Постанова

від 18.12.2019 по справі 265/6868/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 265/6868/16-ц

провадження № 61-34234св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - гаражний кооператив Спринтер ,

третя особа - Маріупольська міська рада,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу гаражного кооперативу Спринтер на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року у складі судді Козлова Д. О. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Мироненко І. П., Принцевської В. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ГК Спринтер , третя особа - Маріупольська міська рада, про визнання права власності в порядку спадкування, усунення перешкод у користуванні майном та витребування майна з чужого володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що гаражний бокс НОМЕР_2, розташований на території ГК Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у місті Маріуполі належав за життя її померлому чоловіку ОСОБА_2 , який був членом цього кооперативу та сплатив пайові внески за гараж у повному обсязі, проте не встиг за життя оформити право власності на нього.

ОСОБА_1 прийняла частину спадщини після смерті чоловіка, однак, свідоцтво про право на спадщину на гаражний бокс не отримала, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Крім того, адміністрація ГК Спринтер не приймає її у члени кооперативу замість померлого чоловіка, чинить їй перешкоди у користуванні гаражем та, крім того, використовує гараж на власний розсуд, а частина належного їй майна, що там зберігалось, було викрадено.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- усунути перешкоди в користуванні належним їй гаражем, що розташований на території ГК Спринтер , шляхом зобов`язання відповідача звільнити гаражний бокс, передати їй ключі від нього та повернути майно, що там знаходилось, а у разі відсутності цього майна - стягнути з ГК Спринтер його вартість у розмірі 31 020 грн;

- визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на гараж НОМЕР_2 , розташований на території ГК Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у м. Маріуполі .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж НОМЕР_2, розташований в ГК Спринтер по проспекту Захисників України (Маршала Жукова) 94 у м. Маріуполі Донецької області . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що гараж НОМЕР_2 у ГК Спринтер по пр . М . Жукова в м. Маріуполі входить до складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , оскільки він за життя набув на законних підставах право власності на зазначений гараж, побудованого на наданій ГК Спринтер за договором оренди земельній ділянці, сплативши за нього пайові (цільові) внески, тому наявні підстави для його включення до складу спадщини цього нерухомого майна та визнання за позивачем в судовому порядку права власності на нього.

Суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про повернення майна та вимоги про стягнення вартості такого майна задоволенню не підлягають через їх недоведеність. Оскільки між сторонами існував спір щодо права власності на гараж НОМЕР_2 в ГК Спринтер , то підстави для задоволення позовних вимог щодо усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні цим гаражем відсутні. Вимоги про зобов`язання відповідача звільнити гараж та надати позивачу ключі необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ГК Спринтер відхилено. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 10 березня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у частині визнання права власності за позивачем на спірний гараж, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення), дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, зробив обґрунтований висновок, що спадкодавець ОСОБА_2 , будучи членом ГК Спринтер , за життя повністю вніс свій пай на будівництво гаражу, наданого йому в користування, а тому набув право власності на це майно, яке після його смерті увійшло до складу спадщини, яку в установленому законом порядку прийняла його дружина, позивач у справі.

Аргумент апеляційної скарги про те, що ГУ Спринтер є неналежним відповідачем колегія суддів відхилила, оскільки саме ГК Спринтер не визнавав членство спадкодавця ОСОБА_2 у кооперативі, сплату ним внесків та не видав про це позивачу відповідну довідку.

Аргументи учасників справи

У серпні 2017 року ГК Спринтер звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог, а ухвалу апеляційного суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності у порядку спадкування.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди вийшли за межі позовних вимог ОСОБА_1 та визнали за нею право власності на гараж з інших підстав, ніж було визначено в позові. Крім того суди вирішили визнати недійсними рішення та протоколи загальних зборів членів кооперативу, про що також не просила в позові позивач. Під виглядом зміни розміру позовних вимог, позивач звернулась із новими вимогами після початку розгляду справи по суті, що є порушенням норм процесуального права. Суди здійснили підміну собою нотаріуса та визнав право власності на спірний гараж за позивачем. Також суди надали неправильну оцінку зібраним доказам у справі, у результаті чого зробили неправильні висновки, що спадкодавець ОСОБА_2 був прийнятий у члени ГК Спринтер згідно статуту та сплатив вартість вступних внесків та внесків на будівництво спірного гаражу. При цьому загальними зборами кооперативу фактична вартість гаражу не визначалася. Крім того суди передчасно вважали доведеною ту обставину, що гараж НОМЕР_2, розташований в ГК Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у місті Маріуполі Донецької області добудований та зданий до експлуатації. Зазначає, що ГК Спринтер є неналежним відповідачем у справі.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі, та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка та 19 травня 2014 року у нотаріальний конторі отримала свідоцтва про право на транспортний засіб, частку квартири та грошові вклади, що належали спадкодавцеві ОСОБА_2

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області від 13 листопада 2016 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді гаражу НОМЕР_2, що розташований на території ГК Спринтер по проспекту Маршала Жукова 94 в м. Маріуполі ОСОБА_1 було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документу на це нерухоме майно.

ОСОБА_2 набув членство у ГК Спринтер , що підтверджується ордером НОМЕР_3 від 23 грудня 2005 року, виданим на будівництво гаражу по проспекту Маршала Жукова, 94 в місті Маріуполі в ГК Спринтер ; членським квитком від 21 грудня 2005 року НОМЕР_3, де зазначено, що ОСОБА_2 сплатив вступний внесок у сумі 100 грн; а також посвідченням ГК Спринтер НОМЕР_4 від 23 листопада 2008 року на гараж НОМЕР_2, протоколом загальних зборів від 14 червня 2014 року, яким ОСОБА_2 був виключений з членів кооперативу.

Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У справі, що переглядається, Маріупольська міська рада залучена третьою особою позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради не заявляла, клопотань про залучення Маріупольської міської ради до участі у справі як співвідповідача не заявляла.

За таких обставин, суди зробили необґрунтований висновок про задоволення позовних вимог до ГК Спринтер про визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування за законом на гараж НОМЕР_2 , розташований на території ГК Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у місті Маріуполі , до ГК Спринтер .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення в оскарженій частині скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу гаражного кооперативу Спринтер задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 рокуу частині позовних вимог ОСОБА_1 до гаражного кооперативу Спринтер , третя особа - Маріупольська міська рада, про визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування за законом на гараж НОМЕР_2 , розташований на території гаражного кооперативу Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у місті Маріуполі , скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до гаражного кооперативу Спринтер , третя особа - Маріупольська міська рада, про визнання за ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування за законом на гараж НОМЕР_2 , розташований на території гаражного кооперативу Спринтер по проспекту Захисників України (проспекту Маршала Жукова), 94 у м. Маріуполі , відмовити.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року у скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков