Рішення

від 21.02.2007 по справі 18/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/22                                                                                                        

21.02.07 р.

За позовом:          ТОВ „Імекс Центр”;

До:                    ПП „Київтранс”;

Про:                     стягнення 874,32 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Гуцал О.В., представник,

довіреність №0221/1 від 21.02.2007 р.;

Від відповідача:            не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК

України, була відкладена слуханням з 24.01.2007 р. до 21.02.2007р., про що

господарським судом винесена відповідна ухвала від 21.02.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 23.01.207 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на

один місяць.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського

суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 874,32 грн. заборгованості,

102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у

позовній заяві.

У судовому засіданні представник

позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-Приватне підприємство

„Київтранс”, повноважних представників в судове засідання не направив,

незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав,

позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський

суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у

справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали,

додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно

і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення

для вирішення спору, господарський суд,-

В С Т А Н О В

И В:

Відповідно до видаткових накладних

№ИЦ-000000082 від 12.01.2004 р., №ИЦ -000000931 від 12.01.2004 р. позивачем на

користь відповідача була поставлена продукція на загальну суму 874,32 грн.

Факт одержання продукції

відповідачем підтверджується довіреністю останнього серії ЯЕЕ №414528 від

23.02.2004 р.

Згідно з частиною 1 статті 202

Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну

або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного

кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена

обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін

засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181

Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом

викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого

печатками. Допускається  укладення господарських

договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами,

телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до

виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та

порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать

про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої

зобов'язання за угодами, поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на

день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед

позивачем складає 874,32 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1

статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1

статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням

особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193

Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань

є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом,

іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

Вина відповідача повністю

підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи, що

відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні у справі матеріали свідчать

про обгрунтованість та безспірність вимог позивача, позовні вимоги останнього

підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства

„Київтранс” (інд. 03127, .м Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код

ЄДРПОУ 31745992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імекс

Центр” (м. Київ, провулок Геофізиків, 12, код ЄДРПОУ 30729016) 874 (вісімсот

сімдесят чотири) грн. 32 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по

сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя

О.В. Мандриченко