Рішення

від 20.12.2019 по справі 420/5900/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5900/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД до Головного управління ДФС в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044491410 від 20.09.2019 року, складеного ГУ ДФС в Одеській області, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1029990,85 гривень та за штрафними санкціями на суму 514995,43 гривень;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044501410 від 20.09.2019 року, складеного ГУ ДФС в Одеській області, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72789,30 гривень та за штрафними санкціями на суму 46394,65 гривень.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД зазначає, що у ГУ ДФС в Одеській області були відсутні законні підстави для проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД законодавства України з питань державної митної справи. Крім того, на думку позивача, у ході перевірки контролюючий орган дійшов хибних висновків про порушення позивачем ч. 1 ст. 281 Митного кодексу України №4495- VI від 13.03.2012 року, п.190.1. ст. 190 Податкового кодексу України №2755-V1 від 02.12.2010 року та п.п. (а) п. 1 ст. 16 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та іншими державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 року. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками висновків перевірки, противоправними та такими, що підлягають скасуванню. ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД наголошує, що товар, який імпортувався на митну територію України з Польської Республіки, супроводжувався сертифікатами походження, що відповідають формі EUR.1, а тому, ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД правомірно було застосовано преференційний режим по ввізному миту.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

04 грудня 2019 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У судове засідання, призначене на 19 грудня 2019 року, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

11 вересня 2019 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивача, надійшло клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження (вх.№ ЕП/10071/19 від 19.12.2019р.)

Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України, та клопотання представника позивача, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№ЕП/8263/19 від 29.10.2019р.) на позовну заяву (т.IV, а.с.1-25).

Відзив обґрунтований наступним .

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться - є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Листами Одеської митниці ДФС №929/12/15-7-19-04-09 від 01.08.2019 року, №874/12/15-7-19-04-09 від 24.07.2019 року, отримано листи ДФС України №24312/7/99-99-19-04-02-17 від 29.07.2019 року та №22632/7/99-99-19-04-02-17 від 16.07.2019 року, якими надано відповіді уповноваженого органу Республіки Польща №0401-ІОС.4331.130.2018 від 28.06.2019 року, №0401-ІОС.4331.130.2018 від 06.06.2019 року, щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 які надавалися ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД .

Вказаними листами уповноваженого органу Республіки Польща зазначено, що товари, які вказані у сертифікатах наданих ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД не мають преференційного походження з Європейського Союзу у розумінні Протоколу І до Угоди. Таким чином, статус походження товарів у вказаних сертифікатах з перевезення EUR.1 не підтверджено у відповідності до вимог Протоколу І, тобто до вказаних товарів не може бути застосований преференційний режим з надання звільнення по ввізному миту.

Враховуючи вищевикладене, на думку Головного управління ДФС в Одеській області, податкові повідомлення-рішення винесені на адресу ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД правомірні, та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У поясненнях (вх.№42400/19 від 12.11.2019р. та вх.№48329/19 від 18.12.2019р.) СПІЛЬНИМ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД наголошує, що листами уповноваженого органу Республіки Польща не спростовується преференційне походження товарів, останнім підтверджено факт справжності сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 (т. VІІІ а.с. 208-238, 244-248).

Під час судового розгляду справи СПІЛЬНИМ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД було надано висновок судово-товарознавчої експертизи №458 по матеріалам адміністративної справи №420/5900/19 від 29 листопада 2019 року, ОСОБА_1 (т. ІV, від 158-217).

Згідно вищевказаного висновку №458 від 29 листопада 2019 року, країнами походження, у яких було виготовлено товари за наявною маркувальною інформацією та відповідних супровідних документів, що були ввезені на митну територію України за митними деклараціями №UA500060/2018/1524 від 22.01.2018 року, №UA500060/2017/27113 від 22.12.2017 року, №UA500060/2017/26065 від 14.12.2017 року, №UA500060/2017/21841 від 03.11.2017 року, №UA500060/2017/21829 від 03.11.2017 року, №UA500060/2017/17506 від 21.09.2017 року, №UA500060/2017/14785 від 21.08.2017 року, №UA500060/2017/11518 від 18.07.2017 року, №UA500060/2017/11517 від 18.07.2017 року, №UA500060/2017/8648 від 16.06.2017 року, №UA500060/2017/4319 від 25.04.2017 року, №500060006/2017/2275 від 10.02.2017, №500060006/2017/2072 від 08.02.2017 року, №500060006/2016/19753 від 27.10.2016 року, №500060006/2016/18070 від 06.10.2016 року, №500060006/2016/017748 від 03.10.2016 року, що були предметом дослідження та донарахування податкових зобов`язань (ввізне мито та ПДВ) при проведенні документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, за результатами якої було складено Акт від 23.08.2019 р. №1691/15-32-14-10-11/14328945 є Франція, Італія, Німеччина.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 28.08.1992 року, за №15561200000008696, основним з видів діяльності якого є оптова торгівля фармацевтичними товарами код КВЕД 46.46 (т.ІV, а.с.202-209).

З 22.08.2019 року по 23.08.2019 року, згідно з Наказом ГУ ДФС в Одеській області №6622 від 15.08.2019 року, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна невиїзна перевірка СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД з питань державної митної справи в частині обґрунтованості і законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезені на митну територію товарів за митними деклараціями №UА500060/2018/1524 від 22.01.2018 року, №UА500060/2017/27113 від 22.12.2017 року, №UА500060/2017/26065 від 14.12.2017 року, №№UА500060/2017/21841, UА500060/2017/21829 від 03.11.2017 року, №UА500060/2017/17504 від 21.09.2017 року, №UА500060/2017/14785 від 21.08.2017 року, №№UА500060/2017/115, UА500060/2017/11517 від 18.07.2017 року, №UА500060/2017/8648 від 16.06.2017 року, №UА500060/2017/4319 від 25.04.2017 року, №500060006/2017/2275 від 10.02.2017 року, №500060006/2017/2072 від 08.02.2017 року, №500060006/2016/19753 від 27.10.2016 року, №500060006/2016/18070 від 06.10.2016 року, №500060006/2016/17748 від 03.10.2016 року (т.ІІ, а.с.5-6).

За результатами перевірки складено акт №1691/15-32-14-10-11/14328945 від 23 серпня 2019 року, відповідно до висновків якого документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення СПІЛЬНИМ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД частини 1 статті 281 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року; підпункту (а) пункту 1 статті 16 розділу V Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 року; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, у результаті чого занижено податкове зобов`язання на загальну суму 1102780,15 гривень, у тому числі по сплаті ввізного мита на суму 1029990,85 гривень, по сплаті податку на додану вартість на суму 72789,30 гривень (т.І, а.с.29-55).

У порядку адміністративного оскарження ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області із запереченнями на акт документальної невиїзної перевірки №1691/15-32-14-10-11/14328945 від 23 серпня 2019 року (т.ІІ, а.с.10-21).

Листом №17848/10/15-32-141007 від 20 вересня 2019 року, Головне управління ДФС в Одеській області заперечення ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД залишені без розгляду у зв`язку з недодержанням строку на подання заперечень (т. І, а.с.67-68).

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкові-повідомлення-рішення від 20 вересня 2019 року:

№0044501410, про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 109183,95 гривень (за податковими зобов`язаннями - 72789,30 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36394,65 гривень) (т.І, а.с.69);

№0044491410, про збільшення грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1544986,28 гривень (за податковими зобов`язаннями - 1029990,85 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 514995,43 гривень) (т.І, а.с.70).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД звернулось до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до частини 1 статті 271 Митного кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 278 МК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Суд зазначає, що у даній адміністративній справі спір між сторонами не виник щодо виду товару, який переміщувався ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД через митний кордон та підлягав митному контролю, і кількості такого. Суть спору між сторонами стосується виключно встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Положення МК України застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина 6 статті 36 МК України).

Відповідно до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

З 01.01.2016 року, застосовується Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року (далі - Угода про асоціацію) розділом IV Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ).

Згідно з статтею 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави мито включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до частини 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу ІІ Визначення концепції походження товарів Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу : (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Частинами 1-3 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Судом встановлено, що 21 травня 2014 року, між ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД та ETG POLSKA SP. Z.O.O було укладено зовнішньоекономічний контракт №2105/14 (т.І, а.с.76-80).

Відповідно до п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту №2105/14 від 21 травня 2014 року, продавець продає покупцю, а покупець купує товар (вироби медичного призначення та/або лікарські засоби та/або медичну техніку). Загальна кількість товару, його номенклатура, ціна та асортимент визначається у додатках до угоди, які є невід`ємною частиною цієї угоди .

Придбаний ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД у ETG POLSKA SP. Z.O.O був імпортований на митну територію України, у тому числі, за наступними митними деклараціями: №UA500060006/2016/017748 від 03.10.2016 року; №UA500060006/2016/018070 від 06.10.2016 року; №UA500060006/2016/019753 від 27.10.2016 року; № UA500060006/2016/002072 від 06.10.2016 року; №UA500060006/2016/019753 від 27.10.2016 року; №UA500060006/2017/002072 від 08.02.2017 року; №UA500060006/2017/002275 від 10.02.2017 року; №UA500060/2017/004319 від 25.04.2017 року; №UA500060/2017/008648 від 16.06.2017 року; №UA500060/2017/011518 від 18.07.2017; №UA500060/2017/014785 від 21.08.2017 року; №UA500060/2017/017506 від 21.09.2017 року; №UA500060/2017/021829 від 03.11.2017 року; №UA500060/2017/021841 від 03.11.2017 року; №UA500060/2017/026065 від 14.12.2017 року; №UA500060/2017/027113 від 22.12.2017 року; №UA500060/2018/001524 від 22.01.2018 року (т.І, а.с.106-180).

Відповідно до Доповнень №33 - 52 (т.І, а.с.81-104) до зовнішньоекономічного контракту №2105/14 від 21 травня 2014 року та вищевказаних митних декларацій, виробником товарів є компанії групи Fresenius Medical Care , торговельна марка Fresenius Care , що має виробничі потужності у країнах Європейського Союзу (Франції, Німеччини, Сполученого Королівства, Італії, Іспанії).

До митного оформлення ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД надано сертифікати з перевезення товару EUR.1 в яких зазначено, що країною походження товару, ввезеного за вказаними митними деклараціями, є Європейський Союз, при цьому мито нараховано за пільговою ставкою 0% (код пільги 410 - Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС) (т.І, а.с.207-250, т.ІІ, а.с.1-4).

Так, відповідно до частини 1 статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частиною 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Водночас частиною 1 та 2 статті 37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, листами Одеської митниці ДФС №929/12/15-7-19-04-09 від 01.08.2019 року, №874/12/15-7-19-04-09 від 24.07.2019 року, отримано листи ДФС України №24312/7/99-99-19-04-02-17 від 29.07.2019 року та №22632/7/99-99-19-04-02-17 від 16.07.2019 року, якими надано відповіді уповноваженого органу Республіки Польща №0401-ІОС.4331.130.2018 від 28.06.2019 року, №0401-ІОС.4331.130.2018 від 06.06.2019 року, щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 які надавалися ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД (т.ІІ, а.с.26-42).

З листів відповіді уповноваженого органу Республіки Польща, а саме Куявсько-Поморського митно-казначейського управління в м. Торунь, вбачається, що сертифікати EUR.1, які надавалися ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД під час митного оформлення є справжніми, проте експортер товару не надав на вимогу митних органів документи, що підтверджують країну походження товару на підставі Протоколу №1 Договору про співпрацю між Європейським Союзом і Європейською спільнотою з атомної енергії, а також країнами - членами спільноти, з одного боку, та Україною, з іншого боку (т.ІІ, а.с.43-98).

Тобто, сертифікати EUR.1, які надавалися ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД не скасовані, недійсним не визнані, тобто є чинними та єдиними документами, що підтверджують походження товарів з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.

Крім того, суд зауважує, що сертифікати EUR.1 №№0149686, 0150664, 0162552, 0386328, 0389832, 0392305, 0392472, 0392764, 0392934, 0392935, 0392516, 0392526, 0392535, 0149684,0149686,0150664,0162198,0162552,0386328,0389832,0392305,0392472,0392464,0392934,0392535,0392516,0392526,0392935 - видані експортеру ETG POLSKA SP. Z.O.O (85825, Республіка Польща, Бидгош, вул. Польського війська 65) і саме він несе відповідальність за достовірність інформації викладеної у сертифікатах.

Як вбачається із наданих документів та положень, що регулюють порядок видачі сертифікату з перевезення товару EUR.1, ТОВ ТТВ-ДОМ`ЛТД із заявами про видачу вищевказаних сертифікатів EUR.1 не зверталось, ці сертифікати надано продавцем ETG POLSKA SP. Z.O.O , яке є експортером товару, а тому, саме воно відповідальне за надання відомостей необхідних для підтвердження походження товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем сертифікати про походження товарів, містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країну походження товару відсутні, тобто позивачем підтверджено країну походження задекларованого за оскаржуваними митними деклараціями товару у відповідності до вимог статей 43, 44, 335 Митного кодексу України.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі №813/5141/13-а (№К/9901/5079/18).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що товари, які зазначені у сертифікатах наданих ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД не мають преференційного походження з Європейського Союзу у розумінні Протоколу І до Угоди, оскільки у листах уповноважено органу Республіки Польща чітко зазначено, що сертифікати надані позивачем є справжніми.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 гривень, згідно платіжного доручення №153 від 01 жовтня 2019 року, який підлягає відшкодуванню відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що витрати пов`язані з розглядом справи позивачу коштували 64006,00 гривень, зокрема: витрати на проведення експертизи 40000,00 гривень та витрати пов`язані із залученням перекладачів (замовлення та подання до суду офіційних перекладів письмових доказів по справі з англійської, німецької та польської мов) 24006,00 гривень.

Натомість відповідачем не надано жодних заперечень проти зазначеного позивачем розміру витрат на оплату перекладача та не наведено обґрунтування з наданням відповідних доказів на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Згідно частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати пов`язані із залученням перекладачів підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг, тощо.

Судом встановлено, що розмір понесених позивачем витрат у сумі 24006,00 гривень підтверджується належними та допустимими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами, зокрема, оригіналами меморіальних ордерів на вказану суму.

Крім того, суд дійшов висновку, що такий розмір витрат на залучення перекладача є співмірним із складністю справи та виконаною перекладачем роботою, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих перекладачем послуг.

Проте, стосовно стягнення витрат на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 102 КАС України, суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

Суд звертає увагу, що позивач до суду з клопотанням про проведення судової експертизи не звертався, надана експертиза була проведена ним з власної ініціативи та до звернення до суду з позовною заявою.

Окрім того, варто відмітити, що відповідно до статті 108 КАС висновок експерта для суду не є обов`язковим та має оцінюватись судом разом із іншими доказами. Сторони при цьому не позбавлені можливості доводити перед судом необґрунтованість висновку експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на проведення з власної ініціативи судової експертизи відшкодуванню не підлягають.

У справі East/West Alliance Limited проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії , заява № 34884/97, п.30).

Суд не вважає витрати позивача на проведення судової експертизи - неминучими.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та з огляду на надані суду документи, беручи до уваги задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем витрат пов`язаних з розглядом справи до 24006,00 гривень, які пов`язані з перекладом доказів, що мають істотне значення для вирішення справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова 10, корпус В, кв.411, код ЄДРПОУ 14328945) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044491410 від 20.09.2019 року, складеного ГУ ДФС в Одеській області, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1029990,85 гривень та за штрафними санкціями на суму 514995,43 гривень; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044501410 від 20.09.2019 року, складеного ГУ ДФС в Одеській області, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72789,30 гривень та за штрафними санкціями на суму 46394,65 гривень - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0044491410 від 20.09.2019 року, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1029990,85 гривень та за штрафними санкціями на суму 514995,43 гривень - визнати протиправним та скасувати;

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0044501410 від 20.09.2019 року, яким ТОВ ТТВ-ДОМ ЛТД було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72789,30 гривень та за штрафними санкціями на суму 46394,65 гривень - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД (код ЄДРПОУ 14328945) понесені судові витрати у розмірі 19210,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь СПІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТТВ-ДОМ ЛТД (код ЄДРПОУ 14328945) понесені судові витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 24006,00 (двадцять чотири тисячі шість) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.