Постанова

від 12.12.2019 по справі 914/355/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

"12" грудня 2019 р. Справа №914/355/17

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Суддя-доповідач Матущак О.І.

суддів: Бонк Т.Б.

Зварич О.В.

сторони в судове засідання не з`явилися.

розглянувши заяву заяву арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича, м. Київ про винесення додаткового рішення (вх. ЗАГС № 01-05/1892/19 від 20.05.2019)

у справі № 914/355/17

за ініціюючого кредитора : Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод РЕМА» , м. Львів

до Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» , м. Львів

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 арбітражним керуючим Кириком Віктором Кириловичем подано заяву про прийняття додаткового рішення у справі № 914/355/17, в якій просить затвердити звіт арбітражного керуючого про відшкодування його витрат, як розпорядника майна Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра в сумі 16 984,77 грн. та стягнути з ініціюючого кредитора - ТОВ Львівський завод РЕМА на користь арбітражного керуючого Кирика В.К. грошові кошти в якості компенсації понесених ним, як розпорядника майна боржника, витрат.

Подана заява обґрунтована тим, що станом на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 17.12.2018 не закінчено розгляд заявлених кредиторських вимог, відповідно все ще не було створено комітет кредиторів, разом з тим, витрати на провадження у справі здійснювалися регулярно. Окрім того, на відміну від виплати основної винагороди за послуги, що надаються арбітражним керуючим, і яка реалізується шляхом авансування, в порядку передбаченому положенням ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , звіт арбітражного керуючого про здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Однак у даній справі отримати таке схвалення чи погодження комітету кредиторів унеможливлено відсутністю такого комітету, оскільки провадження у справі припинено.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді Желіка М.Б., суддів: Галушко Н.А., Орищин Г.В.) відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Кирика В. К. про прийняття додаткового рішення (вх.ЗАГС №01-05/1892/19 від 20.05.2019) у справі №914/355/17.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 касаційну скаргу арбітражного керуючого Кирика В.К. задоволено; ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі №914/355/17 скасовано; справу № 914/355/17 передано на розгляд Західного апеляційного господарського суду.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що доводи заяви про винесення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, понесені арбітражним керуючим в процедурі розпорядження майном боржника, які, як зазначено у заяві, складаються із поштових витрат та витрат на відрядження, пов`язані з розглядом справи, судом апеляційної інстанції не розглянуті, додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації не були досліджені та оцінені. А відтак висновок суду апеляційної інстанцій щодо відмови у прийнятті додаткового рішення був передчасним.

Розглянувши подану заяву про прийняття додаткового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Як підтверджується матеріалами справи, постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра у цій справі скасовано, провадження у справі припинено як безпідставно порушене за відсутності ознак безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника, проте питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, щодо витрат арбітражного керуючого, понесених у справі про банкрутство, залишилося не вирішеним.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, при визначенні суми відшкодування, має виходити з критерію реальності витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження понесених витрат, арбітражним керуючим Кириком В.К. подано розрахунок витрат у справі, а саме: повідомлення заявників про результати розгляду їх грошових вимог та подання доказів до суду на суму 1 763, 67 грн; направлення звіту та клопотань до суду на суму 35,40грн; направлення копій до Львівського апеляційного господарського суду на суму 17, 40 грн; направлення боржнику коригувань на суму 40,00 грн; витяги з Реєстру речових прав на суму 46,00 грн; направлення документів боржнику на суму 30,00 грн; відрядження в судове засідання на суму 15006, 34 грн; повідомлення про розгляд вимог Антимонопольного комітету на суму 18,00 грн; відповідь на запит Львівського Головного територіального управління юстиції на суму 27,96 грн. Всього на загальну суму 16 984,77 грн.

Вищевказані витрати підтверджуються долученими відповідними платіжними квитанціями, реєстрами поштових відправлень, описами вкладень та посадочними документами (а.с.191-226, т. 18).

Клопотань про зменшення суми витрат від сторін не надходило.

Враховуючи подані документи на підтвердження понесених витрат, вищезгадані критерії реальності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає за можливе стягнути з ініціюючого кредитора понесені арбітражним керуючим Кириком В.К. грошові кошти в якості компенсації понесених ним, як розпорядника майна боржника, витрат в сумі 16 984,77 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича, м. Київ про стягнення

16 984, 77 грн грошових коштів в якості компенсації понесених витрат задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ Львівський завод Рема (79019 м. Львів,вул. Заводська, буд. 31, код ЄДРПОУ 39768870) на користь арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича (02094 м. Київ, вул. Хоткевича, буд. 12, оф.125, номер рахунку Приватбанку:2924 4825 5091 00)

16 984, 77 грн.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2019.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді Т.Б.Бонк

О.В. Зварич