СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua
03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08
Справа № 760/25434/13-ц
Провадження № 2/760/222/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
І . Вступна частина
27 листопада 2019 року в м. Києві
Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
представника Позивача - адвоката Самойленка А.П.
представника Відповідачів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) - адвоката Українця М.П.
представника ГУ Держгеокадастру у м. Києві - Задорожка К.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Головного управління держгеокадастру у м. Києві, Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинг-Кадастр-Інвест , Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсною технічної документації, визнання недійсними свідоцтв, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав, скасування кадастрового номеру.
ІІ. Описова частина
В листопаді 2013 року Позивач звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держземагенства у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції ум. Києві, ТОВ Консалтінг-Кадастр-Інвест .
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
06 липня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року скасовано а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ході повторного розгляду справи за клопотанням представника Позивача залучено у якості Відповідачів Київську міську раду та Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_6 в частині відповідних позовних вимог замінено на правонаступника - її спадкоємця ОСОБА_3 .
З урахуванням повернення заяви ОСОБА_4 від 12.05.2017 про зміну предмету позову суд розглядає позов ОСОБА_4 у редакції позовних вимог, що були предметом розгляду до повернення справи з суду касаційної інстанції в редакції, викладеній у заяві від 18 грудня 2014 року, яка міститься у Томі 2 на аркушах 127-131. Згідно з вказаною редакцією позову на вирішення суду Позивачкою поставлено 7 вимог немайнового характеру:
- визнати недійсною технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:414:0127;
- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 видане ОСОБА_7 ,
- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 видане ОСОБА_6 ,
- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 видане ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 видане ОСОБА_3 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер 3910381 від 12.07.2013 року на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:414:0127;
- скасувати кадастровий номер 8000000000:72:414:0127 земельної ділянки АДРЕСА_1 .
Свої вимоги ОСОБА_4 мотивує наступним.
На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №048012 від 25.04.2008 Позивачка, як вона вказує, набула право власності на земельну ділянку площею 0,1060 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 8000000000:72:414:0151).
У позові ОСОБА_4 зазначає, що згідно з проектною документацією проїзд до ї земельної ділянки спроектовано з АДРЕСА_1 , про що зазначено в листі Департаменту земельних ресурсів від 05.02.2013 за №057029-2117.
Власниками будинку АДРЕСА_1 були ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому в їх фактичному користуванні перебувала земельна ділянка площею 3597,08 кв.м.
Проте, як виявилося, 12 липня 2013 року Відповідачами ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були отримані свідоцтва про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 Га з кадастровим номером 800000000:72:414:0127.
Позивач вважає, що передача Відповідачам земельної ділянки відбулася з порушенням її прав, оскільки до площі цієї ділянки увійшла частина проїзду до її земельної ділянки з вул. Крутогірної , у зв`язку з чим вона позбавлена можливості доступу неї.
Позивачка стверджує, що з нею, як власником суміжної ділянки, не погоджувалися межі виділеної Відповідачам земельної ділянки, що є підставою для визнання недійсною проектної технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ТОВ Консалтинг-Кадастр-Інвест .
Порушення прав Позивача при визначенні меж земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:72:414:0127 в натурі та визнання недійсною проектної документації є також підставою, на думку Позивачки, для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та скасування кадастрового номеру 800000000:72:414:0127 в Державному земельному кадастрі.
У судове засідання 27 листопада 2019 року ОСОБА_4 особисто не прибула. Представник Позивача ОСОБА_8 позов підтримав у повному обсязі. Наголошував на тому, що ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не погодили межу з ОСОБА_4 а також порушили право проходу до її земельної ділянки під садівництво, яке запроектовано з вул. Крутогірної.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, забезпечила участь свого представника.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули у судове засідання заперечували проти задоволення позову. Представник Відповідачів ОСОБА_9 заперечував проти задоволення позову з підстав надуманості висновків Позивача про наявність спільної межі земельних ділянок по АДРЕСА_4 , а також відсутності обов`язку його довірителів щодо забезпечення проходу чи проїзду до ділянок ОСОБА_4
Представник Відповідача ГУ Держгеокадастру у м. Києві заперечував проти задоволення позову.
Відповідачі Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтинг-Кадастр-Інвест не забезпечили участь представників у судовому засіданні.
ІІІ. Мотивувальна частина
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:414:0059 за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0824 га та цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:72:414:0151 за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,106 га та цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.
Встановлено, що спірна земельна ділянка АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:72:414:0127, відведена у спільну часткову власності ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у розмірі 0,10 га шляхом прийняття рішення Київської міської ради від 01 листопада 2012 року №452/8736.
До відведення у власність відповідачів територія, за рахунок якої сформовано земельну ділянка АДРЕСА_1 , знаходилась у користуванні відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі раніше діючого земельного законодавства, що встановлено на підставі акту встановлення існуючих меж, абрису, та плану за адресою АДРЕСА_1 , з обліковим номером 72:414:060.
Як вбачається з спірних свідоцтв про право власності на земельну ділянку від 12 липня 2013 року та витягу про державну реєстрацію права власності, останні видані та зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3910381 від 12 липня 2013 року.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК Украі?ни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлении? цього права чи обмежении? у и?ого здіи?сненні.
Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу Украі?ни визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельноі? ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень и?ого прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин другоі?, п`ятоі? статті 158 ЗК Украі?ни виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територіи? сіл, селищ, міст, раи?онів та областеи?. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчоі? влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК Украі?ни, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здіи?снюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельноі? ділянки, якии? існував до порушення прав, і запобігання вчиненню діи?, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недіи?сною; визнання недіи?сними рішень органів виконавчоі? влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У разі видання органом виконавчоі? влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною і?и? земельною ділянкою, такии? акт визнається недіи?сним (частина перша статті 155 ЗК Украі?ни).
Звертаючись до суду з позовом про визнання недіи?сними свідоцтв про право власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 обгрунтовувала позовні вимоги тим, що Відповідачі в ході реалізаціі? свого права на одержання безоплатно у власність земельноі? ділянки, не погодили з нею, як суміжним землевласником, межі переданоі? і?м у власність земельноі? ділянки, однак, не ставила вимог про визнання недіи?сним рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого було затверджено технічну документацію та видано відповідачам оскаржувані свідоцтва.
Враховуючи, що правовою підставою набуття ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у розмірі 0,10 га є рішення Київської міської ради від 01 листопада 2012 року №452/8736, про визнання недійним якого вимог не заявлено, визнання недійсними свідоцтв про право власності на спірну земельну ділянку є безпідставним, так як свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а тільки фіксує факт и?ого наявності (висновок Постанови КГС ВС від 27.06.2018 у справі №925/797/17).
Щодо посилань ОСОБА_4 на численні відповіді Департаменту земельних ресурсів на її запити щодо проектування проїздку на її земельну ділянку, суд виходить зі змісту рішення Київської міської ради № 182/342 від 19.12.2002 Про затвердження Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) , відповідно до якого до повноважень Головного управління (Департаменту) земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не входить визначення шляхів та розмірів проходів чи проїздів.
Слід також зауважити, що відповідно до п. 3.12 Положення Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань розпорядження землями в межах міста Києва.
Судом встановлено, що проект рішення Київської міської ради Київської міської ради від 01.11.2012 року № 452/8736 щодо відведення земельної ділянки № АДРЕСА_1 міста Києва погоджено відділом землевпорядкування Департаменту земельних ресурсів.
Також, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_4 щодо того, що запроектованим шляхом проходу до її земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:72:414:0151 є саме прохід з вулиці Крутогірної.
Так, з графічної частини листа-погодження №19-10959 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, який є складовою частиною проекту землеустрою А-7975 про відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_5 вбачається, що виконаний допис до кадастрового плану кварталу з поміткою прохід до ділянки , який пролягає від ділянки №4 з кадастровим номером 8000000000:72:414:0151 для ведення індивідуального садівництва до ділянки №4 кадастровий номер 8000000000:72:414:059 для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Яблуневій у місті Києві . Зображення "проходу до ділянки" схематично не проходить від/до АДРЕСА_1, та не знаходиться в межах земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:414:0127. Копію проекту землеустрою А-7975 до суду надано позивачем, при цьому зміст листа-погодження №19-10959 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА не заперечувався представником позивача.
Крім того, Позивачем до суду не надано жодних доказів зареєстрованих обмежень чи обтяжень щодо земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:414:0127.
Вирішуючи питання про обгрунтованість вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсною технічної документації із землеустрою ТОВ "Консалтинг-Кадастр-Інвест" щодо встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:72:414:0127, суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту ст. 55 Закону України Про землеустрій , встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
Згідно з частиною першою статті 193 ЗК України встановлено, що державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Державний земельний кадастр включає: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічну оцінку земель; г) грошову оцінку земельних ділянок; д) державну реєстрацію земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель (стаття 196 ЗК України).
Статтею 198 ЗК України передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Отже, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації на конкретну земельну ділянку, метою погодження меж земельної ділянки є уникнення подальших спорів між суміжними власниками та землекористувачами щодо меж земельних ділянок та технічних помилок і без такого погодження, технічна документації не може бути затверджена органом місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України № 963-IV від 19.06.2003 "Про державний контроль за використанням та охороною земель" межа земельної ділянки - умовна замкнена ламана лінія, що розмежовує земельні ділянки.
Згідно з Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.
Згідно з ст. 198 Земельного кодексу України погодженню підлягають саме межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Дослідивши кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:72:414:0127 суд встановив, що у неї немає спільних меж із земельними ділянками №№8000000000:72:414:0151 та 8000000000:72:414:0059, власником яких є ОСОБА_4 , а є лише спільна точка з земельною ділянкою 8000000000:72:414:0059 (Том 4, ас. 51-52)
Відтак, при визначенні меж земельної ділянки №8000000000:72:414:0127 необхідність погодженні її меж з ОСОБА_4 була відсутня, а тому в цій частині права Позивачки жодним чином не були порушені.
Вирішуючи заявлену вимогу про скасування кадастрового номеру №8000000000:72:414:0127, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч.6 ст. 16 вказаного Закону)
Статтею 151 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, серед іншого, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У ч.1 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Статтею 37 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру, у тому числі виправлення помилок, допущених під час його ведення встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі також Порядок), відповідно до п.6 п.п.3 якого передбачає, що саме до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належать здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації.
Як вбачається з пояснень представника відповідача ГУ Держгеокадастру у м. Києві земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:72:414:0127 сформована та зареєстрована належним чином та відсутні будь-які підстави для виправлення помилок чи скасування реєстрації земельної ділянки.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що свідчать про існування помилок у державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:72:414:0127.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі.
Представником Відповідачів - адвокатом Українцем М.П. - подано клопотання про покладення судових витрат на Позивача у випадку відмови у задоволенні позову, однак, доказів понесення судових витрат до суду не надано.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 193, 202, 204 Земельного кодексу України, Законом України Про державний земельний кадастр , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1.У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
2.Судові витрати покласти на Позивача.
3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4.Позивач: ОСОБА_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач-1: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач-2: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач-3: ОСОБА_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
Відповідач-4: Головне управління держгеокадастру у м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ: 39802366;
Відповідач-5: Київська міська рада; адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, код ЄДРПОУ: 22883141;
Відповідач-6: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві; адреса: м. Київ, пров. Музейний, 2Д, код ЄДРПОУ: 34691374;
Відповідач-7: Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтінг-Кадастр-Інвест ; адреса: м. Київ, пров. Уссурійський, 8, код ЄДРПОУ: 30677838.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2019 |
Оприлюднено | 23.12.2019 |
Номер документу | 86523528 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Коробенко С. В.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Хопта Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні