Постанова

від 04.12.2019 по справі 460/2607/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокуЛьвів№857/12007/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі №460/2607/19 (головуючий суддя у першій інстанції Дорошенко Н.О.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Центр надання адміністративних послуг Березнівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Центр надання адміністративних послуг Березнівської районної державної адміністрації (далі - Відділ ЦНАП Березнівської РДА, відповідач) про визнання протиправною дії щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису за № 7905444; тип обтяження - заборона (архівний запис); зареєстровано 12.09.2008 15:22:16 за № 7905444 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В. 34600, Рівненська область , Березнівський р ., м. Березне, вул. Котляревського,2-а; підстава обтяження - повідомлення № 341 від 07.12.1988, Березнівського держбанку; об`єкт обтяження - невизначене майно, окреме майно; власник - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані - архівний номер: 2071703ROVNO22279, архівна дата: 19.12.2000, дата виникнення: 08.12.1988, № реєстру: 120480-1372, внутр. № АВ015С342DF1382D4D47, коментарий: 120-93; зобов`язання Відділ Центр надання адміністративних послуг Березнівської районної державної адміністрації скасувати запис про державну реєстрацію обтяження за № 7905444; тип обтяження - заборона (архівний запис); зареєстровано 12.09.2008 15:22:16 за № 7905444 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В. 34600, Рівненська область , Березнівський р., м. Березне , вул. Котляревського,2-а; підстава обтяження - повідомлення № 341 від 07.12.1988, Березнівського держбанку; об`єкт обтяження - невизначене майно, окреме майно; власник - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані - архівний номер: 2071703ROVNO22279, архівна дата: 19.12.2000, дата виникнення: 08.12.1988, № реєстру: 120480-1372, внутр. №АВ015С342DF1382D4D47, коментарий: 120-93.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконно та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 1 статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист відповідним шляхом.

Зазначає, що поняття право та інтерес (навіть майновий) не є тотожними. Однак, суд першої інстанції помилково дійшов думки про наявність в даній справі одночасно як спору про майновий інтерес, так і спору про майнове право. Фактично Позивач має потребу лише у захисті законного інтересу, пов`язаного із прагненням отримати Свідоцтво про право на спадщину. Спір про право, а саме про право на спадщину, - відсутній. Позивач, прийнявши спадщину у встановленому порядку, вже набула прав на неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України). Отже, із змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягають законні інтереси, які порушені суб`єктом владних повноважень.

В поданому до Рівненського окружного адміністративного суду позові сформульовано вимоги про визнання протиправною дії суб`єкта владних повноважень - приватного нотаріуса Куц А.В. та про зобов`язання вчинити дії суб`єкта владних повноважень - відділ Центр надання адміністративних послуг Березнівської районної державної адміністрації. У зазначених суб`єктів наявні ознаки суб`єкта владних повноважень.

Також вказує на те, що Рівненський окружний адміністративний суд помилково вважає, що вирішення цього спору стосуватиметься не лише майнових (спадкових) прав позивача, а й прав обтяжувача - фінансової установи...цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та фінансової установи у справі щодо права на певне нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації , оскільки фактично на даний час відсутня фінансова установа, якій належать права обтяжувача на невизначене майно власника (спадкодавця) ОСОБА_2 .

Вважає, що заявлені Позивачем вимоги у даній справі не є похідними від спору щодо майна або майнового права. Вимоги стосуються виключно протиправності дій суб`єкта владних повноважень - приватного нотаріуса

Крім цього, вважає неправильним посилання Рівненського окружного адміністративного суду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04.09.2018р. №823/2042/16, оскільки ці висновки стосуються випадків оскарження державної реєстрації лише речових прав, а не обтяжень.

Поруч з цим Позивач вважає за необхідне врахувати в даній справі висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20.06.2018 р. у справі №820/4146/17, де зазначено, що якщо позовні вимоги виникли виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , то необхідно звертатися до адміністративного суду та звертає увагу, шо від даного висновку Велика Палата Верховного Суду у наведеній судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі Постанові ВП ВС від 04.09.2018Р. (справа №823/2042/16) не відступила.

З урахуванням наведеного вище просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним ним були повідомлені про дату судового засідання. Від позивача, його представника та відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі з тих підстав, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам процесуального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина - житловий будинок та земельна ділянка для його обслуговування, які розміщені в АДРЕСА_4 .

12.07.2019 приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Рівненської області Черкасовою І.В. заведено спадкову справу № 101/2019 після смерті ОСОБА_2 . Однак, вчинення подальших нотаріальних дій даним нотаріусом відкладено через наявність заборони (архівний запис) на майно спадкодавця.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 174671586 від 22.07.2019 встановлено наявність заборони (архівний запис) № 7905444 на майно ОСОБА_2 , зареєстрованої 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку.

В листі Березнівського ТВБВ № 10017/0136 філії - Рівненського обласного управління АТ Ощадбанк від 19.07.2019 № 74 зазначено, що ОСОБА_2 заборгованості за кредитом та відсотками немає.

Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області від 02.09.2019 № 5170/6308-0-33-16/05 повідомлено, що приватний нотаріус Куц Алла Володимирівна припинила приватну нотаріальну діяльність відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції від 14.12.2005 № 308.

З урахуванням наведених обставин, позивач вважає, що запис № 7905444 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено з грубим порушенням діючого законодавства, оскільки такий запис внесено неуповноваженою особою (не реєстратором), та запис внесено безпідставно (заборона відчуження не накладалась нотаріусом та відсутня встановленої форми заява про реєстрацію обтяження; повідомлення Березнівського держбанку № 341 від 07.12.1988 не є такою підставою в розумінні Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5).

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до підпунктів 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.

Як уже зазначалось вище та слідує з позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач звернулась із даним позовом до відповідачів про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії з тих підстав, що запис №7905444 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено з грубим порушенням діючого законодавства, оскільки такий запис внесено неуповноваженою особою (не реєстратором), безпідставно (заборона відчуження не накладалась нотаріусом та відсутня встановленої форми заява про реєстрацію обтяження; повідомлення Березнівського держбанку № 341 від 07.12.1988 не є такою підставою в розумінні Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 №85/5), тобто при внесенні запису відповідачем вчинені істотні порушення процедури реєстрації.

Таким чином, суть спірних правовідносин полягає у оспорюванні правомірності дій відповідача.

Суд першої інстанції вважав, що спір між сторонами у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки за своїм змістом такий спір пов`язаний з захистом майнових інтересів ОСОБА_1 у спадкових правовідносинах.

Проте, колегія суддів вважає, що предметом цих правовідносин є дії та результат таких дій відповідача, які проявилися у вчиненні дій щодо внесення запису № 7905444 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, як результат реалізації відповідачем своїх владних повноважень щодо здійснення функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відтак існуючого речового права або спору щодо такого права позивача або інших осіб на вказане вище майно судом не встановлено.

Розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації, отже спірні відносини мають публічно-правовий характер.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20.06.2018 р. у справі №820/4146/17, де зазначено, що якщо позовні вимоги виникли виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , то необхідно звертатися до адміністративного суду. Крім цього, від даного висновку Велика Палата Верховного Суду у наведеній судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі Постанові ВП ВС від 04.09.2018р. (справа №823/2042/16) не відступила.

Враховуючи наведене вище та беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями/рішенням відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому законність таких дій/рішень (бездіяльності) відповідача при здійснення функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підлягає перевірці адміністративним судом.

Крім цього, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки визначення юрисдикції даного спору можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Що стосується посилань суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04.09.2018р. №823/2042/16, то колегія суддів вважає та посилання помилковим, оскільки такі стосуються визначення юрисдикції спору у випадку наявності порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку, а не обтяжень.

Також у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Натомість у даному спорі, на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі не встановлено чи існує спір між позивачем та третьою особою щодо державної реєстрації прав чи обтяжень або спір між позивачем та фінансовою особою - обтяжувачем прав, як і не встановлено саму фінансову установу.

Вказані вище обставини не враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі №460/2607/19 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. Я. Макарик Повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 21.12.2019р. у зв`язку із тим що член колегії-суддя Макарик В.Я. з 09.12.2019р. по 20.12.2019р. відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.