Ухвала

від 20.12.2019 по справі 215/4904/15-к

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4904/15-к

1-кп/215/9/19

У Х В А Л А

20 грудня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

Учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 в м.Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень передбаченого ст.191 ч.2, 191 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується за ст.ст.191 ч.2, 191 ч.4 КК України в розтраті, привласненні майна ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти» шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, у великих розмірах в період з серпня 2014 р. по 01.09.2015 р. на загальну суму 190649,47 грн. Предметами розтрати згідно пред`явленого обвинувачення є; автомобільні ваги інвентарний номер 10420001; трактор Т150Г 1988 року випуску інвентарний номер 10420108; сіялка СЗТ-3,6 інвентарний номер 10420130; прес підбирач «Калігнані» інвентарний номер 10420142; бричка інвентарний номер 10420135.

Обвинувачений винуватим себе не визнав, вказує, що трактор, сіялка та прес підбирач були списані, бричка була виготовлена обвинуваченим за власний кошт і не перебувала на балансі закладу, автомобільні ваги були придбані особисто ОСОБА_4 ще 08.07.2003 р. на біржових торгах згідно протоколу у попереднього власника ДКТПП «Першотравневий» та також не перебували. на балансі закладу. При проведенні інвентаризації в ході якої виявлено нестачу матеріальних цінностей, він як директор присутній не був.

Обвинувачений та захисник відкрили прокурору нові докази захисту:

-наказ №7 від 20.03.2014 р. про списання трактору Т150Г;

-наказ №5 від 25.02.2014 р. про списання сіялки;

-наказ №17 від 20.08.2015 р. про списання прес підбарача «Калігнані»;

-протокол біржових торгів від 08.07.2003 р. про придбання автомобільних вагів.

Обвинувачений ОСОБА_4 ,та захисник ОСОБА_5 24.09.2019р.заявили письмовеклопотання провизнання недопустимимдоказом висновку експерта ОСОБА_6 від11.02.2019р.яка проводиласудово-економічнуекспертизу напідставі ухвалисуду від10.12.2018р.;та відповіднопризначення повторноїсудово-економічноїекспертизи.В обґрунтуваннявказують,що вкзаана експертиза проведена із порушенням ст. 7 ч.3 Закону України «Про судову експертизу» (далі Закон) відповідно до приписів якої - судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших вирадках також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Оскільки експерт ОСОБА_6 не єпрацівником державноїспеціалізованої установи,вказаний висновокє очевиднонедопустимим доказомвідповідно дост.89ч.2КК України, та призначити повторну експертизу, проведення якої небхідно доручтити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Після перерви для ознайомлення прокурором 20.12.2019 р. подані письмові заперечення на клопотання, в яких прокурор посилається на законність висновку, та відсутність підстав для проведення повторної експертизи. Вказує, що відповідно до ч.3 ст. 7 Закну зазначено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Однак по вказану кримінальному провадженню проводилась не судово-медична, не судово-психіатрична та не криміналістична експертиза, тому клопотання сторони захисту є незаконним. Оскільки питання поставлені на вирішення належного експерта, вирішені експертним шляхом, відсутні підстави для призначення повторної експертизи.

В судовому засіданні 20.12.2019 р. обвинувачений ОСОБА_4 , який згоден проводити обговорення питань призначення повторної експертизи і визнання недопустимим доказом у відсутності захисника ОСОБА_5 , подане письмове клопотання 24.09.2019 р. підтримав.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши висновок експерта, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , та захисник ОСОБА_5 заявялии письмове клопотання про призначення економічної експертизи експертам Дніпропетровського НДІ судових експертиз (49000 м.Дніпро, Січеславська Набережна, 17 оф.361).

На вирішення експерта просили поставити питання:

1.Чи підтверджується документально наявність на балансі підприємства майна зазначеного в інвентаризаційних описах та актах інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., від 14.09.2015 р.?

2.Чи підтверджується нестача товаро-матеріальних цінностей за актами інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., та від 14.09.2015 р.?

3. Чи підтверджується документально придбання ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти» майна зазначеного за актами інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., та від 14.09.2015 р.?

Клопотання по призначення економічної експертизи було підтримано прокурором, який просив з метою економії процесуального часу експертизу призначити експерту ОСОБА_6 , яка має відповідну освіту, свідоцтво з правом проведення економічних експертиз.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. була призначена судово-економічна експертиза експерту ОСОБА_6 . На вирішення експерта поставрені питання:

1.Чи підтверджується документально наявність на балансі ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти» майна зазначеного в інвентаризаційних описах та актах інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., від 14.09.2015 р.?

2.Чи підтверджується нестача товаро-матеріальних цінностей за актами інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., та від 14.09.2015 р.?

3. Чи підтверджується документально придбання ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти» майна зазначеного за актами інвентаризацій від 01.12.2014 р., №18 від 01.09.2015 р., та від 14.09.2015 р.?

4.Чипідтверджується документальнонестача основнихзасобів насуми виявленіза інвентаризаційнимиописами від17.08.2015р.,та від04.09.2015р.станом на14.09.2015р. в ДПТНЗ «Криворізький центр професійної освіти»?

Згідно висновку експерта ОСОБА_6 від 11.02.2019 р. а.с.1-133 т.9, на всі поставлені судом питання отримано експертні відповіді.

Згідно ст.ст.242, 332 ч.2 п.3 КПК України - експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч.1-3 ст. 7 Закону визначено що судово-експертнудіяльність здійснюютьдержавні спеціалізованіустанови,а такожсудові експерти,які неє працівникамизазначених установ,та іншіфахівці (експерти)з відповіднихгалузей знаньу порядкута наумовах,визначених цимЗаконом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Однак по вказану провадженню проводилась судове-економічна експертиза, яка не повинна обов`язково проводитись в державній спеціалізованій установі.

Відповідно до п.1.2.1, 1.2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція) визначено перелік криміналістичних експертиз. Визначена економічна експертиза як самостійний вид експертного дослідження до якого входять експертизи: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до викладених обставин можливо дійти висновку, що по вказаному провадженню криміналістична експертиза не проводилась, а тому посилання сторони захисту на ч.3 ст. 7 Закон щодо проведення економічної експертизи по вказаному провадженню виключно державними спеціалізованими установами не є вірним.

Під час проведення експертизи, судовий експерт ОСОБА_6 була ознайомлена зі своїми правами, також вказаний експерт був ознайомлений із переліком питань, на які необхідно надати висновки експертного дослідження.

Згідно ст.7-1Закону - підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Згідно ст.10 ч.1,3 Закону- експертамиможуть бутиособи,які маютьнеобхідні знаннядля наданнявисновку здосліджуваних питань. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст.ст.87ч.1,ч.2п.4-5,ч.3п.1,ст.89 КПК України - недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази,здобуті завдякиінформації,отриманій внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини.

Оскільки експерт ОСОБА_6 відповідно до ст.9 Закону атестована, та її включено до державного Реєстру атестованих судових експертів в порядку визначеному Міністерством юстиції України, вказаний експерт мала право на проведення судово-економічної експертизи, то підстави для визнання висновку експерта недопустимим доказом відповідно до приписів ст.87, 89 КПК УКраїни відсутні.

В зв`язку з проведенням судово-економічної експертизи, відсутні законні підстави для повторного проведення тієї ж експертизи.

Керуючись ст.ст.87,89, 242, 332 ч.2 п.3 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 ,та захисника ОСОБА_5 про визнання недопустимим доказом висновку експерта від 11.02.2019 р., та призначення повторної судово-економічної експертизи - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: