Рішення

від 14.11.2019 по справі 753/18330/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18330/17

провадження № 2/753/3217/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

при секретарі Пугач Д.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Новікова Я.А.

представник третьої особи не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Радуга Сіті , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Укркарго про захист прав споживача та стягнення пені за невиконання зобов`язання,-

встановив:

05.10.2017 ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті" (далі - Відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго"( далі - ТОВ "Укркарго" про захист прав споживача та стягнення пені за невиконання зобов`язання, в якому просив суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 16 287 557 грн. На обґрунтування позову посилався на те, що 25.03.2014 між ним та Відповідачем було укладено попередній договір купівлі - продажу квартири, відповідно до п. 1.1. якого Сторони зобов`язались, в строки встановлені в п. 1.3.1. цього попереднього договору, укласти договір купівлі - продажу квартири, відповідно до якого Відповідач зобов`язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані в п. 1.4 вказаного попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 а Позивач зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору. Відповідно до п. 1.3. попереднього договору плановий строк введення в експлуатацію будинку - III (третій) квартал 2014 року. Одночасно з укладенням попереднього договору, Позивач та Відповідач уклали договір про забезпечення виконання зобов`язань № 561/3/14/148 від 25.03.2014, згідно з п. 1.1. якого для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором який є невід`ємною частиною цього договору, щодо укладення та нотаріального посвідчення основного договору купівлі - продажу квартири та забезпечення виконання таких зобов`язань, сторона - 2 сплачує стороні - 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються згідно п. 2 вказаного договору. Сума коштів, після її належної сплати стороною - 2 за цим договором, буде зарахована до платежів за основним договором в момент укладення та нотаріального посвідчення основного договору. На виконання вказаних умов договору про забезпечення, Позивач сплатив на користь Відповідача грошові кошти у необхідному розмірі та у необхідні строки. В той же час, Відповідач взятих на себе зобов`язань за попереднім договором не виконав, оскільки у встановленні строки будинок в експлуатацію введений не був, основний договір не укладався і Позивач не набув право власності на квартиру, а тому враховуючи положення ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" Позивач просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 16 287 557 грн., яку розрахував за кожен день останніх трьох років перед зверненням до суду в розмірі 3% від вартості квартири (493 562,36 грн.).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Шклянки М.П. від 12.10.2017 було відкрито провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Шклянки М.П. від 10.05.2018 було застосовано захід процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів у товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті".

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Шклянки М .П . від 21.06.2018 було зупинено провадження у справі до виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 10.05.2018 про застосування заходу процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 16.11.2018 було прийнято справу до провадження, відновлено провадження у справі і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 16.11.2018 було відмовлено у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти. Постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2019 залишено без задоволення апеляційну скаргу Позивача, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва без змін.

У відзиві на позовну заяву представником Відповідача зазначено, що правові підстави для стягнення пені на користь Позивача відсутні, оскільки порушення строків введення будинку в експлуатацію сталось не з вини Відповідача, а через ймовірні неправомірні дії Третьої особи, що в подальшому стали підставою для накладення Печерським районним судом м. Києва арештів на незавершений об`єкт будівництва та земельну ділянку на якій він знаходиться. Також представник Відповідача у відзиві на позовну заяву зазначав, що укладені між сторонами попередній договір та договір про забезпечення не передбачають відповідальності Відповідача за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на Відповідача відповідальності у виді стягненні пені. Крім того представник Відповідача зазначав, що Позивачем пропущено строк позовної давності для стягненні пені, оскільки річний строк сплив 29.09.2015, а Позивач звернувся з позовом до суду 05.10.2017. За вказаних обставин представник Відповідача наголошував на відсутності правових підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити. Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання явку представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши виступи представника Позивача та представника Відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

25.03.2014 Позивач уклав з Відповідачем попередній договір купівлі - продажу квартири, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов`язались, в строки встановлені в п. 1.3.1. цього попереднього договору, укласти договір купівлі - продажу квартири (надалі - основний договір), відповідно до якого Сторона-1 зобов`язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані в п. 1.4 вказаного попереднього договору (надалі - об`єкт), яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 ), а сторона - 2 зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору.

При цьому, при укладенні вказаного договору, Відповідач діяв на підставі Договору № 02-12/13 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника укладеного 02.12.2013 з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГО".

В той же час, вказаний договір відсутній в матеріалах судової справи, хоча для його отримання та огляду судом було постановлено ухвалу від 10.05.2018 про застосування заходу процесуального примусу у виді тимчасового вилучення вказаного договору у Відповідача "Радуга Сіті".

Однак, вказані дії не призвели до необхідного результату, оскільки як вбачається з постанови Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 22.10.2018 ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10.05.2018 повернуто стягувачу, оскільки виходом за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 19 , Відповідача не розшукано, провести виконавчі дії не виявилось можливим.

У зв`язку з вказаними обставинами суд вирішує спір між сторонами на підставі доказів наявних в матеріалах справи. При цьому суд враховує, що представники Сторін не заперечували проти розгляду справи за відсутності договору № 02-12/13 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника укладеного 02.12.2013 між Відповідачем та Третьої особою.

Відповідно до п. 1.3. попереднього договору плановий строк введення в експлуатацію будинку - III (третій) квартал 2014 року.

Згідно з пп. 1.3.1. попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір протягом IV (четвертого) кварталу 2014 року, з урахуванням вимог п. 5.2. цього попереднього договору, але в будь - якому разі не раніше отримання стороною - 1 правовстановлюючих документів на об`єкт - надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідним державним органом документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення основного договору.

В п. 1.4 попереднього договору встановлено, що об`єкт має наступні характеристики: секція - 3 (три); поверх - 14 (чотирнадцять); номер квартиру - 148 (сто сорок вісім); кількість кімнат - 3 (три); загальна площа - 77,06 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. попереднього договору, сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладення та нотаріального посвідчення основного договору, яке встановлене пунктом п. 1.1. попереднього договору повинне бути забезпечене.

Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов`язання сторони визначають в окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Зазначений договір про забезпечення виконання зобов`язань (надалі - договір про забезпечення) сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням та нотаріальним посвідченням цього попереднього договору.

Так, одночасно з укладенням попереднього договору, Позивач та Відповідач уклали Договір про забезпечення виконання зобов`язань № 561/3/14/148 від 25.03.2014, згідно з п. 1.1 якого, для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін згідно з попереднім договором, який є невід`ємною частиною цього договору, щодо укладення та нотаріального посвідчення основного договору купівлі - продажу квартири та забезпечення виконання таких зобов`язань, сторона - 2 сплачує стороні - 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються згідно п. 2 цього договору. Вказана сума коштів, після її належної сплати стороною - 2 за цим договором, буде зарахована до платежів за основним договором в момент укладення та нотаріального посвідчення основного договору.

Відповідно до п. 2 договору про забезпечення, розмір грошових коштів, які сплачується відповідно до умов цього договору, як забезпечення виконання зобов`язання згідно пункту 1.1. цього договору становить: 493 562,36 грн., що сплачуються двома платежами:

перший платіж - 210 000, 00 грн. (148 000,00 грн. сплачуються 25.03.2014; 62 000,00 грн. сплачуються 26.03.2014);

другий платіж - 283 562,36 грн. (148 000,00 грн. сплачуються до 24.04.2014; 135 562,36 грн. сплачуються до 25.04.2014).

На виконання вказаних умов договору про забезпечення Позивач сплатив на користь Відповідача грошові кошти у необхідному розмірі та у необхідні строки, що підтверджується квитанціями: № PN338 від 25.03.2014 про сплату 148 000 грн.; № PN281 від 26.03.2014 про сплату 62 000 грн.; № PN1181 від 04.04.2014 про сплату 148 000 грн.; № PN324 від 11.04.2014 про сплату 135 562,36 грн.

Як вбачається із змісту попереднього договору Відповідач взяв на себе зобов`язання, по-перше, щодо введення будинку в експлуатацію в III кварталі 2014 року, по-друге, щодо укладення Основного договору протягом IV (четвертого) кварталу 2014 року, по-третє, щодо передачі у власність (продажу) окремої квартири. При цьому, вищевказані зобов`язанням пов`язані між собою, оскільки у разі невиконання зобов`язанням щодо введення будинку в експлуатацію, зобов`язання щодо укладення основного Договору та передачі у власність квартири - виконати неможливо.

Приписами статті 331 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

З листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 10126-17/2504/05 від 25.04.2017 вбачається, що інспекцією було видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта (серія КВ № 165132880121 від 15.10.2013) виключно на перший пусковий комплекс - секцію 1 житлових будинків з вбудовано - прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору Відповідачем Секція 3 в експлуатацію не введена.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.03.2015 накладено арешт на незавершене та завершене (крім житлових приміщень, які належать фізичним особам) самовільне будівництво, що проводиться на самовільно захопленій земельній ділянці площею 11935,02 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:173:0004 з забороною розпорядження, користування та проведення будівельних робіт направлених на створення завершеного об`єкта будівництва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2015 накладено арешт на земельну ділянку площею 11935,02 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:173:0004 з забороною розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладені обставини суд зазначає, що посилання представника Відповідача у відзиві на те, що неможливість своєчасного введення будинку в експлуатацію зумовлена накладенням арешту на незавершене будівництво та земельну ділянку є необґрунтованими, оскільки строк введення будинку в експлуатацію був встановлений на III (третій) квартал 2014 року, а ухвали Печерського районного суду міста Києва про арешт майна були постановлені в березні 2015 року і жодним чином не впливали на можливість Відповідача вчасно ввести будинок в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.1. статті 6 Попереднього договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Попереднім договором винна Сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Враховуючи вказані норми матеріального права у їх взаємозв`язку, суд зазначає, що посилання представника Відповідача у відзиві на те, що укладені між сторонами попередній договір та договір про забезпечення не передбачають відповідальності Відповідача за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на Відповідача відповідальності у виді стягненні пені ґрунтуються на помилковому розумінні норм законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, оскільки обов`язок щодо сплати пені через невиконання зобов`язання може виникнути за певних умов, як на підставі договору, так і на підставі закону. В даному випадку, обов`язок Відповідача щодо сплати на користь Позивача пені виник через невиконання Відповідачем договірного зобов`язання щодо введення в експлуатацію Будинку в III кварталі 2014 року на підставі закону.

Також суд не може погодитись з позицією представника Відповідача щодо спливу строку позовної давності для стягнення пені враховуючи наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 2 ст. 268 ЦК України, законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

В той же час, зі змісту попереднього договору вбачається, що правовідносини сторін договору закінчяться у момент введення будівництва в експлуатацію та набуття Позивачем права власності на квартиру, а отже строки позовної давності до основної вимоги при подачі Позивачем позову не пропущені, а тому і не пропущено строки щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що пеня за невиконання зобов`язання підлягає стягненню за останні 12 місяців перед зверненням Позивача до суду.

Суд погоджується з порядком розрахунку суми пені, що проведений Позивачем за три роки, але враховуючи вищевказані обставини, сума пені має бути перерахована за останні 12 місяців перед зверненням Позивача до суду.

Таким чином, сума пені за останні 12 місяців перед зверненням Позивача до суду становить 5 404 507,55 грн. Розрахунок здійснений наступним чином:

365 днів x 14 806,87 грн. = 5 404 507,55 грн.

Кількість днів прострочення = 365 (з 04.10.2016 по 04.10.2017)

Вартість роботи (послуги) = 493 562,36 грн. (вартість квартири)

3 % від вартості роботи (послуги) = 14 806,87 грн. (493 562,36 грн. x 0,03)

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Поряд з тим суд зазначає, що враховуючи обставини справи, а саме те, що сума пені за 12 місяців становить значну суму коштів 5 404 507,55 грн. у співвідношенні із тією - ж вартістю квартири 493 562,36 грн., а тому враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд вважає справедливим та обґрунтованим зменшення суми пені з 5 404 07,55 грн. до 493 562,36 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 79, 80, 81, 89, 102, 110, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Радуга Сіті на користь ОСОБА_3 пеню у сумі 493 562 грн. 36 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Радуга Сіті на користь держави судовий збір у розмірі 7403 грн. 44 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Радуга Сіті : 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, ЄДРПОУ 35162345.

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Укркарго : 02121, м. Київ, вул. Світла, 3, ЄДРПОУ 32526584.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.