Постанова

від 16.12.2019 по справі 908/1284/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1284/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чус О.В., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" на рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 (повне рішення оформлено та підписано 11.10.2019, суддя Науменко А.О.) у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт", Кіровоградська область, м.Олександрія

до відповідача акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

про стягнення 154927,13 грн.

та за зустрічним позовом акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт", Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 86503,00 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діапринт" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом від 21.05.2019 (вх. № 1389/08-07/19 від 27.05.2019) про стягнення з акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 145388,33 грн., з яких: 124193,28 грн - заборгованість за договором поставки № 458 від 18.06.2018; 15540,74 грн - пеня за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання; 4352,44 грн - інфляційні втрати та 1301,87 грн - 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

03.07.2019 від акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" надійшла зустрічна позовна заява вих. № 18-024/1 від 02.07.2019 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" неустойки у розмірі 86 503,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги вмотивовані посиланням на неналежне виконання умов договору поставки № 458 від 18.06.2018 та додатку № 1 до договору, у зв`язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Діапрінт" строку поставки та ненадання митної декларації протягом 15 днів від дати поставки.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у даній справі первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" 133 732 грн 08 коп. заборгованості, 3 066 грн 19 коп. інфляційних втрат, 995 грн 63 коп. 3% річних та 2 066 грн. 90 коп. судового збору. В іншій частині первісного позову щодо стягнення 15 540 грн 74 коп. пені, 1 286 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 306 грн 24 коп 3% річних відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" на користь акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 61 856 грн 00 коп. штрафу та 1 373 грн 66 коп. судового збору. В решті зустрічного позову щодо стягнення 24 647 грн 00 коп. штрафу відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано посиланням на те, що відповідач не оплатив поставлений товар у встановлений договором строк, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 133 732,08 грн. є обґрунтованими. Суд визнав вимоги про стягнення пені за первісним позовом необґрунтованими, оскільки сторони не узгодили в договорі розмір пені, яка підлягає сплаті за прострочення оплати товару.

Здійснивши перерахунок, нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції визнав зазначені вимоги частково обґрунтованими.

За зустрічним позовом судом першої інстанції зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Діапринт" було поставлено товар акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" з порушенням строку, передбаченого додатком № 1 до договору, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" не надано суду жодних належних та допустимих доказів порушення з боку позивача обов`язку щодо надання супровідних документів на товар, у тому числі митної декларації на товар.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Діапринт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" у повному обсязі.

В решті рішення господарського суду не оскаржується.

Скаржник вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що обумовлений сторонами товар по позиції 1 мав бути поставлений протягом 75 календарних днів, а по позиції 2 протягом 60 календарних днів, починаючи з 18.06.2018.

Так, на думку апелянта, жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність укладення додаткової угоди щодо погодження дати укладення договору.

Зважаючи на те, що додатком № 1 до договору поставки № 458 від 18 червня 2018 року

сторони передбачили початок перебігу терміну поставки товару по кожній позиції з дати підписання договору постачальником, моментом початку відрахування строку поставки обумовленого додатком № 1 товару слід вважати не дату складання договору AT ЗФЗ , а дату його підписання TOB Діапринт .

Як вбачається з матеріалів справи, проект (текст) вказаного договору дійсно був підготовлений покупцем ще 18.06.2018р. Принаймні, така дата зазначена на титульному аркуші договору. Проте, на адресу TOB Діапринт вказаний договір, як і додаткові угоди та додатки до нього, був надісланий AT ЗФЗ службою експрес-доставки Нова Пошта лише 03.11.2018 та надійшов на адресу відділення № 1 TOB Нова Пошта в м. Олександрії Кіровоградської області 05.11.2018. Постачальником вказаний договір з усіма додатками був отриманий у відділенні TOB Нова Пошта лише 14.11.2018р після надіслання представником AT ЗФЗ ОСОБА_1 повідомлення про надіслання документів на електронну пошту TOB Діапринт .

Зазначені обставини підтверджуються оригіналом експрес-накладної TOB Нова Пошта № 59000375647843 від 03.11.2018 та роздруківкою електронного листа ОСОБА_1 від 12.11.2018.

Жодних доказів на спростування зазначеної обставини відповідач не надав, так само як і пояснень з приводу того, що надсилалося на адресу TOB Діапринт 03.11.2018, якщо це був не спірний договір.

З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що строк поставки обумовленого додатком № 1 до договору товару становив: для позиції 1 - до 28 січня 2019 року, для позиції 2 - до 14 січня 2019 року. Отже, проведену постачальником 05 грудня 2018 року поставку товару не можна вважати несвоєчасною, що свідчить про безпідставність позовних вимог AT ЗФЗ в частині штрафу за прострочення поставки замовленого обладнання.

Також скаржник зазначає, що як вбачається з надісланої відповідачем на адресу TOB Діапринт 10 червня 2019 року претензії № 18-131, за даними AT ЗФЗ , вказаний договір постачальником підписано 01 жовтня 2018 року, що також свідчить про визнання відповідачем факту відсутності прострочення поставки товару з боку позивача.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заявник зазначає, що зробивши власний розрахунок штрафних санкцій, судом справедливо встановлено про стягнення з позивача на користь відповідача штрафних санкції за прострочення поставки товару у сумі 61 856,00 грн.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Вечірка І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 03.12.2019.

Відповідно до інформаційної довідки від 03.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Чус О.В. у відпустки розгляд справи, призначеної на 03.12.2019 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 розгляд справи призначено на 16.12.2019.

16.12.2019 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

16.12.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

18.06.2018 між акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діапринт" (постачальник, позивач) укладено договір поставки №458 (далі договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту - товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Договір укладено в простій письмовій формі, підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що разом із поставкою постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, акту приймання-передачі товару (за згодою сторін).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2019, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами. (п. 12.1 договору).

Додатком №1 до договору сторони передбачили поставку товару на загальну суму 120720 грн. з ПДВ, який складається з: комплекту чутливих елементів ДЦЦ 4.012.004 0-2% О2 в N2 для газоаналізатора АГ0011 в кількості 2 шт. за ціною 15800,00 грн. без ПДВ за штуку; блоку контролю Б12А (512956050) в кількості 3 шт. за ціною 23000,00 грн. без ПДВ за штуку.

Термін поставки згідно з додатком №1: 75 календарних днів з дати підписання постачальником (для поз. 1), протягом 60 календарних днів з дати підписання договору постачальником (для поз. 2).

Умови оплати: безготівкове перерахування на поточний рахунок постачальника тільки за умови виконання постачальником пунктів 3.4, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4, 4.1.5 та надання митної декларації ІМ-40 АА або ІМ-40 ДР або ІМ-40 ДТ або ІМ-40 ДЕ, яка оформлена постачальником, - 1 примірник (копія), завірена підписом та печаткою постачальника за фактичну кількість поставленого товару з відстрочкою 30 календарних днів з дати поставки товару.

Умови поставки: DDP, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, склад покупця (Інкотермс 2010).

На виконання додатку №1 до договору позивач поставив відповідачу погоджений товар на суму 120 720,00 грн. за видатковою накладною №327 від 04.12.2018.

Товар відправлено поштою, що підтверджується експрес-накладною Нова пошта №59000383220579 від 04.12.2108.

01.10.2018 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою передбачили поставку товару на суму 3473,28 грн. з ПДВ, а саме: вузол пишущий спеціальний УПС-03М синій. Умови оплати: безготівкове перерахування на поточний рахунок постачальника тільки за умови виконання постачальником пунктів 3.4, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4, 4.1.5 цього договору за фактичну кількість поставленого товару з відстрочкою 30 календарних днів з дати поставки товару.

Умови поставки: DDP, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, склад покупця (Інкотермс 2010).

На виконання додаткової угоди №1 позивач поставив відповідачу за видатковою накладною №277 від 10.10.2018 погоджений товар на суму 3 473,28 грн. Товар відправлено поштою, що підтверджується експрес-накладною Нова пошта №59000370098826 від 10.10.2018.

19.02.2019 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору, якою передбачили поставку товару на суму 9538,80 грн., а саме: вузлів пишущих УПС-01М в кількості 20 шт., УПС-03М в кількості 432 шт., УПС-04М в кількості 10 шт., УПС-12/1М в кількості 10 шт. Термін постачання згідно з цією угодою 10.04.2019. Умови поставки: DDP, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, склад покупця (Інкотермс 2010). Умови оплати товару: безготівкове перерахування на поточний рахунок постачальника тільки за умови виконання постачальником пунктів 3.4, 4.1.1 - 4.1.5 цього договору. Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів відповідно до п. 3.4 даного договору.

На виконання додаткової угоди №3 від 19.02.2019 позивач поставив відповідачу за видатковою накладною №101 від 04.04.2019 погоджений товар на суму 9538,80 грн. Товар відправлено поштою, що підтверджується експрес-накладною Нова пошта №59000412293840 від 04.04.2019.

Таким чином, загалом позивач поставив відповідачу товар на суму 133 732,08 грн., що не заперечується відповідачем.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату товару №313 від 10.10.2018 на суму 3473,28 грн., №356 від 04.12.2018 на суму 120720,00 грн., №103 від 04.04.2019 на суму 9538,80 грн., а також сформував за фактом поставки товару відповідні податкові накладні №277 від 10.10.2018, №327 від 04.12.2018, №101 від 04.04.2019.

Відповідач не оплатив поставлений товар у встановлений договором строк, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення з відповідача (згідно збільшених позовних вимог) заборгованості за поставлений товар у сумі 133732,08 грн., пені в сумі 15540,74 грн, збитків від інфляції в сумі 4352,44 грн. та 3% річних у сумі 1301,87 грн.

За зустрічним позовом відповідач просить стягнути з позивача неустойку в розмірі 86503,00 грн. за порушення умов договору поставки від 18.06.2018 №458. Посилається на те, що термін поставки згідно з додатком №1 становив 75 календарних днів з дати підписання постачальником (для поз. 1) та протягом 60 календарних днів з дати підписання договору постачальником (для поз. 2).

Отже, на думку відповідача, товар мав був поставити позивачем відповідачу по поз. 1 до 01.09.2018, а по поз. 2 - до 17.08.2018 включно. Натомість фактично позивач поставив товар 05.12.2018, тобто з порушенням строку поставки по поз. 1 на 93 календарні дні, а по поз. 2 - на 109 календарних днів.

Відповідач на підставі п. 10.3 договору поставки нарахував штраф у розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення від вартості простроченого товару по позиції 1 (31600,00 грн. без ПДВ) за період з 03.09.2018 по 04.12.2018 (93 дні) в сумі 14694,00 грн. та від вартості простроченого товару по позиції 2 (69000,00 грн. без ПДВ) за період з 18.08.2018 по 04.12.2018 (109 днів) в сумі 37605,00 грн. За прострочення понад 10 календарних днів відповідач додатково нарахував штраф у розмірі 10% від вартості товару, за яким допущено прострочення поставки: в сумі 3160,00 грн. та 6900,00 грн. відповідно. Загалом за прострочення поставки відповідач просить стягнути штрафні санкції в сумі 62359,00 грн.

Крім того, відповідач послався на те, що за умовами розділу "Виробник" додатку №1 до договору постачальник гарантував надання покупцю митної декларації протягом 15 календарних днів від дати поставки. Відповідач вказує, що не отримав примірник митної декларації від позивача. Згідно умов цього розділу відповідач 27.06.2019 звернувся до позивача з вимогою про сплату штрафу в розмірі 20% від загальної вартості товару в сумі 24144,00 грн. Однак позивач не сплатив суму штрафу, що і стало підставою для звернення до суду із зустрічним позовом.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.102.2019 щодо часткового задоволення зустрічного позову та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" на користь акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 61 856 грн 00 коп. штрафу

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Додатком №1 до договору сторони передбачили поставку товару на загальну суму 120720,00 грн. з ПДВ, який складається з комплекту чутливих елементів ДЦЦ 4.012.004 0-2% О2 в N2 для газоаналізатора АГ0011 в кількості 2 шт. за ціною 15800,00 грн. без ПДВ за штуку всього на суму 31600,00 грн. без ПДВ; блоку контролю Б12А (512956050) в кількості 3 шт. за ціною 23000,00 грн. без ПДВ за штуку всього на суму 69000,00 грн. без ПДВ. Термін поставки згідно з додатком №1: 75 календарних днів з дати підписання постачальником (для поз. 1), протягом 60 календарних днів з дати підписання договору постачальником (для поз. 2).

Таким чином, товар по позиції 1 мав бути поставлений протягом 75 календарних днів, а по позиції 2 - протягом 60 календарних днів, починаючи з 18.06.2018.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта про те, що договір підписано лише 14.11.2018, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки № 458 від 18.06.2018 не визнано недійсними у судовому порядку, доказів вирішення відповідного спору у судовому порядку позивачем не надано.

Зі змісту договору поставки №458 від 18.06.2018 вбачається, що цей договір не містить іншої дати його підписання постачальником, окрім 18.06.2018. При цьому, тягар доказування того, що дата укладення договору не співпадає з датою підписання спірного договору покладається на позивача.

З роздруківки електронного листа ОСОБА_1 від 12.11.2018 та експрес-накладної "Нова пошта" №159000375647843 від 03.11.2018 не вбачається, які саме документи направлені ТОВ "Діапринт", встановити, що було направлено договір з іншою датою підписання неможливо. Доказів зворотного скаржником не надано.

Лист №21-4928 від 21.01.2019 правомірно не прийнято місцевим господарським судом до уваги як зміну умов договору щодо дати його підписання, оскільки він не погоджений письмово ТОВ "Діапринт".

В листі № 20/01 від 30.01.2019 стверджується про іншу дату підписання - 06.11.2018. У пункті п. 14.3 договору поставки №458 від 18.06.2018 сторони дійшли згоди, що всі зміни та доповнення до даного договору будуть вважатися дійсними тільки в тому випадку, якщо були вчинені в письмовій формі у вигляді додаткових угод до договору, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Всупереч наведеному, сторонами не було укладено додаткової угоди щодо зміни дати підписання договору з 18.06.2018 на іншу дату.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що 01.10.2018 сторонами були укладена додаткова угода 1 до договору поставки № 458 саме від 18.06.2019, а не будь-якої іншої дати, як зазначає позивач.

Статтею 664 Цивільного кодексу унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини другої ст. 193, частини першої 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.3 договору у разі порушення строків поставки товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.

У додатку №1 до договору поставки №458 від 18.06.2019 сторони дійшли згоди, що поставка товару передбачена на умовах DDP, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, склад покупця (Інкотермс 2010).

При цьому на постачальника не покладався обов`язок передати товар у його місцезнаходженні, тож постачальник вправі був здати товар перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві і з цього моменту обов`язок продавця передати товар вважається виконаним.

На виконання додатку №1 до договору позивач поставив відповідачу погоджений товар на суму 120720,00 грн. за видатковою накладною №327 від 04.12.2018. Товар відправлено поштою, що підтверджується експрес-накладною Нова пошта №59000383220579 від 04.12.2108.

Перевіривши арифметичний розрахунок нарахованих відповідачем штрафних санкцій, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно включив у період прострочення день поставки товару 04.12.2018.

Таким чином, за прострочення поставки товару по позиції 1 на суму 31600,00 грн. за період з 03.09.2018 по 04.12.2018 (92 дні) штраф у розмірі 0,5% складає 14536,00 грн.; за прострочення поставки товару по позиції 2 на суму 69000,00 грн. за період з 18.08.2018 по 04.12.2018 (108 днів) штраф у розмірі 0,5% складає 37260,00 грн.

За прострочення поставки товару понад 10 днів по позиції 1 на суму 31600,00 грн. позивач вірно розрахував штраф у розмірі 10% що склало 3160,00 грн.

За прострочення поставки товару понад 10 днів по позиції 2 на суму 69000,00 грн. позивач вірно розрахував штраф у розмірі 10% що склало 6900,00 грн.

Отже, загальний розмір штрафних санкцій за прострочення поставки товару становить 61 856,00 грн.

Встановивши факт прострочення товариством з обмеженою відповідальністю "Діапринт" поставки товару, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з останнього на користь акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" штрафних санкцій у розмірі 61 865,00 грн.

В решті рішення господарського суду заявником апеляційної скарги не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України колегію суддів не переглядається.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діапринт" відмовити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 у справі №908/1284/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 20.12.2019

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.О.Вечірко