Постанова

від 19.12.2019 по справі 705/3148/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/826/19Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/3148/19 Категорія: 311010000 Годік Л.С. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Уманського краєзнавчого музею на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського краєзнавчого музею, Відділ культури Уманської міської ради про захист трудових прав і відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих порушенням таких прав,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що вона з 12.09.2001 року працює на різних посадах в Уманському краєзнавчому музеї.

01.02.2019 року відповідач попередив її про звільнення з 04.04.2019 року у зв`язку зі скороченням штатної чисельності працівників УКМ шляхом ознайомлення із витягом із Наказу №3-к від 01.02.2019 року Про попередження працівників Уманського краєзнавчого музею про наступне звільнення у зв`язку з скороченням чисельності штату і наступного оформлення Додатку №1 до нього - Відомості попередження про наступне звільнення.

Станом на 01.02.2019 року вона працювала на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею і займала одну штатну посаду - їй була встановлена оплата в розмірі 1 (одного) посадового окладу.

Згідно із вказаним вище Додатком №1 до Наказу УКМ №3-к від 01.02.2019 - Відомістю попередження про наступне звільнення - відповідач 01.02.2019 року запропонував їй працевлаштування на вакантну посаду: 1. музейного доглядача - Музею-квартири ОСОБА_2 Суровцової, 2. музейного доглядача - Музею діячів літератури та мистецтв Уманщини .

Позивач надала свою згоду на працевлаштування на запропоновану посаду, що підтверджує її підпис в цій Відомості. Ця Відомість містить найменування запропонованої вакантної посади і в ній не зазначено, що ця посада передбачає роботу на 0,5 ставки з неповним робочим днем. Тобто позивач 01.02.2019 року надала згоду УКМ на її працевлаштування (переведення) на посаду музейного доглядача із 04.04.2019 року на повний посадовий оклад - на одну ставку. Також згідно зі Штатним розписом на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 01.01.2019 року, який діяв станом на 01.02.2019 року, була затверджена 1 штатна посада музейного доглядача Музею-квартири ОСОБА_3 із повною ставкою.

02.04.2019 року всупереч наведеній вище угоді між УКМ і позивачем щодо умов її переведення на посаду музейного доглядача із 04.04.2019 року, директор Уманського краєзнавчого музею видала наказ 14-к Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею , який містив зовсім інші умови праці на зазначеній посаді, ніж ті, на які вона надала згоду. Так, пункт 2 цього Наказу містив умову про встановлення їй строку роботи на посаді музейного доглядача з 04.04.2019 по 15.10.2019 року, хоча з нею це взагалі не обговорювалось і не погоджувалось. Наступний пункт 3 визначає, що їй встановлений неповний 4-х годинний робочий день (0,5 ставки), хоча про такі умови праці відповідач її не попереджав і вона не давала на них своєї згоди 01.02.2019 року, коли їй запропонували переведення на посаду музейного доглядача. Тобто в УКМ станом на 02.04.2019 року були відсутні законні підстави для переведення її на посаду музейного доглядача з неповним робочим днем на 0,5 ставки та із визначенням строку на цій посаді.

Вказує, що 10.04.2019 року вона звернулася із заявою до Управління Держпраці у Черкаській області. Управлінням було встановлено, що було порушено вимоги ст. 23 КЗпП України через встановлення наказом №3-к строкового договору з нею, і це порушення було усунуте директором музею шляхом видання наказу від 11.05.2019 року №24-к.

Вважає, що безпідставним і явно незаконним є і внесення змін до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року в частині виведення з 04.04.2019 року із науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади старшого наукового співробітника в кількості 1 штатна посада та введення з 04.04.2019 року посади провідного наукового співробітника в кількості 1 штатна посада з посадовим окладом 3 784 грн. Зазначає, що внесення зазначеної зміни до Штатного розпису не призвело до підвищення ефективності роботи науково-дослідного відділу краєзнавства та історії, та не призвело до економії бюджетних коштів, оскільки оклад введеної посади вище на 288 грн.

Також вказує, що через переведення позивача на неповний робочий день і встановлення їй посадового окладу, який навіть менший за прожитковий мінімум для працездатної людини, вона була змушена піти вчитися на курси бухгалтерів для підвищення своїх шансів на працевлаштування на іншій роботі. Навчання обійшлося в 1475 грн. Крім того, на відправлення запитів, заяв та скарги нею витрачено коштів в сумі 194, 20 грн.

Зазначає, що їй також завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 15 000 грн, та яка полягала в тому, що вона переживала через втрату посади і роботи, через зменшення в два рази заробітної плати необхідної для її власного утримання, сплати комунальних послуг, складність знайти інше місце роботи в м. Умань в її віці і за її спеціальністю та кваліфікацією.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним і не чинним наказ Уманського краєзнавчого музею №3-к від 01.02.2019 року Про попередження працівників Уманського краєзнавчого музею про наступне звільнення у зв`язку з скороченням чисельності штату в частині попередження ОСОБА_1 про те, що вона буде звільнена з роботи 04.04.2019 року у зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників музею; визнати незаконним внесення змін до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року (затверджений начальником відділу культури Уманської міської ради Гейко Т.М. без зазначення дати і погоджений начальником фінансового управління Петриченко А.В. без зазначення дати та рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 28.03.2019 №157) в частині виведення з 04.04.2019 року із науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади старшого наукового співробітника в кількості 1 штатна посада та введення з 04.04.2019 року до науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади провідного наукового співробітника в кількості 1 штатна посада; визнати незаконним і не чинним наказ Уманського краєзнавчого музею №14-к від 02.04.2019 року Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею зі змінами, внесеними наказом Уманського краєзнавчого музею №24-к від 11.05.2019 року; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею; зобов`язати Уманський краєзнавчий музей здійснити розрахунок різниці в оплаті праці ОСОБА_1 між посадою музейного доглядача (0,5 ставки) та посадовою старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею (1 ставка) за період з 04.04.2019 по день поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника і виплатити ОСОБА_1 таку різницю, за вирахуванням обов`язкових податків і зборів; стягнути з Уманського краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1669, 20 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано незаконним і нечинним наказ Уманського краєзнавчого музею №3-к від 01.02.2019 року Про попередження працівників Уманського краєзнавчого музею про наступне звільнення у зв`язку з скороченням чисельності штату в частині попередження ОСОБА_1 про те, що вона буде звільнена з роботи 04.04.2019 року у зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників музею.

Визнано незаконним внесення змін до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року (затверджений начальником відділу культури Уманської міської ради Гейко Т.М. без зазначення дати і погоджений начальником фінансового управління Петриченко А.В. без зазначення дати та рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 28.03.2019 №157) в частині виведення з 04.04.2019 року із науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади старшого наукового співробітника в кількості 1 штатна посада та введення з 04.04.2019 року до науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади провідного наукового співробітника в кількості 1 штатна посада.

Визнано незаконним і нечинним наказ Уманського краєзнавчого музею №14-к від 02.04.2019 року Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею зі змінами, внесеними наказом Уманського краєзнавчого музею №24-к від 11.05.2019 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею.

Зобов`язано Уманський краєзнавчий музей здійснити розрахунок різниці в оплаті праці ОСОБА_1 між посадою музейного доглядача (0,5 ставки) та посадовою старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею (1 ставка) за період з 04.04.2019 по день поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого наукового співробітника і виплатити ОСОБА_1 таку різницю, за вирахуванням обов`язкових податків і зборів.

Стягнуто з Уманського краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1669, 20 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2019 року виправлено описку в рішенні Уманського міськрайонного суду від 22 жовтня 2019 року.

В описовій частині рішення від 22.10.2019 року назву Уманський краєзнавчий музей вказати скорочено УКМ .

Сьомий абзац резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції Стягнути з Уманського краєзнавчого музею (код юридичної особи 02224117, вул. Незалежності, 31, м. Умань, Черкаська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1669, 20 грн та відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі порушили трудові права ОСОБА_1 , шляхом винесення неправомірних рішень, позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Уманський краєзнавчий музей оскаржив його в апеляційному порядку, та вказуючи, що рішення суду постановлене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильної оцінки доказів, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просив суд його скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що роботодавцем дотримано процедури переведення працівника у зв`язку із скороченням штатної одиниці, здійсненні необхідні заходи щодо попередження та ознайомлення позивача із наказами.

Крім того, судом не розглянуто, належним чином не оцінено та не прийнято відповідного рішення по факту пропуску позивачем передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП України строку на судове оскарження, з приводу чого відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 228, 223 КЗпП України була подана заява про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском передбаченого ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказувала, що рішення і дії відповідача щодо переведення її на посаду музейного доглядача не були обумовлені попередньою домовленістю. Замість повної ставки її перевели на неповний робочий день, встановили посадовий оклад, який навіть менший за прожитковий мінімум для працездатної особи, що є порушенням п.4 ст. 97 КЗпП України. Вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 12.09.2001 року ОСОБА_1 працювала в Уманському краєзнавчому музеї на посаді молодшого наукового співробітника, з 01.01.2013 року працювала на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу історії та природи.

Відповідно до витягу з наказу № 3-к від 01.02.2019 року Про попередження працівників Уманського краєзнавчого музею про наступне звільнення у зв`язку з скороченням чисельності штату ОСОБА_1 була попереджена про звільнення з роботи з 04.04.2019 року у зв`язку з скороченням чисельності штату.

Згідно Додатку №1 до вищевказаного наказу 01.02.2019 року ОСОБА_1 під підпис була ознайомлена із попередженням про звільнення від дати попередження через 2 місяці та їй запропоновано вакантні посади: музейного доглядача - Музею - квартири ОСОБА_3 та музейного доглядача - Музею діячів літератури та мистецтв Уманщини.

Як встановлено судом позивач погодилась на запропоновану посаду музейного доглядача - Музею - квартири ОСОБА_3 .

Наказом Уманського краєзнавчого музею №14-к від 02.04.2019 року, зокрема, скорочено посаду старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії; переведено з посади старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії ОСОБА_1 на посаду музейного доглядача Музею-квартири ОСОБА_3 з 04.04.2019 року по 15.10.2019 року (ст. 23 п. 2, п. 3, ст. 36 п. 2, п. 6 КЗпП України); встановлено ОСОБА_1 музейному доглядачу Музею-квартири ОСОБА_3 відповідно до типового штатного розпису на 2019 року Уманського краєзнавчого музею 4-х годинний робочий день (0,5 ставки).

Згідно наказу №24-к від 11.05.2019 року Уманського краєзнавчого музею внесено зміни до п. 2 наказу по Уманському краєзнавчому музею від 02.04.2019 року №14-к Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею : Перевести з посади старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії ОСОБА_1 на посаду музейного доглядача Музею-квартири ОСОБА_3 з 04.04.2019 року по 15.10.2019 року (ст. 23 п. 2, п. 3, ст. 36 п. 2, п. 6 КЗпП України) . Зазначено вважати в новій редакції п. 2 наказу по уманському краєзнавчому музею від 02.04.2019 року №14-к Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею : Перевести з посади старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії ОСОБА_1 на посаду музейного доглядача Музею-квартири ОСОБА_3 з 04.04.2019 року.

Частина 3 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

У висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, зазначено, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

У висновку, викладеному в постанові Верховного суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Відповідно до пункту 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Уманський краєзнавчий музей діє на підставі статуту.

Відповідно до пункту 2 Статуту Уманський краєзнавчий музей заснований на комунальній формі власності Уманською міською радою та безпосередньо підпорядкований відділу культури Уманської міської ради.

Відповідно до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 01.01.2019 р. затвердженого начальником відділу культури Уманської міської ради Т.М. Гейко, в музеї було передбачено 3 штатні посади старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, одну із зазначених посад займала позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу №12-о від 10.01.2019 року Про приведення посад у відповідність до примірних штатних розписів з 04.04.2019 року скорочено такі посади і виведено їх з штатного розпису: старшого наукового співробітника відділу краєзнавства та історії музею; музейного доглядача відділу - Музею-квартири ОСОБА_2 Суровцової - 0,5 ставки; музейного доглядача відділу - Музею діячів літератури і мистецтв Уманщини. Внесені відповідні зміни у штатний розпис Уманського краєзнавчого музею з 04.04.2019 року.

Як видно із Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року, затвердженого начальником відділу культури Уманської міської ради, скоротилася посада старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу краєзнавства та історії та введена посада в цей же відділ провідного наукового співробітника. Крім того, посада музейний доглядач у відділі Музей-квартира ОСОБА_4 . Суровцової складає 0,5 ставки.

Згідно правових позицій, висловлених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17) та від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів, у зв`язку із наведеним вище доходить висновку про необґрунтованість вимог позовної заяви ОСОБА_1 в частині визнання незаконним внесення змін до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року (затверджений начальником відділу культури Уманської міської ради Гейко Т.М. без зазначення дати і погоджений начальником фінансового управління Петриненко А.В. без зазначення дати та рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 28.03.2019 №157) в частині виведення з 04.04.2019 року із науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади старшого наукового співробітника в кількості 1 штатна посада та введення з 04.04.2019 року до науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади провідного наукового співробітника в кількості 1 штатна посада.

Колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 надала згоду на запропоновану їй посаду музейного доглядача - Музею - квартири ОСОБА_3 . Відповідно до діючого на той час штатного розпису видно, що вказана посада займала 1 штатну одиницю з окладом 2267 грн.

В пропозиції про працевлаштування на вакантну посаду музей-доглядача не міститься відомостей про те, що вказана посада складатиме неповний робочий день з 0,5 ставки. При цьому, що на час надання згоди позивачем дана посада займала 1 штатну одиницю згідно Штатного розпису Уманського краєзнавчого музею станом на 01.01.2019 року. Крім того, позивачу пропонувалася посада музейного доглядача - Музею діячів літератури та мистецтв Уманщини, яка відповідно до наказу №12-о від 10.01.2019 року також виводилась із штатного розпису з 04.04.2019 року, а тому не могла бути запропонована останній. Підтверджень про ознайомлення позивача з даним наказом, в якому зокрема, виведено із штату 0,5 ставки музейного доглядача Музею-квартири ОСОБА_3 , на час погодження із запропонованою посадою позивачем, суду не надано.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Отже, установивши, що переведення позивача супроводжувалось змінами істотних умов праці, без її згоди на такі зміни та ненаданням відповідної згоди на переведення на запропоновану їй посаду саме на таких умовах, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність переведення позивача на іншу посаду та скасування наказу про переведення.

При цьому суд першої інстанції врахував вимоги статті 235 КЗпП України, згідно з частиною першою якої у разі незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на вказані приписи, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість рішення суду в частині зобов`язання здійснити перерахунок різниці між окладами позивача.

Щодо позовних вимог позивача в частині відшкодування збитків, які складаються із витрат на навчання на бухгалтерських курсах в сумі 1475 грн та витрат на послуги Укрпошти на пересилання її заяв, скарг, запитів на суму 194, 20 грн, то колегія суддів приходить до висновку про відмову в їх задоволенні.

Витрати на навчання, як і ведення переписки не відносяться до збитків, оскільки не пов`язані з відновленням її порушеного права, в розумінні пункту 1 частини 2 ст. 22 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами статті 237-1 КЗпП України, правильно визначив розмір моральної шкоди, який відповідає принципу розумності, виваженості та справедливості.

Перевіривши доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду за захистом своїх трудових прав, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При цьому, норми КЗпП України не містять вичерпного переліку причин, які можна враховувати поважними при пропуску строку звернення до суду, вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Тобто, поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які зобов`язують оточуючих, органи державної влади та інших суб`єктів, з урахуванням норм моралі, виявити повагу та поблажливість до працівника.

Колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено тримісячного строку для звернення до суду, оскільки про порушення її прав вона дізналась після винесення роботодавцем наказу №14-к від 02.04.2019 року Про переведення працівника Уманського краєзнавчого музею , коли їй стало відомо про її переведення на умови праці на які вона не погоджувалась. При цьому, звернулася до суду 02 липня 2019 року, про що свідчить відмітка ПАТ Укрпошти , а тому строку для звернення до суду не пропустила.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни чудового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду частковому скасуванню з ухвалення нового рішення про часткову відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Уманського краєзнавчого музею задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року скасувати в частині визнання незаконним і не чинним наказ Уманського краєзнавчого музею №3-к від 01.02.2019 року Про попередження працівників Уманського краєзнавчого музею про наступне звільнення у зв`язку з скороченням чисельності штату в частині попередження ОСОБА_1 про те, що вона буде звільнена з роботи 04.04.2019 року у зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників музею; визнання незаконним внесення змін до Штатного розпису на 2019 рік Уманського краєзнавчого музею станом на 04.04.2019 року (затверджений начальником відділу культури Уманської міської ради Гейко Т.М. без зазначення дати і погоджений начальником фінансового управління Петриченко А.В. без зазначення дати та рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 28.03.2019 №157) в частині виведення з 04.04.2019 року із науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади старшого наукового співробітника в кількості 1 штатна посада та введення з 04.04.2019 року до науково-дослідного відділу краєзнавства та історії Уманського краєзнавчого музею посади провідного наукового співробітника в кількості 1 штатна посада; стягнення з Уманського краєзнавчого музею на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1669, 20 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - залишити без задоволення.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2019 року.

Судді