МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2019 р. № 400/3311/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства Стріт-Опт , вул. М. Грушевського, буд.154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053
про:скасування рішення від 12.08.2019 р. № 1251038/42310006 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 12.06.2019 р. № 295 за датою її подання,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Стріт-Опт» (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач 1) та ДФС України (далі - відповідач 2) з вимогами: скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.08.2019 №1251038/42310006; зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 295 від 12.06.2019 року за датою її подання.
Ухвалою суду від 10.10.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що товариство мало взаємовідносини з ТОВ «Макси-Пром» , на адресу якого було поставлені продукти харчування. Згідно умов договору позивач відвантажив на адресу покупця товарів на суму 2135363,40 гривень. 12.06.2019 року позивачем було складено податкову накладну № 295, яку позивач направив 25.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з початку реєстрація була зупинена на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому відмовлено з причин начебто ненадання позивачам копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписи з особових рахунків. Натомість це на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, позивач засобами електронного зв`язку направило на адресу ДФС України всі первинні документи та пояснення (а.с. 16-18).
Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Відповідачі позов не визнали, надали відзиви, в яких просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідачі аргументували тим, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій (а.с. 14-15), підставою для зупинення реєстрації зазначеної накладної є те, що вона відповідає п.п.16 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме - первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям.
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація враховано комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до Рішення комісії ДФС від 12.08.2019 №1251038/42310006 (а.с.21-22) вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених п.14 Порядку.
В судове засідання 31.10.2019 представники сторін не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Стріт-Опт» є юридичною особою, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с.Пересадівка, вул. Грушевського, буд.154. Основним видом діяльності приватного підприємства згідно КВЕД 46.90 є неспеціалізована оптова торгівля.
30.05.2019 р. ПП «Стріт-Опт» уклало з ТОВ «Макси - Пром» договір №30/05-01 купівлі - продажу товарів. Згідно умов даного договору позивач повинен поставити на адресу ТОВ «Макси Пром» продукти харчування на суму 2 135 363,40 грн. із ПДВ.
Згідно видаткової накладної №301 від 12.06.2019 позивач поставив на адресу ТОВ «Макси Пром» продукти харчування на суму 19800,00 грн. із ПДВ, що підтверджується видатковою накладною.
Згідно умов п.6.1. Договору №30/05-01 від 30.05.2019р. оплата за поставлений товар має бути перерахована на протязі 30 днів, з моменту його передачі. Згідно умов п.6.3. Договору №31/05-02 від 31.05.2019р. в разі порушення продавцем зобов`язання передбаченого її.4.5. цього Договору покупець має право притримати оплату за такий товар, повідомивши про це продавця.
В свою чергу реалізована на адресу ТОВ «Макси Пром» продукція раніше була придбана у ПП «Кондитер-Опт» , згідно договору купівлі-продажу №281-КО-18 від 08.10.2018. Придбання товару підтверджується відповідними первинними документами: видатковою накладною ПП «Кондитер-Опт» №РНККО0068948 від 16.04.2019 на суму 414008,24 грн. із ПДВ; товарно транспортною накладною №РНККО0068948 від 16.04.2019.
За поставлену продукцію ПП «Стріт-Опт» розрахувалось з ПП «Кондитер-Опт» , що підтверджується платіжним дорученням №298 від 16.04.2019р.
Відповідно до приписів п.201.10. сг.20І ПКУ ПП «Кондитер-Опт» було складено та зареєстровано податкову накладну.
25.06.2019 року ПП «Стріт-Опт» засобами електронного зв`язку подано податкову накладну №295 для реєстрації в Єдиному реєстрів податкових накладних.
25.06.2019 року рішенням Комісії відповідача, податкову накладну №295 було прийнято, але її реєстрація була зупинена, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
08.08.2019 року позивачем надіслані на адресу відповідача пояснення с копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладні №295 від 12.06.2019р.
12.08.2019 року Комісія центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняти рішення №1251038/42310006 про відмову в реєстрації податкової накладної №295 від 12.06.2019.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів. Розрахункові документи, банківські виписи з особових рахунків. Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.201.16 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку, передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Відповідно до п.п.2.1 п.2 2.1. Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, які затверджені наказом ДФС України від 05.11.2018, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
Відповідно до п.21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Вирішуючи по суті зазначений спір, суд виходить з того, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості у п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій» .
Але, який самий абзац п.п.1.6 п.1 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, відповідач не зміг обґрунтувати.
На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи що на переконання суду доводять реальність та товарність його господарських операцій з ТОВ «Макси-Пром» .
Надані ПП «Стріт Опт» документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З самого Рішення № 1251038/42310006 про відмову в реєстрації податкової накладної №295 від 12.06.2019р. вбачається, що воно прийнято з підстав того, що не надання платником податку копій документів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні..
Але, суд звертає увагу, що зазначена підстава є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досі абстрактною та формальною.
У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної №295 від 12.06.2019.
Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.
Крім того, всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися надання документів на придбання товарів/послуг.
У Рішенні від 12.08.2019 року, відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.
В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Фактичні, а не формальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі не змогли навести і у судовому засіданні, обмежившись посиланням, на наявність у відповідача такого повноваження на зупинення реєстрації та відмову у реєстрації.
Так, законодавством дійсно надано право ДФС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що первинні документи ПП «Стріт Опт»не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції з постачання продуктів харчування.
При цьому, відповідачі повинні конкретизувати зазначені помилки, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача ДФС України надати звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням відповідно до ст.382 КАС України задоволенню не підлягають, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
Також представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 11000,00 грн.
На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу (11000 грн.) позивач надав: договір-доручення № ПН-4 про надання правової допомоги від 10.09.2019, що був укладений позивачем і Адвокатським бюро «Сергія Бєліка» ; додаток № 1 до договору - протокол № 1 узгодження договірної ціни від 10.09.2019; ордер на надання правничої правової допомоги від 10.09.2019 № 1002925; платіжне доручення від 07.10.2019 № 106 на суму 11000 грн., рахунок-фактура №ПН-4/295 від 18.09.19.
Крім того, позивачем до суду надано заяву про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, в якій позивач зазначив, що між ним та адвокатом 20.09.2019р. укладено Додаток № 1 до Договору - Протокол № 2 узгодження договірної ціни, а також додав Звіт № ПН-4/295 про надані правові послуги від 02.12.2019р., в якому визначено перелік виконаних робіт із зазначенням обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількістю витраченого часу; Акт № ПН-4/295 від 02.12.2019р. приймання передачі правових послуг згідно Договору № ПН-4 про надання правових послуг від 10.09.2019р.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та додані до матеріалів справи докази щодо такої вимоги, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція висловнена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Долучений до матеріалів справи рахунок-фактура №ПН-4/295 від 18.09.2019 року містить графу «участь у судовому розгляді справи (1-ше засідання)» , вартість за таку послугу адвоката складає 4000,00грн.
Проте, суд з цього приводу зазначає, що представник позивача не був присутній в першому судовому засіданні, яке призначалось судом на 31.10.2019р. в порядку спрощеного позовного провадження.
Тому, з урахуванням наведеного, суд вважає задовольнити вимогу позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн., тобто без урахування участі представника (адвоката) в судовому засіданні, вартість за що визначена сторонами в розмірі 4000,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства Стріт-Опт (вул. М. Грушевського, буд.154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, код ЄДРПОУ 42310006) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) , Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити.
2. Скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 12.08.2019р. №1251038/42310006.
3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну № 295 від 12.06.2019р. за датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства «Стріт-Опт» (вул. М. Грушевського, буд.154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, код ЄДРПОУ 42310006) судовий збір в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Приватного підприємства "Стріт-Опт" (вул. М. Грушевського, буд.154, с. Пересадівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57220, код ЄДРПОУ 42310006) судовий збір в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86495376 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Устинов І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні