Рішення

від 11.12.2019 по справі 160/10979/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 160/10979/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Шепіль О.В. та представника відповідача - Солодової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дї,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників ДФС України щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ Оріль-Лідер надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.; зобов`язати Офіс великих платників ДФС України з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ Оріль-Лідер надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами у ПрАТ Оріль-Лідер обліковується надмірно сплачені грошові зобов`язання із податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 1130273,60 грн. Проте, за результатами розгляду заяви позивача № 12/01/717 від 27.09.2018р. про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, відповідачем було надано позивачеві відповідь, відповідно до якої, право позивача на повернення надміру сплачених коштів може бути реалізоване лише після декларування податку на прибуток за 9 місяців 2018 року. На думку позивача, такими діями відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо повернення надміру сплачених коштів товариства та порушив право позивача на їх повернення відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 р., відкрито у справі провадження, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження на 11.12.2019р. та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

05.12.2019р. представником позивача надано до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019р. у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відоконференції відмовлено.

На виконання вимог ухвали суду від 11.11.2019р. на адресу суду 09.12.2019р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 11.12.2019р. оголошено перерву у підготовчому провадженні.

11.12.2019р. сторонами були надані суду письмові згоди про початок судового розгляду справи по суті у день закінчення підготовчого провадження, у зв`язку з чим, 11.12.2019р. судом закрито підготовче провадження та розпочато судовий розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 11.12.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Оріль-Лідер зареєстроване як юридична особа 22.11.1996 р., та перебуває на обліку у Офісі великих платників податків ДФС України як платник податків.

Так, позивачем було подано до Офісі великих платників податків ДФС заяву № 12/01/717 від 27.09.2018р. про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн., який виник у зв`язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016р.

За результатами розгляду заяви позивача про повернення коштів, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було надано відповідь від 12.11.2018р. №46616/10/28-10-46-02-35, відповідно до якої відповідачем зроблено висновок, що право позивача на повернення надмірно сплачених коштів буде розглянуто лише після декларування податку на прибуток за 9 місяців 2018 року.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо повернення позивачеві надміру сплачених коштів за заявою № 12/01/717 від 27.09.2018р. протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов`язань.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 17 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 7 Порядку, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових забов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку).

Суд зазначає, що пунктом 9 Порядку, встановлено, що орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.10.2019р. у позивача обліковується переплата з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1130273,60 грн. Даний факт відповідачем не заперечувався.

Судом встановлено, що переплата позивача в розмірі 1130273,60 грн., виникла у зв`язку з поданням позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік внаслідок отримання податкової консультації від 23.08.2018р. №3700/6/99-99-15-02-02-15. При цьому, причиною залишення заяви позивача про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток іноземних юридичних осіб без виконання та неподання відповідного висновку до казначейського органу слугували висновки контролюючого органу щодо необхідності декларування податку на прибуток за 9 місяців 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що Державною фіскальною службою України було надано позивачу податкову консультацію від 23.08.2018р. №3700/6/99-99-15-02-02-15, якою зокрема, роз`яснено шляхи повернення суми надміру сплаченого податку.

Так, в податковій консультації від 23.08.2018р.№3700/6/99-99-15-02-02-15Державною фіскальною службою України зазначено, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. У разі надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у попередньому звітному (податковому) періоді, платник податку має право уточнити суму задекларованого такого податку у бік зменшення шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.

При цьому, контролюючим органом також зазначено, що в разі уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок. Потім, у вказаній податковій консультації від 23.08.2018р. № 3700/6/99-99-15-02-02-15 наведено приписи статті 43 Податкового кодексу України щодо порядку повернення надміру сплачених коштів.

Суд зазначає, що необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи, судом не встановлена наявність у позивача боргу перед бюджетом, що також не заперечується і відповідачем. Крім того, з заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу 27.09.2018р., тобто в межах строку визначених п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду обґрунтованих пояснень про причини невиконання покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час звернення до відповідача із заявою про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн., позивач діяв виключно в межах чинного законодавства та керуючись податковою консультацією наданою ДФС України, проте, відповідачем було порушено встановлений пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України граничний строк для підготовки висновку про повернення грошових коштів платнику податку, а відтак, аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не підготувавши та не подавши до органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємства, діяв поза межами вимог законодавства, у зв`язку з чим допустив протиправну бездіяльність.

Таким чином, оскільки незважаючи на приписи частини 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, відповідач не вчинив дії, спрямовані на повернення позивачу надміру сплачених сум грошових зобов`язань, тим самим допустив протиправну бездіяльність, суд доходить висновку про зобо`язання відповідача з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №8655800001 від 24.10.2019 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер (51831, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, с.Єлизаветівка, вул.Б.Хмельницького, 1, код ЄДРПОУ 24426809) до Офісу великих платників податків ДФС України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дї- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників ДФС України щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.

Зобов`язати Офіс великих платників ДФС України з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн. (один мільйон сто тридцять тисяч двісті сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства Оріль-Лідер судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 19.12.2019р.

Суддя М.В. Дєєв