Рішення

від 30.01.2020 по справі 357/4976/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4976/19

2-др/357/4/20

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

08.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс на свою користь суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 469 000,00 грн., 3% річних в розмірі 44070,00 грн. та судові втрати у справі.

15.05.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.09.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.12.2019 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, відмовлено.

23.12.2019 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , шляхом направлення поштою, яка зареєстрована судом 13.01.2020 року, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій зазначено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2019 року у справі №357/4976/19, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. У зв`язку з розглядом даної справи в суді ТОВ Теплоімпульс понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. Враховуючи положення ст. 133 ЦПК України понесені відповідачем витрати на правничу допомогу є судовими. Розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений умовами договору про надання правничої допомоги №44 від 08.10.2018 року, додатковою угодою б/н від 04.06.2019 року, детальний їх опис визначений розрахунком витрат на правничу допомогу від 16.12.2019 року, факт їх надання та понесення витрат підтверджується актом про надання правничої допомоги від 16.12.2019 року та квитанціями до прибуткових касових ордерів №1 від 04.06.2019 року, №2 від 05.06.2019 року, №3 від 06.06.2019 року, №4 від 17.07.2019 року , №5 від 18.07.2019 року, №6 від 16.12.2019 року па загальну суму 60 000,00 грн. У відзиві на позовну заяву було зазначено про орієнтовну суму очікуваних судових витрат. Тому, просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату,час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

30.01.2020 року представник позивача, адвокат Швецова Н.Ю. подала до суду заяву, в якій просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правову допомогу, з наступних підстав. Відповідачем по справі, 17.12.2019 року під час розгляду справи, під час засідання в якому було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення та відбулась стадія судових дебатів, не зазначив, не озвучив, не подав заяви в порядку ст. 246 ЦПК України, про те, що сторона відповідача з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та про намір вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог через додаткове рішення. В заяві від 21.12.2019 року про ухвалення додаткового рішення відповідач посилається на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по цивільній справі № 357/4976/19 від 16.12.2019 року, однак по справі № 357/4976/19 судом приймалось рішення 17.12.2019 року. Щодо заявленого розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивач категорично заперечує сам факт оплати відповідачем послуг адвокатського бюро Кузьменко Світлани , так як під час розгляду справи було встановлено відсутність коштів на рахунках ТОВ. Також, на підтвердження правомірності компенсації наданих послуг адвокатським бюро Кузьменко Світлани відсутні докази, а саме: основний договір про надання правничої допомоги від 08.10.2018 року, докази обліку доходів та витрат бюро, що підтверджує реальне отримання коштів за надані послуги ТОВ Теплоімпульс . З наданих доказів відповідачем в обґрунтування заявлених судових витрат, відсутні основні вимоги співмірності, передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Позивач вважає, що заявлені вимоги у розмірі 60 000, 00 грн. необгрунтовано завищені, якщо вони реально б були сплачені.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із положенням ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Відповідач на підтвердження стягнення судових витрат на правничу допомогу, надав додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №44 від 08.10.2018 року, детальний опис та розрахунок робіт на правничу допомогу у справі №357/4976/19, акт надання правничої допомоги від 16.12.2019 року, згідно якого було надано послуги з правової допомоги: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи №357/4976/19, розробка правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів клієнта, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених договором, копії квитанцій про оплату гонорару.

Також, в матеріалах справи міститься ордер серії КС №534391, який наданий Адвокатським об`єднанням Кузьменко Світлани Товариству з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс на підставі договору про надання правової допомоги №44 від 08.10.2018 року з адвокатом Кузьменко Світланою Володимирівною (а.с.74), який підтверджує існування договірних відносин між відповідачем та цим адвокатом, тому доводи позивача щодо відсутності в матеріалах справи самого договору, суд оцінює критично.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Встановлено, що відповідач відповідно до положень статті 134 ЦПК України надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься у відзиві на позовну заяву, який поданий до суду 12.09.2019 року.

Як вбачається з додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №44 від 08.10.2018 року, на виконання пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту, який є відповідачем у справі №357/4976/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги. Пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: за надання правової допомоги, передбаченої п. 11 даних договорів, клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському бюро винагороду в розмірі , яка розраховується в розмірі 3000,00 грн. за одну годину роботи.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Євросуду у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 168, 169), відповідачем було здійснено витрати на правничу допомогу згідно квитанцій про сплату гонорару №1 від 04.06.2019 року, №2 від 05.06.2019 року, №3 від 06.06.2019 року, №4 від 17.07.2019 року, №5 від 18.07.2019 року, №6 від 16.12.2019 року на загальну суму 60000,00 грн.

Однак, від позивача в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України, надійшла заява про необґрунтованість витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки відсутні основні вимоги співмірності.

Так, згідно детального опису та розрахунку витрат на правничу допомогу у справі №357/4976/19 від 16.12.2019 року (а.с. 165), адвокатське бюро Кузьменко Світлани в особі керуючого бюро Кузьменко Світлани Володимирівни та ТОВ Теплоімпульс відповідно до умов договору про надання правової допомоги №44 від 08.10.2018 року та додаткової угоди б/н від 04.06.2019 року, погодили наступні послуги з надання правничої допомоги, а саме: ознайомлення з матеріалами справи №357/4976/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги (2,0 години), аналіз матеріалів судової справи №357/4976/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги (2,0 години), підготовка та узгодження правової позиції щодо захисту прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (5,0 годин), робота по отриманню необхідних доказів у справі (2,0 години), підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву (2,0 години), підготовка та подання до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу про забезпечення позову (2,0 години), участь у судових засіданнях у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (5,0 годин).

Суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, щодо послуг наданих адвокатом Кузьменко Світланою Володимирівною, слід зазначити, що час витрачений адвокатом не досліджується судом в рамках його обґрунтованості, оскільки такі послуги підтверджуються фактичним їх наданням та матеріалами справи. Однак, час адвоката, який витрачений на участь в судових засіданнях у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (5,0 годин), суд оцінює критично, оскільки згідно протоколів судових засідань від 12.09.2019 року, від 29.10.2019 року та 17.12.2019 року представник відповідача витратила 2 години 15 хв. на участь в судових засіданнях, отже розмір вартості витрат на правову допомогу за участь в судових засіданнях становить 6750,00 грн.

Слід зазначити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Однак, представник позивача належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, до заперечень не надала.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та представник відповідача ОСОБА_3 заявила до закінчення судових дебатів у справі, що докази понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду у передбачений термін, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 148).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, суд, враховуючи складність справи, ціну позову та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), приходить до висновку, про ухвалення додаткового рішення щодо питання про судові витрати та стягує з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 53 250,00 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоімпульс (ЄДРПОУ: 32215341, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 53 250,00 грн. (п`ятдесят три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Додаткове рішення складено 30.01.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко