Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 370/1173/14-ц
провадження № 61-24461св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Штелик С. П. (суддя-доповідач),
суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Петрова Є. В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ландін на рішення апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року у складі суддів: Лівінського С. В., Коцюрби О. П., Сержанюка А. С.,
учасники справи :
позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Макарівське лісове господарство
відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, Макарівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , товариство з обмеженою відповідальністю Карон Парон , товариство з обмеженою відповідальністю Ландін , ОСОБА_28 ,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Макарівське лісове господарство із позовом до Київської обласної державної адміністрації, Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , товариства з обмеженою відповідальністю Карон Парон (далі - ТОВ Карон Парон ), товариства з обмеженою відповідальністю Ландін (далі - ТОВ Ландін ), ОСОБА_28 про визнання незаконним і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Позивач зазначав, що на виконання судових рішень розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 27 листопада 2008 року затверджено 27 проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП Макарівське лісове господарство в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району, вилучено з постійного користування ДП Макарівське лісове господарство 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок з категорії лісогосподарського на землі сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.
Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації (далі Макарівська РДА) від 14 травня 2009 року № 760 вказані земельні ділянки передані у власність 27 особам, яким видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,99 га кожна для ведення особистого селянського господарства. У подальшому на підставі договорів купівлі-продажу спірні земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , а також увійшли до статутних фондів ТОВ Карон Парон та ТОВ Ландін .
Посилаючись на те, що судові рішення, які стали підставою для ухвалення розпоряджень Київської ОДА про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП Макарівське лісове господарство та переведення зазначених земельних ділянок до категорії земель сільськогосподарського призначення, були скасовані; відповідно на даний час підстави для прийняття спірних розпоряджень обласної державної адміністрації відпали; процедура вилучення та відведення спірних земельних ділянок відповідачам суперечила вимогам чинного законодавства; при прийнятті спірних розпоряджень порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок; втрати лісогосподарського виробництва у зв`язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб не нараховувались та не сплачувались, прокурор просив: визнати незаконними і скасувати 27 розпоряджень Київської ОДА від 27 листопада 2008 року, розпорядження Макарівської РДА від 14 травня 2009 року № 760; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, що були видані відповідачам; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та визнати за державою право власності, а за ДП Макарівське лісове господарство право користування вказаними земельними ділянками.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в позові слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності, оскільки станом на час звернення позивача до суду 19 травня 2014 року, сплив строк оскарження спірних розпоряджень.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково.
Визнано незаконними і скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № № 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1 526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 від 27 листопада 2008 року Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки .
Визнано незаконними і скасовано розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 14 травня 2009 року № 760 Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Гавронщинської сільської ради в частині передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 28 травня 2009 року серії ЯИ № 370908, ЯИ № 370898, ЯИ № 370881, ЯИ № 370891, ЯИ № 370890, ЯИ № 370901, ЯИ № 370883, ЯИ № 370878, ЯИ № 370897, ЯИ № 370904, ЯИ № 370882, ЯИ № 370885, ЯИ № 370888, ЯИ № 370902, ЯИ № 370889, ЯИ № 370877, ЯИ № 370899, ЯИ № 370886, ЯИ № 370884, ЯИ № 370887, ЯИ № 370905, ЯИ № 370895, ЯИ № 370879, ЯИ № 370876, ЯИ № 370894, ЯИ № 370896, ЯИ № 370906, кадастрові номери 3222781800:02:001:0193, 3222781800:02:002:0022, 3222781800:02:001:0199, 3222781800:02:001:0204, 3222781800:02:002:0024, 3222781800:02:001:0210, 3222781800:02:001:0212, 3222781800:02:001:0192, 3222781800:02:001:0194, 3222781800:02:002:0018, 3222781800:02:001:0202, 3222781800:02:001:0203, 3222781800:02:002:0026, 3222781800:02:001:0201, 3222781800:02:001:0200, 3222781800:02:001:0195, 3222781800:02:001:0211, 3222781800:02:002:0020, 3222781800:02:001:0205, 3222781800:02:001:0196, 3222781800:02:001:0197, 3222781800:02:002:0025, 3222781800:02:001:0208, 3222781800:02:001:0206, 3222781800:02:002:0019, 3222781800:02:001:0213, 3222781800:02:001:0209, видані на ім`я ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Карон Парон земельні ділянки: площею 1,9815 га кадастровий номер 3222781800:02:001:0216; площею 1,9818 га кадастровий номер 3222781800:02:001:0221; площею 1,9811 га кадастровий номер 3222781800:02:001:0217; площею 0,99 га, що належала ОСОБА_14 та площею 0,99 га, що належала ОСОБА_15 і які є частинами земельної ділянки з кадастровим номером 3222781800:02:002:0223; площею 0,99 га, що належала ОСОБА_25 та є частиною земельної ділянки із кадастровим номером 3222781800:02:002:0219, що розташовані на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Ландін земельні ділянки: площею 1,9808 га з кадастровим номером 3222781800:02:001:0224; площею 1,9814 га з кадастровим номером 3222781800:02:001:0225; площею 2,6271 га з кадастровим номером 3222781800:02:001:0226; площею 1,9803 га з кадастровим номером 3222781800:02:002:0032; площею 1,9811 га з кадастровим номером 3222781800:02:001:0218; площею 1,9810 га з кадастровим номером 3222781800:02:001:0220; площею 0,99 га, що належала ОСОБА_9 та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222781800:02:002:0031; площею 0,99 га, що належала ОСОБА_30 та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222781800:02:001:0222, що розташовані на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння ОСОБА_28 земельні ділянки площею 2,970 га з кадастровим номером 3222781800:02:002:0034; площею 0,99 га, що належала ОСОБА_18 та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222781800:02:002:0033, що розташовані на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що про скасування постанов Макарівського районного суду Київської області апеляційним судом у 2010 році Кабінет Міністрів України знати не міг, оскільки не був залучений до розгляду справ про їх скасування. Кабінет Міністрів України про порушення свого права як розпорядника спірних земельних ділянок довідався із отриманої копії позовної заяви. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, здійсненого судом першої інстанції, зазначена особа її отримала 16 червня 2014 року. Таким чином, позов Кабінету Міністрів України поданий 19 травня 2014 року першим заступником прокурора Київської області в межах строку позовної давності, визначеного статтею 257 ЦК України. Оспорювані розпорядження, якими вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення з постійного користування одного й того самого постійного користувача ДП Макарівське лісове господарство , видано в один день - 27 листопада 2008 року, ними вилучено ліси загальною площею 26,73 га, які знаходилися в межах одного кварталу лісництва та використовувалися для ведення лісового господарства, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення й передано у власність для ведення особистого селянського господарства. Згідно зведеного кадастрового плану земельних ділянок, що розташовані в межах Гавронщинської сільської ради Київської області, наданого Управлінням Держземагентства у Макарівського району, земельні ділянки, належні ТОВ Карон Парон із кадастровими номерами 3222781800:02:002:0219, 3222781800:02:001:0221, 3222781800:02:001:0216, 3222781800:02:001:0217, 3222781800:02:002:0223, належні ТОВ Ландін із кадастровими номерами 3222781800:02:001:0220, 3222781800:02:001:0222, 3222781800:02:002:0030, 3222781800:02:002:0031, 3222781800:02:002:0032, 3222781800:02:001:0218, 3222781800:02:001:0226, 3222781800:02:001:0224, 3222781800:02:001:0225; належні ОСОБА_28 із кадастровими номерами 3222781800:02:002:0034, 3222781800:02:002:0033 розташовані суміжно і складають єдиний масив. З урахуванням встановлених обставин справи, вимог закону, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації і голови районної державної адміністрації спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, тобто головою обласної державної адміністрації і головою районної державної адміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень перевищені надані їм законом повноваження, а саме: порушено вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 5, 6, 9 статті 149 Земельного кодексу України, статей 27, 31, 57 Лісового кодексу України та підлягають скасуванню. У зв`язку з тим, що позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки від 28 травня 2009 року серії ЯИ № 370908, ЯИ № 370898, ЯИ № 370881, ЯИ № 370891, ЯИ № 370890, ЯИ № 370901, ЯИ № 370883, ЯИ № 370878, ЯИ № 370897, ЯИ № 370904, ЯИ № 370882, ЯИ № 370885, ЯИ № 370888, ЯИ № 370902, ЯИ № 370889, ЯИ № 370877, ЯИ № 370899, ЯИ № 370886, ЯИ № 370884, ЯИ № 370887, ЯИ № 370905, ЯИ № 370895, ЯИ № 370879, ЯИ № 370876, ЯИ № 370894, ЯИ № 370896, ЯИ № 370906 та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння є похідні від позовної вимоги про визнання незаконними і скасування розпоряджень державних адміністрацій, їх слід задовольнити. Разом з тим, позовні вимоги, щодо державних актів на право приватної власності на землю, видані ТОВ Карон Парон 23 травня 2012 року серії ЯМ № 543443 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0223), ЯМ № 583641 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0219), 11 грудня 2012 року серії ЯЙ № 938775 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0216), ЯЙ № 938774 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0217), ЯЙ № 938776 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0221), ТОВ Ландін 23 травня 2012 року серії ЯМ № 583642 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0032), 11 грудня 2012 року серії ЯЙ № 938783 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0224), ЯЙ № 938784 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0225), ЯЙ № 938786 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0226), ЯЙ № 938788 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0031), ЯЙ № 938785 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0218), ЯЙ № 938789 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0220), ЯЙ № 938782 (кадастровий номер 3222781800:02:001:0222), ОСОБА_31 05 серпня 2009 року серії ЯД № 924046 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0034), ЯД № 924047 (кадастровий номер 3222781800:02:002:0033) з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_28 на підставі договорів про їх відчуження, не можуть бути визнані недійсними, оскільки підставою набуття права власності на земельну ділянку є укладення ним цивільно-правової угоди, а державний акт, що видається на підставі такої угоди, лише посвідчує право особи на земельну ділянку. Отже, без встановлення судом недійсності (невідповідності вимогам закону) правочину, як правової підстави придбання громадянином або юридичною особою земельної ділянки, визнання недійсним державного акту, виданого на підставі цього правочину, як правопосвідчувального документа, в даному випадку є необґрунтованим. Не можуть бути задоволені і вимоги, щодо визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права державної власності та за ДП Макарівське лісове господарство права користування на вказані земельні ділянки.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ Ландін просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що про наявність спірних розпоряджень прокуратура Київської області, яка зверталася в інтересах особи, право якої порушене - Кабінет Міністрів України, стало відомо ще в 2010 році, а позов про визнання недійсними розпоряджень пред`явлено лише 19 травня 2014 року, що свідчить про звернення позивача до суду із пропуском строку позовної давності.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної
Інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що постановою Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2008 року у справі № 2-а-347 задоволено позов ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , визнано протиправною відмову Київської обласної державної адміністрації в затвердженні проекту землеустрою та зміни цільвого призначення земельних лісових ділянок площею 0,99 га для кожного із вказаних громадян (всього двадцять одна земельна ділянка) в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію прийняти розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельної ділянки ДП Макарівське лісове господарство та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Макарівську районну державну адміністрацію також зобов`язано після прийняття відповідного рішення Київською обласною державною адміністрацією надати дозвіл вищезазначеним громадянам на розробку проекту землевідведення по приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Аналогічно постановами Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2008 року у справах № 2-а-325, № 2-а-327, № 2-а-321, від 24 вересня 2008 року у справах № 2-а-333, № 2-а-335, від 18 вересня 2008 року у справі № 2-а-329 задоволено позови ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 .
Постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року, 12 січня 2010 року, 19 січня 2010 року, 21 січня 2010 року, 08 квітня 2010 року, 19 січня 2010 року, 12 січня 2010 року - скасовано вказані постанови Макарівського районного суду Київської області.
В подальшому ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2010 року у справі № 2-а-347, від 21 листопада 2012 року у справі № 2-а-325, від 04 грудня 2013 року у справі № 2-а-329 змінено постанови Макарівського районного суду Київської області та зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо можливого затвердження проекту землеустрою про припинення права постійного користування земельної ділянки державного підприємства Макарівське лісове господарство та переведення зазначених земельних ділянок до земель запасу Гавронщинської сільської ради із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району.
Постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі № 2-а-327, від 24 листопада 2011 року у справі № 2-а-333, від 17 лютого 2011 року у справі № 2-а-335 змінені постанови Макарівського районного суду.
На виконання постанов Макарівського районного суду Київської області розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 27 листопада 2008 року № № 1523, 1522, 1520, 1519, 1518, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1529, 1530, 1531, 1532, 1533, 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539, 1516, 1503, 1513, 1515, 1517, 1541 Про припинення права постійного користування та зміну цільового призначення земельної ділянки затверджено 27 проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельої ділянки ДП Макарівське лісове господарство в межах Гавронщинської сільської ради (Макарівське лісництво, квартал 96 виділи 3, 4, 5, 6, 9) 27 земельних ділянок площею 0,99 га кожна (ліси), розташованих на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області; змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та віднесено їх до земель запасу.
У подальшому розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації № 760 від 14 травня 2009 року вищевказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_33 , ОСОБА_2 , П ОСОБА_34 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .
На підставі зазначеного розпорядження вказані вище громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 370908, ЯИ № 370898, ЯИ № 370881, ЯИ № 370891, ЯИ № 370890, ЯИ № 370901, ЯИ № 370883, ЯИ № 370878, ЯИ № 370897, ЯИ № 370904, ЯИ № 370882, ЯИ № 370885, ЯИ № 370888, ЯИ № 370902, ЯИ № 370889, ЯИ № 370877, ЯИ № 370899, ЯИ № 370886, ЯИ № 370884, ЯИ № 370887, ЯИ № 370905, ЯИ № 370895, ЯИ № 370879, ЯИ № 370876, ЯИ № 370894, ЯИ № 370896, ЯИ № 370906 відповідно на земельні ділянки площею 0,99 га кожна в межах Гавронщинської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.
На підставі договорів купівлі-продажу від 02 липня 2009 року та від 03 липня 2009 року № 1771, № 1762, № 1869, № 1764, № 1765, № 1773, № 1871, № 1872, № 1775, № 1758, № 1760, № 1761, № 1875, № 1877, № 1868, № 1866, № 1867, № 1876, № 1873, № 1769, № 1768, № 1863, № 1772, № 1774, № 1763, № 1870, № 1766 право власності на спірні земельні ділянки перейшло до ОСОБА_27 , про що на вищевказаних державних актах зроблені відповідні відмітки.
У подальшому ОСОБА_27 об`єднано земельні ділянки та 05 серпня 2009 року отримано нові державні акти на право власності на земельні ділянки площею 2,970 га серія ЯД № 924046 (на підставі договорів № № 1758, 1876, 1763), площею 2,421 га серія ЯД № 924047 (на підставі договору № 1762, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га., що належала ОСОБА_18 ), площею 2,970 га серія ЯД № 924049 (на підставі договорів № № 1775, 1869, у тому числі увійшли і земельні ділянки площами по 0,99 га. кожна, що належали ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ), площею 1,98 га серія ЯД № 924040 (на підставі договорів № № 1761, 1764), площею 1,980 га серія ЯД № 924048 (на підставі договорів № № 1872, 1771), площею 2,634 га серія ЯД № 924050 (на підставі договорів № № 1868, 1768), площею 1,98 га серія ЯД № 924106 (на підставі договорів № № 1866, 1769), площею 1,98 га серія ЯД № 924102 (на підставі договору № 1765, у тому числі увійшла і земельна ділянка пл. 0,99 га, що належала ОСОБА_9 ), площею 1,98 га серія ЯД № 924104 (на підставі договорів № № 1760, 1877), площею 1,98 га серія ЯД № 924103 (на підставі договорів № № 1875, 1863), площею 1,98 га серія ЯД № 924041 (на підставі договорів № № 1873, 1774), площею 1,98 га серія ЯД № 924043 (на підставі договорів № № 1867, 1871), площею 1,98 га серія ЯД № 924044 (на підставі договорів № № 1766, 1773), площею 1,98 га серія ЯД № 924045 (на підставі договору № 1772, у тому числі увійшла і земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_30 ), площею 1,98 га серія ЯД № 924042 (на підставі договору № 1870, у тому числі увійшла і земельна ділянка пл. 0,99 га, що належала ОСОБА_25 ).
Вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3222781800:02:002:0223 (увійшли дві земельні ділянки площами по 0,99 га кожна, що належали ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ); 3222781800:02:001:0216 площею 1,9815 га; 3222781800:02:001:0217 площею 1,9811 га, 3222781800:02:002:0219 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_25 ); 3222781800:02:001:0221 площею 1,9818 га згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Карон Парон № 21/12-11 від 21 грудня 2011 року перейшли до статутного фонду цього товариства і воно отримало нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23 травня 2012 року серії ЯМ № 543443, ЯМ № 583641, 11 грудня 2012 року серії ЯЙ № 938775, ЯЙ № 938774, ЯЙ № 938776.
Земельні ділянки із кадастровими номерами 3222781800:02:001:0224 площею 1,9808 га, 3222781800:02:001:0225 площею 1,9814 га, 3222781800:02:001:0226 площею 2,6271 га, 3222781800:02:002:0031 (увійшла земельна ділянка площею 0,99 га, що належала ОСОБА_9 ); 3222781800:02:000:0032 площею 1,9803 га; 3222781800:02:001:0218 площею 1,9811 га, 3222781800:02:001:0220 площею 1,9810 га, 3222781800:02:001:0222 (увійшла земельна ділянка пл. 0,99 га, що належала ОСОБА_30 ) згідно протоколів загальних зборів учасників ТОВ Ландін № 5 від 20 жовтня 2011 року та № 6 від 14 грудня 2011 року перейшли до статутного фонду цього товариства. Відповідно ТОВ Ландін видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки 23 травня 2012 року серії ЯМ № 583642, 11 грудня 2012 року серії ЯЙ № 938783, ЯЙ № 938784, ЯЙ № 938786, ЯЙ № 938788, ЯЙ № 938785, ЯЙ № 938789, ЯЙ № 938782.
Земельні ділянки із кадастровими номерами 3222781800:02:002:0034 площею 2,970 га та 3222781800:02:002:0033 (увійшла земельна ділянка пл. 0,99 га, що належала ОСОБА_18 ), за інформацією Управління Держземагентства у Макарівському районі від 24 лютого 2014 року № 01-12/343, на підставі договорів купівлі-продажу від 20 грудня 2011 року № № 3065, 3066 ОСОБА_27 відчужено на користь ОСОБА_28 , про що на державних актах на право власності серії ЯД № 924046, ЯД № 924047 31 січня 2012 року проставлено відмітку про перехід права власності.
Суди установили, що оспорювані правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації і голови районної державної адміністрації спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, тобто головою обласної державної адміністрації і головою районної державної адміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень перевищені надані їм законом повноваження, а саме: порушено вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 5, 6, 9 статті 149 Земельного кодексу України, статей 27, 31, 57 Лісового кодексу України.
Разом з тим, відповідачі просили відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами довідалася та могла довідатися у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Таким чином, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не позивач.
Прокурор звернувся з цим позовом до суду 19 травня 2014 року.
Згідно із частиною другою статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення прокурора з відповідним позовом, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17.
Прокурор стверджує, що підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного підприємства Макарівське лісове господарство виникли лише після набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах, тобто у 2011-2012 роках з моменту скасування постанов Макарівського районного суду від 10 вересня 2008 року, 24 вересня 2008 року та від 18 вересня 2008 року, що є початковим моментом перебігу строку позовної давності. До повноважень Кабінету Міністрів України не віднесено функцій здійснення контролю у сфері земельних правовідносин та він не має повноважень щодо витребування від органів державної влади для перевірки землевпорядної документації, правовстановлюючих документів, інформації відносно користувачів та власників земельних ділянок, цивільно-правових угод щодо земель, моніторингу судових рішень тощо, особливо зважаючи, що положення законодавства про доступ до публічної інформації не регулюють правовідносин між державними органами та суб`єктами владних повноважень, а жодних рішень щодо передачі у приватну власність спірних земельних ділянок господарського призначення Кабінетом Міністрів України не приймалось. Також Кабінет Міністрів України не був учасником жодної з адміністративних справ щодо оскарження дій органів державної влади про відмову у наданні дозволу на вилучення, зміну цільового призначення та передачу у приватну власність громадянам спірних земельних ділянок. За таких обставин об`єктивні відомості щодо наявності порушень права власності держави на землі лісогосподарського призначення та вимог земельного законодавства Кабінет Міністрів України отримав лише з моменту одержання позовної заяви прокурора та в ході її у даній справі (т. 3, а. с. 137-139, т. 4, а. с. 142-144, т. 5, а. с. 104-105).
Аналогічні пояснення надано Головним територіальним управлінням юстиції в Київській області в інтересах Кабінету Міністрів України (т. 5, а. с. 106-110).
Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України не був учасником вилучення та подальшої передачі у власність спірних земельних ділянок, зміни їх цільового призначення, а про порушення прав держави оспорюваними розпорядженнями органу виконавчої влади дізнався з отриманням позовної заяви у цій справі, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про дотримання строків позовної давності при звернення прокурора до суду.
Звертаючись у січні 2010 року із апеляційною скаргою на постанову Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_22 до Київської обласної державної адміністрації про незаконні дії (та у подальшому на інші постанови Макарівського районного суду Київської області), прокурор обґрунтовував підстави оскарження порушенням прав Київської обласної державної адміністрації примусом суду до вирішення питання щодо надання земельних ділянок фізичним особам. Тобто, питання щодо порушення прав Кабінету Міністрів України оспорюваними розпорядженнями адміністративні суди не розглядали.
Доводи касаційної скарги щодо перебігу позовної давності у справі ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення апеляційного суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ландін залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Київської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86505260 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні