ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5864/18
У Х В А Л А
03 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Магнолія до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року залишено без руху у зв`язку пропуском строку апеляційного оскарження.
Вказану ухвалу отримано скаржником 18.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, суд вже наголошував на тому, що стверджуючи про відсутність фінансування, скаржник надає платіжне доручення від 24.01.2020 № 45 про сплату судового збору, яке було виконане казначейством 27.01.2020. Тобто неможливість сплати судового збору не є причиною, яка перешкодила скаржнику подати апеляційну скаргу.
З огляду на це, безпідставним є посилання скаржника на вчинення ним послідовних та регулярних дій, спрямованих на вчасне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки має місце значна безпідставна затримка у поданні апеляційної скарги.
Також скаржник у поданому клопотанні стверджує, що має проблеми із забезпеченням кадрами, їх постійною зміною, великою кількістю справ, стороною у яких виступає управління і, як наслідок, великим навантаженням.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 73 КАС передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частин першої, другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Проте, відповідач не надав на підтвердження викладених у клопотанні обставин будь-яких доказів.
Самого лише посилання на певні обставини, не дає суду підстави для висновку про їх об`єктивне існування. Тому, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що скаржник дійсно мав перешкоди з подачі апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів наголошує на важливості в принципу належного урядування, який полягає в тому, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Таким чином, незабезпечення державними органами внутрішніх процедур щодо дотримання встановлених законом процесуальних строків внаслідок штатних чи інших організаційних змін та неналежної організації роботи органу державної влади, не може бути поважною причиною для порушення цих строків та слугувати підставою для їх поновлення.
Таким чином, неспроможність Держави виконати вимоги своїх же правил не є причиною, яка виправдовує їх порушення, особливо у відносинах, які стосуються інтересів інших, приватних осіб.
Щодо запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину, то колегія суддів наголошує, що строки апеляційного оскарження скінчилися ще до набрання чинності Законом України № 540-IX від 30.03.2020 та до запровадження 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України карантину.
Скаржник не навів мотивів та не надав доказів того, що дія карантину спричинила йому будь-які перешкоди у реалізації його процесуальних прав, у тому числі на права на апеляційне оскарження.
Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91336610 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні