КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-2018/08 Головуючий у 1 інстанції Чай ка В.М.
Суддя-доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року м. Київ
Київський апеляційний а дміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Заяць В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження адмі ністративну справу за апеляц ійною скаргою Управління Пен сійного фонду України в Черк аському районі Черкаської об ласті на постанову Черкасько го окружного адміністративн ого суду від 10 січня 2009 року у сп раві за адміністративним поз овом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ч еркаському районі Черкасько ї області про поновлення про пущеного строку для звернен ня до адміністративного суд у та стягнення недоплаченої щомісячної державної соці альної допомоги як дитині ві йни, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Черкаського о кружного адміністративного суду від 10 січня 2009 року позов ОСОБА_4 до Управління Пенсі йного фонду України в Черкас ькому районі Черкаської обла сті про поновлення пропущено го строку для звернення до ад міністративного суду та стяг нення недоплаченої щомісячн ої державної соціальної допо моги як дитині війни, задовол ено частково.
Визнано протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України в Черкась кому районі Черкаської облас ті по не нарахуванню та невип латі ОСОБА_4 сум щомісячно го підвищення до її пенсії я к дитині війни у розмірі, ви значеному ст. 6 Закону Україн и «Про соціальний захист ді тей війни».
Зобов' язано Управління П енсійного фонду України в Че ркаському районі Черкаської області здійснити перерахун ок пенсії ОСОБА_4 з урахув анням підвищення її розміру як дитині війни на 30% мінімаль ної пенсії за віком, встановл еного ч.1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» та провести відповідні випл ати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 трав ня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позову ві дмовлено.
Не погоджуючись з прийнято ю постановою, УПФУ в Черкаськ ому районі Черкаської област і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати пост анову суду першої інстанції як таку, що постановлена з пом илковим застосуванням норм м атеріального та процесуальн ого права та прийняти нове рі шення, яким повністю відмови ти в задоволенні заявлених п озивачем вимог.
Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційн у скаргу задовольнити частко во, а постанову суду першої і нстанції - змінити , вих одячи з наступного.
Згідно із ст. 201 КАС України, п ідставами для зміни постанов и або ухвали суду першої інст анції є правильне по суті вир ішення справи чи питання, але із помилковим застосування м норм матеріального чи про цесуального права та виріше ння не всіх позовних вимог або питань.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КАС Ук раїни, якщо під час письм ового провадження суд апеляц ійної інстанції дійде виснов ку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засід анні, то він призначає її до ап еляційного розгляду в судово му засіданні.
Однак, колегія суддів не вба чає підстав для апеляційного розгляду даної справи в судо вому засіданні.
Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено су дом першої інстанції, позив ач - ОСОБА_4 є дитиною війни , що підтверджується наявним у неї пенсійним посвідчення м, з відміткою про присвоєнн я їй статусу «Дитина війни» (а.с. 10).
Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» (в редакції до 28.12.2007 ро ку) передбачено, що дітя м війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання ч и державна соціальна допомог а, що виплачується замість пе нсії, підвищуються на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком.
Що стосується питання прав омірності проведення нараху вань та виплат позивачу щомі сячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 рік, к олегія суддів зважає на нас тупне.
Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України дл я звернення до адміністратив ного суду за захистом прав, св обод та інтересів особи вста новлюється річний строк, яки й, якщо не встановлено інше, об числюється з дня, коли особа д ізналася або повинна була ді знатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 100 КАС України п ередбачено, що пропущення ст року звернення до адміністра тивного суду є підставою для відмови у задоволенні адмін істративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбача ється, що з даним позовом ОС ОБА_4 звернулася в грудні 2008 р оку, про що свідчить відповід на відмітка суду першої інст анції, із зазначенням вхідно го реєстраційного номеру т а дати отримання позову.
В письмових запереченнях, щ о містяться в матеріалах вка заної справи, відповідач нап олягав на застосуванні до сп ірних правовідносин положен ня ч.1 ст. 100 КАС України, зокрема в частині зобов' язання про ведення перерахунку та випла ти недоотриманої позивачем с уми щомісячного підвищення до її пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки.
Враховуючи, що інших строкі в для звернення до адміністр ативного суду з таким позово м ані Кодексом адміністратив ного судочинства України, ан і іншими законами України не передбачено, судова колегія приходить до висновку, що пр опущення позивачем без поваж них причин річного строку дл я звернення до адміністратив ного суду за захистом своїх п рав, свобод та інтересів, пере дбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, є підставою для відмови їй у з адоволенні позову в частині зобов' язання проведення пе рерахунку та виплати недоотр иманої суми щомісячного під вищення до пенсії як дитині в ійни за 2006 рік.
Доводи позивача щодо поваж ності пропуску нею строку зв ернення до суду, передбачено го ч.2 ст. 99 КАС України, колегія суддів не знаходить обґрунт ованими, а тому не вбачає під став для поновлення їй пропу щеного строку звернення до суду.
Що стосується позовних вим ог за 2007 рік, колегія суддів зва жає на наступне.
Пунктом 12 ст. 71 Законом Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2007 рік» було зупинено д ію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни" з урахуванням положень ст . 111 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік».
Обговорюючи питання про мо жливість застосування до спі рних правовідносин Закону Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суд дів виходить з наступного.
Конституційний Суд Україн и у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні га рантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з яко ю Законом про Державний бюдж ет України, який має особливи й предмет регулювання, не мож уть вноситися зміни, зупинят ися дія чинних законів Украї ни, а також встановлюватися і нше (додаткове) правове регул ювання відносин, що є предмет ом інших законів України.
Оскільки предмет Закону пр о Державний бюджет України ч ітко визначений у Конституці ї України, Бюджетному кодекс і України, Конституційний Су д України підкреслив, що цей З акон не може скасовувати чи з мінювати обсяг прав і обов'яз ків, пільг, компенсацій і гара нтій, передбачених іншими за конами України.
З урахуванням зазначеного , пункт 12 статті 71 Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік», яким зупинено ді ю статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війн и", з урахуванням статті 111 Зако ну України «Про Державний бю джет України на 2007 рік», визнан о Конституційним Судом Украї ни таким, що не відповідає Кон ституції України.
З огляду на вищевикладене, с уд першої інстанції, приймаю чи рішення про задоволення п озовних вимог, правомірно ке рувався положеннями Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», а не положення ми Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» , які з 9 липня 2007 року втратили ч инність.
Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.
Згідно з положеннями части ни четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинс тва України у разі невідпові дності нормативно-правового акта Конституції України, за кону України, міжнародному д оговору, згода на обов'язкові сть якого надана Верховною Р адою України, або іншому прав овому акту суд застосовує пр авовий акт, який має вищу юрид ичну силу.
Отже, за конституційними но рмами, виходячи з пріоритетн ості законів над підзаконним и актами, суд дійшов правильн ого висновку, що при визначен ні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню під лягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу, цим Законом пе редбачено, що розмір підвище нь пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні д о мінімального розміру пенсі ї за віком.
Окрім того, судовою колегіє ю враховується, що відповідн о до ст. 17 Закону України «Про д ержавні соціальні стандарти та державні соціальні гаран тії» основні державні соціал ьні гарантії встановлюються законами з метою забезпечен ня конституційного права гро мадян на достатній життєвий рівень. До числа основних дер жавних соціальних гарантій в ключається мінімальний розм ір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказано го закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальни й розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим за коном, крім Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» , мінімальний розмір пенсії н е встановлений, судова колег ія дійшла висновку про відсу тність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена на званим законом, для розрахун ку підвищення пенсії позивач а як дитині війни.
Враховуючи те, що з даним по зовом позивач звернувся 04 гру дня 2008 року, а відповідач до сп ірних правовідносин просить застосувати положення ч. 1 ст. 100 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що зая влені позивачем вимоги в час тині зобов' язання проведен ня перерахунку та виплати їй щомісячного підвищення до п енсії як дитині війни за 2007 рік , підлягають задоволенню лиш е за період з 04.12.2007 року по 31.12.2007 рі к. В іншій частині позов задо воленню не підлягає.
Таким чином, висновок суду п ершої інстанції в частині за доволення позову про зобов' язання проведення нарахува ння та виплати позивачу нед оотриманої суми щомісячного підвищення до її пенсії як д итині війни за період з 09 липн я по 04 грудня 2007 року, слід визна ти помилковим з підстав вище викладених обставин.
Що стосується позовних вим ог в частині визнання неправ омірними дій та зобов' язанн я проведення перерахунку та виплати недоотриманої суми щ омісячного підвищення до пе нсії як дитині війни за 2008 рік, колегія суддів виходить з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділ у II Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких з аконодавчих актів України» д о статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» були внесені зміни, а саме : «Дітям війни (крім тих, на яки х поширюється дія Закону Укр аїни «Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціальног о захисту») до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, виплачу ється підвищення у розмірі н адбавок, встановленої для уч асників війни.
Проте Конституційний Суд У країни у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа пр о соціальні гарантії громадя н) сформулював правову позиц ію, згідно з якою законом про Д ержавний бюджет України, яки й має особливий предмет регу лювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також вста новлюватися інше (додаткове) правове регулювання відноси н, що є предметом інших законі в України.
Оскільки предмет закону пр о Державний бюджет України ч ітко визначений у Конституці ї України, Бюджетному кодекс і України, Конституційний Су д України зауважив, що цей зак он не може скасовувати чи змі нювати обсяг прав і обов'язкі в, пільг, компенсацій і гарант ій, передбачених іншими зако нами України.
Отже, з моменту набрання ч инності рішенням Конституц ійний Суд України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, положення підпу нкту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України» в частин і внесення змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни», втратило св ою чинність з підстав визн ання його неконституційним .
Згідно ст. 152 Конституції Укр аїни закони, інші правові акт и або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України рішення про їх некон ституційність.
Відповідно до ст. 150 Конститу ції України рішення Конститу ційного Суду України є обов' язковим на території України , остаточним і не може бути оск аржене.
Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначених законів, щ о визнані неконституційними .
Згідно ст.73 Закону України „ Про Конституційний Суд Украї ни", якщо акти або їх окремі по ложення визнаються такими, щ о не відповідають Конституці ї України (є неконституційни ми), вони оголошуються нечинн ими і втрачають чинність від дня прийняття Конституційни м Судом України рішення про ї х неконституційність.
Визначаючи розрахункову в еличину, з якої має проводити ся нарахування позивачу підв ищення до пенсії, відповідач у слід врахувати, що Законом У країни «Про соціальний захис т дітей війни» передбачено, щ о підвищення до пенсії має об раховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінім альної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни «Про державні соціальн і стандарти та державні соці альні гарантії», основні дер жавні соціальні гарантії вст ановлюються законами з метою забезпечення конституційно го права громадян на достатн ій життєвий рівень. До числа о сновних державних соціальни х гарантій включається мінім альний розмір пенсії за віко м.
При цьому, статтею 19 вказано го Закону передбачено, що вик лючно законами України визначається мінімальн ий розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим за коном, крім Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» , мінімальний розмір пенсії н е встановлений, судова колег ія дійшла висновку про відсу тність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена на званим законом, для розрахун ку підвищення до пенсії пози вачу як дитині війни .
За таких обставин, з урахува нням законодавчо визначеног о розміру щомісячного підви щення до пенсії як дитині ві йни, визначеного ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захи ст дітей війни», судова коле гія приходить до висновку, щ о заявлені позивачем вимог и в частині зобов' язання п роведення перерахунку та вип лати вказаного підвищення до пенсії за 2008 рік, підлягають за доволенню лише за період з 22.05.2 008 року по 31.05.2008 рік.
З огляду на викладене, колег ія суддів вважає, що рішення с уду першої інстанції підляга є зміні в частині дати зобов' язання проведення нарахуван ня та виплати позивачу щоміс ячного підвищення до його пе нсії як дитині війни за 2007 рі к.
За таких обставин, апеляцій ну скаргу Управління Пенсійн ого фонду України в Черкаськ ому районі Черкаської област і слід задовольнити частково , а постанову Черкаського окр ужного адміністративного су ду від 10 січня 2009 року - зм інити , виклавши абзац 3 р езолютивної частини постано ви в наступній редакції:
«Зобов' язати Управління Пенсійного фонду України в Ч еркаському районі Черкасько ї області здійснити перераху нок пенсії ОСОБА_4 з ураху ванням підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за ві ком, встановленого ч.1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування» та провести відп овідні виплати за 2007 рік з 04 гру дня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 груд ня 2008 року.»
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апел яційної скарги на постанову суду першої інстанції суд ап еляційної інстанції має прав о змінити постанову суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управл іння Пенсійного фонду Україн и в Черкаському районі Черка ської області задовольн ити частково , постанову Черкаського окружного адмін істративного суду від 10 січня 2009 року - змінити , в иклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступн ій редакції:
«Зобов' язати Управління Пенсійного фонду України в Ч еркаському районі Черкасько ї області здійснити перераху нок пенсії ОСОБА_4 з ураху ванням підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за ві ком, встановленого ч.1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування» та провести відп овідні виплати за 2007 рік з 04 гру дня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 груд ня 2008 року.»
Постанова набирає закон ної сили з моменту постановл ення та може бути оскаржена ш ляхом подачі касаційної скар ги безпосередньо до Вищого а дміністративного суду Украї ни в порядку і строки, визначе ні ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
В.С. Заяць
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2010 |
Оприлюднено | 21.09.2010 |
Номер документу | 8645886 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Федорова Галина Григорівна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Бишевська Наталя Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні