Ухвала

від 19.12.2019 по справі 913/270/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

19.12.2019 Справа № 913/270/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Агродар" (вх.№3297 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2019 (рішення ухвалене суддею Зюбановою Н.М. 23.09.2019 у приміщенні господарського суду Луганської області о 16:50 год., повне рішення виготовлено 30.09.2019) у справі № 913/270/19

за позовом Фермерського господарства "Васильок-2018", м. Сватове Луганської області

до Селянського фермерського господарства "Агродар", с. Новоселівське Сватівського району Луганської області,

за участю третьої особи , яка не заявляє без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсним договору інвестування

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фермерське господарство "Васильок-2018", звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Селянського фермерського господарства "Агродар", про визнання недійсним договору інвестування, предметом якого є земельна ділянка площею 6,8810 га із кадастровим номером 4424082500:26:005:0117, що знаходиться на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.09.2019 у справі №913/270/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що Фермерське господарство "Васильок-2018" передало Селянському фермерському господарству "Агродар" 6,881 га землі, яку орендувало у ОСОБА_1 та самостійно не здійснювало сільськогосподарського товарного виробництва за рахунок залучених відповідачем інвестицій, тобто воля сторін насправді була спрямована на встановлення не правовідносин з інвестиційною діяльності, а орендних правовідносин; за обставинами спору має місце удаваний правочин, правові наслідки укладання якого передбачені ст. 235 ЦК України. Суд дійшов висновку про здійснення відповідачем землекористування без законних підстав, водночас вказавши, що позивач не звернув уваги на те, що договір від 26.12.2017 не пройшов державної реєстрації у встановленому порядку згідно із постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". А відтак, на думку місцевого господарського суду вказаний договір є таким, що не набрав чинності і не може бути визнаний недійсним, оскільки є правочином, який не вчинено (договором, який не укладено).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Селянське фермерське господарства "Агродар", у межах встановленого законом строку звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині мотивів відмови позивачу в позові, ухвалити нове рішення суду у мотивувальній частині, відмовивши у задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, прийняв до розгляду позовну заяву, що була подана особою, яка не мала права вимоги щодо спірних правовідносин, невірно встановив природу правовідносин, вийшов за межі позовних вимог, а також порушив норми процесуального права, розглянувши справу без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено її розгляд на 03.12.2019, встановлено строк до 25.11.2019 для подання відзивів на апеляційну скаргу.

03.12.2019 (тобто з пропущенням встановленого судом строку) представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу (вх.11405), в якому зазначає, що ФГ "Васильок-2018" погоджується з висновками суду першої інстанції про удаваність спірного правочину, який фактично є договором суборенди і не був укладений внаслідок грубих порушень чинного законодавства; висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається апелянт, не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору, оскільки фабули справ, розглянутих Верховним Судом є іншими, ніж у даній справі № 913/270/19; позивач стверджує, що ФГ "Васильок 2018" є належною стороною у даній справі (внаслідок здійснення правонаступництва). Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. У відзиві наведено посилання на обставини, що, на думку позивача, є підставою для поновлення пропущеного строку подання відзиву: копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано ФГ "Васильок 2018" лише 12.11.2019; своєчасному поданню даним учасником справи письмових заяв до суду перешкоджають також територіальна віддаленість від Східного апеляційного господарського суду, погодні умови та якість поштового зв`язку.

У судовому засіданні 03.12.2019 представник позивача усно просив суд поновити пропущений строк подання відзиву на апеляційну скаргу з огляду на наведені у відзиві підстави для його поновлення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 19.12.2019.

У судовому засіданні 19.12.2019 представник відповідача звернувся з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи копії апеляційної скарги, що направлялася ним на адресу третьої особи, ОСОБА_1 , однак була повернута відділенням зв`язку через неотримання адресатом. Судом відмовлено у вказаному клопотанні з огляду на відсутність процесуальних підстав для його задоволення.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Разом з тим, представник відповідача, який в апеляційній скарзі стверджував про те, що спірний договір інвестування від 26.12.2017, копію якого долучено до матеріалів справи (т.1, а.с.17) був фактично укладений та виконувався сторонами, у судовому засіданні 19.12.2019 зазначив, що, оскільки копію спірного договору, яка міститься в матеріалах справи, не засвідчено належним чином, то вказаний доказ взагалі не повинен братися до уваги судом, а також стверджував про існування кількох договорів інвестування.

Представником позивача усно зазначено про неможливість засвідчення вказаної копії, оскільки у ФГ "Васильок-2018" оригінал договору відсутній, а копію було знято в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у сторін слід витребувати оригінал договору інвестування від 26.12.2017 для огляду в судовому засіданні.

Під час здійснення апеляційного провадження судом було також встановлено, що, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2019 у справі №696/1693/15-ц призначено вказану справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Як вбачається із вказаної ухвали, Верховним Судом зазначено про існування різного підходу до розуміння та тлумачення положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме: передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що державна реєстрація відповідачем речового права - права оренди є достатньою умовою виконання орендарем вимоги договору оренди щодо державної реєстрації договору оренди, оскільки здійснення державної реєстрації речового права - права оренди полягає саме у визнанні правочину і здійсненні його правового захисту, а тому такий правочин не може бути визнаний судом нечинним; вказаний висновок відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2018 року справа № 696/1880/15-ц (провадження № 61-6742св18); разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 696/1879/15-ц, провадження № 61-4762св18, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки орендарем не було здійснено державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі, а лише державну реєстрацію речового права, то такий правочин не може бути чинним.

Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду від 23.09.2019 у даній справі №913/270/19, суд дійшов висновку, що, оскільки договір від 26.12.2017 не пройшов державної реєстрації у встановленому порядку згідно із постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", то вказаний договір є таким, що не набрав чинності, тобто фактично відповідний правочин не вчинено, а тому він не може бути визнаний недійсним. Щодо наявного у матеріалах справи витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - суд зазначив, що він підтверджує реєстрацію права користування земельною ділянкою і не є доказом державної реєстрації договору.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що державна реєстрація відповідного права свідчить про те, що договір відбувся.

Отже, правовідносини в даній справі №913/270/19 є подібними до правовідносин у справі №696/1693/15-ц, яку прийнято до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України для зупинення апеляційного провадження у справі №913/270/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду судових рішень у справі №696/1693/15-ц.

Керуючись ст. 234, 228 - 229 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1. Витребувати у позивача і відповідача оригінал договору інвестування від 26.12.2017, предметом якого є земельна ділянка площею 6,8810 га із кадастровим номером 4424082500:26:005:0117, що знаходиться на території Куземівської сільської ради Сватівського району Луганської області, для огляду в судовому засіданні.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі №913/270/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду судових рішень у справі №696/1693/15-ц.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна