Рішення

від 10.07.2019 по справі 755/707/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/707/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и в:

Позивач Кооператив власників приміщень СЛОВО , звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з 31 березня 2010 року до 30 вересня 2018 року у розмірі 97 652,34 грн., з них заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 52 029,72 грн., витрати від інфляції в розмірі 38 095,21 грн. та 3% річних в сумі 7 527,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . КВП СЛОВО створене виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 31 березня 2010 року по 30 вересня 2018 року складає на загальну суму 97 652,34 грн. з яких: заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 52 029,72 грн., витрати від інфляції в розмірі 38 095,21 грн. та 3% річних в сумі 7 527,41 грн. На суму заборгованості у розмірі 49 419,07 грн. між сторонами 02 вересня 2015 року було укладено договір реструктуризації, за умовами якого позивач в разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором має право подати позов про стягнення забогованості до суду.

29 січня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22 березня 2019 року від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, Кооператив власників приміщень Слово є правонаступником житлово-будівельного кооперативу Слово Дарницького району м. Києва, створеною спілкою письменників України у м. Києві від 11 березня 1964 року № 307. Згідно Постанови виконкому Київської міськради депутатів трудящих від 10 березня 1968 року № 304 ЖБК Слово було передано в експлуатацію 9-поверховий житловий будинок на 192 квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 2 Статуту, КВП Слово є юридичною особою, створений об`єднання фізичних осіб - власників квартир багатоквартирного будинку та діє відповідно до Конституції України, Житлового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про кооперацію , Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та інших положень чинного законодавства.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації .

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо), 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладаються на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про реструктуризацію заборгованості з квартирною плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка складалась на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктурується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Для реструктуризації заборгованості громадян укладають з підприємствами- надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення рекструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги (далі договір про реструктуризацію заборгованості). Установити, що на період погашення рекструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносять громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню рекструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидії для працюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм правом, як це передбачено положеннями Закону України Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію , уклавши 02 вересня 2015 року з Кооперативом власників приміщень СЛОВО Договір №3 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

За умовами якого, п. 1.1 Договору, Кооператив надає громадянину розстрочку у погашенні заборгованості з квартирної плати (плати за утримання будинку та прибудинкової території) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуг водовідведення) на суму 46 419,07 грн.

Відповідно до п. 3 Договору, в разі несвоєчасного внесення плати, тобто не пізніше наступного місяця від дати нарахування, за договором нараховується пеня в розмірі 0,01 відсотка, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу. У випадку неможливості оплати комунальних послуг та частини боргу у період дії Договору громадянин повинен завчасно письмово попередити про це. Відстрочка надається на термін, що не перевищує 3 місяців.

За умовами договору, договір набирає чинності з моменту укладення, однак не встановлено строк дії договору.

Оскільки на час звернення з цим позовом до суду строк дії договору про реструктуризацію заборгованості не закінчився, разом з тим спеціальним законом, який регулює ці правовідносини, передбачена можливість продовження терміну дії договору, а окремих вимог щодо розірвання договору позивачем в межах даного спору заявлено не було, в той же час вирішення спору щодо неналежного виконання договірних зобов`язань є окремим предметом доказування.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

За загальним правилом (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

При вирішенні даного спору суд не вбачає підстав для застосування до склавшися відносин строку позовної давності, з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав та законних інтересів відповідача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 322, 526, 625 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст. ст. 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В позові Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг- відмовити .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України , апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: