ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1707/18
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Смірнова О.В.
судді: Лавренюк Т.А. , Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт", м.Харків про витребування майна за участю представників:
позивача - Сербінова О.В., довіреність №61 від 03.05.2019 року;
відповідача - Жукової В.М., довіреність б/н від 03.07.2018 року;
третьої особи - Житєньової К.Є., ордер №000024 від 16.09.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року Акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет", в якій просило витребувати майно, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" та повернути його у власність позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 25.02.2011 року набув у власність спірні нежитлові приміщення на підставі іпотечного договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт". Після скасування Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" реєстрації права власності позивача на спірні нежитлові приміщення, вказане нерухоме майно було набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2017 року. У зв`язку тим, що дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" стосовно скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно були визнані судом протиправними, що свідчить, на думку позивача, про те, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, тому останній має право на витребування цього майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2018 року залучено до участі у справі № 922/1707/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (ідент. код 30589642, юр. адреса: 61045, Харківська область, місто Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 12-А, квартира 43) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28 січня 2019 року позов задоволено повністю; витребувано майно, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-ого поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (Код ЄДРПОУ 39276458, адреса: 61017, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кокчетавська, будинок 12) та повернуто його у власність Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319, адреса: 01004, м.Київ, бул.Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" 14463,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Азімут-Вет" залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2019 року у справі № 922/1707/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 серпня 2019 року касаційну скаргу ТОВ "Азімут-Вет" задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 28 січня 2019 року і Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06 травня 2019 року у справі № 922/1707/18 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 року, для розгляду справи № 922/1707/18 визначено наступний склад колегії суддів: Смірнова О.В. - головуючий суддя, судді Лавренюк Т.А. та Присяжнюк О.О.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2019 року на 12:00 год.
У підготовчому засіданні 16.09.2019 року оголошено перерву до 07.10.2019 року до 11:00 год.
03.10.2019 року відповідач подав пояснення (вх.№ 23761), в яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на такі обставини:
- спірні нежитлові приміщення належать ТОВ "Азімут-Вет" на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.08.2017 року, на момент укладення якого право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за продавцем - ТОВ "Горизонт";
- позивачем не доведено належними доказами наявність у Банку зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно, у той час як відповідно до статей 387, 388 ЦК України саме власник майна має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння;
- позивач втратив право на нерухоме майно оскільки рішеннями Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 у справі № 61/206-10 та від 09.11.2011 у справі №57/178-10, що набрали законної сили і мають преюдиційне значення для справи, відмовлено у задоволенні позову Банку до ТОВ "Горизонт" про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на спірне майно у зв`язку з ліквідацією позичальників ТОВ "Горизонт КЦ" та ТОВ "Три Т" та припиненням зобов`язань, забезпечених заставою, і припиненням зобов`язань ТОВ "Горизонт" як заставодавця;
- постанова Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 у справі №2а-6586/11/2070 (№К/800/18334/13) не підтверджує прав власності позивача на спірне нерухоме майно і не скасовує право власності на спірне майно ТОВ "Горизонт";
- у даному випадку має місце невідповідність об`єктів нерухомого майна, якими володіє ТОВ "Азімут-Вет" та тими, які має намір витребувати АТ "ВТБ Банк";
- відповідач у період з вересня 2017 року по листопад 2018 року здійснив ремонт та інші істотні поліпшення спірного нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 29.11.2019 року, підготовче засідання відкладено на 20.11.2019 року на 12:00 год.
07.10.2019 року третя особа подала пояснення (вх.№ 24028), в яких проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач не є власником спірного нерухомого майна. Окрім цього, на даний час поновлення права власності на майно за позивачем чи нова реєстрація неможливі через припинення договорів іпотеки та ліквідацію боржників, за зобов`язаннями яких спірне майно було надано в іпотеку.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2019 року на 11:00 год.
Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2019 року підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2019 року підтримав відзив, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні 12.12.2019 року підтримав свої пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши надані ними докази, колегія суддів встановила такі обставини.
10.08.2009 року між Відкритим товариством ВТБ Банк правонаступником якого є Акціонерне товариство "ВТБ БАНК" (Банк, позивач), як іпотекодержателем, та ТОВ "Горизонт" (третя особа), як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір №15.08-08/09-ДI01 в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ "Горизонт КЦ" за кредитним договором № 15.08-08/09-СК від 10.08.2009 року, за умовами якого ТОВ "Горизонт" передав Банку в іпотеку власні нежитлові приміщення за адресою вул.Кокчетавська, 12 - нежитлова будівля, літ. B-1, загальною площею 251,2 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху №1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ. "А-2", загальною площею 376,7 кв.м; нежитлові приміщення підвалу №1-11, загальною площею 157,2 кв.м.
10.08.2009 року між Банком, як іпотекодержателем, та ТОВ "Горизонт", як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 15.09-19/09-ДI01 в забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ "Три Т" за кредитним договором № 15.09-19/09-СК від 10.08.2009 року, за умовами якого ТОВ "Горизонт" передав Банку в іпотеку власні нежитлові приміщення за адресою вул. Кокчетавська, 12 - нежитлова будівля, літ. B-1, загальною площею 251,2 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16, 40, 41; 2-го поверху № 17-39 в літ. "А-2", загальною площею 376,7 кв.м; нежитлові приміщення підвалу № 1-11, загальною площею 157,2 кв.м.
Відповідно до пунктів 5.1, 6.1 іпотечних договорів від 10.08.2009 № 15.08-08/09-ДI01 та № 15.09-19/09-ДI01 (далі - Іпотечні договори), що мають аналогічні умови, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, шляхом передачі права власності іпотекодержателю на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання за вибором іпотекодержателя, при реалізації даного способу саме іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Внаслідок невиконання зобов`язань за кредитними договорами Банк звернув стягнення на нежитлові приміщення, передані ТОВ "Горизонт" в іпотеку в порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" шляхом набуття права власності на них в позасудовому порядку, у зв`язку з чим 25.02.2011 року державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за Банком було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16, 40, 41; 2-го поверху №17-39 в літ."А-2" загальною площею 379,9 кв.м; нежитлову будівлю, літ.B-1 загальною площею 258,2 кв.м; нежитлові приміщення підвалу № 1-11 загальною площею 157,2 кв.м в літ "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, буд.12, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року у справі № 2а-2385/11/2070 було частково задоволено позов ТОВ "Горизонт", визнано протиправними дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації за Банком права власності на спірне нерухоме майно. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 року, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року в частині задоволення позову та відмовлено в задоволенні позовних вимог. У решті рішення залишено без змін.
17.05.2011 року заступником прокурора м.Харкова за результатами проведення перевірки прокуратурою міста Харкова за зверненням ТОВ "Горизонт" стосовно реєстрації КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" права власності за Банком на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться по вул. Кокчетавська, 12 та вул. Конєва, 4 у м.Харкові, були винесені протести на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна № 1280, 1282, 1283, 1288, внаслідок чого була скасована державна реєстрація права власності на спірні нежитлові приміщення за Банком.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року у справі № Б-24/22-10 про банкрутство ТОВ "Горизонт КЦ" та ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року у справі № Б-24/20-10 про банкрутство ТОВ "Три Т" було ліквідовано ТОВ "Горизонт КЦ" і ТОВ "Три Т", провадження у справах припинено. Позивач брав участь у розгляді справ про банкрутство у якості конкурсного кредитора зі спірними вимогами, які були частково погашені.
За результатами оскарження Банком дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в порядку адміністративного судочинства постановою Вищого адміністративного суду від 03.12.2015 року у справі № 2а-6586/11/2070 позов Банку було задоволено частково та визнано протиправними дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" по скасуванню реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху №106-121, 122а, 123а, 124а, 187-201, I, IIa в нежитловій будівлі літ.157,2 кв.м, 1-го поверху №1-16, 40, 41, 2-го поверху №17-39 площею 379,9 кв.м в літ. "А-2" та нежитлову будівлю літ. "В-1" площею 258.2 кв.м по вул. Кокчетавській, 12 за Банком на підставі протестів заступника прокурора м.Харкова від 17.05.2011 року № 1283, від 17.05.2011 № 1280, від 17.05.2011 року № 1282 та від 17.05.2011 року № 1288; відмовлено в частині позовних вимог про зобов`язання внести до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на спірне майно у зв`язку із зміною порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, згідно з яким починаючи з 01.01.2013 року такі обов`язки були покладені на іншу особу, що не залучалася до розгляду справи з підстав, що не залежали від заявника.
23.08.2017 року між ТОВ "Горизонт" та ТОВ "Азімут-Вет" був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Азімут-Вет" прийняло у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ."А-2" загальною площею 380,3 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12, внаслідок чого за ТОВ "Азімут-Вет" зареєстроване право власності на зазначене нерухоме майно в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У зв`язку тим, що дії КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" стосовно скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно були визнані судом протиправними, позивач вважає, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, тому він має право на витребування цього майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів виходить з такого.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з частиною першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Отже, у ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, на підставі частини 1 статті 388 ЦК України, пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Вказана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2015 року у справі № 2а-6586/11/2070 встановлено незаконність дій КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" щодо скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за Банком, а правомірність реєстрації права власності Банком на спірне нерухоме майно підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 року у справі № 2а-2385/11/2070, яка набрала законної сили, колегія суддів доходить висновку, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника - АТ "ВТБ Банк" поза його волею і Банк вправі витребувати його від добросовісного набувача в порядку, встановленому частиною першою статті 388 ЦК України.
При цьому припинення кредитних договорів у зв`язку з банкрутством та ліквідацією позичальників ТОВ "Горизонт КЦ" та ТОВ "Три Т", в забезпечення виконання зобов`язань яких були укладені Іпотечні договори, не є підставою для припинення зобов`язань за Іпотечними договорами, оскільки Банк до припинення кредитних договорів реалізував право звернення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки в порядку статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на положення частини першої статті 589 ЦК України правовим наслідком невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави.
Стаття 1 Закону України "Про іпотеку" визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.
Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру.
Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №910/9943/17, від 13.03.2018 року у справі № 910/8698/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №2011/16284/12, від 20.06.2018 року у справі № 381/3209/16-ц, від 14.11.2018 року у справі № 464/4703/14-ц.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 року у справі № 61/206-10 та від 09.11.2011 року у справі № 57/178-10 не можуть вплинути на висновки щодо правомірності набуття Банком права власності на спірне нерухоме майно станом на дату реєстрації права власності 25.02.2011 року державним реєстратором КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
Зазначений вище висновок підтверджується постановою Верховного Суду у даній справі та спростовує твердження відповідача та третьої особи про те, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2011 року у справі №61/206-10 та від 09.11.2011 року у справі №57/178-10 мають преюдиційне значення для даної справи.
Також Верховний Суд зазначив, що невнесення Банком запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після грудня 2015 року не є підставою для позбавлення позивача права власності на спірне нерухоме майно, яке було набуто ним в порядку реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, твердження відповідача та третьої особи про те, що позивачем не доведено належними доказами наявність у Банку зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно, не можуть бути підставою для відмови у позові.
Окрім цього, скасовуючи рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 року і постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 року у справі № 922/1707/18, та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, Верховний Суд надав висновки, які є обов`язковими під час нового розгляду справи.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень не було досліджено належним чином та не надано правову оцінку обставинам щодо невідповідності розміру площі переданого в іпотеку нерухомого майна, право власності на яке було зареєстровано за Банком, розміру площі нерухомого майна, зазначеному у договорі купівлі-продажу від 23.08.2017 року, щодо якого Банком заявлено позов про витребування з чужого незаконного володіння відповідача та повернення його у власність позивача.
У силу приписів частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 13.08.2019 року, колегія суддів встановила такі обставини.
Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору № 15.09-19/09-ДI01, укладеним між Банком та третьою особою, остання передала Банку нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-16, 40, 41; 2-го поверху № 17-39 в літ. "А-2", що знаходяться за адресою: вул. Кокчетавська, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2033792). Загальна площа нежитлових приміщень складає 376,7 кв.м. (у зв`язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась загальна площа, яка складає 379,9 кв.).
Водночас, предметом договору купівлі-продажу від 23.08.2017 року є нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 97551163101).
З метою надання правової оцінки обставинам щодо невідповідності розміру площі переданого в іпотеку нерухомого майна, колегією суддів здійснено запити для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно спірного нерухомого майна.
З отриманої судом Інформації (том 4; а.с. 96, 121) убачається, що нерухомим майном (реєстраційні номери 2033792, 97551163101) є нежитлові приміщення 1-ого поверху та 2-го поверху в літ. "А-2", які знаходяться за однією адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12 та мають однакову загальну площу, а саме 380,3 кв.м., що підтверджує той факт, що саме зазначене нерухоме майно було предметом іпотечного договору № 15.09-19/09-ДI01 та договору купівлі-продажу від 23.08.2017 року, загальна площа, якого згідно з п. 1. останнього становить 380,3 кв. м.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що зібрані докази у своїй сукупності дають змогу ідентифікувати спірне майно та дійти висновку про те, що майно, яке позивач просить витребувати від відповідача, є саме тим майном, яке було передано позивачу за спірним договором іпотеки.
Твердження відповідача про те, що він у період з вересня 2017 року по листопад 2018 року здійснив ремонт та інші істотні поліпшення спірного нерухомого майна, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки ані відповідачем, ані третьої особою жодних доказів у підтвердження наведених обставин не надано.
За таких підстав, заперечення відповідача та третьої особи позбавлені фактичного та правового обґрунтування, є такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з ненаданням доказів у підтвердження обставин, викладених у відзивах, що порушує вимоги ч.1 ст. 74 ГПК України, за приписами якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд, відповідно до статті 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд, дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав щодо задоволення позовних вимог про витребування майна, а саме: нежитлових приміщень 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-го поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , з чужого володіння відповідача та повернення його (майна) у власність позивача.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позову в вигляді судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі ст. 321, 328, 388, 589, 599 ЦК України, ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку", та керуючись ст. 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Витребувати майно, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-ого поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: м.Харків, вул.Кокчетавська, 12 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (Код ЄДРПОУ 39276458, адреса: 61017, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кокчетавська, будинок 12) та повернути його у власність Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319, адреса: 01004, м.Київ, бул.Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (Код ЄДРПОУ 39276458, адреса: 61017, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кокчетавська, будинок 12) на користь Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319, адреса: 01004, м.Київ, бул.Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26) 14463,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено "19" грудня 2019 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Смірнова Т.А. Лавренюк О.О. Присяжнюк
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86503019 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Гребенюк Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні