Постанова

від 28.11.2019 по справі 921/299/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Справа №921/299/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Кіри О.С.

розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного виконавця Виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолія Івановича від 06.09.2019р. вих.№952 (від 13.09.2019р. вх.№01-05/3394/19)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2019р . (суддя Бурда Н .М., повний текст ухвали виготовлено 29.08.2019р.)

у справі № 921/299/18

за позовом: Малого приватного підприємства (далі - МПП) фірма "Ерідон", с.Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська обасть

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Агрофірма СВС", с.Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 1 172 622,01 грн.

за участю представників:

від приватного виконавця: Мелих А.І. - приватний виконавець (посвідчення №0083 від 26.06.2017 року);

від позивача (стягувача): (належно повідомлений, судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося);

від відповідача (боржник): не з`явився (належно повідомлений).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 року задоволено клопотання представника позивача та доручено Деснянському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання 28.11.2019 о 12:00 год. у справі № 921/299/18 в режимі відеоконференції.

Однак судове засідання в режимі відеоконференції 28.11.2019 не відбулося, оскільки Деснянський районний суд м. Києва не забезпечив проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 06.11.2019, якою також застосовано принцип розумного строку тривалості провадження у зв`язку із неврученням ухвали суду боржнику поштовим відділенням зв' язку.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позивач (стягувач) участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою від 06.11.2019 року про відкладення розгляду справи. Жодних клопотань від нього в день проведення судового засідання 28.11.2019 не надходило на адресу суду.

Відповідач (боржник) участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 11.11.2019 року та інформацією з сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення №7901010669653.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст заяви.

3.1 23.08.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшло подання (а.с. 123, т.1) приватного виконавця Виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. №875 від 22.08.2019 (вх. №14954 від 23.08.2019) на підставі ч.ч. 2ё3 ст. 337 ГПК України, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, в якому останній просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА СВС (47013, Тернопільська обл., Кременецький район, село Білокриниця; ідентифікаційний код 35846546) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 02.02.2009 року та паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 10.07.2017 до виконання зобов`язань, покладених наказом №921/299/18 від 15 листопада 2018 року, виданого Господарським судом Тернопільської області про стягнення з ТОВ "Агрофірма СВС" на користь МПП фірма "Ерідон" - 605 250 грн 42 коп. боргу, 70 558 грн 84 коп інфляційних нарахувань, 63 406 грн 03 коп. 10% річних, 185 471 грн 94 коп. пені, 247 934 грн 78 коп. 36 відсотків за користування товарним кредитом та 17 589 грн 33 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3.2. Подання, зокрема, мотивоване посиланням на те, що керівником боржника самостійно не виконано рішення суду, не подано ним на вимогу приватного виконавця декларацію про доходи та майно. Також боржник 11.07.2019 не з`явився на виклик приватного виконавця (№629 від 01.07.2019) для дачі пояснень щодо сплати боргу за виконавчим документом, а такі (пояснення) були відібрані приватним виконавцем у директора ТОВ Агрофірма СВС лише 15.07.2019 під час виїзду за адресою місцезнаходження боржника, що зафіксовано у акті приватного виконавця 15.07.2019. Згідно наданих пояснень підприємство не здійснює господарської діяльності і не може у зв`язку із цим сплатити існуючу заборгованість. Водночас, на вимогу приватного виконавця надати йому для огляду балансову книгу, касову книгу та бухгалтерську документацію боржника, від керівника підприємства було отримано відмову. Водночас керівник боржника також є керівником іншої юридичної особи: ТОВ Білокриниця , яке виступило орендарем земельних ділянок площею біля 180 га, що перебували до цього в оренді боржника.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2019 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця.

4.2 В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив з посиланням на ч.1 ст. 327, ч.ч. 1, 3 ст. 337, ст. 338 ГПК України, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч.1 ст. 5, ст.18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII), п.1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Матеріалами справи підтверджується, що зобов`язання щодо подання декларації про доходи та майно згідно постанови про відкриття виконавчого провадження боржником - ТОВ Агрофірма СВС не виконано, у визначений законом строк декларація не подана, керівник боржника на виклик приватного виконавця у визначене місце, день та дату не з`явився, про що було складено акт ві 11.07.2019, рухомого та нерухомого майна, на яке би можна було звернути стягнення, немає, що, на думку суду, свідчить про несвоєчасність виконання боржником вимог приватного виконавця в процесі виконання наказу у даній справі. Місцевим господарським судом зроблено висновок, що приватним виконавцем не надано суду доказів саме ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто не наведено фактів невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо).

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. Приватний виконавець Виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович не погоджується з постановленою ухвалою суду, вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті неповністю з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. У поданій апеляційній скарзі стверджує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2019 року була отримана боржником 28.11.2019 року, однак керівник боржника самостійно рішення суду не виконав і декларацію про доходи та майно не подав. Стверджує, що керівник боржника на виклик виконавця для дачі пояснень не з`явився, причини неявки не повідомив, а згідно отриманих від боржника пояснень підприємство не здійснює господарської діяльності і не може сплатити заборгованість. Звертає увагу суду, що всі дії виконавця щодо стягнення заборгованості із боржника (арешт коштів, запити до державних органів з метою виявлення майна боржника) не призвели до виконання рішення суду, рухомого та нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, у боржника немає, керівник боржника не надав доказів та пояснення щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка зазначена у фінансовому звіті за 2019 рік, боржник не розраховується за своїми зобов`язаннями, що підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного від 18.04.2019 року №500/506/19, та не здійснює будь-яких дій на виконання рішення суду, а тому апелянт вважає, що факт ухилення боржника від виконання зобов`язань є об`єктивно наявним та вбачається з матеріалів виконавчого провадження. Вважає, що додатковим доказом свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду є те, що боржнику на праві користування належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 927,8388 га і вирощування сільськогосподарської продукції для боржника є основою діяльності, проте боржник не вчиняє жодних дій для сплати боргу. Зазначає, що з метою ухилення від виконання рішення суду відповідач здійснив переоформлення права користування землею, зареєстрованого за відповідачем, на іншу юридичну особу, керівником якої він також є.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, задоволити його подання.

5.2. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2018 у справі № 921/299/18 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Агрофірма СВС" на користь МПП фірма "Ерідон" 605 250,42 грн боргу, 70 558,84 грн інфляційних нарахувань, 63 406,03 грн 10% річних, 185 471, 94 грн пені, 247 934,78 грн 36 відсотків за користування товарним кредитом та 17 589,33 грн в повернення сплаченого судового збору (а.с. 108-118, т.1).

На виконання даного рішення Господарським судом Тернопільської області 15.11.2018 року було видано наказ (а.с. 121, т.1).

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. 26.11.2018 було відкрите виконавче провадження №57788639 з виконання наказу №921/299/18 від 15.11.2018 року (а.с. 136, т.1).

27.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області винесено постанову №57788639, якою накладено арешт на все рухоме та все нерухоме майно боржника (а.с. 140, т.1).

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. 27.11.2018 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у АТ Райффайзен Банк Аваль (а.с. 136, т.1).

Приватним виконавцем, з метою виявлення майна боржника, було надіслано ряд запитів до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області; окремий запит в електронному вигляді до Державної фіскальної служби України, відповіді на які засвідчили відсутність у боржника коштів та майна, у розмірі, достатньому для погашення наявної заборгованості (лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.63-7273/2-18 від 26.12.2018, лист АТ Райффайзен банк Аваль від 29.11.2018 № 81-15-8/96194-БТ, лист Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області надійшла № 31/19-5362 від 13.12.2018, лист ДФС України Кременецького управління, Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області надійшла відповідь № 31/19-5362 від 13.12.2018).

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. 24.01.2019 було накладено арешт на кошти боржника, що перебувають у касах або інших сховищах боржника (а.с. 149, т.1).

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 02.05.2018 керівником ТОВ Агрофірма СВС є ОСОБА_1 , який володіє часткою у статутному фонді (грн.) у розмірі 5526.00 (а.с. 170-172, т. 1);

У відповідь на запити приватного виконавця № 629 від 02.07.2019 до Державної прикордонної служби до Управління ДМС у Тернопільській області (а.с. 167, т. 1) та № 630 від 02.07.2019 до Управління ДМС у Тернопільській області (а.с. 166, т.1) про надання інформації про перетин кордону України у період з 15.11.2018 року по теперішній час громадянином України ОСОБА_1 , який є керівником юридичної особи - боржника, та про наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на ім`я ОСОБА_1 , Державною прикордонною службою повідомлено заявника про те, що ОСОБА_1 перетинав кордон в червні 2019 року (а.с. 169, т.1).

Згідно із інформацією, наданою Управлінням ДМС у Тернопільській області Власенко І.М. має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 02.02.2009 року, та паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 10.07.2017 (а.с. 168, т.1).

Приватний виконавець (виклик №629 від 01.07.2019) викликав керівника ТОВ "Агрофірма СВС" для дачі пояснень щодо сплати боргу за виконавчим документом (а.с. 158, т.1). Однак боржник для дачі пояснень не з`явився.

Пояснення були відібрані приватним виконавцем у директора ТОВ Агрофірма СВС лише 15.07.2019 під час виїзду за адресою місцезнаходження боржника, що зафіксовано у акті приватного виконавця 15.07.2019 (а.с. 162, т. 1).

23.08.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшло подання приватного виконавця Виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. №875 від 22.08.2019 (вх. №14954 від 23.08.2019) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Вважає, що у разі подальшого виїзду керівника боржника за межі України, реалізація майнових прав ТОВ Агрофірма СВС буде залежати від особи, яка уповноважена діяти від його імені та яка не знаходиться на території України, тобто інтереси боржника ніяка особа у відносинах із стягувачем та приватним виконавцем не матиме права представляти, значно ускладниться виконання боржником покладених на нього таких обов`язків як: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строки, встановлені державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи в інших фінансових установах; своєчасно з`являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб, тощо.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.п. 2,3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).

Згідно ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, 15.11.2018 року Господарським судом Тернопільської області, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2018р. у справі №921/299/18 було видано наказ.

Частиною 1 статті 13 Закону № 1404-VIII передбачені строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, а саме: під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

З матеріалів справи вбачається несвоєчасність виконання боржником вимог приватного виконавця.

Приватний виконавець зазначає, що всі дії виконавця щодо стягнення заборгованості із боржника (арешт коштів, запити до держаних органів з метою виявлення майна боржника) також не призвели до виконання рішення суду, оскільки рухомого та нерухомого майна на яке можна звернути стягнення, у боржника не має.

Наданими приватним виконавцем доказами не підтверджено саме факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, згідно вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, за наявності можливості його виконання, оскільки як вбачається з наданих доказів у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно.

Апелянт вважає, що доказом свідомого ухилення від виконання рішення суду є те, що боржнику на праві користування належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 927,8388 га і вирощування сільськогосподарської продукції для боржника є основою діяльності, проте боржник не вчиняє жодних дій для сплати боргу. Проте матеріали справи не містять доказів щодо наявних доходів від такої діяльності.

Також апелянт зазначає, що з метою ухилення від виконання рішення суду відповідач здійснив переоформлення права користування землею, зареєстрованого раніше за боржником, на іншу юридичну особу. Однак, боржник не є власником земельних ділянок, а саме власники земельних ділянок наділені правом розпоряджатись своїм майном, що вказує на безпідставність таких доводів апелянта.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а приватним виконавцем вичерпано всі заходи, надані йому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання рішення суду.

Статтею 76 Закону № 1404-VIII передбачена відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону, зокрема, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (ч.ч.1, 2 зазначеної норми).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.271 України).

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом копій матеріалів справи та нормами процесуального права.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.08.2019 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на приватного виконавця Виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолія Івановича.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.12.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.