Постанова
від 28.04.2020 по справі 906/746/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" - не з`яв.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" - не з`яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Житомирської області від 09.12.2019

(суддя Вельмакіна Т.М.) та

постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020

(головуючий суддя - Крейбух О.Г., судді: Тимошенко О.М. і Демидюк О.О.)

у справі № 906/746/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Товариства

про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1 338,24 грн. неустойки.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень зі справи

1. Позов було подано публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - Філія) про: зобов`язання відповідача повернути ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії орендоване нерухоме майно, а саме майданчик площею 3,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Бондарівська сільрада, село Ушиця, станція Ушиця, у смузі полоси відводу залізниці (далі - Майно), у відповідності до пунктів 10.7-10.10 договору оренди від 30.09.2014 №1573 (далі - Договір); стягнення з Товариства на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії 1 338,24 грн. неустойки, а також суми судового збору.

2. Позов обґрунтовано невиконанням Товариством свого обов`язку з повернення Майна з оренди, а також наявністю підстав для стягнення з Товариства зазначеної суми неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3. Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.01.2019, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, у позові відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 02.07.2019: касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії задоволено частково; зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

5. За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Житомирської області від 09.12.2019, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020:

- позов задоволено;

- ухвалено: Товариству повернути ПАТ "Українська залізниця орендоване нерухоме Майно;

- стягнуто з Товариства на користь ПАТ "Українська залізниця": 1 338,24 грн. неустойки; 3 524 грн. витрат зі сплати судового збору; 5 286 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги; 7 048 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Зазначені рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та їх відповідністю чинному законодавству.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить відповідні рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, судові витрати покласти на позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Судами надано неповну юридичну оцінку доказам, наявним у справі, не з`ясовано усіх фактичних обставин справи, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень.

9. З посиланням на положення статей 628, 629, 764 ЦК України, частину другу статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, зокрема, про те, що дія договору "на сьогоднішній день" не припинена.

Доводи іншого учасника справи

10. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця": заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість і про припинення між сторонами договірних орендних відносин 31.03.2018, неповернення відповідачем своєчасно позивачеві орендованого майна та продовження користування ним без відсутності будь-яких правових підстав для цього, що свідчить про правильність застосування до Товариства обов`язку зі сплати неустойки; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 09.12.2019 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ; орендодавець) і Товариством (орендар) укладено Договір щодо оренди Майна, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу - Коростенської дирекції залізничних перевезень ДТГО "Південно-західна залізниця", відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України та знаходиться за зазначеною в пункті 1 цієї постанови адресою, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість за станом на 31.03.2014 і становить 2 329 грн.

Майно передано в оренду для встановлення металевої щогли на залізобетонній опорі з метою надання послуг з доступу до Інтернету.

12. 30.09.2014 за актом приймання-передачі Регіональне відділення ФДМУ передало, а Товариство прийняло у строкове платне користування Майно.

Договір укладено до 01.04.2015 включно (пункт 10.1 Договору).

13. У подальшому, 01.04.2015 сторони додатковим договором №1 до Договору продовжили дію Договору до 01.08.2015 включно.

17.07.2015 сторони додатковим договором №2 до Договору продовжили дію Договору до 31.12.2015 включно.

14. Регіональне відділення ФДМУ втратило право виступати орендодавцем щодо Майна у зв`язку з утворенням ПАТ "Українська залізниця" відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

15. У зв`язку з цим ПАТ "Укрзалізниця" набуло статусу орендодавця, і 04.03.2016 було укладено відповідний додатковий договір, яким внесено певні зміни до Договору. У тому числі орендодавцем за останнім визначено ПАТ "Укрзалізниця", балансоутримувачем - структурний підрозділ виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Філії, а строк дії Договору - з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно.

16. 04.03.2016 за актом приймання-передачі ПАТ "Українська залізниця" передало, а Товариство прийняло у строкове платне користування Майно.

17. У подальшому до пункту 10.1 Договору вносилися зміни, зокрема, щодо продовження дії Договору: до 30.06.2016 включно (додатковий договір від 11.04.2016), з 01.07.2016 до 31.07.2016 включно (додатковий договір від 27.07.2016), з 01.08.2016 по 31.10.2016 (додатковий договір від 21.09.2016), з 01.11.2016 по 31.03.2017 включно (додатковий договір від 13.12.2016), з 01.04.2017 по 30.06.2017 включно (додатковий договір від 27.04.2017).

18. Протягом грудня 2017 - липня 2018 року ПАТ "Українська залізниця" в особі Філії, виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Філії неодноразово письмово зверталися до Товариства з приводу закінчення дії Договору, повернення орендованого Майна та підписання відповідних актів приймання-передачі; на ці звернення Товариство відповіді не надало, викладені в них вимоги не виконало.

Наведене стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

19. Умовами Договору передбачено (пункт 10.6), що його чинність припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

20. Договірні відносини між сторонами не припинилися після отримання відповідачем листа ПАТ "Укрзалізниця" в особі Філії від 05.12.2017 №ДН-4/01-4/1491, в якому позивач вимагав повернути Майно.

21. Водночас направлення позивачем відповідачу листа від 20.03.2018 №НЗР-5/277 з вимогою про повернення майна після закінчення Договору, який припинив свою дію з 01.04.2018, свідчить про повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин; цього листа відповідачем отримано.

З урахуванням направлення позивачем зазначеного листа у межах строку дії Договору останній припинив свою дію 31.03.2018 - у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

22. Направлення позивачем відповідачу листів від 20.03.2018, від 23.03.2018, від 10.07.2018 є підтвердженням відсутності наміру орендодавця продовжувати Договір після закінчення його дії.

23. Водночас у листах від 23.03.2018 №ДН-4/01-4/456, від 10.07.2018 №ДН-4/01-4/1085 позивач вимагав від відповідача повернути Майно з оренди та підписати відповідний акт; у цих листах зазначено також, що повернуте майно планується використовувати для потреб залізниці.

24. Договором передбачено, зокрема, що:

- у разі припинення або розірвання цього договору Майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача (пункт 10.9);

- майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов`язок із складання якого покладається на орендаря (пункт 10.10).

25. Відповідачем не подано суду доказів, які: підтверджували б повернення ним Майна орендодавцю та/або балансоутримувачу; свідчили б про продовження дії Договору.

26. Договором визначено також, що:

- у разі припинення (розірвання) Договору орендар оплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (пункт 3.11);

- якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення (пункт 10.11).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

27. ЦК України:

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 759:

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;

частина перша статті 763:

- договір найму укладається на строк, встановлений договором;

стаття 764:

- якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором;

стаття 785:

- у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша);

- якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга);

частина друга статті 795:

- повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

28. Господарський кодекс України:

частина перша статті 283:

- за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності;

частина четверта статті 284:

- строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

стаття 291:

- договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина друга);

- правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта).

29. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):

стаття 17:

- термін договору оренди визначається за погодженням сторін (частина перша);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина друга);

пункт 1 частини другої статті 26:

- договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено;

частина перша статті 27:

- у разі, зокрема, закінчення строку дії договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

30. ГПК України:

стаття 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша);

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя);

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 79:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частини перша і друга статті 300 (у редакції, яка діяла на час подання касаційної скарги):

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

31. Причиною виникнення спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для повернення відповідачем позивачу Майна з оренди та стягнення пов`язаної з цим неустойки.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням з`ясованих обставин справи попередні судові інстанції дійшли висновку про доведеність позивачем і неспростування відповідачем припинення договірних відносин сторін за Договором 31.03.2018 у зв`язку із закінченням строку, на який цей договір було укладено (з урахуванням подальших продовжень дії останнього за згодою сторін). У зв`язку з цим попередні судові інстанції дійшли й висновку про наявність підстав для повернення Майна з оренди та стягнення з відповідача на користь позивача відповідної неустойки.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

32. Посилаючись на норми матеріального права, в тому числі ЦК України і Закон України "Про оренду державного та комунального майна", скаржник, однак, вдається до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та досліджених у справі доказів, оцінку яких судами здійснено, зокрема, з точки зору їх вірогідності.

Наведене стосується аргументів скаржника стосовно листів позивача на його адресу, додаткових договорів до Договору. Скаржник зазначає про неврахування відповідних документів судами, ненадання їм належної правової оцінки. Однак це спростовується змістом оскаржуваних судових рішень, за яким згаданим письмовим доказам судами надано оцінку, а незгода скаржника з такою судовою оцінкою не означає, що її взагалі не було здійснено. Зі свого боку, суд касаційної інстанції в силу наведених імперативних положень статті 300 ГПК України не має повноважень щодо нового, після попередніх судових інстанцій, встановлення (з`ясування) обставин справи та переоцінки доказів у ній.

33. Безпідставним слід визнати посилання скаржника на положення пункту 10.3 Договору, зміст якого (пункту) з`ясований попередніми судовими інстанціями і полягає в тому, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємною згодою, і зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. З наведеного вбачається, що згаданий пункт Договору стосується виключно питань зміни/розірвання останнього і жодним чином не стосується припинення дії Договору у зв`язку із закінченням строку його дії, про що йдеться в даній справі.

34. Договір про співробітництво від 29.09.2011 № 210/2011-ЦЮ, який укладено Державною адміністрацією залізничного транспорту України і Товариством і на який посилається скаржник, не є предметом судового розгляду та дослідження в даній господарській справі, - незалежно від того, чи пов`язаний він якимись чином з Договором, чи ні. У разі виникнення між сторонами спірних питань стосовно названого договору про співробітництво вони (питання) можуть бути предметом окремого судового розгляду.

35. Розрахунок заявленої до стягнення в даній справі неустойки перевірено судами попередніх інстанцій, якими з`ясовано його правомірність та обґрунтованість.

При цьому касаційною інстанцією не приймається посилання скаржника на акт звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018, підписаний Філією і Товариством, згідно з яким, за доводами скаржника, "сальдо станом на 01.05.2018 р. становить переплату у розмірі 8 661,90 грн."

Переплата за Договором, існує вона чи ні, так само не є предметом судового розгляду в даній справі, бо не має стосунку до нарахування й стягнення неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України. Якщо скаржник вважав, що ним зайво сплачена позивачеві певна сума грошей, то він (скаржник) не позбавлений був права вимагати її повернення (відшкодування) у встановленому законом порядку.

36. Водночас Касаційним господарським судом враховуються доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

38. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

39. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 09.12.2019 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 906/746/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Дата ухвалення рішення28.04.2020
Оприлюднено30.04.2020
Номер документу89008446
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/746/18

Постанова від 28.04.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 03.04.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Ухвала від 18.03.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Селіваненко В.П.

Постанова від 17.02.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 16.01.2020

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Рішення від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

Ухвала від 07.11.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

Ухвала від 15.10.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

Ухвала від 11.10.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

Ухвала від 24.09.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні