Рішення

від 13.12.2019 по справі 755/8745/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8745/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державне підприємство Енергія природи , про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки по день розрахунку та інфляційних виплат, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якій позивач просить суд стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на свою користь: заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації за невикористану щорічну відпустку та індексацію виплат у розмірі 153 194,00 грн; середній заробіток за час затримки по день розрахунку - 29 березня 2019 року у розмірі

141 287,85 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 12 березня 2018 року ОСОБА_1 згідно наказу №23-п з посадовим окладом в розмірі 11 169,00грн призначений відповідачем виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Енергія природи .

29 березня 2019 року позивач звільнений за власним бажанням згідно його заяви

від 11 березня 2019 року. Позивач сумлінно виконував свої трудові обов`язки, натомість відповідач не виплачував йому заробітну плату, не затвердив штатний розпис Державного підприємства Енергія природи . Відповідач не нарахував та не виплачував позивачу посадовий оклад до дня звільнення та не здійснив з ним розрахунок при звільненні, не повідомив про нараховані суми зарплати. На вимоги позивача про розрахунок відповідач не реагував, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

26 червня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство Енергія природи (а.с.30-32).

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 17 серпня 2019 року,про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 92).

Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами отримано 26 липня 2019 року, про що також свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 90).

Третьою особою копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами отримано не було, конверт повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 93).

02 серпня 2019 року від представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до суду надійшов відзив, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. Зазначив, що Мінекономрозвитку, як уповноважений орган управління ДП Енергія природи , наділений повноваженнями щодо призначення та звільнення з посади керівника підприємства. Наказом Мінекономрозвитку від 12 березня 2018 року №23-п ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки директора підприємства з 13 березня 2018 року до призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку. 15 березня

2019 року до Мінекономрозвитку надійшов лист адвоката Токар О.С. із заявою

ОСОБА_2 щодо звільнення за власним бажанням з 29 березня 2019 року та здійснення повного розрахунку з ним. Наказом від 22 березня 2019 року №40-п звільнило виконуючого обов`язку директора ДП Енергія природи ОСОБА_1 29 березня

2019 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. Водночас, Мінекономрозвитку повідомило адвоката, що підприємство на підставі наказу Мінекономрозвитку від 22 березня 2019 року №40-п Про звільнення ОСОБА_1 має видати наказ по підприємству в якому визначає суми всіх виплат, що необхідно виплатити ОСОБА_1 при звільненні. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. Проведення розрахунку та видачу трудової книжки при звільненні ОСОБА_1 має здійснити ДП Енергія природи . У Мінекономрозвитку, як органу управління підприємства, відсутні повноваження щодо нарахування та виплати заробітної плати і будь-яких інших нарахувань працівникам та керівникам державних підприємств. Вважає, що доводи позивача стосовно того, що відповідач не виплачував йому заробітну плату, не нараховував і не виплачував позивачу посадовий оклад до дня звільнення та не здійснив розрахунок при звільненні, не реагує на вимоги позивача про розрахунок з ним, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності та обставинами справи. Враховуючи те, що джерелом коштів на оплату праці працівників ДП Енергія природи є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності, підприємство повинно було здійснювати виплату заробітної плати позивачу, Мінекономрозвитку є неналежним відповідачем у справі. (а.с. 35-41).

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 05 серпня 209 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.85-86)

Листом від 09 вересня 2019 року позивачу було роз`яснено право подати до суду клопотання про витребування доказів (не отриманих судом на виконання ухвали суду з поважних причин) у належної особи (у володіння якої вони знаходяться - ДП Енергія природи ). (а.с.94-95)

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Позивачем додаткових пояснень, заяв чи клопотань до суду подано не було.

Пояснення третьої особи до суду також не надходили.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про управління об`єктами державної власності управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За змістом ст. 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності ,суб`єктами управління об`єктами державної власності є, серед іншого, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Державного підприємства Енергія природи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, органом управління юридичної особи є державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, керівником (виконуючий обов`язки директора) вказаний ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1. Статуту ДП Енергія природи , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2017 року №1086,

ДП Енергія природи засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством (а.с.45-60).

Згідно п.п. 213 п.4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдання, серед іншого, здійснює загальну координацію діяльності української частини двосторонніх комісій, комітетів, координаційних рад та інших міжурядових органів з питань економічного співробітництва.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з особового складу №23-п від 12 березня 2018 року Про призначення ОСОБА_1 призначено ОСОБА_1 виконуючими обов`язки директора державного підприємства Енергія природи з 13 березня 2018 року до призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку та встановлено з дня призначення за фактично відпрацьований час посадовий оклад у розмірі 11 169,00 грн (а.с. 62).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з особового складу №40-п від 22 березня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_1 - виконуючого обов`язки директора державного підприємства Енергія природи звільнено 29 березня 2019 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а.с. 63).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

22 березня 2019 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України направило ОСОБА_1 та його адвокату лист щодо кадрових питань, в якому зазначено, що ДП Енергія природи діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами і контрагентами. Підприємство здійснює забезпечення власної господарської діяльності. Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника (Уповноваженого органу управління), а власник (Уповноважений орган управління) не несе відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами. Уповноважений орган управління реалізує свої права щодо управління Підприємством через директора, який підзвітний Уповноваженому органу управління. При цьому, керівник підприємства відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює керівництво Підприємством та несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства. Враховуючи зазначене, проведення розрахунку та видачу трудової книжки при звільненні ОСОБА_1 має здійснити державне підприємство Енергія природи (а.с.66-67, 68-69).

Наведене відповідає положенням пунктів 4.5, 4.9, 7.2, 9.2, 9.6 Статуту ДП Енергія природи , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 25 липня 2017 року №1086 (а.с. 45-60).

Отже, у відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відсутні повноваження щодо нарахування та виплати заробітної плати і будь-яких інших нарахувань працівникам та керівникам державних підприємств.

В даному випадку спір у позивача виник з третьою особою ДП Енергія природи з приводу порушення права позивача на отримання заробітної плати при звільненні.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я (найменування) сторін, а також зміст позовних вимог по суті спору.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.2 ст. 48 ЦПК України).

Положеннями ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України встановлено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції`роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Позивач не скористався своїм правом щодо заміни відповідача або залучення іншої особи як співвідповідача.

За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому, слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Аналізуючи вищевикладені доводи у їх сукупності, оцінюючи надані суду докази з позиції належності та допустимості, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державне підприємство Енергія природи , про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки по день розрахунку та інфляційних виплат.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позову, відшкодування судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 116, 177 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 49, 51, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 ) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (місцезнаходження: 01008, м.Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ 37508596), третя особа - Державне підприємство Енергія природи (місцезнаходження: 0154, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 65-Б, ЄДРПОУ 37813664), про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки по день розрахунку та інфляційних виплат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: