Постанова

від 11.12.2019 по справі 500/449/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 рокуЛьвів№857/10377/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №500/449/19 (головуючий суддя Хрущ В.Л., рішення проголошене о 15.20 год. у м. Тернополі, повний текст складений 23.07.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС України у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із виконанням договору поставки №КЮ/1310-01 від 13.10.2017 року продавцем складено податкову накладну №1 від 17.10.2017 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до отриманої квитанції від 09.11.2017 року, податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено, з обґрунтуванням того, що виявлено факт відповідності критеріям ризиків визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків затвердженого наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року (який на даний час втратив чинність, однак був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), а саме відображення інформації, що міститься у податковій накладній щодо обсягів постачання, яка не відповідає обсягам придбання товару УКТ ЗЕД: 1206. Також, запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

На вказану пропозицію контролюючого органу, позивачем було подано повідомлення №1 від 01.10.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, до якого додано пояснення та копії додаткових документів. Однак, за наслідками розгляду вищевказаних матеріалів, комісією Головного управління ДФС у Тернопільській області прийнято рішення №938432/3512954 від 02.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із даним рішенням, ТОВ Рубін 2013 подало до ДФС України скаргу від 12.10.2018 року за реєстраційним номером 9224784826, а також ряд документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, Рішенням Комісії з питань розгляду скарг №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року дана скарга залишена без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. Позивач вважає, що подані до органу ДФС документи складені без порушень чинного законодавства України, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та у повній мірі відображають, реальність господарських операцій здійснених позивачем, а рішення відповідачів - вважає необґрунтованими та незаконними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року. Зобов`язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 , датою її прийняття. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 документально підтверджений судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, - у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно квитанції №555 від 21.02.2019 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №500/449/19 прийняте з порушенням норм матеріального права та з порушенням процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема апелянт вказує на те, що не підлягає судовому розгляду та задоволенню вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018, оскільки таке не створює жодних обов`язків для платника податків, а прийняте в межах окремої процедури адміністративного оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яка є додатковим способом захисту порушених прав платника податків поряд із оскарженням рішення до суду. Також зазначає, що оскільки позовна вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 датою її прийняття є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС України в Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то враховуючи, що рішенням суду першої інстанції визнано правомірним рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, то позовна вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року не підлягає до задоволення. З урахуванням наведеного вище, просить Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №500/449/19 в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 - скасувати.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Рішення суду першої інстанції є законним виключно в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині воно підлягає скасуванню, тому просить вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідача та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення та вийти за межі апеляційної скарги, скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 було укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю Оліяр-Захід договір поставки №КЮ/1310-01 від 13.10.2017 року на реалізацію 107,55 тон продукції соняшника врожаю 2017 року.

За результатами здійснення даної операції, позивачем 09.11.2017 року подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року на загальну суму 1086259,30 грн., в тому числі податок на додану вартість 181043,22 грн.

Вказана податкова накладна була прийнята ДФС України, проте, реєстрацію накладної було зупинено, про що платнику податків в день зупинення, відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, було надіслано квитанцію № 1 від 09.11.2017 року.

В даній квитанції, зазначено про виявлені помилки, які стали підставами для зупинення такої реєстрації, зокрема, встановлено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206. Також, запропоновано надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

01.10.2018 року, на виконання рекомендацій контролюючого органу, визначених у квитанції № 1 від 09.11.2017 року, ТОВ Рубін 2013 подало до Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомлення про №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупиненою.

Зокрема, ТОВ Рубін 2013 до вказаного повідомлення додано ряд документів для підтвердження господарської операції з поставки соняшнику для ТОВ Оліяр-Захід , а саме: - повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 01.10.2018 року; пояснення № 1 від 01.10.2018 року до розблокування; договору поставки №КЮ/1310-01 від 13.10.2017 року з ТОВ Оліяр-Захід ; додаткової угоди №1 (специфікації) до договору поставки №КЮ/1310-01 від 13.10.2017 року ТОВ Оліяр-Захід ; договору на виконання сільськогосподарських робіт №3/05/17 від 03.05.2017 року з ТОВ Агроцентр Галичина ; договору на виконання сільськогосподарських робіт №3/05/17-1 від 03.05.2017 року з ТОВ Агроцентр Галичина ; договору по виконання робіт по обмолоту №4 від 27.10.2017 року з ФГ Земля ; договору про надання транспортних послуг №1-11-10 від 11.10.2017 року з ТОВ Захід-Агротранс ; договору складського зберігання зерна №35 від 06.10.2017 року з ТОВ Млинівці ; видаткової накладної №3 від 17.10.2017 року на поставку соняшнику для ТОВ Оліяр-Захід ; - видаткової накладної №РН-000001 від 23.01.2017 року про придбання насіння соняшнику у ФГ Фортіс ; ТТН№Ф2017-5000-1 від 08.10.2017 про перевезення соняшнику ФОП ОСОБА_1 ; ТТН №Ф2017-5000-2 від 09.10.2017 про перевезення соняшнику ФОП ОСОБА_1 ; ТТН №Ф2017-5000-3 від 09.10.2017 про перевезення соняшнику ФОП ОСОБА_1 ; ТТН №Ф2017-5000-4 від 09.10.2017 про перевезення соняшнику ФОП ОСОБА_1 ; банківської виписки за 23-24.10.2017 року; платіжного доручення №5 від 09.11.2017 року (оплата ФГ Земля за обмолот); платіжного доручення №6 від 09.11.2017 року (оплата ТОВ Млинівці за сушіння та зберігання соняшнику); платіжного доручення №173 від 14.02.2018 року (оплата ТОВ Захід-Агротранс за надані транспортні послуги); акту здачі-приймання робіт №177 від 31.10.2017 року про виконання робіт з сушки та зберігання соняшнику ТОВ Млинівці ; акту надання послуг №170 від 31.05.2017 року про надання ТОВ Агроцентр Галичина послуг по посіву, культивації та дискуванню; акту прийомки-передачі виконаних робі б/н від 31.05.2017 про надання ТОВ Агроцентр Галичина робіт по посіву, культивації та дискуванню; акту надання послуг №58 від 30.06.2017 року про надання ТОВ Агроцентр Галичина послуг по обприскуванню; акту надання послуг №302 від 31.10.2017 року про надання ТОВ Захід- Агротранс автопослуг; акту надання послуг №11 від 01.11.2017 року з ФГ Земля про надання послуг комбайна по обмолоту зерна; звіту форми 4-сг за 2017 рік; квитанції №2 про прийняття звіту форми 4-сг; звіту форми 29-сг на 2017 рік; квитанції №2 про прийняття звіту форми 29-сг.

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року, при цьому підставами відмови визначено: ненадання платником податку копій документів, а саме: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, відвантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передавання товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків . Крім того, зазначено додаткову інформацію про виявлені розбіжності: згідно наданого договору зерносклад знаходиться в с. Острів, а згідно ТТН с/г продукція перевозилась в с.Млинівці .

Скориставшись правом на адміністративне оскарження рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.10.2018 року за №938432/38512954, ТОВ Рубін 2013 подало до ДФС України скаргу від 12.10.2018 року, яка була зареєстрована за №9224784826.

За результатами розгляду вказаної скарги, рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року скаргу залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, окрім того зазначено про відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт, при цьому підкресливши слова - придбання, вирощування або переробки ТМЦ.

Не погоджуючись із даними рішеннями Головного управління ДФС у Тернопільській області та Державної фіскальної служби України, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року з тих підстав, що сукупність первинних документів, поданих позивачем при оскарженні до ДФС України рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 02.10.2018 року №938432/38512954, не дає підстав для сумніву щодо реальності господарської операції за якою складено податкову накладну №1 від 17.10.2017 року, а висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року, а також наведені у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні твердження відповідача, - не спростовують факту здійснення ТОВ Рубін 2013 як платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

У задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС України у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено, оскільки в даному випадку при його прийнятті, за наслідками реалізації позивачем права на подання додаткових документів на підтвердження реальності однієї операції та за встановленого факту подачі документів за іншою операцією, податковий орган - не мав можливості та не міг прийняти іншого рішення, окрім того, яке є предметом оскарження.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог невірними та такими, що нормам матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином рішення суду першої інстанції переглядається в частині задоволених позовних вимог за апеляційної скаргою відповідача.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Згідно із п.п.201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити; а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; ї) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі- платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи, зокрема зі змісту Квитанцій №1 від 09.11.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної, слідує, що контролюючим органом сформовано висновки про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206. Також, запропоновано надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних ( підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України ).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС України у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено, оскільки в даному випадку при його прийнятті, за наслідками реалізації позивачем права на подання додаткових документів на підтвердження реальності однієї операції та за встановленого факту подачі документів за іншою операцією, податковий орган - не мав можливості та не міг прийняти іншого рішення, окрім того, яке є предметом оскарження.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що Рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року, окрім підстав відмови, містить також зазначення додаткової інформації про виявлені розбіжності, а саме, щодо місцезнаходження зерноскладу та місця, куди перевозилась продукція та позивач самостійно припустився помилки щодо подачі документів, які не стосувались господарської операції за зупиненою податковою накладною, яка, як встановлено в ході розгляду даної справи згідно пояснень позивача та відповідача, - і стала безпосередньою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС України у Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем в апеляційному порядку не оскаржено та відсутні підстави, визначені частиною другою статті 308 КАС України, які б давали підстави апеляційному суду вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року та зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 17.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 56 Податкового кодексу України урегульовано порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, як слідує з матеріалів справи, передане на розгляд суду рішення податкового органу прийнято за результатами вирішення податкового спору в до юрисдикційній процедурі.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що спірне рішення не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення для платника податків, а прийняте в межах окремої процедури адміністративного оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яка є додатковим способом захисту порушених прав платника податків поряд із оскарженням рішення до суду.

Крім цього, оскільки позовна вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Рубін 2013 датою її прийняття є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС України в Тернопільській області №938432/38512954 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то враховуючи, що рішенням суду першої інстанції визнано правомірним рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної та колегія суддів пришла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №38345/38512954/2 від 22.10.2018 року, то відповідно не підлягає до задоволення вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.10.2017 року.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог та апеляційним судом приймається нове рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області - задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №500/449/19 - скасувати в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повний текст постанови складено 21.12. 2019р.