Ухвала

від 18.12.2019 по справі 5015/1679/12

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

5015/1679/12

6/465/190/19

У Х В А Л А

Іменем України

18.12.2019 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюра С.М.

при секретарі Іваник Р.І.

вивчивши матеріали подання головного державного виконавця Франківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . як керівника боржникам ПП НТЦ Технозахід -

вcтановив:

Головний державний виконавець Франківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Харко М.М. звернувся до суду з даним поданням, мотивуючи тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 49225400 з примусового виконання наказу № 5015/1679/12, від 15.04.2013 року Господарського суду Львівської області про стягнення з ПП НТЦ Технозахід на користь ОСОБА_2 75365, 59 гривень боргу. На даний час заборгованість не погашена, та з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій становить 82857, 14 грн. Просить розглянути дану справу за відсутності представника Франківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, подання задоволити та тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як керівника боржника ПП НТЦ Технозахід до виконання своїх зобов`язань підприємством.

Вивчивши та дослідивши матеріали подання, суд приходить до переконання, що останнє задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено що у Франківському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває на виконанні вище зазначене виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 09.11.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про виконання вище згаданого виконавчого листа.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Слід зазначити, що у поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що на теперішній час державним виконавцем не надано жодного документа, який би підтверджував належним чином повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та навмисне ухилення такого від виконання рішення суду, не доведено намагання виїзду боржника за межі України з метою ухилення від виконання рішення , суд вважає за необхідне в задоволенні подання про обмеження у праві виїзду за межі України останньої - відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,260,261,441 ЦПК України,ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року, суд -

ухвалив :

У задоволенні подання головного державного виконавця Франківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої у АДРЕСА_1 , як керівника боржникам ПП НТЦ Технозахід - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Дзеньдзюра С.М.