Постанова

від 17.12.2019 по справі 826/7035/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №826/7035/16

адміністративне провадження №К/9901/25452/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участю представник відповідача: Матохнюка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 (головуючий суддя - Кобилянський К.М., судді: Мазур А.С., Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі №826/7035/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідан-2011 до Державної податкової служби України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ерідан-2011 (далі - ТОВ Ерідан-2011 ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) по незабезпеченню автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ Ерідан-2011 має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину надмірної сплати податку на додану вартість та від`ємного значення в загальному розмірі 4839707,00 грн.;

зобов`язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ерідан-2011 має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину надмірної сплати ПДВ та від`ємного значення в загальному розмірі 4839707,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог ДФС України посилається на порушення судами норм матеріального, а саме пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки за змістом зазначеної норми визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість в період до 31.07.2015.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Ерідан-2011 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 23.03.2015 рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві №154/26-56-15-01-15 було анульовано реєстрацію ТОВ Ерідан 2011 платником податку на додану вартість.

За результатами оскарження зазначеного рішення в адміністративному порядку, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 13.05.2015 №7723/10/26-15-15-01-09 скаргу платника податків було задоволено, а рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві №154/26-56-15-01-15 скасовано.

Відповідне рішення ГУ ДФС у м. Києві було виконано 12.10.2015, про що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача листом №13129/10/26-16-11-01-29 від 12.10.2015

29.10.2015 позивачем як платником податку на додану вартість подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року з уточнюючими розрахунками у складі таких декларацій.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року, який поданий разом з податковою декларацією за червень 2015 року, позивачем задекларовано надмірну сплату грошових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 49938 грн. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в розмірі 2377461 грн.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, який поданий разом з податковою декларацією за травень 2015 року, позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в розмірі 2412308 грн.

Коригування сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) відображено позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та становить 4789769 грн.

З огляду на викладене, за результатами подання відповідних податкових декларацій та уточнюючих розрахунків позивачем задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в сумі 4789769 грн. та надміру сплачені грошові зобов`язання з ПДВ в розмірі 49938 грн.

З метою збільшення реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування на суму задекларованого від`ємного значення відповідно до поданої декларації з ПДВ за червень 2015 року, позивач 17.03.2016 звернувся з відповідним листом до ДФС України.

Листом від 25.04.2016 №8591/6/99-99-15-01-03-15 ДФС України повідомила позивача, що після набрання чинності Законом України №643 та відповідно до вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць до 31.07.2015.

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальному порядку.

Таким чином, від`ємне значення, задеклароване в рядку 24 декларації за червень 2015 року, не приймає участі в формуванні розрахунку суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму збільшено на залишок від`ємного значення до 31.07.2015.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктами 200 1 .11, 200 1 .2 статті 2001 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014.

Відповідно до пункту 13 зазначеного Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

29.10.2015 ТОВ Ерідан-2011 подано декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року з уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період вересень та листопад 2014 року, якими в тому числі уточнено показник сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), значення якого визначено у розмірі 2377461,00 та 2412308,00 грн., відповідно.

Також в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період вересень 2014 року заявлено про надміру сплачену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 49938,00 грн.

Вказані уточнюючі розрахунки та декларації отримано ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 29.10.2015 відповідно до копій квитанцій №2.

Однак, станом на час розгляду справи ДФС України не забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем 29.10.2015 в декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючому розрахунку за вересень 2014 року.

Суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги доводи ДФС України про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від`ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1. Податкового кодексу України).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Разом з тим, положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 ) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов`язок платника податку.

Згідно з пунктом 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з платку на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення, зокрема, за червень 2015 року.

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 29.10.2015 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники (зокрема рядок 24) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у сумі 4789769,00 грн. та на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 49938,00 грн.

Отже, рішення судів про задоволення позовних є правильними та підлягають залишенню без змін.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду