом, передбаченим Законом України Про приватизацію державного житлового фонду .

Вимоги заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської Ради, про визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на квартиру АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Положення ст. 1277 Цивільного кодексу України визначають, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_6 право власності на спірну квартиру не набули, тому спадщина після їх смерті не відкривалася, у зв`язку з відсутністю об`єктів спадкування. З цих підстав обґрунтування позовних вимог за правилами ст.1277 ЦК України є помилковим.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить Одеській міській Ради на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна країни між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць( комунальною власністю), рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року № 266-ХХІ, згідно з яким весь житловий і нежитловий фонд міста Одеси був переданий у власність територіальної громади міста, тобто в комунальну власність. Таким чином Одеська міська Ради вже є власником спірного об`єкта, а тому не можуть бути задоволені позовні вимоги про визнання права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на спірний об`єкт.

Документами підтверджується, що 21.03. 2017 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем Олександром Володимировичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності за індексним номером 34375176, на підставі якого ним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №19914528 (реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.08.2018 року підтверджено що підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 є копія ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2008 року по справі № 2-3715/2008 про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Листом Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2017 року повідомлено, що за номером справи № 2-3715/08 зареєстрована ніша справа, а саме про розірвання шлюбу.

11.04.2017 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцем О.В. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером: 30702058, про зміну загальною площі квартири з 35 кв.м. на 41 кв.м..

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. За п.1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначеним цим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 4.1 ст.3 цього ж Закону передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Проаналізувавши вищенаведене суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравець О.В. від 21.03.2017 року згідно з яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та запис від 11.04.2017 року за індексним номером :30702058 про зміну загальною площі квартири з 35 кв.м на 41 кв.., прийняті з порушенням вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки державний реєстратор не встановив відсутність зареєстрованого речового права на нерухоме майно за ОСОБА_5 , яка начебто уклала мирову угоду з ОСОБА_1 , на підставі якої прийнято оспорю вальне рішення. Судом встановлено порушення ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , однак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, оскільки після прийняття оскаржувальних рішень, відбулося укладення декілька договорів відчуження спірної квартири, відповідно право власності на об`єкт нерухомості переходив від одного власника до іншого, з цих підстав оскаржу вальні рішення державного реєстратора вичерпали свою дію після їх реалізації, тому скасуванню не підлягають. З цих підстав суд відмовляє і в скасуванні запису про реєстрацію змін внесений державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Шеплоцькою Х.Б., 26.06.2017 року за індексним номером: 35872811, про зміну загальної площі квартири з 41 кв.м. на 53, 7 кв.м..

В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2017 року між ОСОБА_1 з однієї сторони Продавець та ОСОБА_2 з іншої сторони Покупець укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є нерухоме майно у вигляді квартири під номером АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Третьої Одеської нотаріальної контори Барановою О.В.. зареєстрований в реєстрі під № 1-303.

30.05.2017 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Барановою Оленою Володимирівною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 20674527 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

26.06.2018 року між ОСОБА_12 надалі Дарувальник з однієї сторони та ОСОБА_4 Обдаровувана з другої сторони укладено Договір дарування, згідно з яким ОСОБА_2 передав безоплатно у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В., зареєстровано в реєстрі під номером 5663.

26.06.2018 року за індексним номером 41815165 від 26.06. 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 26815345 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

10.08.2018 року між ОСОБА_4 , названою в подальшою Продавець та ОСОБА_3 Покупцем укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 передає у власність (продає) а громадянка ОСОБА_3 приймає у власність (купує) квартиру під номером АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М., зареєстровано в реєстрі під номером 1815.

10.08.2018 року за індексним номером 42488221 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27439512 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Заступником керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської Ради, пред`явлені позовні вимоги :

про визнання незаконним та скасування рішення від 30.05.2017 року державного нотаріуса Третьої Одеської державної нотаріальної контори Барановою Оленою Володимирівною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 20674527 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

про визнання незаконним та скасування рішення від 26.06.2018 року за індексним номером 41815165 від 26.06. 2018 року приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 26815345 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

про визнання незаконним та скасування рішення від 10.08.2018 року за індексним номером 42488221 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Осінцевої В.М. згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27439512 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1

Проаналізувавши вищенаведені рішення, суд приходить до висновку, що оскільки рішення про державну реєстрацію прав, які позивач просить скасувати приймали приватні нотаріуси на підставі посвідчених ними договорів купівлі-продажу спірної квартири та на виконання вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а вимоги щодо недійсності цих договорів позивачами не заявлялися, то не має підстав для скасування вищевказаних рішень про державну реєстрацію.

При цьому суд зауважує, що кожний наступний договір відчуження передбачає перехід права власності до набувача за договором, а тому скасовується реєстрація права власності за попереднім власником. Суд звертає увагу, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Про те у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача. Так однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на цей майно. Рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем. Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц. Провадження № 14-376 цс 18( пункт 74).

