Ухвала

від 18.12.2019 по справі 742/2357/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 742/2357/16-ц

провадження № 61-32827св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , Прилуцька філія товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , яка підписана представником Маркевичем Анатолієм Миколайовичем, на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від

08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Страшного М. М., Бечка Є. М., Лакізи Г. П.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд (далі -

ТОВ Крок-Укрзалізбуд ), Прилуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд (далі - Філія), у якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-Укрзалізбуд .

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 921299, виданого 01 березня

2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею

7,94 га, з яких - 7,03 га ріллі, 0,24 га - пасовище, 0,67 га - сіножаті. Земельна ділянка розташована на території Мазківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер ріллі 7424185100:06:000:0128, кадастровий номер сіножаті 7424185100:06:000:0078 та кадастровий номер пасовища 7424185100:05:000:0451.

Вказував, що договірні зобов`язання між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-Укрзалізбуд оформлено не було, однак у лютому 2016 року з довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про існування спірного договору. На підставі зазначеного він звернувся з заявою до ТОВ Крок-Укрзалізбуд та 07 липня 2016 року отримав примірник договору оренди землі , укладеного між ним та відповідачем строком на 15 років, предметом якого є зазначена земельна ділянка .

Посилаючись на те, що він не підписував зазначений договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки, що свідчить про відсутність його волевиявлення на укладання правочину, просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 січня 2007 року.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 02 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач не підписував оспорюваний договір оренди земельної ділянки, тобто між сторонами не був вчинений спірний правочин та не було передано земельну ділянку відповідно до акту-прийому передачі, тому відсутні підстави для визнання правочину недійсним.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 року рішення Прилуцького міськрайонного суду від 02 листопада 2016 року змінено в частині підстав та мотивів відмови в задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що факт державної реєстрації спірного правочину свідчить про його укладання, а тому договір може бути оспорюваним. Разом із тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для визнання правочину недійсним у зв`язку з його схваленням позивачем, який отримував від ТОВ Крок-Укрзалізбуд орендну плату за користування землею .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду мотивована тим, що апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України не звернув увагу на висновок почеркознавчої експертизи, якою встановлено факт підробленого підпису позивача, не врахував правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-99цс13, а також те, що факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного між сторонами договору оренди та вплинути на його недійсність із підстав відсутності волевиявлення власника земельної ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 року рішення Прилуцького міськрайонного суду від 02 листопада 2016 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір б/н оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,03 га ріллі та

0,67 га сіножатей, яка розташована на території Мазківської сільської ради Прилуцького району, укладений 02 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-Укрзалізбуд , зареєстрований Прилуцьким відділом Чернігівського регіональній філії центру ДЗК 18 жовтня 2007 року

№ 040784800053.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що спірний правочин було укладено без волевиявлення позивача, а тому на підставі статей 203, 215 ЦК України є недійсним. Крім того, відмовляючи у застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності, апеляційний суд вважав, що позов пред`явлено в межах строку позовної давності, оскільки про порушення свого права

ОСОБА_1 дізнався лише з довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

У серпні 2017 року ТОВ Крок-Укрзалізбуд подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області

від 08 серпня 2017 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення норм законодавства, зокрема, положень статті 267 ЦК України, безпідставно не задовольнив заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Вважає, що позивач не довів, що про порушення його права договором, укладеним у 2007 році, йому стало відомо в межах строку позовної давності.

Крім того, позивачем також не доведено, які саме права його як власника земельної ділянки було порушено, оскільки ОСОБА_1 протягом дев`яти років отримував орендну плату згідно з умовами спірного договору.Тобто, ОСОБА_1 , починаючи з 2007 року, було відомо про наявність оспорюваного договору та особу, яка використовує земельну ділянку, що підтверджується фактичним виконанням договору впродовж дев`яти років.

Доводи інших учасників справи

09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення, у якому просить касаційну скаргу ТОВ Крок-Укрзалізбуд відхилити, а рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 рокузалишити без змін.

При цьому посилається на необґрунтованість та безпідставність доводів скарги, які не дають правових підстав для висновків щодо незаконності судового рішення.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року матеріали цивільної справи № 742/2357/16-ц надійшли до Верховного Суду.

У червні 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів дійшла висновку, що наведені в касаційній скарзі доводи дають підстави для зупинення касаційного провадження у справі з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним договір б/н оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,03 га ріллі та 0,67 га сіножатей, яка розташована на території Мазківської сільської ради Прилуцького району, укладений

02 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Крок-Укрзалізбуд , суд апеляційної інстанції вважав, що спірний правочин було укладено без волевиявлення позивача, оскільки підпис на договорі оренди землі та акті прийому-передачі земельної ділянки (додаток до договору оренди землі від 02 січня 2007 року) виконані не ОСОБА_1 , а іншою особо, а тому на підставі статей 203, 215 ЦК України спірний правочин є недійсним.

У зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 145/2047/16-ц за позовом ОСОБА_3 до селянсько-фермерського господарства Терра про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними разом із касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважала, що для тих ситуацій коли судами встановлено, що орендодавець не підписував оспорюваний договір його слід кваліфікувати як неукладений, та відмовляти в визнанні недійсним в тому разі, коли наймодавець (орендодавець) отримує орендну плату, визначену в договорі, а наймач (орендар) користується земельною ділянкою із посиланням на пункт 6 статті 3 ЦК України та доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), та не засовувати в таких випадках частину третю статті 203 та частину першу статті 215 ЦК України. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Крім того, колегія суддів посилалася на те, що справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у сфері визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, на тій підставі, що він не підписаний наймодавцем (орендодавцем).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2019 року справу

№ 145/2047/16-ц (провадження № 61-41245св18) прийнято для розгляду.

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України та доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорах про недійсність договору, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему.

Даючи оцінку обставинам справи, що переглядається, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду визнає за обґрунтоване зупинити касаційне провадження у цій справі.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом

10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа № 145/2047/16-ц за позовом ОСОБА_3 до селянсько-фермерського господарства Терра про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 742/2357/16-ц за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , Прилуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд про визнання недійсним договору оренди землі , за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Крок-Укрзалізбуд , яка підписана представником Маркевичем Анатолієм Миколайовичем, на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 08 серпня 2017 року, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 145/2047/16-ц (провадження № 61-41245св18) .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик