Рішення

від 13.12.2019 по справі 320/5864/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року № 320/5864/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства Магнолія до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Мале приватне підприємство Магнолія з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування рішення № 0005685706 від 24.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неправомірно прийнято спірне рішення щодо несплати єдиного внеску, оскільки позивачем у строк, визначений законом його сплачено, однак зарахування даних коштів банком відбулось не на той рахунок, який вказано позивач в платіжному дорученні.

На думку позивача ним виконано обов`язок щодо повноти та своєчасності внесення єдиного внеску та зазначає, що він не має нести відповідальності за несвоєчасне зарахування коштів до бюджету.

Ухвалою суду від 19.11.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 18.12.2018.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову останній заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що на позивача покладено обов`язок своєчасності сплати узгоджених зобов`язань. Крім того, вказує, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документу, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Від позивача подано заперечення на відзив відповідача в яких останній зазначив, що позивачем до банку були подані платіжні доручення своєчасно та з вірними вказаними реквізитами. Стверджує, що з вини банку, при відправці даних переказів коштів були вказані невірні реквізити платежів, про що було повідомлено податковий орган банком.

Ухвалою суду від 18.12.2018 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 28.01.2019. Ухвалою суду від 28.01.2019 поновлено провадження у справі. Через канцелярію суду учасниками справи 28.01.2019 були подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без їхньої участі.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Керуючись приписами даної статті суд, вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями представників сторін та на підставі ст.194 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд встановлено таке.

Мале приватне підприємство Магнолія зареєстроване як юридична особа 19.11.1993 Фастівською районною державною адміністрацією та здійснює свою діяльність на території Фастівського району Київської області. Позивач обслуговується у Фастівському відділенні Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Позивачем 08.04.2014 та 05.06.2014 року було подано платіжні доручення № 11 та №24 про перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , а банком було перераховано кошти на рахунок № НОМЕР_2 .

На початку квітня 2018 року позивач отримав податкове повідомлення про наявність податкового боргу зі сплати єдиного соціального внеску з доходу найманих працівників підприємства в сумі -7455,24грн., який виник ще в квітні та червні 2014р.

Після отримання податкового повідомлення МПП МАГНОЛІЯ звернулося до управління банку, яке здійснювало перерахунок коштів по сплаті єдиного внеску. Відповідно до повідомлення від 20.04.2018 №100.40/0657-07/221 з банку платіжні доручення № 11 від 08.04.2014р. на суму - 3011,58 грн. та №24 від 05.06.2014р. на суму 4443,66 грн. на сплату ЄСВ були подані до банку своєчасно та з вірно вказаними реквізитами. При перерахуванні грошових коштів було помилково набрано невірний рахунок отримувача, а саме № НОМЕР_3 , замість вірного НОМЕР_1. Таке повідомлення банком було подано до податкового органу.

В подальшому податковим органом було прийнято рішення №0005685706 від 24.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на сумі 36238 грн., з яких: штраф у період з 23.04.2014 до 23.10.2018 у сумі 28924,10 грн. та пені у сумі 7313,90 грн.

Вважаючи вказане рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами ч.ч. 5, 7 та 8 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п. 4, 5 та 5 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, в силу приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9 зазначеного Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 11 ст. 9, ч. 10 та 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Отже, днем сплати єдиного внеску є саме списання коштів з рахунку платника податків та зарахування таких коштів на рахунок органів доходів і зборів.

Разом з тим, суд зазначає, що п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Крім того, приписами п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до п. 1.29 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2018 у справі № 823/1985/17 (№ К/9901/50540/18), від 22.05.2018 № К/9901/19084/18 (номер рішення в ЄДРСР 74173329).

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв`язку із несплатою або несвоєчасною сплатою позивачем єдиного соціального внеску за період з 23.04.2014 до 23.10.2018.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень від 08.04.2014 № 11 та від 05.06.2014 № 24, де позивачем вказано рахунок № НОМЕР_1 на який необхідно перерахувати кошти, однак банком дані кошти було перераховано на рахунок № НОМЕР_2 , тобто не на той рахунок який був вказаний позивачем.

Крім того, про даний факт банком було повідомлено податковий орган.

Таким чином, позивачем на виконання положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за відповідний звітний період, шляхом сплати відповідної суми єдиного внеску через банківську установу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 08.04.2014 №11 та від 05.06.2014 №24.

Судом встановлено, що в платіжних дорученнях від 08.04.2014 №11 та від 05.06.2014 №24 вірно вказані реквізити (зокрема, рахунок) та призначення платежу.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку щодо безпідставності застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені у розмірі 28924,10 грн. та пеня у розмірі 7313,90 грн., оскільки для підтвердження факту несвоєчасної узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що платник податків для сплати єдиного внеску вчиняв дії, спрямовані на перерахування суми такого внеску на інший рахунок.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті суми страхових внесків, та не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.06.2017 у справі № К/800/28881/16.

Таким чином, суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що позивачем не виконаний обов`язок щодо своєчасності сплати єдиного внеску.

Частиною 11 ст. 25 Закону № 2464 визначений повний перелік штрафних санкцій, які можуть бути застосовані органом доходів і зборів, а саме: у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449). Статтею 1 розділу VI цієї Інструкції визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом № 2464 обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Оскільки позивачем єдиний соціальний внесок вчасно сплатив, тому рішення № 0005685706 від 24.10.2018, яким до МПП МАГНОЛІЯ застосовано штрафні санкції та пеня, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення № 0005685706 від 24.10.2018 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені.

Стягнути на користь малого приватного підприємства Магнолія (код ЄДРПОУ 20600914) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Києво-Святошинського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.