Постанова

від 14.04.2020 по справі 755/707/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ

справа № 7 55 /707/19

провадження № 22-ц/824/ 4446 /2020

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

сторони :

позивач - Кооператив власників приміщень СЛОВО

відповідачі - ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Кооперативу власників приміщень СЛОВО на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року у складі судді Савлук Т.В., у справі за позовом Кооперативу власників приміщень СЛОВО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

встановив:

У січні 2019 року позивач Кооператив власників приміщень СЛОВО , звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за період з 31 березня 2010 року до 30 вересня 2018 року у розмірі 97 652,34 грн., з яких заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 52 029,72 грн., витрати від інфляції в розмірі 38 095,21 грн. та 3% річних в сумі 7 527,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . КВП СЛОВО створене виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 31 березня 2010 року по 30 вересня 2018 року складає на загальну суму 97 652,34 грн. з яких: заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 52 029,72 грн., витрати від інфляції в розмірі 38 095,21 грн. та 3% річних в сумі 7 527,41 грн. На суму заборгованості у розмірі 49 419,07 грн. між сторонами 02 вересня 2015 року було укладено договір реструктуризації, за умовами якого позивач в разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором має право подати позов про стягнення заборгованості до суду.

Відповідач просила суд застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що за період з 01 квітня 2010 р. до 01 вересня 2015 р. загальна сума нарахованого боргу, який є предметом Договору реструктуризації, становить 46 419,07 грн., який частково оплачений в сумі 13 010,44 грн., і залишок боргу становить 33 408,63 грн.

Але судом безпідставно не взято до уваги, що крім боргу, який є предметом Договору реструктуризації, за відповідачем обліковується неоплачена заборгованість за період з 01 вересня 2015 р. до 30 вересня 2018 р. в сумі 9011,35 грн. і умови договору реструктуризації не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення цієї суми.

Розрахована таким чином сума реструктурованої заборгованості з урахуванням наступного періоду до 30 вересня 2018р. становить 27 421,90 грн., в тому числі 4 706,29 грн. заборгованості за договором реструктуризації, 9 011,35 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 4 626,87 грн. заборгованості за опалення, 1 705,96 грн. заборгованості за гарячу воду, 701,80 грн. заборгованості за холодну воду та за водовідведення холодної та гарячої води, 1 420,55 грн. заборгованості за газ, 4 095,11 грн. втрат від інфляції, 1 153,97 - 3 % річних, що підтверджується розрахунком реструктурованої заборгованості, доданого до скарги.

При цьому позивач, посилаючись, що має право відповідно до п.2.2. Договору реструктуризації подати позов про стягнення боргу до суду, в тому числі суми боргу по Договору реструктуризації 46 419,07 грн., просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 97652,34 грн., відповідно до позовних вимог та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762 грн. за позов і 2881,50 грн. за апеляційну скаргу, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1650 грн.

Відповідач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач Кооператив власників приміщень Слово є правонаступником житлово-будівельного кооперативу Слово Дарницького району м. Києва, створеною спілкою письменників України у м. Києві від 11 березня 1964 року № 307. Згідно Постанови виконкому Київської міськради депутатів трудящих від 10 березня 1968 року № 304 ЖБК Слово було передано в експлуатацію 9-поверховий житловий будинок на 192 квартири по АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 2 Статуту, КВП Слово є юридичною особою, створений об`єднання фізичних осіб - власників квартир багатоквартирного будинку та діє відповідно до Конституції України, Житлового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про кооперацію , Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та інших положень чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації .

02 вересня 2015 року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем Кооперативом власників приміщень СЛОВО укладено Договір №3 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, за умовами якого, п. 1.1 Договору, Кооператив надає громадянину розстрочку у погашенні заборгованості з квартирної плати (плати за утримання будинку та прибудинкової території) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуг водовідведення) на суму 46 419,07 грн. із щомісячним погашенням боргу не менш ніж 200 грн. (а.с.10).

Відповідно довідки позивача заборгованість ОСОБА_1 за період з 31 березня 2010 року до 30 вересня 2018 року складає у розмірі 97 652,34 грн., з яких заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 52 029,72 грн., витрати від інфляції в розмірі 38 095,21 грн. та 3% річних в сумі 7 527,41 грн. (а.с.5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення з цим позовом до суду строк дії договору про реструктуризацію заборгованості не закінчився, окремих вимог щодо розірвання договору позивачем в межах даного спору заявлено не було, в той же час вирішення спору щодо неналежного виконання договірних зобов`язань є окремим предметом доказування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з наступних підстав.

Статтею 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Ст. 625 ЦК України також передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач обслуговує будинок відповідача у період часу який досліджується, та здійснює функції утримання на балансі зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі квартири відповідача, а відповідач отримує та користується даними послугами, частково їх сплачує та відповідно зобов`язана здійснювати повну оплату наданих житлово-комунальних послуг.

Так, сторонами не заперечується факт часткової оплати відповідачем боргу, який є предметом договору реструктуризації від 02.09.2015 року в сумі 13010,44 грн.

Відповідно п.2.2. цього Договору Кооператив має право у випадку неналежного виконання громадянином своїх зобов`язань згідно цього Договору подати позов про стягнення боргу до суду.

Відповідно розрахунку сума реструктуризованої заборгованості відповідача за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року становить 27 421,90 грн., в тому числі 4 706,29 грн. заборгованості за договором реструктуризації, 9 011,35 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 4 626,87 грн. заборгованості за опалення, 1 705,96 грн. заборгованості за гарячу воду, 701,80 грн. заборгованості за холодну воду та за водовідведення холодної та гарячої води, 1 420,55 грн. заборгованості за газ, 4 095,11 грн. втрат від інфляції, 1 153,97 - 3 % річних (а.с.60).

При цьому немає підстав до застосування позовної давності до позовних вимог, оскільки укладенням Договору реструктуризації відповідач визнала свої зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

За таких обставин, судова колегія погоджується з доводами скарги позивача, що судом безпідставно не взято до уваги, що крім боргу за договором реструктуризації, за відповідачем обліковується нова неоплачена заборгованість за період з 01 вересня 2015р. до 30 вересня 2018р. в сумі 9 011,35 грн.

При цьому розрахунок заборгованості наданий позивачем, відповідач не спростувала, тому судова колегія бере до уваги розрахунок суми заборгованості відповідача за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року з урахуванням несплаченого боргу за договором реструктуризації від 02.09.2015 року, який наданий до апеляційного суду, оскільки він відповідає вимогам закону, тому з огляду на порушення відповідачем зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з урахуванням інфляції за несвоєчасний розрахунок. Зокрема, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4706,29 грн. заборгованості за договором реструктуризації, 9 011,35 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 4 626,87 грн. заборгованості за опалення, 1 705,96 грн. заборгованості за гарячу воду, 701,80 грн. заборгованості за холодну воду та за водовідведення холодної та гарячої води, 1 420,55 грн. заборгованості за газ, 4 095,11 грн. втрат від інфляції, 1 153,97 - 3 % річних, а загалом 27 421,90 грн.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу Кооперативу власників приміщень СЛОВО задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Кооперативу власників приміщень СЛОВО задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Кооперативу власників приміщень СЛОВО (код юридичної особи 22862073, юридична адреса: 02154, Київ, Русанівська набережна, буд.12) заборгованість за період з 31.03.2010 року по 30.09.2018 року, яка становить 27 421,90 грн., в тому числі 4 706,29 грн. заборгованості за договором реструктуризації, 9 011,35 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 4 626,87 грн. заборгованості за опалення, 1 705,96 грн. заборгованості за гарячу воду, 701,80 грн. заборгованості за холодну воду та за водовідведення холодної та гарячої води, 1 420,55 грн. заборгованості за газ, 4 095,11 грн. втрат від інфляції, 1 153,97 грн. - 3 % річних, а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 1303,89 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 1650 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді :