Рішення

від 22.06.2020 по справі 460/2607/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2020 року м. Рівне №460/2607/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВідділу "Центр надання адміністративних послуг" Березнівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Березнівської районної державної адміністрації (далі - Відділ "ЦНАП" Березнівської РДА, відповідач), в якому просила:

визнати протиправною дію щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису за № 7905444; тип обтяження - заборона (архівний запис); зареєстровано 12.09.2008 15:22:16 за № 7905444 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В. 34600, Рівненська область, Березнівський р., м. Березне, вул. Котляревського,2-а; підстава обтяження - повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку; об`єкт обтяження - невизначене майно, окреме майно; власник - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані - архівний номер: 2071703ROVNO22279 , архівна дата: 19.12.2000, дата виникнення: 08.12.1988, № реєстру: 120480-1372, внутр. № АВО15С342DF1382D47, комментарий: 120-93;

зобов`язати відповідача скасувати запис про державну реєстрацію обтяження за №7905444; тип обтяження - заборона (архівний запис); зареєстровано 12.09.2008 15:22:16 за № 7905444 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В. 34600, Рівненська область, Березнівський р., м. Березне, вул. Котляревського,2-а; підстава обтяження - повідомлення №341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку; об`єкт обтяження - невизначене майно, окреме майно; власник - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані - архівний номер: 2071703ROVNO22279 , архівна дата: 19.12.2000, дата виникнення: 08.12.1988, № реєстру: 120480-1372, внутр. № АВО15С342DF1382D47, комментарий: 120-93.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина - житловий будинок та земельна ділянка для його обслуговування, які розміщені в АДРЕСА_1 . Вчинення нотаріальних дій з оформлення спадщини було відкладено через наявність заборони на майно спадкодавця (архівний запис) № 7905444, зареєстрованої 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку.

Разом з тим, відповідно до Постанови Верховної Ради України Про порядок введення в дію Закону України Про банки і банківську діяльність від 20.03.1991 № 873-ХІІ, Верховною Радою України було оголошено власністю України Український Республіканський банк Держбанк СРСР і створено на його базі Національний банк України. Постановою Президії Верховної Ради України від 07.10.1991 № 1605-ХІІ затверджено статут Національного банку України, в якому не визначалось правонаступництво НБУ. У зв`язку з наведеним, НБУ на звернення позивача повідомив, що не володіє інформацією про зняття обтяження на об`єкт обтяження, що належав ОСОБА_2 .

Окрім цього, в листі Березнівського ТВБВ № 10017/0136 філії Рівненського обласного управління АТ Ощадбанк від 19.07.2019 № 74 зазначено, що ОСОБА_2 заборгованості за кредитом та відсотками не має.

Також, Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області повідомлено, що приватний нотаріус Куц Алла Володимирівна припинила приватну нотаріальну діяльність відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції від 14.12.2005; всі документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса було передано на зберігання до Рівненського обласного державного нотаріального архіву.

За наведених обставин, представник позивача адвокат Юсенко А.О. 11.09.2019 письмово звернувся до Відділу ЦНАП Березнівської РДА з вимогою скасувати запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 7905444. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу ЦНАП Березнівської РДА Кондратюка О.В. від 13.09.2019 № 48659721 відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження.

Позивач вважає вищезгадану заборону такою, що протиправно та безпідставно внесена до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Покликаючись до п.1.5, 2.1, 2.1.1, 2.1.2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5), позивач вказала, що запис за № 7905444 внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з грубим порушенням діючого законодавства, а саме: 1) запис внесено неуповноваженою особою (не реєстратором), оскільки на час внесення запису 12.09.2008 приватний нотаріус Куц А.В. припинила приватну нотаріальну діяльність; 2) запис внесено безпідставно (заборона відчуження не накладалась нотаріусом та відсутня встановленої форми заява про реєстрацію обтяження; повідомлення Березнівського держбанку № 341 від 07.12.1988 не є такою підставою в розумінні Положення).

Окрім цього, позивач покликається до ст.ст. 3, 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 55, 74 Закону України Про нотаріат (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та зазначає, що єдиним суб`єктом, який відповідно до закону мав право ініціювати реєстрацію вказаного обтяження, є Український республіканський банк Держбанку СРСР, однак даний банк ліквідований без правонаступника. При цьому, перед АТ Ощадбанк ОСОБА_2 заборгованості за кредитом та відсотками немає.

За наведеного, позивач вважає, що внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 7905444 є втручанням у її право мирно володіти своїм майном.

Позивач також вказала, що в розумінні закону нотаріус в частині здійснення державної реєстрації речових прав, маючи делеговані відповідні повноваження, є суб`єктом владних повноважень. У випадку відсутності правонаступників слід залучати до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. Тому визначила відповідачем Відділ ЦНАП Березнівської РДА, який є суб`єктом державної реєстрації прав та має повноваження забезпечувати як проведення державної реєстрації прав, так і скасування записів про таку реєстрацію.

Зазначила, що відповідно до статті 26 Закону № 1952-ІV, у разі скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення запису про скасування державної реєстрації прав здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

З наведених підстав позивач просить визнати протиправною дію щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису за № 790544 та зобов`язати відповідача скасувати такий запис.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, з мотивів, що спір про скасування запису про державну реєстрацію обтяження речового права за іншою особою у єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є цивільно-правовим, а тому його вирішення повинне здійснюватися за правилами цивільного судочинства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судова колегія вважала, що предметом цих правовідносин є дії та результат таких дій відповідача, які проявилися у вчиненні дій щодо внесення запису № 7905444 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, як результат реалізації відповідачем своїх владних повноважень щодо здійснення функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації, отже спірні відносини мають публічно-правовий характер.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2020, адміністративну справу передано для розгляду судді Дорошенко Н.О.

Ухвалою від 28.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 12.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Письмовою заявою від 03.03.2020 позивач повністю підтримала вимоги та обґрунтування позовної заяви, розгляд справи за правилами загального позовного провадження просила проводити без її особистої участі. Участь адвоката Юсенка А.О. в розгляді справи поклала на його розсуд (а.с.115).

Відповідач відзиву на позов не подав, в підготовче засідання не прибув без повідомлення причин, про дату, час та місце його проведення був повідомлений у встановленому порядку.

В підготовчому засіданні 11.03.2020 за участю представника позивача було вирішено всі питання підготовчого провадження, відповідно до ч.2 ст.180 КАС України. Представник позивача ствердив, що всі необхідні докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, долучені до позовної заяви; вважав можливим закрити підготовче провадження.

Протокольною ухвалою від 11.03.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 25.03.2020 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено у зв`язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів.

Ухвалою від 27.04.2020 розгляд справи повторно відкладено за клопотанням представника позивача, про що сторони повідомлено у встановленому процесуальним законом порядку.

В судове засідання, призначене на 20.05.2020, учасники справи не прибули. Клопотань про відкладення розгляду справи, розгляду справи без його участі чи у письмовому провадженні або в режимі відеоконференції від представника позивача не надходило. Представник відповідача подав клопотання (а.с.140), в якому вказав про відсутність заперечення проти позову, просив справу розглянути без участі відповідача.

За таких обставин, у відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, ухвалою суду від 20.05.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.07.2019 за № 56844370, приватним нотаріусом Черкасовою Інною Володимирівною зареєстровано спадкову справу за номером 64453825 , спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39,42).

18.07.2019 листом за № 311/01-16 Приватний нотаріус Черкасова І.В. повідомила ОСОБА_4 про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону (архівний запис):

тип обтяження - заборона (архівний запис);

реєстраційний номер обтяження 7905444;

зареєстровано 12.09.2008 15:22:16 за № 7905444 реєстратором: приватний нотаріус Куц А.В.,

підстава обтяження: повідомлення, 341, 07.12.1988, Березнівський держбанк,

об`єкт обтяження: невизначене майно, окреме майно,

власник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис;

додаткові дані: Архівний номер: 2071703ROVNO22279 , архівна дата: 19.12.2000, дата виникнення: 08.12.1988, № реєстра: 120480-93, внутр. № АВ015С342DF1382D4D47, комментарий: 120-93 (а.с.43).

Вищевказані відомості щодо обтяження (заборони) реєстраційний номер 7905444 підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер 174671586 від 22.07.2019 (а.с.44).

Національний банк України на адвокатський запит адвоката Юсенка А.О. листом від 05.08.2019 № 18-0007/40140 повідомив, що не володіє інформацією про зняття обтяження (заборони, архівний запис) на об`єкт обтяження (невизначене майно, окреме майно), що належало на праві власності ОСОБА_1 (а.с.46).

Березнівське ТВБВ № 10017/0136 Філія - Рівненське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України листом від 19.07.2018 № 74 повідомило приватного нотаріуса Черкасову І.В . , що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості за кредитом та відсотками не має (а.с.47).

Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області листом від 02.09.2019 № 5170/6308-0-33-16/05 на запит адвоката Юсенка А.О. повідомило, що відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції від 14.12.2005 № 308 приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу Куц Алла Володимирівна припинила приватну нотаріальну діяльність. Всі документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса було передано на зберігання до Рівненського обласного державного нотаріального архіву (а.с.49).

Рівненський обласний державний нотаріальний архів в листі від 29.08.2019 № 655/01-24 підтвердив, що відповідно до акту прийому-передачі документів від 31.03.2006 були передані на зберігання справи приватного нотаріуса Куц А.В. (а.с.51).

Адвокат Юсенко А.О., діючи на підставі договору № 16 від 12.07.2019 про надання правової допомоги ОСОБА_1 про оформлення спадщини, звернувся листом від 11.09.2019 за № 17 до Відділу ЦНАП Березнівської РДА, в якому вказав на очевидну безпідставність, необґрунтованість та помилковість внесення 12.09.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису за № 7905444 про заборону на майно ОСОБА_2 та з метою захисту прав спадкоємця просив такий запис скасувати (а.с.52).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кондратюка Олександра Володимировича , Відділ ЦНАП Березнівської РДА, про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 13.09.2019 № 48659721 відмовлено у державній реєстрації припинення обтяження, заборона на нерухоме майно на невизначене майно, окреме майно за номером запису 7905444 за суб`єктом: ОСОБА_2 , з мотивів: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (а.с.53).

Відомості щодо оскарження вищевказаного рішення державного реєстратора від 13.09.2019 №48659721 в матеріалах судової справи відсутні.

За таких обставин, представник ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Відділу ЦНАП Березнівської РДА про визнання протиправною дію щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження (заборону) за № 7905444 від 12.09.2008 реєстратором приватним нотаріусом Куц А.В. та зобов`язання відповідача скасувати такий запис про обтяження (заборону).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між учасниками даного судового провадження, суд виходить з такого.

За змістом позовної заяви, позиція позивача ґрунтується на положеннях законодавства, чинного станом на 12.09.2008, тобто на дату реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна спірного обтяження реєстраційний номер 790544.

Разом з тим, згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, суд встановив такі фактичні обставини:

1) дата виникнення спірного обтяження - 08.12.1988 за номером реєстру: 120480-1372, підстава обтяження - повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку;

2) 19.12.2000 вказаній забороні було присвоєно архівний номер 2071703ROVNO22279; вказані відомості відображені в підрозділі Додаткові дані .

3) 12.09.2008 за № 7905444 зареєстровано обтяження заборона (архівний запис), реєстратор: приватний нотаріус Куц А.В.

Таким чином, для правильної оцінки спірних правовідносин підлягає застосуванню чинне законодавство, яке регулювало порядок обтяження (заборони) об`єктів нерухомого майна, починаючи з дати виникнення спірного обтяження, а також внесення відповідних записів до державних реєстрів.

У зв`язку з цим, при вирішенні судового спору суд застосовує такі релевантні джерела права.

І. На час виникнення спірного обтяження (08.12.1988):

Відповідно до статті 3 Закону Української РСР Про державний нотаріат від 25.12.1974 N 3377-VIII, зі змінами, встановлено, що для вчинення нотаріальних дій в Українській РСР організуються державні нотаріальні контори.

У столиці Української РСР - місті Києві і обласних центрах одна з державних нотаріальних контор засновується як перша державна нотаріальна контора для вчинення найскладніших нотаріальних дій і виконання інших функцій відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

В обласному центрі, де засновується одна державна нотаріальна контора, вона є першою державною нотаріальною конторою.

Нотаріальні дії в державних нотаріальних конторах вчиняють державні нотаріуси (старші державні нотаріуси, заступники старших державних нотаріусів, державні нотаріуси).

У населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, нотаріальні дії, передбачені Законом СРСР "Про державний нотаріат" та цим Законом, вчиняють виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Нотаріальні дії у виконавчих комітетах міських, селищних, сільських Рад народних депутатів вчиняють голова, заступник голови або секретар виконавчого Комітету, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 54 Закону Української РСР Про державний нотаріат від 25.12.1974 N 3377-VIII, зі змінами, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем знаходження жилого будинку накладає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників:

1) за повідомленням установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників;

2) при посвідченні договору довічного утримання або договору про заставу жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу;

3) в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 55 цього Закону, одержавши повідомлення установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, знімає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону Української РСР Про державний нотаріат від 25.12.1974 N 3377-VIII, всі нотаріальні дії, вчинені державними нотаріусами і службовими особами виконавчих комітетів міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

Накладення заборони відчуження жилого будинку станом на дату виникнення спірного обтяження - 08.12.1988 регламентовано главою VI Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 (далі - Інструкція №45/5, яка втратила чинність на підставі Наказу Мін`юсту N 18/5 від 14.06.94).

Пунктом 149 Інструкції № 45/5 встановлено, що державний нотаріус за місцем знаходження жилого будинку накладає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників:

1) за повідомленням установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників;

2) при посвідченні договору довічного утримання або договору про заставу жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу;

3) в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 150 Інструкції № 45/5, накладення заборони провадиться шляхом напису про це за встановленою формою на повідомленні установи банку, госпрозрахункового підприємства або організації про видачу позички. Примірник повідомлення з написом державного нотаріуса про накладення заборони надсилається виконавчому комітету відповідної Ради депутатів трудящих за місцем знаходження жилого будинку, якщо останній знаходиться в населеному пункті, де немає державної нотаріальної контори, примірник - у відповідну установу банку, госпрозрахункове підприємство чи установу, що видали позичку, і примірник повідомлення залишається в державній нотаріальній конторі.

Накладення заборони за договором довічного утримання та про заставу жилого будинку (частини будинку) або квартири провадиться шляхом напису про це на договорі. Про накладення заборони за цими договорами державна нотаріальна контора повідомляє виконавчий комітет відповідної Ради депутатів трудящих за місцем знаходження жилого будинку, якщо останній знаходиться в населеному пункті, де немає державної нотаріальної контори.

Пунктом 151 Інструкції № 45/5 встановлено, що накладення заборони реєструється в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому ж реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на жилий будинок.

Про накладення заборони чи арешту робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон і арештів.

Згідно з пунктом 152 Інструкції № 45/5, державний нотаріус, одержавши повідомлення установи банку, госпрозрахункового підприємства чи організації про погашення позички або повідомлення про припинення договору про заставу чи про припинення або розірвання договору довічного утримання, знімає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири.

Заборона відчуження жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників знімається після розірвання договору довічного утримання, після смерті відчужувача або набувача будинку (частини будинку), квартири, за винятком випадку, коли такий будинок по праву спадкоємства переходить до спадкоємців померлого набувача будинку (частини будинку), квартири.

Про зняття заборони повідомляється виконавчий комітет відповідної Ради депутатів трудящих за місцем знаходження жилого будинку, якщо останній знаходиться в населеному пункті, де немає державної нотаріальної контори, і робиться відмітка в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та алфавітній книзі до нього.

Одержавши повідомлення судових або слідчих органів про зняття арешту, державний нотаріус робить про це відмітку в реєстрі і алфавітній книзі.

Відповідно до пункту 19 розділу І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 19.01.76 N 1/5, всі нотаріальні дії, які вчиняються службовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій по формі, затвердженій Міністерством юстиції СРСР (додаток N 1). Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в документах, що видаються службовою особою виконавчого комітету, і в посвідчувальних написах.

Отже, суд зазначає, що станом на 08.12.1988 повідомлення установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників слугувало визначеною законом підставою для накладення державним нотаріусом або службовою особою виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем знаходження жилого будинку заборони відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

При цьому, чинне на час виникнення спірної заборони законодавство передбачало реєстрацію заборон винятково на паперових носіях - в реєстрах для реєстрації заборон, з вчиненням відповідного запису в алфавітній книзі обліку заборон і арештів.

ІІ. Станом на 19.12.2000 (дата присвоєння спірній забороні архівного номера):

02.09.1993 прийнято Закон України Про нотаріат N 3425-XII, яким в Україні запроваджено інститут приватних нотаріусів.

Так, відповідно до статті 1 цього Закону, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.34 Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 N 3425-XII, у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії, зокрема: 7) накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до статті 36 цього Закону, приватний нотаріус вчиняє нотаріальні дії, передбачені статтею 34 цього Закону, за винятком, зокрема: накладання і зняття заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна (пункт 1).

Наказом Міністерства юстиції України N 18/5 від 14.06.94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 р. за N 152/361 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 20/5 від 03.03.2004 ), затверджено Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція № 18/5), главою 6 якої регламентовано накладання заборони відчуження нерухомого майна.

Так, згідно з пунктом 134 Інструкції № 18/5, державний нотаріус за місцезнаходженням жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки накладає заборону їх відчуження:

1) за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку;

2) при посвідченні договору довічного утримання;

3) при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

4) в усіх інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 135 Інструкції № 18/5 установлено, що накладання заборони провадиться шляхом вчинення напису про це на повідомленні установи банку, підприємства або організації про видачу позички. Один примірник повідомлення з написом державного нотаріуса про надходження заборони надсилається відповідній установі банку, підприємству або організації, що видали позичку, а другий - залишається у справах державної нотаріальної контори.

Накладання заборони за договором довічного утримання та про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться шляхом відповідного напису про це на договорі.

Відповідно до пункту 136 Інструкції № 18/5 (в редакції Наказів Мін`юсту N 41/5 від 27.05.97; N 31/5 від 09.06.99), накладання заборони реєструється державними та приватними нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому самому реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів, а також органів державної виконавчої служби про накладання арешту на нерухоме майно. Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток N 6).

Накладені заборони та арешти підлягають обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 137 Інструкції № 18/5 встановлено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення (у зв`язку зі смертю відчужувача чи набувача жилого будинку, за винятком випадку успадкування цього будинку спадкоємцями набувача) чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами накладеного ними арешту на нерухоме майно державний нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Повідомлення судових або слідчих органів про зняття арешту залишається у справах державної нотаріальної контори.

Наказом Міністерства юстиції України N 41/5 від 27.05.97, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 травня 1997 р. за N 194/1998 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Мін`юсту N31/5 від 09.06.99) затверджено "Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна".

Означеним наказом також внесено зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5. Зокрема, пункт 136 викладено у такій редакції:

"Для реєстрації заборон створюються Єдиний та Базові реєстри для реєстрації заборон.

Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Єдиний реєстр) - це комп`ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп`ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів для реєстрації заборон (далі - Базовий реєстр), об`єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.

Базовий реєстр - це документ, в якому здійснюється реєстрація заборон та арештів, накладених на об`єкти нерухомого майна.

Базовий реєстр створюється для кожного реєстраційного округу на основі діючого реєстру для реєстрації заборон згідно з єдиними вимогами, методикою і стандартами, встановленими положенням "Про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна".

Реєстраційні округи створюються в межах районів, районів в містах, міст обласного підпорядкування.

Реєструвальний орган - це державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру.

Накладення заборони реєструється державним нотаріусом в Базовому реєстрі. У цьому ж реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на нерухоме майно, а також повідомлення приватних нотаріусів, які посвідчили угоду, що буде підставою для накладання заборони відчуження майна.

Реєстрація заборон на відчуження майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна".

Окрім цього, вищевказаним наказом Міністерства юстиції України внесено зміни та доповнення до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5, зокрема абзац другий і третій пункту 66 викладено у такій редакції:

"Реєстрація заборон на відчуження майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна".

Положенням про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 травня 1997 р. за N 194/1998 (далі - Положення N 194/1998), було встановлено порядок створення Єдиного реєстру для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесення реєстраційних записів до нього, а також одержання, обігу та надання інформації щодо заборон та арештів, накладених на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.1 Положення N 194/1998, єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Єдиний реєстр) - це комп`ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп`ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів реєстраційних округів, об`єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.

Базовий реєстр для реєстрації заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Базовий реєстр) - це документ, в якому здійснюється реєстрація заборон та арештів, накладених на об`єкти нерухомого майна (пункт 1.2 Положення N 194/1998).

Базовий реєстр створюється для кожного реєстраційного округу, на базі діючого реєстру для реєстрації заборон згідно з єдиними вимогами, методикою і стандартами, встановленими цим Положенням (пункт 1.3 Положення N 194/1998).

Реєстраційні округи створюються в межах районів, районів в містах, міст обласного підпорядкування.

Відповідно до пункту 1.4 Положення N 194/1998, реєструвальний орган - це державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру.

Накладені заборони та арешти реєструються реєструвальним органом за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна, а також заносяться до алфавітної книги обліку заборон відчуження нерухомого майна (пункт 1.5 Положення N 194/1998).

На підставі Базових реєстрів та книг обліку заборон відчуження нерухомого майна у реєстраційних округах за допомогою автоматизованих електронних систем створюється комп`ютерна база електронних копій цих документів (пункт 1.6 Положення N 194/1998).

Пунктом 2.1 Положення N 194/1998 установлено, що підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про заборони на відчуження та арешти об`єктів нерухомого майна, а також записів в алфавітну книгу заборон відчуження нерухомого майна є:

а) накладення державним нотаріусом заборони на об`єкт нерухомого майна;

б) повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об`єкт нерухомого майна;

в) повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна;

г) повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

Органи та особи, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" і "г" пункту 2.1 цього Положення, надсилають реєструвальному органу повідомлення про накладені заборони чи арешти об`єктів нерухомого майна встановленого зразку не пізніше 3-х днів з моменту їх вчинення (пункт 3.1 Положення N 194/1998).

Єдиний реєстр створюється державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України ("ДЕРЖІНФОРМЮСТ") ( пункт 5.1 Положення N194/1998).

У день внесення записів у Базовий реєстр реєструвальний орган надсилає електронною поштою за допомогою автоматизованих електронних систем електронні копії цих записів у Єдиний реєстр заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відомості про заборони, арешти на відчуження нерухомого майна вносяться у Єдиний реєстр у день їх надходження (пункт 5.2 Положення N 194/1998).

Наказом Міністерства юстиції України N 31/5 від 09.06.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 р. за N 364/3657 Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна , зі змінами, внесеними наказом Мін`юсту N 33/5 від 09.08.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2000 р. за N 500/4721, внесено зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра юстиції від 18 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Мін`юсті 7 липня 1994 року за N 152/361, зокрема, пункт 136 викладено в такій редакції:

"Накладання заборони реєструється державними та приватними нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому самому реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту на нерухоме майно. Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток N 6).

Накладені заборони та арешти підлягають обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна".

Отже, у відповідності до вищенаведеної правової норми, з 14.08.2000 приватні нотаріуси стали суб`єктами реєстрації заборон.

Також, цим наказом внесено зміни та доповнення до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5 і зареєстрованої в Мін`юсті 26 жовтня 1994 року за N 256/466 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції від 27 травня 1997 року N 41/5), викладено абзаци другий і третій пункту 66 у такій редакції:

"Реєстрація заборон відчуження нерухомого майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна".

Відповідно до пункту 1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.06.99 N 31/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 р. за N 364/3657 (далі - Положення № 31/5) ( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мін`юсту N 53/5 від 31.08.99, N 33/5 від 09.08.2000, N 46/5 від 21.09.2000 ), Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (надалі - Єдиний реєстр) - це комп`ютерна база даних, яка містить відомості про:

- накладені заборони та арешти;

- зняття заборон та арештів;

- видані довідки про відсутність або наявність заборон та арештів.

Держатель Єдиного реєстру - Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Єдиного реєстру.

Адміністратор Єдиного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний прямий доступ до комп`ютерної бази даних і відповідає за її створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі. Надання доступу Реєстраторам і Користувачам до Єдиного реєстру здійснюється Адміністратором на підставі відповідних договорів. Адміністратор Єдиного реєстру встановлює форми повідомлень та довідок.

Реєстратори Єдиного реєстру - державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають повний прямий доступ до Єдиного реєстру через комп`ютерну мережу. Реєстратори приймають повідомлення про накладені (зняті) заборони та арешти від інших державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судових та слідчих органів, вносять записи до Єдиного реєстру про накладені (зняті) заборони або арешти та отримують довідки про відсутність або наявність заборони або арешту щодо вчинюваних ними нотаріальних дій, а також видають довідки про відсутність або наявність заборони або арешту за письмовим запитом.

Згідно з пунктом 2.1. Положення № 31/5, підставами для внесення у Єдиний реєстр відомостей про накладені заборони відчуження та арешти об`єктів нерухомого майна є:

2.1.1. Накладення державним або приватним нотаріусом заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна, які є реєстраторами;

2.1.2. Повідомлення про накладення заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом, які не є реєстраторами;

2.1.3. Повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради про накладення заборони

відчуження на об`єкт нерухомого майна;

2.1.4. Повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна;

2.1.5. Повідомлення органів державної виконавчої служби про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до пункту 2.2 Положення № 31/5, органи та особи, зазначені в підпунктах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 пункту 2.1 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення заборони або арешту повідомлення встановленого зразка про накладену заборону відчуження або арешт об`єктів нерухомого майна (додаток 1).

Пунктом 2.3 Положення № 31/5 передбачено, що у повідомленні про накладену заборону відчуження або арешт об`єктів нерухомого майна зазначаються:

- відомості про нотаріуса, орган або посадову особу, який наклав заборону відчуження або арешт об`єкта нерухомого майна;

- дата та час накладання заборони відчуження або арешту;

- відомості про документ, на підставі якого накладена заборона відчуження або арешт (найменування документа, номер та дата документа, видавець документа);

- відомості про об`єкт, на який накладена заборона відчуження або арешт (назва об`єкта, адреса розташування об`єкта, розмір частки, площа тощо);

- відомості про власника майна, щодо якого накладена заборона відчуження або арешт:

- для фізичних осіб: прізвище, ім`я, по батькові; місце проживання; серія, номер та дата видачі паспорта;

- для юридичних осіб: найменування, юридична адреса.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 31/5, реєстратор відмовляє у внесенні в Єдиний реєстр відомостей про накладену заборону або арешт, якщо повідомлення не відповідає вимогам пункту 2.3 цього Положення.

ІІІ. Станом на 12.09.2008 ( дата реєстрації за № 7905444 обтяження заборона (архівний запис):

01.07.2004 прийнято Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV), в преамбулі якого (в редакції на дату прийняття) зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

За визначеннями, наведеними в статті 2 Закону N 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики

об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна;

об`єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення;

обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом;

Згідно зі статтею 5 Закону N 1952-IV, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Отже, суд зазначає, що з дати набрання чинності Законом N 1952-IV, реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється виключно у випадках: 1) вчинення правочинів щодо нерухомого майна, 2) за заявою власника (володільця) нерухомого майна. При цьому, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Суд зауважує, що визначених законом підстав для реєстрації спірного обтяження в означений період за обставинами справи судом не встановлено.

Разом з тим, Наказом Міністерства юстиції від 18.08.2004 N85/5 (далі - наказ Мін`юсту № 85/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1020/9619 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 1844/5 від 14.12.2012) Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 111/5 від 28.12.2006), з метою вдосконалення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, збереження та захисту даних, що містяться у ньому, підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, а також профілактики злочинів проти власності, унесено зміни та доповнення до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 № 31/5, зареєстрованого в Мін`юсті 10.06.99 за N 364/3657, виклавши його в новій редакції, та затверджено Інструкцію про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, пунктом 3 наказу Мін`юсту від 18.08.2004 N85/5 наказано Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України:

здійснити заходи щодо створення програмного забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке відповідало б новим сучасним стандартам збереження та захисту інформації (абзац другий пункту 3 в редакції Наказу Міністерства юстиції України N 111/5 від 28.12.2006);

забезпечити належне перенесення бази даних електронного Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до нової бази;

забезпечити безперебійну роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів у перехідний період.

Пунктом 4 наказу Мін`юсту від 18.08.2004 N85/5 установлено, що перенесення інформації з бази даних раніше створеного прикладного програмного забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - база даних раніше створеного реєстру) до бази даних нового прикладного програмного забезпечення (далі - база даних модернізованого реєстру) здійснюється частинами за окремими нотаріальними округами.

Пунктом 5 наказу Мін`юсту від 18.08.2004 N85/5 установлено, що припинення функціонування бази даних раніше створеного реєстру визначається у кожному нотаріальному окрузі окремо, про що державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України або його регіональні філії повідомляють нотаріусів даного нотаріального округу та відповідне управління юстиції.

Згідно з пунктами 6, 7 наказу Мін`юсту від 18.08.2004 N85/5 установлено, що до припинення функціонування бази даних раніше створеного реєстру, у порядку, передбаченому пунктом 4 цього наказу, перевірка відсутності або наявності заборони відчуження та арештів об`єктів нерухомого майна здійснюється за допомогою баз даних раніше створеного та модернізованого реєстрів. Після повного перенесення бази даних раніше створеного реєстру до бази даних модернізованого реєстру державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України забезпечує довічне зберігання бази даних раніше створеного реєстру.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.06.99 N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 N 85/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2004 р. за N 1020/9619, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони, арешти; видані витяги з Реєстру заборон (пункт 1.1).

Держателем Реєстру заборон є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Реєстру заборон та забезпечує його функціонування (пункт 1.3).

Адміністратором Реєстру заборон (далі - Адміністратор) є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон (пункт 1.4).

Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є:

державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп`ютерну мережу;

державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судів та слідчих органів та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон (пункт 1.5).

Користувачі Реєстру заборон (далі - Користувачі) - юридичні або фізичні особи, які мають доступ до Реєстру заборон через комп`ютерну мережу на підставі відповідних договорів з Адміністратором, та отримують витяги з Реєстру заборон для власних потреб (пункт 1.6).

Надання доступу Реєстраторам і Користувачам до Реєстру заборон здійснюється Адміністратором на підставі відповідних договорів (пункт 1.7).

Системний аналіз наведених вище правових норм та оцінка встановлених судом фактичних обставин справи дозволяють суду дійти таких висновків.

Заборона відчуження об`єктів нерухомого майна, належних спадкодавцю позивача ОСОБА_2 , накладена уповноваженою законом особою 08.12.1988 на підставі повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку, зареєстрована у реєстрі заборон за № 120480-1372.

Згідно з пунктами 2 та 3 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991 № 873-ХІІ Верховною Радою України було оголошено власністю України Український республіканський банк Держбанк СРСР і створено на його базі Національний банк України, без визначення правонаступництва Національного банку України.

Водночас, за матеріалами справи, відсутня заборгованість ОСОБА_2 перед АТ "Ощадбанк" (а.с.47).

Чинне в період існування спірних правовідносин законодавство не передбачало для внесення до реєстру заборон запису про зняття заборони такої підстави як припинення (відсутність) кредитора в зобов`язанні.

Натомість, з 1994 року було законодавчо закріплено, що накладені заборони та арешти підлягають обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, з 14.08.2000 приватні нотаріуси стали суб`єктами реєстрації заборон.

За наведеного законодавчого врегулювання, аналіз записів Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчить на користь висновку, що приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу Куц Алла Володимирівна здійснила реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна архівного запису заборони 19.12.2000 за архівним номером 2071703ROVNO22279, щодо заборони відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 , накладеної 08.12.1988 на підставі повідомлення № 341 від 07.12.1988 Березнівського держбанку, зареєстрована у реєстрі заборон за № 120480-1372.

Будь-які фактичні обставини, які свідчили б про відсутність у приватного нотаріуса повноважень на реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна архівного запису заборони 19.12.2000 за архівним номером 2071703ROVNO22279 учасниками справи не надано, а судом не встановлено. Позивач правомірність реєстрації архівного запису заборони не оспорює та не заперечує, отже таку реєстрацію та внесення відповідного архівного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна суд вважає правомірною.

Приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального округу Куц Алла Володимирівна припинила приватну нотаріальну діяльність відповідно до наказу Рівненського обласного управління юстиції від 14.12.2005 № 308 та передала справи приватного нотаріуса до Рівненського обласного нотаріального архіву на зберігання за актом приймання-передачі від 31.03.2006 (а.с.49,51). З огляду на такі фактичні обставини, суд вважає об`єктивно відсутніми можливості приватного нотаріуса Куц А.В. на внесення будь-яких записів до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна після припинення приватної нотаріальної діяльності, позаяк в подальшому вона не мала статусу ні Користувача, ні Реєстратора, що унеможливлювало її доступ до такого реєстру.

Більш того, відповідно до проаналізованих вище по тексту судового рішення законодавчих норм, суд вважає відсутніми підстави для повторної реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна спірної заборони, щодо реєстрації якої в такому Реєстрі було здійснено відповідний запис 19.12.2000 за архівним номером 2071703ROVNO22279.

Натомість, з урахуванням приписів пунктів 3 та 4 наказу Мін`юсту від 18.08.2004 N85/5, в подальшому Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як Адміністратор Реєстру заборон було зобов`язане здійснити заходи щодо створення програмного забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке відповідало б новим сучасним стандартам збереження та захисту інформації, та забезпечити належне перенесення бази даних електронного Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до нової бази.

Отже, за наведеного, суд дійшов висновку, що саме на стадії перенесення архівного запису про заборону від 19.12.2000 за архівним номером 2071703ROVNO22279 з існуючої бази даних електронного Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до нової бази, пов`язаної із запровадженням нового програмного забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, було внесено запис 12.09.2008 за № 7905444, однак такий запис не міг бути внесений приватним нотаріусом Куц А.В., яка припинила приватну нотаріальну діяльність, позаяк відповідно до чинного законодавства такими повноваженнями був наділений виключно Адміністратор Реєстру заборон - Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон.

Системний аналіз встановлених судом фактичних обставин справи в розрізі наведених вище норм законодавства, чинного в період існування спірних правовідносин, дає суду підстави дійти висновку про те, що спірна заборона від 08.12.1988 реєстровий № 120480-1372 правомірно зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з внесенням відомостей про архівний номер: 2071703ROVNO22279 від 19.12.2000 та в подальшому відповідні відомості правомірно перенесені до новоствореної бази даних такого Реєстру Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Отже, суд не погоджується з доводами позивача про те, що спірна заборона зареєстрована в державному реєстрі неуповноваженим суб`єктом та за відсутності визначених законом підстав.

Разом з тим, за встановлених обставин, суд вважає некоректним запис в Єдиному реєстрі заборон про проведену державну реєстрацію обтяження № 7905444 від 12.09.2008 приватним нотаріусом Куц А.В. на підставі повідомлення Березнівського держбанку № 341 від 07.12.1988, оскільки одночасно в цьому Реєстрі наявний архівний запис від 19.12.2000 номер 2071703ROVNO22279 про реєстрацію такої заборони (архівний запис).

Суд враховує, що відповідно до ч.2. ст.26 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на час вирішення судового спору, у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Однак, на думку суду, враховуючи правомірність по суті внесеного до реєстру запису про наявність заборони (архівний запис) за датою виникнення 08.12.1988, архівна дата 19.12.2000, виправлення такої технічної помилки в спірній ситуації не матиме визначального впливу на захист прав та законних інтересів позивача, адже не призведе до внесення до державного реєстру запису про припинення спірного обтяження.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на час вирішення судового спору, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За наведеного, суд вважає, що позивач, звернувшись до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною дію щодо внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та зобов`язання відповідача скасувати запис про державну реєстрацію обтяження, не вірно обрала спосіб захисту порушеного права. На думку суду, належним способом захисту законних інтересів позивача є настання юридичного наслідку у вигляді внесення до державного реєстру запису про припинення спірної заборони (обтяження).

Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи відсутність будь-яких фактичних даних, що свідчили б про безпідставність накладення спірної заборони уповноваженим суб`єктом, подальшої реєстрації такого обтяження під архівним номером в Єдиному реєстрі заборон та перенесення вже зареєстрованих відомостей до оновленої бази даних такого реєстру, судом не встановлено протиправності поведінки суб`єктів державної реєстрації прав у спірних правовідносинах. Отже, позовна вимога про визнання протиправною дію щодо внесення до Єдиного реєстру заборон запису про спірне обтяження задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що підставою для зобов`язання відповідача в адміністративній справі вчинити певну дію як спосіб захисту порушеного права є встановлення протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах. Відсутність протиправності поведінки державного реєстратора виключає задоволення позовної вимоги про зобов`язання державного реєстратора скасувати запис про державну реєстрацію обтяження.

Отже, позовні вимоги з мотивів та підстав, наведених позивачем, задоволенню не підлягають.

Встановлені статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в задоволенні позову до Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Березнівської районної державної адміністрації (Рівненська область, Березнівський район, м. Березне, вул. Київська,9, ЄДРПОУ 04057801) про визнання дії протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 червня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.