Постанова

від 23.03.2021 по справі 160/10979/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10979/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №160/10979/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер" до Офісу великих платників податків ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» звернулось до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників ДФС України щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «Оріль-Лідер» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.;

- зобов`язати Офіс великих платників ДФС України з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «Оріль-Лідер» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників ДФС України щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн. Зобов`язано Офіс великих платників ДФС України з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про перерахування на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» зареєстроване як юридична особа 22.11.1996 р., та перебуває на обліку у Офісі великих платників податків ДФС України як платник податків.

Платником податків до Офісі великих платників податків ДФС подано заяву № 12/01/717 від 27.09.2018р. про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1130273,60 грн., який виник у зв`язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016р.

За результатами розгляду Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби надано відповідь від 12.11.2018р. №46616/10/28-10-46-02-35, в якій зазначено, що право позивача на повернення надмірно сплачених коштів буде розглянуто лише після декларування податку на прибуток за 9 місяців 2018 року.

Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, не підготувавши та не подавши до органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємства, діяв поза межами вимог законодавства, у зв`язку з чим допустив протиправну бездіяльність

Колегія судді погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 7 Порядку, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових забов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку).

Водночас нормами пункту 9 Порядку визначено, що орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є також подання заяви про повернення коштів до відповідного контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, станом на 22.10.2019р. у позивача обліковується переплата з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1130273,60 грн.

Зазначена сума переплати виникла у зв`язку з поданням позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік внаслідок отримання податкової консультації від 23.08.2018р. №3700/6/99-99-15-02-02-15. При цьому, причиною залишення заяви позивача про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток іноземних юридичних осіб без виконання та неподання відповідного висновку до казначейського органу контроюючий орган послався на необхідність декларування податку на прибуток за 9 місяців 2018 року.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що Державною фіскальною службою України було надано позивачу податкову консультацію від 23.08.2018р. №3700/6/99-99-15-02-02-15, якою зокрема, роз`яснено шляхи повернення суми надміру сплаченого податку.

Так, в податковій консультації Державною фіскальною службою України зазначено, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. У разі надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у попередньому звітному (податковому) періоді, платник податку має право уточнити суму задекларованого такого податку у бік зменшення шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.

При цьому, контролюючим органом також зазначено, що в разі уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок та наведено приписи статті 43 Податкового кодексу України щодо порядку повернення надміру сплачених коштів.

Водночас з вищевикладених норм податкового законодавства вбачається, що необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, у позивача відсутній борг перед бюджетом та з заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу 27.09.2018р., в межах строку визначеного п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.

При цьому відповідачем не наведено відповідних обґрунтувань з посиланням на приписи податкового законодавства стосовно невиконання податковим органом покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

Колегія суддів, враховуючи викладені обставини справи та приписи чинного законодавства доходить висновку щодо порушення відповідачем приписів пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, яке виявилося у не підготовці висновку про повернення грошових коштів платнику податку, у встановлений законом строк.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, посилання відповідача на листи від 12.11.2018 року № 46616/10/28-10-46-02-35 та від 28.10.2019 року № 6697/10/28-10-50-10 щодо неможливості повернення надміру сплачених платежів з огляду на приписи пп. п.103.11 ст 103 ПК України колегія суддів розцінює критично, оскільки таке роз`ясненя не узгоджується з позицією податкового органу, наведеною у податковій консультації, наданої позивачеві з наведеного питання.

Крім того, зазначений лист не містить мотивів його прийняття, оскільки позивач не є резидентом, а тому роз`яснення податкового органу, які стосуться питань поверненя суми податку на доходи із джерелом їх походження з України, не є обгрунтованими.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне окремо зазначити, що приписами податкового законодавства не передбачено інше трактування податковим органом правової позиції з питань, по яким існує відповідна індивідуальна податкова консультація.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №160/10979/19 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко