Рішення

від 21.12.2019 по справі 338/690/19

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/690/19

Провадження № 2/338/357/19

21 грудня 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря с/з Полек Х.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області", про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади та рішень парафіяльних зборів віруючих релігійної громади,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади храму Української Православної Церкви (МП) Святого Апостола Петра і Павла, які оформлені Протоколом №01 від 03 лютого 2019 року.

Ухвалою від 03 вересня 2019 року за клопотанням позивача до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено релігійну організацію "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області".

Ухвалою від 09 жовтня 2019 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог щодо визнання недійсними рішень парафіяльних зборів віруючих релігійної громади Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, які оформлені Протоколом №2 від 26 травня 2019 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що релігійна громада Української Православної Церкви Святого Апостола ОСОБА_5 і Павла зареєстрована відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 15 жовтня 1991 року №185, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 20566264). Релігійна громада здійснює богослужіння у домініканському костелі 1745 року за адресою: селище АДРЕСА_1 області, вул. Шевченка, 61, який їй було передано у постійне користування виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів згідно рішення №186 від 15 жовтня 1991 року.

03 лютого 2019 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ініціювали збори жителів селища Богородчани у приміщенні Палацу культури, однак про їх проведення настоятеля та інших членів релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не повідомили, тобто збори проходили без участі людей, які постійно відвідують храм та приймають активну участь в житті парафії, зокрема і позивача. За наслідками проведення зборів відповідачами було оформлено документ під назвою «Протокол №01 парафіяльних зборів віруючих релігійної громади храму УПЦ (МП) св. ап. Петра і Павла , який ними позиціонується як протокол загальних зборів віруючих релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла та акт юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 20566264.

Присутні на даних зборах обрали головою зборів Халявку М.А., секретарем - ОСОБА_4 , які і підписали протокол. Для підрахунку голосів присутні на зборах обрали лічильну комісію у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Згідно зі складеним протоколом, на зборах розглядались питання, що стосувались статутної діяльності релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла, зокрема: про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади, про зміну найменування релігійної громади, про внесення змін до Статуту релігійної громади, про уповноваження осіб на представництво релігійної громади в органах державної влади при проведенні реєстраційних дій, про обрання керівних органів релігійної громади.

В подальшому відповідачами та іншими особами з числа тих, хто брав участь у зборах в будинку культури, від імені релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла до ОСОБА_10 -Франківської ОСОБА_11 було подано заяву про реєстрацію нової редакції статуту.

Фактично проведення загальних зборів релігійної громади та наступні дії відповідачів були спрямовані на привласнення атрибутів юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 20566264, якою є релігійна громада Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла. Цей комплекс заходів здійснювався новоствореною релігійною організацією Православної Церкви України з метою заволодіння правом користування домініканським костелом 1745 року по АДРЕСА_2 під виглядом "зміни підлеглості" релігійної громади Української Православної Церкви. До установчих документів релігійної громади було внесено зміни, стосовно яких органами парафіяльного управління рішення не приймались. Крім того, переважна більшість людей, які взяли участь у зборах 03 лютого 2019 року, не відвідували храм та ніколи не належали до членів релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і ОСОБА_6 .

Також 03 лютого 2019 року, до проведення зборів громадян у Палаці культури, релігійною громадою Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла було проведено дійсні Парафіяльні збори, скликані настоятелем після богослужіння біля храму, участь в яких взяло 218 осіб. У протоколі №01/2019 зафіксовано рішення релігійної громади, які засвідчили бажання її членів залишитись у канонічному підпорядкуванні Української Православної Церкви на чолі з митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм (Березовським).

ОСОБА_1 зазначає, що діями відповідачів порушено право на свободу совісті кожного члена релігійної громади, в тому числі і його як позивача.

Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо: скликання парафіяльних зборів та голосування на них; винесення, розгляд, голосування та прийняття рішень з питань статутної діяльності релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла (код ЄДРПОУ 20566264), прийняття рішень щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 20566264, оформлення протоколу зборів № 01 від 03 лютого 2019 року.

Позивач зазначає, що рішення загальних зборів, оформлені "Протоколом №01 парафіяльних зборів віруючих релігійної громади УПЦ (МП) св.ап.Петра і Павла" від 03 лютого 2019 року є протиправними та повинні бути визнані недійсними з наступних причин: релігійна громада УПЦ св.ап. Петра і Павла 03 лютого 2019 року не проводила загальні збори віруючих в будинку культури по АДРЕСА_2 ; особи, які взяли участь у зборах громадян в зазначеному палаці культури 03 лютого 2019 року не є членами релігійної громади УПЦ ОСОБА_12 і Павла; у «Протоколі зборів №01 парафіяльних зборів віруючих релігійної громади храму УПЦ (МП) св.ап. Петра і Павла» від 03 лютого 2019 року міститься інформація, що не відповідає дійним обставинам справи; вирішення питань, що стосуються діяльності релігійної громади ОСОБА_13 і ОСОБА_6 представниками інших конфесій є втручанням в її внутрішню діяльність; збори громадян у палаці культури від 03 лютого 2019 року проводились без дотримання положень документів, якими релігійна громада УПЦ св. Апостолів Петра і Павла керується у своїй діяльності; нова редакція статуту релігійної громади УПЦ св. Апостолів Петра і Павла, що виносилась на розгляд учасників зборів, які проводились у палаці культури 03 лютого 2019 року; парафіяльними зборами релігійної громади УПЦ було прийнято рішення зберегти канонічне підпорядкування Українській православній Церкві; дії відповідачів суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

В ході підготовчого провадження позивачем збільшено розмір позовних вимог. Зокрема, він ставить питання про визнання недійсними також рішень Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади УПЦ ПЦУ ОСОБА_14 " ОСОБА_15 і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, які оформлені протоколом №2 від 26 травня 2019 року. Позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує тим, що 26 травня 2019 року релігійною громадою Української Православної Церкви Православної Церкви України храму «Святих ОСОБА_16 і Павла» смт Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області проведено загальні збори віруючих, на яких прийнято рішення про зміну керівника даної релігійної організації, про позбавлення ОСОБА_17 права вчинення юридичних дій від імені юридичної особи без довіреності та про обрання церковного старости. Дані рішення оформлені протоколом №2 від 26 травня 2019 року. Прийняті були зазначені рішення під головуванням громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є відповідачами у даній справі. Зважаючи на те, оскаржувані рішення від 03 лютого 2019 року стали підставою для змін відомостей в ЄДРПОУ стосовно релігійної організації з кодом 20566264, призначення керівником юридичної особи ОСОБА_3 , рішення вказаної релігійної організації від 26 травня 2019 року оформлені протоколом №2, є похідними від рішень, оформлених протоколом №1 від 03 лютого 2019 року та перебувають з ними в причинно-наслідковому зв`язку.

З огляду на це позивач вважає, що рішення релігійної громади УПЦ ПЦУ храму "Святих ОСОБА_18 Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області порушують його право на свободу совісті та віросповідання, оскільки прийняття таких рішень стало наслідком прийняття оскаржуваних протиправних рішень від 03 лютого 2019 року.

В судове засідання, призначене на 21 грудня 2019 року позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав, наведених в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, понесені судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги свого довірителя, просив позов задоволити. Зазначив, що діями відповідачів порушено права його довірителя, передбачені ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Звернув увагу суду на те, що збори, проведені 03 лютого 2019 року, є зборами громади селища, а не релігійної громади храму Української Православної Церкви (МП) Святого Апостола ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , відбувались без дотримання положень, якими дана релігійна громада керується у своїй діяльності.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином. Відзив у встановлений судом строк не подали. Представник відповідачів адвокат Павликівська Г.М., яка представляє інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ордера серії ІФ №051153 від 16 липня 2019 року, 03 вересня 2019 року подала до суду заяву про розгляд даної справи за її відсутності та без участі її довірителів.

Також 03 вересня 2019 року представником відповідачів до канцелярії суду подано заяву, в якій адвокат Павликівcька Г.М. зазначила, що, на її думку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути відповідачами у даній справі, з огляду на наступне. Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" внесено зміни в тому числі до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації. Частиною 3 ст. 8 вказаного Закону визначено, що держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Також зазначає, що будь-яких прав та інтересів позивача ОСОБА_1 рішенням загальних зборів релігійної громади не порушено, так як відповідно до ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником.

Адвокат Павликівська Г.М., яка представляє інтереси третьої особи на підставі ордера серії ІФ №051153 від 17 вересня 2019 року, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, в задоволенні позову відмовити.

Судом вживались заходи щодо забезпечення явки до суду свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 в судовому засіданні на підставі 63 Конституції України відмовилися від давання показань, посилаючись на свої релігійні погляди. Судом прийнята відмова свідків від давання показань. Тому суд ухвалив рішення розглянути справу за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 35 Конституції України закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987-XII від 23 квітня 1991 року з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 987-XII) громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.

Відповідно до ст. 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади.

Згідно зі ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відповідно до ст.14 Закону № 987-XII для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної державної адміністрації.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Статтею 15 Закону № 987-XII передбачено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Релігійна громада (парафія) це добровільне об`єднання громадян одного ж і того ж віросповідування для спільного задоволення релігійних потреб на умовах дотримання канонів церкви відповідної конфесії. Релігійна громада може мати статус юридичної особи, після відповідної реєстрації свого статуту в органах державної влади.

Діяльність релігійних організацій визначається церковними правилами (канонами), які для християн православного обряду викладені в Статуті, який приймається Собором тієї чи іншої конфесії, для християн західного обряду- Кодексом канонічного права.

Судом встановлено, що 15 жовтня 1991 року зареєстровано Статут релігійної громади (парафії) ап. Петра і Павла смт. Богородчани Івано-Франківської Єпархії Української Православної Церкви (далі - Статут громади).

Згідно п.1 Статуту громади, релігійна громада ап. Петра і Павла смт. Богородчани складається із священнослужителів, церковнослужителів і мирян. Парафія входить до складу Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

Відповідно до п.2 Статуту громади парафія здійснює свою діяльність на підставі церковних канонів і настанов, Статуту про управління Української Православної Церкви, цього Статуту і дотримання законодавства.

Згідно з п.4 Статуту громади Парафіяльні збори під головуванням настоятеля Парафії утворюють Парафіяльну раду та обирають ревізійну комісію.

Розділ VIII Г під назвою "Парафіяльні збори" Статуту про управління Української православної Церкви (далі - Статут УПЦ) містить наступні положення. Так, згідно п.1, Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління Парафії.

Відповідно до п.3, до складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.

Згідно з п.п. 4, 5 прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів, Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність такої особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає.

Відповідно до п.7, Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея, благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік.

Пунктами 9 - 12 передбачено, що роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього.

Протоколом №01 загальних зборів Релігійної організації "парафіяльних зборів віруючих релігійної громади храму УПЦ (МП) св. ап. Петра і Павла" від 03 лютого 2019 року оформлено наступні рішення: головою зборів обрано Халявку М.А., секретарем зборів обрано ОСОБА_4 ; членами лічильної комісії обрано ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; вирішено перейти під канонічне підпорядкування Управління Івано-Франківської єпархії Православної Церкви України, змінивши назву на Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих ОСОБА_16 і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області"; внести зміни до Статуту релігійної громади шляхом прийняття його в новій редакції із зміною назви релігійної громади на Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області"; прийнято рішення про уповноваження осіб на представництво релігійної громади в органах державної влади при проведенні реєстраційних дій, а також обрано парафіяльну раду релігійної громади, головою якого обрано ОСОБА_3 , та ревізійну комісію.

В протоколі вказано, що на зборах була присутня 241 особа, рішення прийняті одноголосно (т. 1 а.с. 22 - 41).

Крім того, протоколом №2 парафіяльних зборів віруючих релігійної громади Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів ОСОБА_5 і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області" від 26 травня 2019 року під головуванням Халявки М.А., секретар - ОСОБА_4 , вирішено обрати керівником релігійної громади архімандрита Феогноста (Бодоряка Ярослава Івановича). Крім того, позбавлено права ОСОБА_17 вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності; ОСОБА_3 обрано церковним старостою з повноваженями, передбаченими Статутом в новій редакції (т.1 а.с. 182 - 183).

Згідно поданої представником відповідачів копії свідоцтва про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади, яке виписано відповідно до розпорядження голови Івано-Франківської ОДА №159 від 17 квітня 2019 року цього дня зареєстровано нову редакцію статуту релігійної громади ап. Петра і Павла смт. Богородчани Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви щодо зміни підлеглості з УПЦ в УПЦ (ПЦУ) та деяких положень Статуту, виклавши назву Статуту в такій редакції "Статут Релігійної громади Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів ОСОБА_5 і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області", діяльність якої поширюється на смт. Богородчани Богорочанського району Івано-Франківської області. Підстава для реєстрації вказана - Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" (т.1 а.с.158).

З аналізу положень Статуту громади настоятель релігійної громади може бути обраний головою Парафіяльних зборів і повинен в цьому випадки головувати на них, а в разі вирішення Парафіяльними Зборами питання про утворення Парафіяльної ради та обрання ревізійної комісії, повинен головувати на Парафіяльних зборах. Разом з тим, у разі вирішення Парафіяльними зборами інших питань (окрім вирішення Парафіяльними зборами питання про утворення Парафіяльної ради та обрання ревізійної комісії) головою Парафіяльних зборів може бути обрана інша особа (клирик, мирянин), яка повинна головувати на них. Що ж стосується підписання протоколу Парафіяльних зборів, то його повинна підписати особа, яка на них головувала: якщо головував настоятель - то настоятель повинен його підписати, якщо головувала інша особа, то така інша особа повинна його підписати.

В Статуті громади не визначено, що зміни, які подані на реєстрацію до органів державної влади, мають бути підписані настоятелем та Головою Парафіяльних зборів.

Разом з тим, у пункті 24 Статуту громади та статті 14 Закону № 987-XII визначено, що зміни і доповнення статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів, тобто мають подаватись в той самий спосіб як документи для первинної реєстрації: громадяни в кількості не менше десяти чоловік подають заяву та статут на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Тому суд вважає безпідставним аргумент позивача, що відсутність його підпису на протоколі є доказом нечинності та недійсності протоколу Парафіяльних зборів від 03 лютого 2019 року.

Також, в Україні в релігійних громадах християн православного віросповідування відсутнє фіксоване членство. У справі що розглядається, ні в Статуті громади, ні в Статуті УПЦ не визначено умови (підстави) правомочності Парафіяльних зборів, не визначено необхідну кількість присутніх на зборах від загальної кількості членів парафії, в Статуті громади не врегульовано питання порядку прийняття рішень Парафіяльними зборами. Пунктом 11 Розділу VІІІ.В Статуту УПЦ регламентовано, що рішення парафіяльних зборів ухвалюються простою більшістю голосів.

В той же час позивачем не надано доказів про загальну кількість парафіян релігійної громади станом на 03 лютого 2019 року, тобто день проведення зборів. На зборах цього числа були присутніми 241 особа, які одноголосно проголосували за прийняті рішення. Документ під назвою "Склад осіб парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви Святого апостола Петра і Павла" є додатком до протоколу Парафіяльних зборів від 18 листопада 2018 року №01/2018-П, в якому вказано прізвища 226 осіб, які увійшли до складу Парафіяльних зборів, не свідчить про фіксоване членство виключно перелічених осіб у даній релігійній громаді та що саме ці особи входять до Парафіяльних зборів станом на 03 лютого 2019 року (т.1 а.с. 113-117).

В той же час як п. 24 Статуту громади, так і ст. 14 Закону № 987-XII визначено, що зміни і доповнення статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів. Крім того, р ішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, відповідно до ст. 8 Закону № 987-XII ухвалюється загальними зборами релігійної громади і такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Таким чином, право релігійної громади на зміну канонічної належності, яке мало місце 03 лютого 2019 року, шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади на підставі рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, які ухвалені загальними зборами релігійної громади, скликаними її членами закріплено ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", тобто громадяни вправі змінювати свою релігію та спільно задовольняти релігійні потреби.

Між тим, відповідно до ч.ч.7, 8 ст. 8 Закону № 987-XII частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Крім того, проведення 03 лютого 2019 року Парафіяльних зборів релігійної громади Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла під головуванням настоятеля протоієрея ОСОБА_1 та прийняті на них рішення, оформлені протоколом №01/2019-П не свідчать про недійсність рішень загальних зборів релігійної громади, які оформлені протоколом №01 від 03 лютого 2019 року.

Стосовно доданих стороною позивача документів, зокрема, роздруківок з системи "Аркан", протоколів допитів свідків, а також копій заяв громадян до Івано-Франківської ОДА, відділ у справах національностей і релігій (т. 1 а.с. 195 - 236), поданих на підтвердження відсутності окремих членів громади, зазначених в протоколі №01 від 03 лютого 2019 року, на зборах, що проводились цього числа в палаці культури, то суд не приймає їх до уваги, оскільки розслідування у кримінальному провадженні №12019090120000084, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2019 року за ч. 1 ст. 358 КК України, на даний час не завершено і остаточне рішення у справі не постановлено.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.

Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів (ст. 11 Конвенції).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі "Свято- ОСОБА_24 Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.

Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги, поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються відповідачем і потребують захисту.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі №6-84цс14 від 03 вересня 2014 року, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В позовній заяві позивач зазначає, що дії третіх осіб, спрямовані на зміну канонічної підлеглості релігійної громади, є порушенням права на свободу совісті кожного члена релігійної громади, в тому числі і його.

Водночас суд не знаходить достатньо аргументованими та доведеними належними і допустимими доказами порушення відповідачами права позивача ОСОБА_1 , як фізичної особи та члена релігійної громади, на свободу совісті та сповідування своєї релігії в результаті прийняття рішень загальних зборів, які оформлені "Протоколом №01 парафіяльних зборів віруючих релігійної громади УПЦ (МП) св.ап.Петра і Павла" від 03 лютого 2019 року, та рішень Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади УПЦ ПЦУ храму "Святих ОСОБА_16 і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, які оформлені протоколом №2 від 26 травня 2019 року.

Крім того, як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Разом з тим ОСОБА_1 , як фізична особа та як член релігійної громади, звертається до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підписали протокол №01 від 03 лютого 2019 року, як голова та секретар зборів, та заявляє вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади від 03 лютого 2019 року, а також рішень Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади від 26 травня 2019 року, в той час як такі рішення приймалися колективно, шляхом голосування та підрахунку голосів загальними зборами релігійної громади, а також Парафіяльними зборами віруючих релігійної громади. Отже позивач звернувся в суд із цивільним позовом до неналежних відповідачів.

З огляду на викладене, так як позивачем не доведено, що діями зазначених ним в позові відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено його право на свободу совісті та віросповідання, а також, що рішення релігійної громади суперечать чинному законодавству та прийняті з порушеннями, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог та ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки право релігійної громади на зміну канонічної належності є непорушним.

Не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання недійсними рішень Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області", які оформлені протоколом №2 від 26 травня 2019 року, яка є похідною від основної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.

Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області", про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади храму Української Православної Церкви Святого Апостола Петра і Павла, які оформлені Протоколом №01 від 03 лютого 2019 року, та рішень Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, які оформлені Протоколом №2 від 26 травня 2019 року, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Третя особа: Релігійна організація "Релігійна громада Української Православної Церкви Православної Церкви України храму "Святих апостолів Петра і Павла" смт.Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області", місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, селище Богородчани, вул.Шевченка, 61, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20566264.

Суддя Л.Я. Рибка