Постанова

від 18.12.2019 по справі 495/2782/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 495/2782/13-ц

провадження № 61-34023св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Штелик С. П.,

позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство Бурий ведмідь ;

особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,

відповідачі за позовом особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , приватний нотаріус Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Тетяна Юріївна;

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

треті особи за зустрічним позовом: Приватне підприємство Бурий ведмідь , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року у складі колегії суддів: Калараша А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Первісний позов

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору кредитної лінії від 02 серпня 2011 року № ВКЛ-2006368 (далі - кредитний договір) Приватне підприємство Бурий ведмідь (далі - ПП Бурий ведмідь ), як позичальник, отримало від ПАТ Дельта Банк , як кредитодавця, окремими частинами Транш грошові кошти у розмірі 2 500 000,00 грн, за умови сплати 25,99% річних за користування кредитом. Кінцевий термін погашення кредиту встановлено не пізніше 01 лютого 2013 року.

02 серпня 2011 року на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ПП Бурий ведмідь між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого банку передано в іпотеку домоволодіння загальною площею 568,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; а також земельну ділянку, на якій розташоване вказане домоволодіння, загальною площею 0,2046 га, кадастровий номер: 3222485903:02:011:0075, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель .

Внаслідок неналежного виконання позичальником ПП Бурий ведмідь зобов`язань за кредитним договором, станом на 03 серпня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 3 156 384,20 грн, зокрема: за тілом кредиту - 2 500 000,00 грн, відсотків за користування кредитними коштами - 601 650,82 грн, нарахованої пені за несвоєчасне повернення відсотків- 29 733,38 грн, штрафу, нарахованого згідно із умовами кредитного договору - 25 000,00 грн.

Зважаючи на те, що позичальник ПП Бурий ведмідь свої зобов`язання не виконав, ПАТ Дельта Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Позов особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

У квітні 2013 року до суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 , ПАТ Дельта Банк , приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю. про визнання втрати чинності правочину, визнання недійсним договору кредитної лінії.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що ОСОБА_1 є його дружиною. Передані нею в іпотеку ПАТ Дельта Банк домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,2046 га за цією ж адресою придбані 31 січня 2002 року подружжям. Кредитний договір від 02 серпня 2011 року є недійсним у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 при укладенні іпотечного договору від 02 серпня 2011 року використала згоду на передання майна в іпотеку, яку він надавав 26 листопада 2009 року для укладення нею, як фізичною особою - підприємцем, іншого договору, зокрема договору позики грошових коштів. Таким чином при укладенні іпотечного договору від 02 серпня 2011 року ОСОБА_1 передала в іпотеку домоволодіння та земельну ділянку, на якій це домоволодіння розташоване, без згоди другого з подружжя.

Зустрічний позов

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ Дельта Банк , ПП Бурий ведмідь про визнання іпотечного договору від 02 серпня 2011 року припиненим, вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Зустрічний позовом обґрунтовано тим, що зобов`язання ОСОБА_1 за іпотечним договором припинено 17 листопада 2016 року, у зв`язку з ліквідацією та припиненням господарської діяльності юридичної особи - боржника ПП Бурий ведмідь .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2017 року у первісному позові про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором відмовлено.

Позов особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 про визнання втрати чинності правочину та визнання недійсним договору кредитної лінії залишено без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору припиненим задоволено. Визнано іпотечний договір від 02 серпня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., зареєстрований у реєстрі за № 5302, припиненим. Вилучено запис за №5303 від 02 серпня 2011 року про заборону відчуження нерухомого майна, а саме: домоволодіння загальною площею 568,9 кв. м, жилою площею 185,1 кв. м, що складається з житлового будинку р. п. 2007 (літ. А), загальною площею 568,9 кв. м, житловою площею 185,1 кв. м, свердловина (Літ. № І), яма каналізаційна (Літ. ІІ), огорожа (Літ. № 1-5), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, загальною площею 0,2046 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485903:02:011:0075 з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з ліквідацією ПП Бурий ведмідь , в силу положень статей 593, 609 ЦК України іпотечний договір також є припиненим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову про визнання іпотеки припиненою та вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна, а також про відсутність підстави для задоволення первісного позову ПАТ Дельта Банк про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов ОСОБА_2 судом залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 169, пункту 2 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року з тих підстав, що позивач неодноразово не з`являвся у судові засідання, заяв про розгляд справи за його відсутність не надав, про причину неявки у судові засідання не повідомив.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у первісному позові та задоволення зустрічного позову скасовано з ухваленням нового рішення. У первісному та зустрічному позовах відмовлено. В частині залишення без розгляду позову особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, рішення залишено без змін.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов висновку про припинення іпотеки у зв`язку із припиненням 17 листопада 2016 року боржника ПП Бурий ведмідь не врахувавши при цьому, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності його заборгованості за цим договором не припиняє договір іпотеки, укладений для забезпечення виконання кредитного договору. Оскільки ПАТ Дельта Банк реалізувало своє право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання позову до суду у вересні 2012 року, тобто тоді, як основне зобов`язання належним чином не виконувалося та до виключення боржника з Реєстру, суд першої інстанції помилково задовольнив зустрічний позов.

Посилаючись на зазначене вище та встановивши факт невиконання боржником ПП Бурий ведмідь зобов`язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про набуття ПАТ Дельта Банк права на звернення стягнення на іпотечне майно та зазначив, що суд першої інстанції помилково відмовив в позові банка з підстав припинення поруки.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою для відмови у первісному позові є те, що власником спірного домоволодіння та земельної ділянки, на час розгляду справи, є ОСОБА_3 , яка до участі у справі не залучалась і позов до якої банком не пред`являвся.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ПАТ Дельта Банк звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій банк просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у первісному позові, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, тому не є предметом перегляду у Верховному Суді.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21 серпня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ Дельта Банк .

01 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, зокрема, частину третю статті 16, статті 526, 572, 590, 599, 629, 1049 ЦК України, статті 1, 3, 7, 11, 23, 33 Закону України Про іпотеку , норми процесуального права, зокрема, статтю 37, частину першу статті 304 ЦПК України 2004 року, а також порушив Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, не врахувавши практику Європейського суду з прав людини щодо справедливого судового розгляду в таких його елементах як гарантії ефективності судового захисту з метою захисту цивільних прав, недопущення надмірного формалізму, необхідності дотримання принципу пропорційності.

ПАТ Дельта Банк зазначає, що у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки суд апеляційної інстанції відмовив з підстав переходу права власності від відповідача ОСОБА_1 до іншої особи, зокрема до ОСОБА_3 , яку не залучено до участі у справі і до якої банк не пред`являв позов. Однак, така підстава відмови є незаконною, оскільки банк звертався до апеляційного суду із заявою про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , у задоволенні якої апеляційний суд відмовив ухвалою від 01 червня 2017 року. Оскільки оскарження такої ухвали нормами ЦПК України 204 року не передбачено, у касаційній скарзі ПАТ Дельта Банк виклав свої заперечення стосовно неї, що передбачено частиною другою статті 239 ЦПК України 2004 року.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач ОСОБА_1 проти доводів ПАТ Дельта Банк заперечувала, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, як безпідставну, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки, викладені у ньому висновки, відповідають обставинам справи і не порушують норм матеріального та процесуального права.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява представника ПАТ Дельта Банк про відмову від касаційної скарги, разом з тим, у встановленому законом порядку ПАТ Дельта Банк не підтвердив намір відмови від касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 серпня 2011 року між ПАТ Дельта Банк та ПП Бурий ведмідь укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2006368, за умовами якого ПП Бурий ведмідь отримало окремими частинами Транш грошові кошти у розмірі 2 500 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,99 % річних, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 лютого 2013 року (т. 1, а. с. 86-88).

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань ПП Бурий ведмідь між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 02 серпня 2011 року, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку домоволодіння загальною площею 568,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташоване вказане домоволодіння, загальною площею 0,2046 га, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель , кадастровий номер: 3222485903:02:011:0075 (т. 1, а. с. 74-77).

Умовами договору іпотеки передбачено, що загальна вартість іпотечного майна становить 6 622 720,00 грн (пункт 2.3.6); іпотекодатель відповідає перед іпотекодержателем всім своїм майном, яке згідно з законодавством України може бути звернено стягнення за невиконання зобов`язань позичальника або іпотекодавця перед іпотекодержателем (пункт 2.13); іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки на підставах, умовах та в порядку, передбаченому цим договором, кредитним договором та чинним законодавством України (пункт 4.1.11); іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду (пункт 7.2); за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення (пункт 7.5).

Внаслідок неналежного виконання ПП Бурий ведмідь зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість. 20 червня 2012 року ПАТ Дельта Банк направило на адресу іпотекодавця письмову вимогу, а на адресу боржника ПП Бурий ведмідь претензію про наявність боргу, зобов`язання погасити заборгованість та попередження про право банку у разі непогашення заборгованості розпочати процедуру звернення стягнення на іпотечне майно (т. 2, а. с. 49-50).

ОСОБА_1 вказану вимогу отримала 27 червня 2012 року (т. 2, а. с. 55).

Станом на 03 серпня 2012 року заборгованість ПП Бурий ведмідь перед банком складала 3 156 384,20 грн, зокрема: за тілом кредиту - 2 500 000,00 грн, зі сплати відсотків за користування кредитними коштами - 601 650,82 грн, нарахована за несвоєчасне повернення відсотків пеня - 29 733,38 грн, штраф, нарахований згідно із умовами кредитного договору - 25 000,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року юридичну особу - ПП Бурий ведмідь припинено, 17 листопада 2016 року відомості про припинення підприємства внесено до Державного реєстра (т. 5 а. с. 119).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на час перегляду справи в апеляційному порядку власником спірного домоволодіння та земельної ділянки, на які банк просив звернути стягнення, є ОСОБА_3 .

Вказане нерухоме майно відчужено відповідачем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 16 лютого 2017 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що внаслідок укладення договору купівлі-продажу відбулося матеріальне правонаступництво від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , що в свою чергу виключає наявність підстав автоматичного процесуального правонаступництва. На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни відповідача ОСОБА_1 правонаступником ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з положеннями статей 509, 525, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1, 17 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною третьою статті 33 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 4.1.11 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки на підставах, умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, Кредитним договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 7.5 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення.

Відповідно до висновків суб`єктів оціночної діяльності про вартість майна, ринкова вартість домоволодіння загальною площею 568,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 10 липня 2008 року становить 8 425 000,00 грн (т. 4, а. с. 80-158).

Ринкова вартість земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, загальною площею 0,2046 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485903:02:011:0075, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія III-КВ № 017608 за № 2064 становить 2 469 000,00 грн ( т. 4, а. с. 160-209).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 червня 2012 року ПАТ Дельта Банк направлено письмову вимогу на адресу іпотекодавця, ОСОБА_1 , та претензію на адресу основного боржника Приватного підприємства Бурий ведмідь про наявність боргу та зобов`язання погасити заборгованість та попередження про право банку у разі непогашення заборгованості розпочати процедуру звернення стягнення на іпотечне майно (т. 2, а. с. 49-50).

Вимога отримана ОСОБА_1 особисто 27 червня 2012 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням № 6778000123253 (т. 2, а. с. 55).

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 не надані докази погашення заборгованості за договором кредиту після отримання нею письмової вимоги банку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року припинено юридичну особу - ПП Бурий ведмідь (т. 5, а. с. 119).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПП Бурий ведмідь припинено 17 листопада 2016 року, номер запису 11671390006000503 (т. 5, а. с. 141-144).

Частиною п`ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

З урахуванням вказаних вище норм матеріального права, встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

ПАТ Дельта Банк реалізовано своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувшись до суду у вересні 2012 року в період дії договору іпотеки, коли зобов`язання забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося та до виключення боржника з реєстру.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, зокрема що банк реалізував своє право щодо поручителя, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно до поручителя до ліквідації боржника - юридичної особи ПП Бурий ведмідь та виключення боржника з реєстру, обґрунтованим є висновок про те, що порука не припинена.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що судом апеляційної інстанції встановлено факт невиконання зобов`язання за договором кредиту від 02 липня 2011 року на час звернення банком до суду з зазначеним позовом, про що свідчить розрахунок заборгованості, а договір поруки є дійсним, тому банк під час звернення до суду з позовом обґрунтовано посилався на набуття права на звернення стягнення на іпотечне майно.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що на час вирішення спору власником спірного домоволодіння та земельної ділянки, на які просив банк звернути стягнення є ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19 квітня 2017 року № 85370817, однак позов банком до ОСОБА_3 не пред`явлено, а ОСОБА_3 не брала участі у справі, тому внаслідок того, що задоволення позову не призведе до ефективного захисту порушених прав банка, в позові ПАТ Дельта Банк необхідно відмовити з інших підстав.

Верховний Суд зауважує, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позову, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, надаючи оцінку доводам сторін, суд апеляційної інстанції належним чином вмотивував відповідні висновки, відображені у судовому рішенні.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Верховний Суд бере до уваги, що банк не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом, пред`явивши позов до ОСОБА_3 або іншим шляхом захистити порушені права.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди ПАТ Дельта Банк із ухваленим у справі судовим рішенням.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 01 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. В. Сердюк

С. П. Штелик