Рішення

від 09.12.2019 по справі 906/746/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/746/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ,;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ " Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ"

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1338,24грн

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Локо Діджітал" про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та про стягнення 1338,24 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Рішенням господарського суду від 15.01.2019, залишеним в силі постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» задоволено частково, постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.01.2018 у справі № 906/746/18 скасовано, справу № 906/746/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області (а. с. 83-92, т. 3).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 906/746/18 передано судді Вельмакіній Т.М.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.08.2019 суд прийняв справу №906/743/18 до свого провадження та призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.09.2019.

Ухвалою від 09.09.2019, у зв`язку з неотриманням позивачем пояснень відповідача за №05/09/19-3 від 05.09.21019, суд відклав підготовче засідання на 24.09.2019.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 суд оголосив перерву до 11.10.2019 о 15 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 11.10.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 07.11.2019.

Ухвалою від 07.11.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.12.2019 об 11:00.

08.11.2019 до суду від позивача надійшло клопотання №443 від 07.11.2019, згідно якого останній просить суд розглянути справу без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

04.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява, згідно якої останній повідомляє, що направляє до відома суду роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень суду та просить врахувати при ухваленні рішення у справі №906/746/18 рішення Господарського суду Житомирської області від 19.11.2019 у справі №906/743/18 за аналогічним позовом до ТОВ "ЛОКО ДІДЖИТАЛ" про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, що вбачається з поштових повідомлень про вручення судового відправлення (а.с. 8,9).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за відсутністю представників сторін.

При вирішенні спору суд враховує, що скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі № 906/906/746/18, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про необхідність направлення позивачем відповідних листів про припинення дії договору лише протягом одного місяця після закінчення строку дії договору. Натомість істотне значення для цієї справи має зміст листів позивача, направлених відповідачеві 05.12.2017, 20.03.2018, 23.03.2018 та 10.07.2018 та їх оцінка у сукупності з іншими обставинами справи.

Відповідно до ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої інстанції та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) і ТОВ "Локо Діджітал" (відповідач, орендар) укладено договір №1573, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3,2 кв.м. (реєстровий № 04713033.35.БКТЦВК063), який перебуває на балансі Відокремленого підрозділу - станції Коростень Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та розташований за адресою: Коростенський район, Бондарівська с/р, с. Ушиця, ст. Ушиця у смузі полоси відводу залізниці.

За змістом пункту 10.1 Договору, його укладено до 01.04.2015 включно.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним 30.09.2014 сторонами актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності.

04.03.2016, у зв`язку з утворенням ПАТ "Укразалізниця", на підставі статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", між ПАТ "Укрзалізниця" (позивач) ТОВ "Локо Діджітал" укладено додатковий договір до договору № 1573, згідно з пунктом 1 якого орендодавцем майна, визначеного договором, є ПАТ "Укрзалізниця". Найменування балансоутримувача змінено і зазначено як на структурний підрозділ - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укразалізниця".

В подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових договорів, згідно з якими внесено зміни, зокрема, до пункту 10.1 договору № 1573 розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору". Так, згідно останнього, наявного у матеріалах справи додаткового договору, сторони продовжили дію договору з 01.04.2017 по 30.06.2017 включно.

Листами від 05.12.2017 № ДН-4/01-4/1491, від 20.03.2018 №НЗР-5/277, від 23.03.2018 №ДН-4/01-4/456, від10.07.2018 № ДН-4-01-4/1085 ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" повідомляв відповідача про закінчення 31.03.2018 строку дії, припинення з 01.04.2018 Договору оренди №1573 від 30.09.2019 та необхідність повернення орендованого майна за підписаним актом приймання-передачі.

Оскільки ТОВ "Локо Діджітал" відповіді на зазначені листи не надало, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на ст. 5, 15, 17, 26, 27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст.193, 284 ГК України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 763, 770, 785 ЦК України.

Відповідач у письмових поясненнях по справі (а.с. 110-113, т.3), враховуючи обставини, викладені у постанові Верховного суду від 02.07.2019 щодо направлених ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Півленно-Західні залізниця" до ТОВ "Локо Діджитал" листів від 05.12.2017, 20.03.2018, 23.03.2018 та 10.07.2018 про закінчення дії договору оренди №1573 пояснив, що всупереч умовам Договору оренди, дія останнього неодноразово продовжувалась сторонами на наступні терміни, без підписання додаткових договорів. На підтвердження вказаного, представник відповідача зсилається на Акти здачі-приймання робіт від 28.08.2017, від 20.2017, від 18.10.2017, від 06.11.2017, від 07.12.2017, від 11.01.2018, від 06.02.2018, від 31.03.2018, згідно яких сторони вказали, що претензій одна до одної не мають. Вказані акти, на думку відповідача, свідчать про те, що договірні відносини між сторонами не припинилися і після отримання відповідачем листів позивача від 05.12.2017, 20.03.2018, 23.03.2018 про закінчення дії договору оренди №1573.

Зсилаючись на приписи ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вважає, що оскільки протягом місяця після закінчення терміну дії Договору відповідачу заява про припинення терміну дії Договору позивачем не направлялася, припинення дії Договору оренди №1573 не відбулось.

Звертає увагу суду, що на даний час діє Договір від 29.09.2011 №210/2011-ЦЮ про Співробітництво, на виконання умов якого ТОВ "Локо Діджитал" за власні кошти збудувало найбільшу волокно-оптичну магістральну мережу, яка охоплює 9 областей України, а оскільки процедура повернення майна передбачає демонтаж телекомунікаційного обладнання, вказане паралізує роботу національної телекомунікаційної мережі, в тому числі міжнародних каналів зв`язку і каналу управління Державного підприємства "Укркосмос".

Додатково у поясненнях від 09.10.2019 за №09/10/19-2 відповідач вказує, що згідно листів від 23.03.2018 та від 10.07.2018, причиною розірвання Договору оренди орендодавець вказав необхідність використання орендованого майна для потреб залізниці. Однак, як стверджує відповідач, відповідних листів на адресу ТОВ "Локо Діджитал" не надходило.

Також відповідач зазначив, що оскільки на даний час, згідно Порядку розпорядження майном ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 №1054, оренда майна здійснюється на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів, ТОВ "Локо Діджитал" листом від 09.08.2019 №09/08/19-1, повідомило Українську залізницю про намір скористатися своїм правом щодо участі в електронних аукціонах на отримання в оренду нерухомого майна, зазначеного в Додатках№1-3 до нього. У відповідь на вказаний лист, як зазначає відповідач, Департамент майнової політики АТ "Укрзалізниця" запропонувало звернутися до Філій балансоутримувачів з питанням щодо пропозиції стосовно зазначеного у переліку майна та після прийняття правлінням товариства рішення про передачу в оренду нерухомого майна і розміщення пропозицій щодо оренди такого майна, ознайомлюватись з оголошеннями та брати участь в електронних аукціонах. Відповідач звертає увагу, що листом від 09.08.2019 №09/08/19-4 він звертався до Регіональної філії "Південно-Західназалізниця" АТ "Укрзалізниця", однак відповіді від останньої не отримано.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши вказівки, що містяться в Постанові Верховного Суду від 02.07.2019, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, з огляду на наступне.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" - відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-VI від 23 лютого 2016 року, а також постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Укрзалізниця". Засновником ПАТ "Укрзалізниця" є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Державна реєстація ПАТ "Укрзалізниця" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців здійснена 21.10.2015 (номер запису:10701340000060039). ПАТ "Укрзалізниця" створено й набуло дієздатності за визначеною законодавчими приписами процедурою.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та частини 2 загальних положень Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №735, Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Положеннями статті 20 Статуту ПАТ "Укрзалізниця" передбачено, що Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу. За приписами пунктів 1, 2 Постанови Кабінет Міністрів України №200 від 25 червня 2014 року на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 було утворено ПАТ "Українська залізниця", статутний капітал якого сформовано шляхом внесення до нього, зокрема, майна підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

Аналогічні положення щодо правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм, містяться у статті 770 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом наймодавець, який передав право власності на річ, або новий наймодавець мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов`язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Факт передання орендованого майна до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" підтверджується зведеним переліком майна від 18 серпня 2015 року, затвердженого Міністром інфраструктури України.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ПАТ "Укрзалізниця" набуло право власності на вищезгадане спірне майно та стало орендодавцем за договором №1573, укладеним з ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ".

Пунктом 10.5 договору оренди сторони погодили, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

З огляду на наведене, ПАТ "Укрзалізниця" набуло право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Коростенський район, Бондарівськас/р, с.Ушиця, ст.Ушиця, у смузі полоси відводу залізниці, та стало орендодавцем за договором №1573, укладеним з ТОВ "Локо Діджитал".

Відповідно до пункту 10.3 договору оренди №1573 від 30 вересня 2014 року, зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою особою.

Згідно з пунктом 10.4. договору оренди сторонами передбачено, що продовження цього договору здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 10.6 договору оренди передбачено, що його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; ліквідації або банкрутства орендаря.

Частина 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.

Норма ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та її направлення у межах строку встановленого законом.

Отже, сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19, від 31.10.2019 у справі № 905/2018/18.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно Попередження від 05.12.2017 №ДН-4/01-4/1491 (а.с. 134, т.1), у зв`язку з закінченням строку договорів оренди нерухомого майна від 30.09.2014 №1568-1575 та не підписанням додаткових договорів, позивач вимагав негайно повернути майно, згідно зазначених вище договорів, за участю балансоутримувача - Коростенської дирекції залізничних перевезень.

Також матеріали справи містять лист від 20.03.2018 (а.с. 27, т.1), згідно якого Регіональна філія "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" направила на адресу відповідача лист від 20.03.2018 вих. №НЗР-5/277, в якому повідомила, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018, тому останній є таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018. за вказаного, відповідно до підпунктів 10.9, 10.10 договору, позивач вимагав від відповідача повернути нерухоме майно за підписаним актом приймання-передачі. Зазначений лист відповідач отримав 23.03.2018 (а.с. 28, т.1).

23.03.2018 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень направив на адресу відповідача лист вих. № ДН-4/01-4/456, згідно якого, зсилаючись на ч. 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням 31.03.2018 строку дії договору, згідно з підпунктами 10.9, 10.10 договору вимагав повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі. Також у вказаному листі орендар повідомляв орендаря, що повернуте майно планується використовувати для потреб залізниці. Зазначений лист відповідач отримав 26.03.2018 (а.с .30, т.1).

10.07.2018 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень повторно направив на адресу відповідача лист вих. № ДН-4-01-4/1085 із вимогою про повернення нерухомого майна та підписання акта приймання-передачі. Також у вказаному листі орендар повідомляв орендаря, що повернуте майно планується використовувати для потреб залізниці. Зазначений лист відповідач отримав 12.07.2018 (а.с. 32, т.1).

Тобто листи, направлені відповідачу балансоутримувачем орендованого майна, також є підтвердженням факту відсутності намірів з боку орендодавця продовжувати договір оренди нерухомого майна, після закінчення його дії.

Проте ТОВ "Локо Діджітал" відповіді на зазначені листи не надало, викладених у них вимог не виконало, майна не повернуло.

Відповідно до приписів п. 1 ч.2 ст. 26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 291 ГК України.

Частиною 1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна норма узгоджена сторонами у п. 10.9 договору, відповідно до якого, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача.

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання при поверненні майна покладається на орендаря.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендованого за договором оренди майна в порядку пунктів 10.9,10.10 договору оренди.

За вказаних обставин вимога позивача про повернення орендованого нерухомого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 1338,24грн неустойки, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд зазначає, що законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі не виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

Отже, враховуючи неповернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу неустойку, встановлену нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України .

Згідно розрахунку позивача (а.с. 43 т.1), неустойку останнім нараховано за листопад за період з 01.04.2018 по 31.07.2018, яка становить 1338,24 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив що розрахунок є правомірним та арифметично вірним.

За вказаних обставин вимога позивач про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 1328,80 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд при новому розгляді справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору при зверненні до господарського суду, а також судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної та касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (01042, м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, кім. 807, код ЄДРПОУ 37819980) повернути Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) орендоване за договором оренди від 30.09.2014 № 1573 нерухоме майно, а саме майданчик площею 3,2 м.кв., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Короcтенський район, Бондарівська сільська рада, село Ушиця, станція Ушиця, у смузі полоси відводу залізниці.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (01042, м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, кім. 807, код ЄДРПОУ 37819980) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815):

- 1338,24 грн неустойки;

- 3524,00 грн судового збору;

- 5286,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги;

- 7048,00 грн судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.12.19

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек).