Постанова

від 16.12.2019 по справі 910/9882/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. Справа№ 910/9882/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Андишула А.М., адвокат, довіреність №9-Д від 29.07.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/9882/19 (суддя Чинчин О.В., повний текст складено - 30.09.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 146 652,91 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення заборгованості у сумі 145 754,44 грн., 826,60 грн. пені та 71,87 грн. 3% річних, через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №15163/01 від 07.06.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/9882/19 ухвалено: закрити провадження у даній справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 99 523,93 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами; позов товариства з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад задовольнити частково; стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад 3% річних у розмірі 71,87 грн., пеню у розмірі 826,60 грн., судовий збір у розмірі 1 506,42 грн.; в іншій частині позову відмовити.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

За доводами апелянта, судом першої інстанції не було враховано специфіку правовідносин сторін, що врегульовані спеціальним законодавством, а також джерел отримання грошових коштів ДП Гарантований покупець для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за зеленим тарифом, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій.

В ході здійснення апеляційного провадження, а саме 16.12.2019 апелянтом було подано до суду заяву про залучення до участі у справі №910/9882/19 приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Укренерго , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Колегія суддів, дійшла висновку про залишення заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/9882/19.

При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Зазначена ухвала була отримана відповідачем 15.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, з 16.11.2019 розпочався перебіг, встановленого судом, 15-тиденного строку для подання, зокрема, клопотань.

Відповідно 02.12.2019 вказаний строк сплив.

Заява відповідача про залучення третьої особи подана апелянтом 16.12.2019, тобто із пропуском 15-тиденного строку.

При цьому, про поважність причин неподання вказаної заяви у встановлений судом строк, заявник не вказав.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки заява відповідача про залучення до участі у справі №910/9882/19, в якості третьої особи приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Укренерго , була подана апелянтом після закінчення, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у даній справі, 15-тиденного строку, вона не може бути розглянута та залишається судом без розгляду.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Позивач правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання призначеного на 16.12.2019 був повідомлений належним чином; копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 11.11.2019 позивач отримав 06.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, у вказаному клопотанні позивач виклав свою позицію, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад (ВАД) 07.06.2018 було укладено договір №15163/01, за умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

В подальшому, 30.06.2019 між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ), Державним підприємством Гарантований покупець (Гарантований покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад (Виробник за зеленим тарифом) було укладено Додаткову угоду №85/01 до договору №15163/01 від 07.06.2018.

У Додатковій угоді від 30.06.2019 сторони погодили в преамбулі договору слова Державне підприємство Енергоринок замінити на слова Державне підприємство Гарантований покупець та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019) за цим договором виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 641 (далі - Порядок).

Згідно п. 2.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019), визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

Виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України (п.п. 2.3, 2.4 договору в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019).

Пунктом 3.3 договору (в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019) передбачено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У відповідності до положень п. 4.6 договору (в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019), гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня й розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки 1 Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

Як зазначає позивач, розрахунок суми належного платежу, що мав бути перерахований відповідачем позивачу, у вигляді вартості прогнозної товарної продукції (електроенергії за зеленим тарифом) за перші десять днів розрахункового місяця, складає 200 502,29 грн.

Однак, відповідач своє зобов`язання виконав частково, сплативши лише 54 747,85 грн., у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 145 754,44 грн.

Вказане стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду. Крім того, за несвоєчасне виконання взятого на себе зобов`язання, позивачем також нараховано на суму боргу пеню та 3% річних.

Судом першої інстанції позов задоволено частково.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу погодинні добові графіки відпуску електричної енергії та доступної потужності генеруючи одиниць на період з 01.07.2019 по 10.07.2019, які було розміщено на офіційному сайті Державного підприємства Гарантований покупець .

Разом з тим, згідно з добовими графіками відпуску електричної енергії та доступної потужності генеруючих одиниць прогнозний обсяг виробництва позивачем електричної енергії за зеленим тарифом за період з 01.07.2019 по 10.07.2019 становить 34 152 кВт*год.

В свою чергу, умови надання та оплати покупцем відпущеної електричної енергії, виробленої виробником за зеленим тарифом визначено положеннями укладеного між сторонами договору та Порядком купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Порядку виробники за зеленим тарифом до 9:00 за день до торгового дня надають гарантованому покупцю погодинні добові графіки відпуску електричної енергії та доступну потужність генеруючих одиниць з розбивкою по технологіях, тарифах/видах генерації/за видом альтернативного джерела та по географічних регіонах. Виробники за зеленим тарифом починаючи з 15:00 дня, що передує торговому, але не пізніше ніж за 2 години 45 хвилин до розрахункового періоду надають гарантованому покупцю оновлений графік відпуску електричної енергії та доступну потужність генеруючих одиниць з розбивкою по технологіях, тарифах/видах генерації/за видом альтернативного джерела та по географічних регіонах для кожного розрахункового періоду торгового дня.

Пунктом 10.1 Порядку визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за зеленим тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші десять днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за зеленим тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за зеленим тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.06.2019 №1240 Про встановлення зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання , товариству з обмеженою відповідальністю Гідрокаскад , як виробнику електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, встановлено зелений тариф у розмірі 489,24 коп/кВт*год (без ПДВ).

Отже, виходячи із прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за період з 01.07.2019 по 10.07.2019 та вартості 1 кВт*год за зеленим тарифом, у відповідності до умов договору №15163/01 від 07.06.2018, відповідач мав сплатити позивачу 200 502,29 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач здійснив оплату частково у сумі 54 747,85 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №10135860 від 15.07.2019.

Водночас, суд першої інстанції встановив, що залишок неоплаченої суми у розмірі 145 754,44 грн. відповідач оплатив вже після подання позову у даній справі.

Так, 46 230,51 грн. перераховано на рахунок позивача до відкриття провадження у справі №910/9882/19 (платіжне доручення №10138060 від 25.07.2019), у зв`язку з чим суд відмовив в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Гідрокасад про стягнення з Державного підприємства Гарантований покупець заборгованості у вказаному розмірі, через відсутність існування предмета спору між сторонами до відкриття провадження у справі.

Крім того, після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив оплату на суму 170 249,08 грн. (платіжне доручення №10139055 від 31.07.2019).

З огляду на сплату відповідачем залишкової суми у розмірі 99 523,94 грн. після відкриття провадження у справі, за висновком місцевого суду провадження у справі в частині стягнення 99 523,94 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стосовно перегляду оскаржуваного рішення в частині присудженої до стягнення пені та 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 4.6 договору (в редакції Додаткової угоди від 30.06.2019) гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу за період з 16.07.2019 по 21.07.2019 826,60 грн. пені та 71,87 грн. 3% річних.

Як вже було досліджено та встановлено судом, ДП Гарантований покупець здійснив оплату залишкової вартості прогнозної товарної продукції за перші десять днів розрахункового місяця (з 01.07.2019 по 10.07.2019) на суму 145 754,44 грн. після спливу строку, передбаченого п. 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Таким чином, враховуючи допущене відповідачем прострочення виконання зобов`язання за договором №15163/01 від 07.06.2018, згідно вірного розрахунку позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 826,60 грн. пені та 71,87 грн. 3% річних.

Разом з тим, апелянт посилаючись на неврахування судом специфіки правовідносин сторін, що врегульовані спеціальним законодавством, а також джерел отримання грошових коштів ДП Гарантований покупець для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за зеленим тарифом, вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій.

Так, зокрема, скаржник стверджує, що прострочення виконання ДП Гарантований покупець зобов`язань з оплати електричної енергії за зеленим тарифом в період з 16.07.2019 по 21.07.2019 сталося не з його вини, а внаслідок несвоєчасного надходження коштів від ПрАТ НЕК Укренерго , які виділяються ним відповідачу для оплати електричної енергії виробникам за зеленим тарифом.

При цьому, на підтвердження вказаних обставин, позивач посилається на справу №910/10018/19 за позовом ДП Гарантований покупець до ПрАТ НЕК Укренерго про стягнення заборгованості у розмірі 1 584 821 183,44 грн., у зв`язку з неналежним виконанням умов договору №0414-09051/52/01 від 26.06.2019.

Крім того, за доводами апелянта, нарахування пені за прострочення оплати проміжних (авансових платежів), що ґрунтуються на даних прогнозної товарної продукції, умовами п. 4.6 договору не передбачено, що на його думку, свідчить про відсутність відповідальності за прострочення оплати авансових платежів, передбачених п. 10.1 Порядку.

З приводу наведених доводів, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 10.1 Порядку передбачено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за зеленим тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші десять днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за зеленим тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за зеленим тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

В свою чергу, у п. 11.3 Порядку визначено, що до 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну та своєчасну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому оплати прогнозної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 10 днів розрахункового місяця.

Водночас, з процесуальних документів у справі №910/10018/19, на яку посилається позивач та відомості про яку знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не вбачається, що ПрАТ НЕК Укренерго не здійснювало на рахунок ДП Гарантований покупець жодних платежів у липні 2019 року, в тому числі стосовно оплати авансового платежу гарантованому покупцю у строки визначені пунктом 11.3 Порядку.

Тобто, посилання апелянта на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, а через порушення виконання зобов`язання перед відповідачем зі сторони ПрАТ НЕК Укренерго не підтверджені належним чином.

Разом з тим, вже в ході здійснення апеляційного провадження скаржником до суду було надано довідку про стан розрахунків ПрАТ НЕК Укренерго з ДП Гарантований покупець за договором №0414-09051/52/01 від 26.06.2019 в частині оплати авансового платежу на надання послуги із забезпеченням ДП Гарантований покупець оплати прогнозованої величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за 20 днів липня 2019 року, що було предметом спору у справі №910/10018/19.

Із зазначеної довідки вбачається погашення ДП НЕК Укренерго заборгованості в розмірі 1 584 821 183,44 грн., яка була предметом розгляду у справі №910/10018/19.

Відповідну суму частинами ДП НЕК Укренерго перерахувало на рахунок ДП Гарантований покупець 31.07.2019, 09.08.2019, 12.08.2019 та 12.08.2019.

Утім, як вбачається з матеріалів даної справи, вартість прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом в період з 01.07.2019 по 10.07.2019, що складає 200 502,29 грн. згідно договору №15163/01 від 07.06.2018, позивач оплатив 15.07.2019, 25.07.2019 та 31.07.2019.

Згідно тверджень апелянта, його розрахунок з позивачем щодо оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від ДП НЕК Укренерго , який мав здійснити відповідну оплату авансового платежу гарантованому покупцю.

Разом з тим, якби у ДП Гарантований покупець були б відсутні такі кошти отримані від ДП НЕК Укренерго , відповідач не зміг би здійснити оплату позивачу вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом до погашення боргу, який був предметом розгляду у справі №910/10018/19.

За таких обставин, відповідачем не доведено того, що прострочення виконання ДП Гарантований покупець зобов`язань з оплати електричної енергії за зеленим тарифом в період з 16.07.2019 по 21.07.2019 сталося не з його вини, а внаслідок несвоєчасного надходження коштів від ПрАТ НЕК Укренерго .

Крім того, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом .

Так само, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта щодо відсутності передбаченої у п. 4.6 договору відповідальності за прострочення оплати авансових платежів, оскільки пунктом 4.6 договору чітко встановлено, що Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за зеленим тарифом, визначеному у главі 10 Порядку… , без будь-яких розмежувань щодо виду оплати, за прострочення здійснення якої передбачається відповідальність.

Також, відповідач не погоджується з розрахунком позивача щодо суми пені та 3% річних. Вважає, що розрахунок суперечить положенням ч. 5 ст. 254 ЦК України, так як кінцевий день періоду прострочення припадає на вихідний (неробочий) день.

З приводу вказаних доводів колегія суддів зазначає, що перенесення останнього дня строку, який припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день стосується визначення строку виконання основного зобов`язання чи початку періоду прострочення, але аж ніяк, це не впливає на суму пені та 3% річних, розраховану за період прострочення, останній день по якому (періоду прострочення) припадає на вихідний день.

Враховуючи, що скаржником не надано суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/9882/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 21.12.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко