Рішення

від 12.12.2019 по справі 305/1152/19

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №305/1152/19

Провадження по справі 2/305/516/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.

за участю прокурора Савчук Л.Д.

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Карпатського біосферного заповідника про вилучення та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Карпатського біосферного заповідника про вилучення та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивує тим, що земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_1 , вона, із померлим чоловіком ОСОБА_3 , користувалися з 1990 року. У 2002 році, її чоловік оформив акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік, ОСОБА_3 помер. Під час оформлення спадщини на земельну ділянку та присвоєння кадастрового номеру їй повідомили, що земельна ділянка є частиною земельної ділянки, площею 949,2 га, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника. Технічна документація заповідника із землеустрою, затверджена розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №613 від 23.11.2017. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2123684000:001:0026. Вважє, що Карпатський біосферний заповідник, без її згоди відібрав у неї земельну ділянку, навіть не повідомивши її про це належним чином, погодження меж вона не підписувала, у зв`язку з чим порушив Конституцію України, Земельний та Цивільний кодекси України, позбавив її права власності на її земельну ділянку. На підставі наведеного, просила вилучити з користування Карпатського біосферного заповідника та зобов`язати Карпатський біосферний заповідник, повернути їй земельну ділянку, згідно її акта від 2002 року про право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 04.07.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.07.2019 підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

02.08.2019, відповідачем з порушенням встановленого законодавством та визначеного ухвалою суду від 04.07.2019 строку, подано відзив на позовну заяву.

13.08.2019, позивачем надано відповідь на відзив, зміст якого аналогічний змісту позовної заяви.

21.08.2019, відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому висловлюють незгоду з твердженнями, наведеними у позовній заяві та надають свої заперечення з цього приводу.

Ухвалою суду від 06.11.2019, допущено до участі у справі прокурора.

Позивач, ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що стверджується особистою розпискою про отримання судової повістки, яка міститься в матеріалах справи. Про причину неявки суд не повідомила. Заяви про відкладення розгляду справи не подавала.

Представник відповідача, Карпатського біосферного заповідника, Ковбаснюк Р.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Зазначив, що земельна ділянка, яка є предметом спору, належить до земель природно-заповідного фонду України та перебуває у постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника. Указом Президента України від 11 квітня 1997 року №325/97 Про розширення території Карпатського біосферного заповідника (в редакції від 11.04.1997), постановлено розширити територію Карпатського біосферного заповідника за рахунок земель землекористувачів Виноградівського та Рахівського районів Закарпатської області на 24315 гектарів, з яких 12006 гектарів передаються заповіднику у постійне користування, а 12309 гектарів включаються до його складу без вилучення у землекористувачів. При цьому, згідно додатку №1 до Указу, за рахунок земель Великобичківського державного лісимисливського підприємства на території Костилівеької сільської ради надається у постійне користування Карпатському біосферному заповіднику земля площею 467 га. У 1999 році, відповідно до вищезазначеного Указу Президента та з урахуванням існуючої тереторії Карпатського біосферного заповідника, Інститутом землеустрою (Закарпатська філія) була виготовлена технічна документація по складенню державних актів на право постійного користування землею Карпатському біосферному заповіднику. Як слідує зі змісту технічної документації, площа земельного фонду Карпатського біосферного заповідника в розрізі Костилівської сільської ради складала 1145,0 га, а її конфігурація та межі відображені на плані меж землекористування 39/99.9.2123684000.3Р. Рішенням Закарпатської обласної ради від 28 грудня 1999 року Про вилучення та надання

земельних ділянок для державних і громадських потреб затверджено проект

відведення земельних ділянок Карпатському біосферному заповіднику і на його підставі видано

Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗК №001675 від 24.11.2000. Таким чином, 24 листопада 2000 року (з моменту одержання Державного акта) та

відповідно до вимог статті 22 Земельного кодексу (чинного на той момент) Карпатський

біосферний заповідник набув право постійного користування на земельну ділянку. В подальшому на протязі 2016-2017 років, у відповідності до вимог земельного законодавства

та з метою внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру,

землевпорядною організацією (Державне підприємство Закарпатгеодезцентр ) була виготовлена

технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості), яка було погоджена усіма уповноваженими органами та затверджена

Розпорядженням Голови Закарпатської обласної державної адміністрації №613 від 23.11.2017.

(копія - додається). На підставі цього земельній ділянці присвоєно кадастровий номер

2123684000:02:001:0026 та надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

про реєстрацію іншого речового права. Таким чином, Карпатський біосферний заповідник набув право постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі та у спосіб передбачений законодавством, і це право зареєстроване у встановленому порядку. Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що станом на момент передачі земель у постійне користування Карпатському біосферному заповіднику у позивача не було жодних прав на земельну ділянку, яка є предметом спору. Позивач не надала жодних доказів того, що станом на 24.11.2000 (момент переходу земель у постійне користування Карпатського біосферного заповідника) з її боку землевпорядною організацією було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) і нею одержано документ, що посвідчує це право. Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 001530 на ім`я ОСОБА_3 , виданий 22 лютого 2002 року, жодним чином не може вказувати на законність передачі земель у постійне користування Карпатському біосферному заповіднику. Таким чином, твердження позивача, що Карпатський біосферний заповідник без її згоди відібрав у неї земельну ділянку і позбавив її права власності є безпідставним та необгрунтованим, оскільки на момент набуття права постійного користування Карпатським біосферним заповідником ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не мали права власності на цю землю і, відповідно, не могли бути його позбавлені. Позивач не надала доказів того, що земельна ділянка площею 0,04 га, на території Костилівської сільської ради, яка перебуває у власності ОСОБА_3 накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника. На підтвердження факту накладання земельних ділянок, позивач надала Збірний кадастровий план земельної ділянки, виготовлений ФОП ОСОБА_4 . Однак аналіз характеристик земельних ділянок вказує на те, що земельна ділянка, яка зображена у Збірному кадастровому плані не відповідає земельній ділянці зображеній у Державному акті серії ІV-ЗК № 001530. Зокрема мають місце різна площа (в державному акті - 0.0162 га, а у кадастровому плані - 0,015га), різні лінійні розміри та різна конфігурація. При цьому, відсутні будь-які докази того, що Збірний кадастровий план виготовлений на основі даних технічної документації із

землеустрою, на підставі, якого виданий Державний акт серії ІV-ЗК № 001530. Таким чином, позивач не довела, що земельна ділянка, яка надана у власність гр.

ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ІV-ЗК № 001530 накладається на земельну, яка

перебуває постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника. Крім того, позивач не надала доказів того, що вона є правонаступником ОСОБА_3 та не довела, наявність саме у неї права, яке підлягає захисту, тобто не довела своє право на пред`явлення позову. Також вважає, що позивач невірно обрала спосіб порушеного права. Вилучення земельної ділянки з постійного користування не належить до компетенції суду. Позивач ОСОБА_2 не надала доказів перебування у її власності спірної земельної ділянки, а відповідно ця земельна ділянка і не може бути повернута їй. При цьому, державний акт від 2002 року про право власності виданий не на її ім`я. За таких умов, вважає, що Карпатський біосферний заповідник законно набув право постійного користування земельною ділянкою, яка є предметом спору і при цьому не порушив прав позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Прокурор Савчук Л .Д. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову з підстав наведених представником відповідача.

Заслухавши представника відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії

ІV-ЗК № 001530 від 22 лютого 2002 року, громадянину ОСОБА_3 , на підставі рішення виконкому Костилівської сільської ради народних депутатів від 04 серпня 1997 року, була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,04 га, для ведення особистого підсобного господарства. 20.01.2003, громадянин ОСОБА_3 , уклав із гр. ОСОБА_6 договір купівлі-продажу, згідно якого продав останньому 0.01 га вказаної земельної ділянки.

При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Судом встановлено, що відповідач, Карпатський біосферний заповідник, являється суміжним землекористувачем земельної ділянки ОСОБА_3 , що стверджується планом зовнішніх меж земельної ділянки.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №001675 від 24.11.2000, Карпатському біосферному заповіднику, розташованому на території Костилівської сільської ради надано у постійне користування 1145 гектарів землі.

З метою внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, Державним підприємством Закарпатгеодезцентр на протязі 2016-2017 років була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості), та присвоєно кадастровий номер 2123684000:02:001:0026.

Пред`являючи позов до суду, позивач ОСОБА_2 посилається на те, що вона не має можливості оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , оскільки вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника.

Земельний Кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності і права користування на конкретні земельні ділянки.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частини першої статті 319 ЦК України).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, законодавець чітко встановлює, що саме власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати усунення порушень його прав на землю.

У відповідності до статті 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", (п. 27), передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Отже, на позивача, поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.

Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб`єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.

Позивачкою, ОСОБА_2 , не надано суду жодних документів та доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка, яка згідно Державного акту серії

ІV-ЗК № 001530 від 22 лютого 2002 року була надана у власність ОСОБА_3 , накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Карпатського біосферного заповідника.

Крім того, позивачкою не надано доказів того, що вона являється спадкоємцем спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що позивачкою, ні матеріалами справи, ані доказами, отриманими в ході судового розгляду, не доведено факту порушення відповідачем суб`єктивного права позивачки. Відтак, недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід віднести за рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Карпатського біосферного заповідника про вилучення та повернення земельної ділянки - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, залишити за позивачем.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_2 .

Відповідач, Карпатський біосферний заповідник, місцезнаходження:м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:00276104.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2019 року.

Головуюча: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.