З огляду на наведене, враховуючи що позивачі заявили вимоги до ОСОБА_3 про витребування з її незаконного володіння на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради квартири АДРЕСА_1 , суд вважає що не можуть бути задоволені вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

Щодо вимог до ОСОБА_3 про витребування з її незаконного володіння на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради, квартири АДРЕСА_1 , суд дійшов наступних висновків.

На адресу Одеської місцевої прокуратури № 2 надійшла заява Одеської міської Ради від 27.07.2017 року про вчинення кримінального правопорушення, за результатом розгляду якої зареєстроване кримінальне провадження № 12017161470001813 з правовою кваліфікацією, передбаченою ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа, який став підставою для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з договором купівлі-продажу від 30.05.2017 року ОСОБА_7 купив у ОСОБА_1 вказану квартиру. З вказаного договору купівлі - продажу вбачається, що квартира належить ОСОБА_1 на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2008 року по справі № 2-3715/2008. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження було встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси не визнавалася мирова угода по цивільній справі № 2-3715/2008 від 12.09.2008 року, начебто укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. За інформацією Приморського районного суду м. Одеси встановлено, що за номером справи № 2-3715/08 зареєстрована інша справа, а саме про розірвання шлюбу.

Станом на дату звернення до суду заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Тлумачення статті 330 ЦК України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача. Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння ( стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи в касаційному порядку вимоги щодо витребування у власність квартири з незаконного володіння, в постанові від 20.03.2019 р. у справі № 521/8368/15-ц звернув увагу на наступне.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Колегія суддів враховує і позицію Європейського суду з прав людини в іншій справі, де суд вказує, що заявниця втратила право власності на квартиру після того, як в ході судового розгляду було встановлено, що Яр. , який продав квартиру заявниці, набув її на підставі підробленого заповіту. Існувало, як мінімум, два рівня гарантій в справі перед тим, як квартира перейшла до Яр . як спадкоємця Р ., відповідно до внутрішньодержавного законодавства. По-перше, існував обов`язок нотаріуса переконатися, що перехід права власності на квартиру Яр. стався відповідно до закону при розгляді і задоволенні заяви Яр. про визнання його спадкоємцем Р.

По-друге, міський комітет розглянув документи, представлені Яр. для реєстрації його права власності на квартиру, з метою забезпечення дотримання відповідного законодавства та законності правочину, а також видав свідоцтво про право власності Яр . Влада держави не надала жодних пояснень щодо нездатності нотаріуса або міського комітету виявити шахрайство в діях Яр . В своїх доводах влада держави нічого не вказувала про те, коли і як обман був виявлений, або коли кримінальну справу стосовно дій Яр. було порушено. З огляду на що Яр. був визнаний винним в шахрайстві 06 червня 2001 року, і його засудженню передувало розслідування у цій справі і судовий розгляд, представляється, що кримінальну справу про шахрайство про набуття Р. квартири Яр. практично збіглося з його визнанням як спадкоємця Р. і реєстрацією правочину щодо квартири, яка відбулася в червні 2000 року. Той факт, що влада розслідувала дії Яр. і в той же час дозволила йому продати квартиру заявниці, є приводом для занепокоєння Європейського Суду.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Таким чином задоволення віндикаційного позову і витребування спірної квартири у добросовісного набувача ОСОБА_3 , призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову про витребування майна.

Стосовно вимог ОСОБА_3 як третьої особи з самостійними вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , суд зазначає.

10.08.2018 року між ОСОБА_4 , названою в подальшою Продавець та ОСОБА_3 Покупцем укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 передає у власність (продає) а громадянка ОСОБА_3 приймає у власність (купує) квартиру під номером АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М., зареєстровано в реєстрі під номером 1815.

10.08.2018 року за індексним номером 42488221 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Осінцевою В.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27439512 ( реєстраційний номер майна: 1202092651101) про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Таким чином договір купівлі-продажу від 10.08.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідає положенням ст. 655, 657 ЦК України.

Визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним передбачено правилами ч.2 ст. 220 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовим доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Договір купівлі-продажу укладений 10.08.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посвідчений нотаріально, право власності за ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вимог про визнання договору недійсним не заявлялося. Враховуючи вищевикладене суд відмовляє у задоволенні позову про визнання договору дійсним, оскільки ці вимоги не узгоджуються з правилами ст.220 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 220,388,387, 655,657, ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 77, 79, 80, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцької Христини Богданівни, Державного нотаріуса Третьої одеської державної нотаріальної контори Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Осінцевої Валентини Михайлівни, Приватного нотаріуса Груєвої Олександри Валеріївни про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності та записів, визнання квартири відумерлою спадщиною, визнання права власності та витребування майна - відмовити.

У задоволені позову ОСОБА_3 до Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПП ОСОБА_13 , в особі ОСОБА_14. Агентство нерухомості Квартал , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравця Олександра Володимировича, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрації Щеплоцька Христина Богданівна, Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Баранової Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Осінцевої Валентини Михайлівни про визнання дійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 19 грудня 2019 року.

Суддя: І.О. Поліщук

19.12.19