Рішення

від 17.12.2019 по справі 357/4976/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4976/19

2/357/2783/19

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И В :

08.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 30.12.2011 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , в особі керівника - ОСОБА_2 було укладено договір № 30/12/11 про надання поворотної фінансової допомоги. Згідно п.п. 1.1 Договору він надає відповідачу поворотну фінансову допомогу, а останній в свою чергу приймає її та зобов`язується повернути в порядку та на умовах передбачених договором. Згідно п.2 Договору поворотна фінансова допомога надається строком на 5 років і підлягає поверненню до 31.12.2016 року. 28.01.2013 року йому директором товариства ОСОБА_2 в рахунок виконання основного зобов`язання по договору було повернуто частково суму поворотної фінансової допомоги, а саме в розмірі 133 000,00 грн., що підтверджено актом від 28.01.2013 року. На даний час, надана сума фінансової допомоги на загальну суму 60 000 доларів США не повернута в повному обсязі, а отже користувач зобов`язання обумовлене договором від 30.12.2011 року № 30/12/11 про надання фінансової допомоги строком на 5 років, що підлягала поверненню до 31.12.2016 року не виконав. Основна сума, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 1 469 000,00 грн., з розрахунку, що еквівалент 60 000 доларам США за курсом станом на дату звернення до суду становить 1 602 000,00 грн. - 133 000.00 грн. (сума часткового виконання зобов`язання). Заборгованість за договором з урахуванням 3% річних за час прострочення виконання зобов`язання за період з 31.12.2016 по 31.12.2018 року становить 1513070,00 грн. Так, договір поворотної фінансової допомоги за своєю природою є договором позики, а операції з надання в позику коштів оформляються відповідно до вимог глави 71 ЦК України. Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку кошти не повернув, просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс на свою користь суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 469 000,00 грн., 3% річних в розмірі 44070,00 грн. та судові втрати у справі.

15.05.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.09.2019 року представник відповідача подала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі мотивуючи тим, що позивач стверджує, що уклав договір про надання поворотної фінансової допомоги 20.12.2011 року із ТОВ Теплоімпульс в особі директора ОСОБА_2., однак, можливо підпис кий виконано від імені ОСОБА_2 належить йому, але на договорі відсутня печатка юридичної особи ТОВ Теплоімпульс . На дату укладення договору чинним законодавством України передбачалося, що на господарських договорах, які укладені від юридичної особи, ставиться печатка такої юридичної особи. Облікові регістри бухгалтерського обліку ТОВ Теплоімпульс не містять інформації про отримання поворотної фінансової допомоги у грудні 2011 року. З наданих банківських виписок за період з 01.11.2011 року 31.12.2016 року відсутні відомості щодо операцій на поточних рахунках відповідача. Також, касові документи за аналогічний період не містять інформації про отримання від позивача поворотної фінансової допомоги, а також її часткове повернення. Для підтвердження факту надання поворотної фінансової допомоги було замовлено економічну експертизу у фахівця в галузі бухгалтерського обліку та відповідно до висновку № 621 економічної експертизи від 06.06.2019 року, експертом було здійснено висновок: Дослідженням поданих документів, експертом встановлено, що не підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами факт надання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 та її отримання ТОВ Теплоімпульс згідно договору № 30/12/11 пор надання поворотної фінансової допомоги . Отже, юридична особа ТОВ Теплоімпульс від імені якої ОСОБА_2 підписав текст договору про надання фінансової допомоги, не отримувала дану допомогу від позивача. Також, повідомила, що судові втрати відповідача по справі орієнтовно складатимуть 60000,00 грн., детальний опис та розрахунок витрат буде надано до суду у передбачені ЦПК порядку та строки.

12.09.2019 року третя особа, ОСОБА_2 , подав до суду заяву, в якій повідомив, що на час укладення договору з ОСОБА_1 , будучи засновником та директором ТОВ Теплоімпульс він дійсно укладав даний договір і виключно в інтересах товариства. Долучені до заяви квитанції про оплату орендної плати за землю підтверджують використання отриманої фінансової допомоги від ОСОБА_1 згідно умов Договору ( п.п.2.5) на потреби товариства.

12.09.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача, адвокат Швецова Наталія Юріївна, в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити вимоги позивача в повному обсязі та зазначила, що 30.12.2011 року між сторонами було укладено вказаний договір, позивач надав ТОВ Теплоімпульс поворотну фінансову допомогу, а відповідач мав повернути до 31.12.2016 року, а повернув лише частину - 133 000,00 грн. Цільове використання коштів позивач не відслідковував, вони були використані на потреби товариства. В період з 2016 року позивач в усній формі звертався до нинішнього директора товариства щодо повернення коштів, а письмово вимогу не направляв, адже останньому відомо про зобов`язання. Також, позивач звертався до ОСОБА_2 щодо того яким чином товариство буде розраховуватися за договором, і він повідомив, що директор товариства знає про борг. Частина боргу була повернута згідно п.4.2 Договору в перший квартал.

Представник відповідача, адвокат Кузьменко Світлана Володимирівна, в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі, підтримала викладені у відзиві обставини та зазначила, що відповідач не визнає факт укладення вказаного договору з ОСОБА_1 . Так, договір має містити не лише підпис директора,а й печатку товариства, а в даному випадку вона відсутня. Акт пройому передачі коштів є неналежним доказом, адже усі операції товариства мають відображатися бухгалтерськими документами, кошти приймаються за видатково - касовими документами, а акт може бути лише додатком. Умови п. 4.1 Договору не виконувалися. Статутом товариства передбачено, що директор має право укладати угоди лише в розмірі який не перевищує 16500,00 грн., а інші угоди укладаються за рішенням загальних зборів. Станом на дату укладення договору засновники товариства були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак протоколу зборів щодо укладення вказаного договору до суду не надано, як і не надано доказів, що Банніков діяв в інтересах товариства. До суду подано комерційну пропозицію, але в ній немає підпису інших засновників, зокрема ОСОБА_6 , та відсутні докази, що останній прийняв цю пропозицію і йому було відомо про укладений договір. Юридична особа у своїй діяльності керується Законом України Про бухгалтерський облік , всі операції мають обліковуватися, а таких операцій щодо прийняття фінансової допомоги та її часткового повернення ні в касі ні на рахунках товариства немає. Квитанції щодо орендної плати, надані третьою особою, не підтверджують що вказані кошти пов`язані з договором фінансової допомоги.

Третя особа, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що уклав з відповідачем вказаний договір, отримав від нього поворотну фінансову допомогу, яку використав діючи в інтересах товариства на оплату оренди за землю. Нинішній директор товариства ОСОБА_6 знав про договір з моменту коли писав заяву про взяття його до товариства, він обіцяв привести інвесторів, тому став директором ТОВ Теплоімпульс . Заснував товариство він, ОСОБА_2 і став його директором, товариство ніякої господарської діяльності не здійснювало, а створювалося з метою подальшого розвитку. Крім позивача, з іншими особами договорів не укладав, а вказаний договір уклав з метою страхування на випадок якщо не буде грошей на оренду земельної ділянки. Вказані кошти він отримав від позивача, не оприбутковував, вони лежали у сейфі. Станом на 2011 рік орендна плата за землю становила близько 100 000, 00 грн. на рік, які він сплачував в касі податкової інспекції. 133 000,00 грн. повернув позивачу з тих коштів, які не використав. Договір з позивачем укладав в автомобілі, печатки товариства при собі не мав, позивач хотів визначити суму в доларах США, але передавав їх у гривнях, позивач сказав на тобі ці гроші і використовуй їх на орендну плату . Положення п.9.9 Статуту товариства він не пам`ятає.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за вказаною адресою, являться пенсіонером та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 1,6,7).

З копії Договору № 30/12/11 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.12.2011 року (а.с. 8-9) вбачається, що ОСОБА_1 ( Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс ( Користувач) в особі керівника ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, уклали та підписали цей договір, за яким: п.1.1 - Кредитор надає Користувачу поворотну фінансову допомогу, а Користувач приймає її та зобов`язується повернути в порядку та на умовах передбачених цим договором; п.1.2. під поворотною фінансовою допомогою в цьому договорі слід розуміти суму коштів, що надійшли користувачу у користування за даним договором; п.2.1 - поворотна фінансова допомога надається на загальну суму 60 000 доларів США, що еквівалентно 480 000, 00 грн.; п.2.2 - поворотна фінансова допомога надається у гривнях готівкою, але з прив`язкою до долара США, керуючись ст.. 533 ЦК України, підтвердженням надання допомоги в разі передачі готівки є акт прийому передачі; п.2.4 - поворотна фінансова допомога не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення; п.2.5 - поворотна фінансова допомога використовується для потреб Користувача відповідно до статутних цілей його діяльності ( для сплати оренди земельної ділянки); п.3.1. - поворотна фінансова допомога надається строком на 5 років і підлягає поверненню кредитору до 31.12.2016 року.

Також, позивачем подано до договору копію Додатку до нього ( а.с. 10), а саме: акт прийому - передачі грошових коштів підписаного сторонами, з якого вбачається, що директор ТОВ Теплоімпульс ОСОБА_2 . прийняв від ОСОБА_1 гроші в сумі 480 000,00 грн. згідно з договором № 30/12/11.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Як вбачається зі Статуту, зареєстрованого відділом Державної реєстрації Білоцерківської міської ради за № 118 - 04.10.2002 року ( а.с. 134-142), ТОВ Теплоімпульс є юридичною особою, яке створено та здійснює свою діяльність відповідно до Законів України Про підприємства в Україні , Закону України Про господарські товариства та інших законодавчих актів України та Установчого договору про створення Товариства від 01.10.2002 року. Товариство є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, поточний і валютний рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм повним найменуванням українською мовою, штампи та фірмовий бланк (пункт 3.1 Статуту). Товариство не відповідає по зобов`язаннях Учасників. Учасники відповідають по зобов`язанням Товариства у межах їх вкладів до Статутного фонду.(пункт 3.6 Статуту). Ціллю діяльності Товариства є отримання прибутку на вкладений капітал, (пункт 4.1 Статуту).

Пунктом 11.1 Статуту передбачено, що Товариство веде облік результатів діяльності, веде оперативний, бухгалтерський та статистичний облік.

Згідно п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14 розд.1 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ч. 2 ст. 207 ЦК України ( в редакції на дату укладення договору № 30/12/11 від 30.12.2011 року) було передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами,

уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено в судовому засіданні Договір № 30/12/11 від 30.12.2011 року вчинений у письмовій формі, підписаний сторонами, однак не скріплений печаткою ТОВ Теплоімпульс .

Також, п.9.9 Статуту ( а.с. 140) передбачено, що директор Товариства має право укладати будь - які угоди та інші юридичні акти якщо їх грошовий еквівалент не перевищує 16500,00 грн., а в разі перевищення зазначеної суми - вказані дії можливі тільки після погодження з засновникам Товариства.

В судовому засіданні встановлено, що станом на дату укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги засновниками Товариства були: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

З п.9 Статуту вбачається, що вищим органом Товариства є Загальні Збори його Учасників, які правомочні приймати рішення з будь - яких питань діяльності Товариства. Збори Учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні усі учасники. Допускається прийняття рішень методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається Учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього Учасника голосування всі сони повинні бути проінформовані Головою про прийняте рішення. Голова Загальних зборів Товариства організовує ведення протоколу. Книга протоколів має бути будь - який час надана Учасникам Товариства та на їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Разом з тим, до суду не надано протоколу Загальних Зборів Учасників ТОВ Теплоімпульс про прийняте рішення щодо укладення Договору № 30/12/11 від 30.12.2011 року і в судовому засіданні ОСОБА_2 стверджуючи факт укладення Товариством вказаного договору не посилався на рішення засновників, що також не відображено в самому Договорі, що свідчить про вчинення правочину з перевищенням повноважень (стаття 241 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року за № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а враховуючи положення ч.1 ст. 626 ЦК України, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК, які свідчать, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Однак, до суду не надано доказів, що грошові кошти отримані директором Товариства на підставі Договору № 30/12/11 від 30.12.2011 року були оформлені первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність даної операції щодо їх отримання саме Товариством.

Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року було затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , в якому зазначено, що касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або собою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з каси проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки, тощо.

Відповідно до ч.1. ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення зобов`язання TOB Теплоімпульс повернути позику, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з отримання позики з метою її використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. (Правова позиція викладені в Постанові ВС від 18.09.2019 року у справі №813/4737/15).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 р. № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Такої ж позиції дотримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17 (ЄДРСРУ № 72486685).

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Як вбачається з банківських виписок за період з 01.11.2011 року по 31.12.2016 року ( а.с. 82-87), на рахунках відповідача відсутні відомості щодо операцій на поточних рахунках та до суду не надано касових документів за вказаний період, які б містили інформацію про отримання від позивача поворотної фінансової допомоги, а також її часткове повернення, отже факт укладення ОСОБА_9 та ОСОБА_1 Договору №30/12/11 про надання поворотної фінансової допомоги не призвів до зміни в структурі активів та зобов`язань TOB Теплоімпульс .

Відповідно до ч.1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч.1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, надає учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

З висновку № 621 економічної експертизи від 06.06.2019 року ( а.с.76-81), вбачається, що експертом встановлено відсутність документального підтвердження первинними бухгалтерськими документами факт надання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 та її отримання ТОВ Теплоімпульс згідно договору № 30/12/11 про надання поворотної фінансової допомоги .

Суд, перевіривши висновок експерта встановив, що він узгоджується з іншими доказами доданими до позову, про які зазначено вище у рішенні.

Також, п.4.1 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога повертається Кредитору в строк, зазначений в п. 3.1 договору. Поворотна допомога повертається користувачем шляхом видачі готівки з каси Користувача з видачею видаткового касового ордеру або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора. П.4.2 - поворотна фінансова допомога може повертатися одноразовим платежем або частинами, розмір яких самостійного визначається Користувачем. Уразі повернення поворотної фінансової допомоги частинами таке повернення здійснюється не рідше 1 разу на квартал.

Тобто, поворотна фінансова допомога має бути повернута до 31.12.2016 року шляхом видачі готівки з каси Користувача з видачею видаткового касового ордеру або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора, а у разі повернення поворотної фінансової допомоги частинами таке повернення здійснюється не рідше 1 разу на квартал.

З копії Додатку до договору від 28.01.2013 року (а.с11), вбачається, що директор ТОВ Теплоімпульс ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 кошти в сумі 133000,00 грн., тобто здійснив часткове повернення коштів у І кварталі 2013 року.

Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що він повернув саме ті кошти, які отримав від ОСОБА_1 та які залишилися ним не використані.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні при виконанні умов п.4.2 в наступні квартали до 31.12.2016 року кошти рівними платежами не поверталися, а позивач відповідно до п. 6.1. Договору питання щодо виконання даних домовленостей сторін шляхом переговорів не заявляв за період з 2011 року по 2019 рік.

П.4.1 Договору передбачено, що поворотна допомога повертається шляхом видачі готівки з каси Користувача з видачею видаткового касового ордеру або шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.

Однак, з наданих відповідачем виписок по рахунках товариства вбачається, що кошти, як не приймалися на баланс ТОВ Теплоімпульс та і не поверталися, а умовами Договору не передбачено, що кошти повертаються на підставі Акту прийому-передачі грошових коштів, що за своєю природою не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської діяльності.

Третя особа, ОСОБА_2 в судовому засіданні в підтвердження позову зазначив, що кошти, які він отримав від ОСОБА_1 , він використав на сплату орендної плати за землю та надав до суду копії квитанцій ( а.с. 95-105), з яких вбачається, що ним було сплачено кошти за оренду землі, однак до суду не надано достатніх доказів, які б у своїй сукупності дали змогу суду встановити вказані обставини, як на підтвердження сплати коштів отриманих за Договором на сплату орендної плати за користування ТОВ Теплоімпульс землею, враховуючи, що у виписках по рахункам Товариства операції щодо руху коштів відсутні.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_2 отримуючи кошти в розмірі 480 000,00 грн. діяв в інтересах TOB Теплоімпульс та підставі Договору № 30/12/11 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.12.2011 року, та в останнього виникли обов`язки щодо повернення цих коштів.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. 11,15,16, 207, 626, 627, 1046, 1047 ЦК України, Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року за № 996-ХIV, ст. 4, 12, 76 - 82, 106,107,110, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс (ЄДРПОУ: 32215341, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83), третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.12.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко