Рішення

від 05.12.2019 по справі 910/14499/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2019Справа № 910/14499/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Шевченка, будинок 7А, офіс 47Б)

До 1) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська 5, Київ 34, 01034) та

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс" (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГК-1" (04107, м. Київ, вул. Печенізька, будинок 8)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" (03150, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ ТЮТЮННИКА, БУДИНОК 5-Б, ОФІС 11) та

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 13, Н/П 1, 2)

про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Гершман Л. В. (довіреність № 1-25/07-2018 від 25.07.2018);

Від відповідача-1: Кравченко О. М. (довіреність № 61/2 від 24.01.2019);

Від відповідача-2: Волошинович О. П. (ордер серії КБ 757996);

Від третьої особи-1: не прибув;

Від третьої особи-2: не прибув;

Від третьої особи-3: не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Адекс" (далі відповідач - 2) про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані не визнанням відповідачами права власності позивача на напіввагони за номерами 52176807, 52302460, 52225984, які були придбані позивачем за договором поставки № 2008/18 від 20.08.2018, укладеним позивачем, як покупцем за умовами договору, з ТОВ "ВГК-1" як продавцем вказаних вагонів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018, яка залишена без змін судом апеляційної та касаційної інстанції, задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 відкладено судове засідання по суті справи на 03.09.2019, Суд зобов`язав Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (відповідач-1) надати суду інформацію щодо дислокації вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984 у період з 28.08.2018 по 04.09.2018, позивача - надати суду в оригіналі акт технічного огляду вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984 від 31.08.2018 для огляду в судовому засіданні (у разі відсутності даного документу в оригіналі - зазначити причини відсутності та надати відповідні докази).

22.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання № 19/08 від 19.08.2019 про витребування оригіналів письмових доказів.

28.08.2019 від позивача надійшло клопотання № 22/08 від 22.08.2019 про приєднання доказів.

02.09.2019 від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач-1) надійшло клопотання про дослідження і долучення матеріалів до справи, а саме відомостей про дислокацію вагонів.

03.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма "Адекс" (відповідач-2) надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2019.

У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача надала пояснення щодо клопотання № 19/08 від 19.08.2019 про витребування оригіналів письмових доказів та просила витребувати з Шевченківського управління поліції ГУНП у місті Києві оригінали наступних письмових доказів:

- Договір купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс"

- Специфікацію № 1 від 03.04.2018 до договору купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018;

- Специфікацію № 4 від 10.05.2018 до договору купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018;

- Акт приймання-передачі вагона № 8 від 31.08.2018 до договору купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018;

- Акт приймання-передачі вагона № 9 від 31.08.2018 до договору купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018;

- Акт приймання-передачі вагона № 10 від 31.08.2018 до договору купівлі-продажу № 01-03/04 від 03.04.2018;

- Акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" на 24.10.2018, що перебувають в матеріалах справи кримінального провадження № 12019100100000440 від 17.01.2019, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим Кудря В.І., оскільки у позивача наявні сумніви в існуванні оригіналів актів приймання-передачі вагонів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс" (вказані докази наявні в матеріалах справи в копіях, однак на стадії дослідження доказів виникли сумніви в їх достовірності, в зв`язку з чим виникла необхідність витребувати оригінали таких документів для огляду в судовому засіданні).

Крім того, представник позивача зазначив, що в ході кримінального провадження було допитано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" Мартинюк Л.В., якою повідомлено про те, що вказані акти вона не підписувала.

03.09.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про витребування оригіналів доказів у слідчого Шевченківського Управління поліції Головного управління національної поліції України у м. Києві для огляду в судовому засіданні та зобов`язав надати докази до суду у строк до 28.10.2019, Розгляд справи було відкладено на 29.10.2019.

В судовому засіданні 29.10.2019 Суд встановив, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 про витребування доказів Шевченківське управління поліції ГУНП у місті Києві отримало 10.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Станом на 29.10.2019 від слідчого Шевченківського Управління поліції Головного управління національної поліції України у м. Києві не надходило заяв на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 про витребування доказів, а також не повідомлено суд про причини неможливості виконання ухвали суду, з огляду на що Суд вжив заходи процесуального примусу шляхом накладення на Шевченківське Управління поліції Головного управління національної поліції України у м. Києві штрафу у розмірі 9 605, 00 грн за невиконання вимог суду, та повторно витребував у слідчого Шевченківського Управління поліції Головного управління національної поліції України у м. Києві оригінали доказів.

18.11.2019 від Шевченківського Управління поліції Головного управління національної поліції України у місті Києві надійшов лист № ВХ20981/125/56/01-2019 від 18.11.2019 на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2019, в якому повідомлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100000440 від 17.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Матеріали кримінального провадження станом на дату надання відповіді витребувано Київською місцевою прокуратурою №10 для вивчення та до Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві не повертались. Крім цього, у подальшому, для об`єктивності досудового розслідування і проведення його в розумні строки, які закінчуються 17.02.2020, після повернення кримінального провадження № 12019100100000440 до Шевченківського УП, слідчим призначено почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Київському НДЕКЦ МВС України. Слідчий підтвердив наявність оригіналів витребуваних доказів в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 12019100100000440. Також було зазначено, що витребувані документи у кримінальному провадженні № 12019100100000440 мають значення речових доказів, про що слідчим винесено відповідну постанову. Після проведення судово-почеркознавчої експертизи вказані документи будуть в найкоротші строки надані до Господарського суду м. Києва для проведення їх огляду у судовому засіданні.

У зв`язку із вище викладеним, Шевченківське УП ГУНП в м. Києві просило скасувати ухвалу від 29.10.2019, в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення з Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві штрафу в розмірі 9 605, 00 гривень.

19.11.2019 Суд скасував ухвалу від 29.10.2019 в частині застосування заходів процесуального примусу, розгляд справи по суті відклав на 05.12.2019, про що постановив відповідну ухвалу, зазначивши в ній мотиви та обґрунтування прийнятих рішень.

27.11.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла письмова промова у судових дебатах.

В судове засідання 05.12.2019 треті особи - 1, 2, 3 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач та відповідачі - 1, 2 в судове засідання 05.12.2019 прибули, та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників справи надані впродовж розгляду справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 20.08.2018 між позивачем, як покупцем, та третьою особою - 1, як продавцем, був укладений договір поставки № 2008/18 (далі за текстом - договір № 2008/18), відповідно до п. 1.1. якого покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а продавець зобов`язується продати залізничні напіввагони, що були у вжитку, термін служби яких більше 22 років (далі - вагони), в кількості 3 одиниці, за ціною, вказаною в специфікаціях (відповідно з формою додатку 3 1 до договору), які є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до п. 2.2. договору № 2008/18 ціна кожного вагона, його номер, модель і дата побудови вказуються в специфікаціях (відповідно до форми додатку до цього договору) і є невід`ємними частинами цього договору.

Оплата здійснюється покупцем окремо по кожній партії вагонів, зазначених в специфікаціях до цього договору, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% передоплати за партію вагонів, зазначеної в специфікаціях протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку продавця та огляду вагонів згідно п.3.7. договору (п. 2.3. договору № 2008/18).

Орієнтовна вартість договору становить 1 335 200,00 грн, в тому числі ПДВ 20% (п. 2.5. договору № 2008/18).

В п. 3.1 договору № 2008/18 сторони погодили, що передача вагонів здійснюється на умовах DDP (станція прийому - передачі вагона на території України), згідно з правилами Інкотермс - 2010 . Назва станції прийому - передачі вказується в специфікації та акті прийому - передачі вагонів до договору.

Відповідно до п. 3.3. договору вагони передаються в розпорядження покупця в порожньому стані на станції прийому- передачі вагонів. На підтвердження прийняття вагонів сторони підписують акт прийому-передачі вагонів із зазначенням номерів вагонів, станції прийому-передачі і ціни вагонів за формою, зазначеною в додатку до цього контракту. Датою (моментом) виконання продавцем зобов`язань по постачанню вагонів, датою поставки, датою переходу права власності на вагони, а також дата переходу від продавця до покупця ризику випадкової загибелі або псування вагонів є дата передачі вагонів на станції прийому-передачі - дата штемпеля на залізничній накладній станції прикордонного прийому - передачі.

В п . 3.5. договору № 2008/18 сторони погодили, що протягом 10 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі вагонів, продавець передає покупцеві наступні документи:

- технічні паспорти вагонів ф. ВУ-4М (оригінали);

- акт приймання-передачі основних засобів;

- інформаційний лист продавця в залізничну адміністрацію приписки вагонів про факт продажу вагонів;

- рахунок-фактуру (інвойс) на партію вагонів, оформлену відповідно до вимог ПК України;

- довіреність на ім`я покупця з правом керування (оперування) вагонами терміном дії не менше 3 (трьох) місяців відповідно до додатку № 4 до контракту;

- документ про підтвердження проведення планового ремонту та про подовження строку експлуатації товару;

- копії договорів (усього ланцюга), послідовно та актів приймання-передачі, що підтверджують перехід права власності на вагони від заводу виробника (колишніх власників, посередників) до продавця включно для приписки вагонів в ГЮЦ УЗ;

- письмово підтвердження РЖД на адресу ГЮЦ Укрзалізниця факту продажу вагонів - для приписки в ГЮЦ УЗ;

- інші документи необхідні для передачі вагонів від продавця до покупця та подальшого оформлення права власності на вагони останнім.

Відповідно до положень п. 3.6. договору, продавець письмово повідомляє покупця про готовність поставки обумовленої партії вагонів, а покупець протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення направляє своїх повноважних представників для огляду вагонів на станцію фактичної дислокації, зазначену продавцем в повідомленні, або висилає письмове повідомлення про відправку вагонів без огляду.

В ході натурного огляду уповноважені представники покупця, спільно з представниками продавця, при його бажанні, визначають технічний стан вагонів та їх придатність відповідно до Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої Радою по залізничному транспорту держав - учасниць Співдружності (протокол від 21-22 травня 2009 року № 50) (п. 3.7. договору № 2008/18).

Після натурного огляду вагонів, протягом доби, сторони підписують акт натурного огляду відповідно до додатку до договору, в якому вказують номери оглянутих покупцем вагонів, номера вагонів підлягають передачі на станції прийому - передачі та номера відбракованих вагонів із зазначенням причин, що послужили підставою для за бракування вагонів за якістю. З підписанням зазначеного акту натурного огляду сторони підтверджують готовність прийому - передачі оглянутих вагонів. Після підписання акту натурного огляду і оплати рахунку продавець направляє вагони на станцію прийому - передачі (п. 3.8. договору № 2008/18).

В п. 4.3. договору № 2008/2018 сторони зазначили, що продавець гарантує покупцю, що вагони не обтяжені ніякими правами або домаганнями третіх осіб. Якщо будь - які вимоги третіх осіб будуть звернені до покупця після прийняття ним вагонів, то продавець буде відповідальним за регулювання всіх таких вимог і за відшкодування покупцеві збитків, що виникли внаслідок цього. Продавець передає вагони за договором покупцю, гарантуючи, що вагони належать йому на праві власності, не здані в оренду, не продані, не є предметом застави, не перебувають під забороною відчуження, арештом.

Сторонами зазначеного договору специфікації № 1, № 2 та № 3 були підписані 20.08.2018, 21.08.2018 та 23.08.2018 відповідно, щодо поставки на станцію призначення код 430002, Куп`янськ - Сорт. вагонів № 52176807 (дата виготовлення 28.09.1994, напіввагон моделі 12-132, вартістю 444 640, 00 грн), № 52302460 (дата виготовлення 01.12.1993, напіввагон моделі 12-132, вартістю 445 280, 00 грн), № 52225984 (дата виготовлення 28.11.1994, напіввагон моделі 12-132, вартістю 445 280, 00 грн) відповідно.

За твердженням позивача на підставі договору № 2008/18 він у серпні 2018 року набув у власність три напіввагони вартістю 1 335 200, 00 грн - № 52176807, № 52302460, № 52225984.

Факт придбання позивачем вказаних напіввагонів, позивач підтверджує такими документами: договір № 2008/18, укладений між позивачем та ТОВ ВГК-1 ; підписані між ТОВ ВГК-1 та ТОВ Авантаж Інспект акти прийому - передачі № 1 від 20.08.2018, № 2 від 21.08.2018 та № 3 від 23.08.2018; складені ТОВ ВГК-1 та підписані сторонами видаткові накладні № 1800011 від 20.08.2018, № 1800014 від 21.08.2018 та № 1800015 від 23.08.2018, що підтверджують факт поставки товару; платіжні доручення № 618 від 21.08.2018, № 620 від 22.08.2018, та № 621 від 23.08.2018, що підтверджують факт здійснення ТОВ Авантаж Інспект на користь ТОВ ВГК-1 оплати за напіввагони № 52176807, № 52302460, № 52225984 на суму 1 335 200, 00 грн з урахуванням ПДВ.

Із матеріалів справи також вбачається, що ТОВ ВГК-1 (третя особа - 1) придбало вагони № 52176807, № 52302460, № 52225984 у ТОВ Транс - Альянс Україна (третя особа - 3) на підставі договору поставки № 15-08/18 від 15.08.2018 (далі за текстом договір № 15-08/18).

У відповідності до п. 1.1. договору № 15-08/18 покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а продавець зобов`язується продати залізничні напіввагони, що були у вжитку в кількості 2 (дві) одиниці , за ціною вказаною в специфікаціях.

Передача вагонів здійснюється на умовах EXW (станція прийому - передачі: Куп`янськ), згідно з правилами Інкотермс - 2010 . Назва станції прийому - передачі вказується в специфікації та акті прийому - передачі вагонів д договору (п. 3.1. договору № 15-08/18).

В п. 3.3. договору № 15-08/18 сторони погодили, що вагони передаються в розпорядження покупця в порожньому стані на станції прийому - передачі вагонів. На підтвердження прийняття вагонів сторони підписують акт прийому - передачі вагонів із зазначенням номерів вагонів, станції прийому - передачі і ціни вагонів за формою, зазначеною в додатку до контракту. Датою (моментом) виконання продавцем зобов`язань по постачанню вагонів, датою поставки, датою переходу права власності на вагони, а також дата переходу від продавця до покупця ризику випадкової загибелі або псування вагонів є дата передачі вагонів на станції прийому-передачі - дата штемпеля на залізничній накладній станції прикордонного прийому - передачі.

На підтвердження факту набуття третьою особою у власність ТОВ ВГК-1 напіввагонів позивач надав суду копії актів прийому - передачі № 2 від 20.08.2018, № 3 від21.08.2018 та видаткових накладних від 20.08.2018 та від 21.08.2018, відповідно до яких третя особа - 1 прийняла від третьої особи - 3 напіввагон № 52176807 20.08.2018, а піввагони № 52225984 та № 52302460 21.08.2018.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Транс - Альянс Україна (третя особа - 3) придбало вагони за договором купівлі - продажу № СТ-59 від 29.12.2017 у Акціонерного товариства Сталь Транс , створеного у відповідності до законодавства Російської Федерації. Вагони № 52176807, № 52225984 та № 52302460 були передані третій особі - 3, в м. Москва 13.08.2018, відповідно до акту прийому - передачі № 6 до договору купівлі - продажу № СТ-59 від 29.12.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Митне оформлення вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984 ТОВ Транс Альянс Україна було здійснено на підставі імпортних вантажно-митних декларацій № UA807010/2018/010543 від 20.08.2018, № UA807010/2018/010595 від 21.08.2018 та № UA807010/2018/010696 від 23.08.2018, копії яких наявні в матеріалах справи.

06.09.2018 Федеральним агентством залізничного транспорту було видано начальнику інформаційно-обчислювального центру залізничних адміністрацій підтвердження про продаж за договором поставки вагонів від AT Сталь Транс резиденту України - ТОВ Транс Альянс Україна .

Як стверджує позивач, після прийняття позивачем вагонів за актами приймання-передачі, вони були направлені ТОВ ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА в інтересах ТОВ Авантаж Інспект до структурного підрозділу "Вагонне депо Куп`янськ регіональної філії Південна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця для проведення капітального ремонту (оплату якого здійснювало ТОВ Авантаж Інспект ) на підставі укладеного з ТОВ Вагат-Транс Договору № 21/18-р від 09.07.2018, за яким останнє взяло на себе зобов`язання по виконанню деповського та капітального ремонтів.

На підтвердження відповідних доводів позивач надав суду копії накладних № 44049609 та № 44125383 щодо направлення ТОВ ТРАНС-АЛЬЯНС УКРАЇНА в ремонт вагонів № 52176807, № 52302460 29.08.2018 та вагону № 52225984 - 04.09.2018. Платником у вказаних накладних зазначений позивач. Крім того, позивач надав до матеріалів справи копію договору № 21/18-р від 09.07.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАГАТ - ТРАНС , як виконавцем, та позивачем, як замовником, відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з деповського та капітального ремонту вагонів, власності замовника або орендованих замовником в іншого власника, або якими замовник розпоряджається, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач, згідно викладеного в позовній заяві, планував після здійснення капітального ремонту зареєструвати вагони у ГЮЦ ПАТ Укрзалізниця , у відповідності до Порядку внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затвердженого 25.03.2015.

Однак, за твердженням позивача, 09.10.2018 позивач довідався про те, що філією Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця (відповідач - 1) було здійснено реєстрацію вагонів № 52176807, № 52302460 та № 52225984 в базі даних АБД ПВ на юридичну особу - ТОВ ВКФ "АДЕКС" (відповідач - 2).

Позивач вважає здійснення такої реєстрації протиправним, безпідставним та незаконним, з огляду на те, що право власності на напіввагони № 52176807, № 52302460 та № 52225984 належить ТОВ Авантаж Інспект .

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідачів - 2 про визнання права власності на вагони № 52176807, № 52302460 та № 52225984 за позивачем, про витребування з чужого незаконного володіння відповідача - 2 вагонів № 52176807, № 52302460 та № 52225984, про визнання протиправним внесення відповідачем - 1 до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) стосовно напіввагонів № 52176807, № 52302460 та № 52225984 ознаки Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс" (код ЄДРПОУ 19337742) та зобов`язання відповідача - 1 скасувати реєстрацію власних вантажних вагонів за № 52176807, № 52302460 та № 52225984 в АБД ПВ за відповідачем - 2 та про зобов`язання відповідача - 1 зареєструвати право власності на напіввагони № 52176807, № 52302460 та № 52225984 за позивачем, шляхом внесення до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) стосовно напіввагонів №№ 52176807, 52302460, 52225984 ознаку Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект (код ЄДРПОУ 39400733), шляхом внесення до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) стосовно напіввагонів № 52176807, № 52302460 та № 52225984 ознаки Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект (код ЄДРПОУ 39400733) .

Відповідач - 1 проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що відповідач - 1 є установою, яка здійснює облік права власності на вантажні роботи, на яку покладений обов`язок щодо перевірки поданих на реєстрацію документів. При реєстрації права власності на вагони № 52176807, № 52302460, № 52225984 за відповідачем - 2 така перевірка була проведена, та не було встановлено підстав для відмови в реєстрації права власності. Реєстрація зазначених напіввагонів за відповідачем - 2 відбулася на підставі заявки від 28.09.2018 на внесення (зміни) даних в АБД ПВ по власним вантажним вагонам, технічних паспортів від 31.08.2018, документів про набуття права власності на напіввагони, а саме: договору купівлі - продажу № 01-03/04 від 03.04.2018, актів №№ 8-10 прийому-передачі від 31.08.2018, договору купівлі-продажу № СТ-59 від 28.12.2017, договору купівлі-продажу № АО-ДД/3-904/16 від 24.11.2016, актів огляду технічного стану вантажних вагонів від 31.08.2018 та заяв про приписку власних або орендованих вагонів до станції від 31.08.2018 та від 26.09.2018. Відповідач - 2 звернувся до відповідача - 1 із заявою про реєстрацію вагонів ще 28.09.2018, що передувало зверненню позивача, а відтак позивачу було відмовлено в реєстрації вагонів за ним, оскільки раніше такі вагони були зареєстровані за відповідачем - 2.

Відповідач-1 також зазначив, що не оспорює право власності на спірні вантажні вагони позивача, що спір між позивачем та відповідачем-1 відсутній, та просив суд закрити провадження у справі № 910/14499/18 в частині позовних вимог пред`явлених до відповідача - 1.

Відповідач -2 проти задоволення позовних вимог заперечує, з таких підстав.

03.04.2018 між ТОВ Транс-Альянс Україна , в якості продавця та ТОВ Виробничо - Комерційна фірма Адекс , а якості покупця було укладено договір купівлі-продажу №01- 03/04 (далі за текстом - договір №01- 03/04). Відповідно до п.1.1. цього договору покупець зобов`язаний прийняти і оплатити, а продавець зобов`язується продати і передати покупцю бувші в експлуатації залізничні вантажні вагони в асортименті, по цінам і в кількості, вказаним у специфікаціях, оформлених у відповідності з формою додатку №1 до даного договору, які є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 3.1. передача вагонів здійснюється продавцем на умовах EXW станція приймання-передачі - Куп`янськ.

Специфікацією №1 від 03.04.2018 (пункт 3) визначено спірний вагон № 52302460, Специфікацією №4 від 10.05.2018 (пункти 1, 4) визначено спірні вагони №52176807 та №52225984.

В подальшому, в період з 05.04.2018 по 25.05.2018 відповідачем - 2 було здійснено оплату на користь третьої особи - 3 за договором №01- 03/04 за придбані 17 вагонів в загальному розмірі 6 707 412, 80 грн, докази чого надані в матеріали справи.

На підставі акту приймання-передачі №8 від 31.08.2018 ТОВ Транс-Альянс Україна передало відповідачу-2 спірний вагон №52176807, на підставі Акту приймання-передачі № 9 від 31.08.2018 ТОВ Транс-Альянс Україна передало відповідачу-2 спірний вагон № 52302460, на підставі акту приймання-передачі № 10 від 31.08.2018 ТОВ Транс - Альянс Україна передало відповідачу-2 спірний вагон №52225984. Усі вказані акти були складені в м. Куп`янськ. Копії таких актів наявні в матеріалах справи. Крім того, відповідачем надані в матеріали справи копії актів технічного огляду вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984 від 31.08.2018.

Таким чином, за твердженням відповідача - 2, він уклав договір купівлі - продажу спірних вагонів та оплатив їх, щонайменше як за чотири місяці до укладання договору купівлі - продажу таких вагонів позивачем.

Відповідач - 2 також зазначає, що із наданих позивачем накладних № 44049609 та № 44125383 вбачається, що спірні вагони прибули на станцію Куп`янськ - Сортувальний 28.08.2018 та 04.09.2018, що, на думку відповідача - 2, спростовує твердження позивача щодо передачі останньому спірних вагонів 20.08.2018, 21.08.2018 та 23.08.2018.

Оскільки третя особа - 1 та позивач не набули права власності на спірні вагони, так як у відповідні дати (дати підписання актів приймання - передачі вагонів) вагони ще не прибули на станцію Куп`янськ - Сортувальний, а відповідач - 2 прийняв 31.08.2018 спірні вагони до свого володіння, які були повністю оплачені ним, відповідач - 2 вважає доводи позивача щодо набуття ним права власності на спірні вагони безпідставними, а докази, надані позивачем на підтвердження таких тверджень, недостовірними.

Відповідач - 2 також зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту його прав не відповідає положенням ст. 659 Цивільного кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма АДЕКС зверталася із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс - Альянс Україна про стягнення 2 600 000, 00 грн попередньої оплати по договору № 01-03/04 від 03.04.2018 до Господарського суду міста Києва. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма АДЕКС Господарським судом міста Києва були задоволені повністю про що ухвалене відповідне рішення від 19.03.2019 у справі № 910/15836/18, яке набрало законної сили. У вказаному рішення суду встановлено, що сторонами договору № 01-03/04 від 03.04.2018 було підписано акти приймання передачі вагонів, за якими Товариством з обмеженою відповідальністю Транс - Альянс Україна було передано Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма АДЕКС 10 вагонів , загальною вартістю 4 107 412, 80 грн (а не 17 вагонів) .

Згідно наданої позивачем в матеріали справи копії інформації про вагонні операції за період з 01.07.2018 по 01.11.2018:

Вагон № 52302460:

- перебував на станції Куп`янськ - С з 10.08.2018 по 27.08.2018 з вантажем - гематит;

- перебував на станції Куп`янськ - С з 28.08.2018 по 22.10.2018 на ремонті;

- направлений на станцію Костянтинів з 24.10.2018;

Вагон № 52176807:

- перебував на станції Куп`янськ - С з 10.08.2018 по 27.08.2018 з вантажем - сталь лист пр;

- перебував на станції Куп`янськ - С з 28.08.2018 по 22.10.2018 на ремонті;

- направлений на станцію Костянтинів з 24.10.2018;

Вагон 52225984:

- перебував на станції Куп`янськ - С з 10.08.2018 по 03.09.2018 з вантажем - вугілля СС;

- перебував на станції Куп`янськ - С з 04.09.2018 по 22.10.2018 на ремонті;

- направлений на станцію Костянтинів з 24.10.2018.

Спір між сторонами виник стосовно питання, хто саме набув право власності на вагони № 52176807, № 52302460, № 52225984, позивач чи відповідач - 2 та відповідно чи були правомірними дії відповідача - 1 по реєстрації права власності на вказані вагони за відповідачем - 2.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 316 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України внормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Позивач та відповідач стверджують, що набули право власності на спірні вагони на підставі правочинів, позивач на підставі договору поставки № 2008/18 від 20.08.2018, а відповідач - 2 на підставі договору купівлі-продажу №01- 03/04 від 03.04.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що договір поставки № 2008/18 від 20.08.2018 та/або договір купівлі-продажу №01- 03/04 від 03.04.2018 визнавалися недійсними в судовому порядку, відтак їх правомірність презюмується у відповідності до чинного законодавства.

Статтею 334 ЦК України визначений момент набуття права власності за договором. Так, відповідно до вказаної норми право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Наведена стаття, встановлюючи загальне правило, пов`язує виникнення права власності у набувача за договором саме із фактичною передачею речі, а не з іншим моментом, наприклад, сплатою вартості товару. Передачею визнається фактичне вручення майна набувачеві, здача його перевізникові чи організації зв`язку для відправлення, пересилання.

В договорі поставки № 2008/18 від 20.08.2018, на який позивач посилається, як на підставу набуття ним права власності на спірні вагони, визначено, що передача вагонів здійснюється на умовах DDP (станція прийому - передачі вагона на території України), згідно з правилами Інкотермс - 2010 . При цьому, вагони передаються в розпорядження покупця в порожньому стані на станції прийому - передачі вагонів. На підтвердження прийняття вагонів сторони підписують акт прийому-передачі вагонів із зазначенням номерів вагонів, станції прийому-передачі і ціни вагонів за формою (п. 3.1., 3.3. договору № 2008/18).

Відповідно до правил Інкотермс - 2010 поставка на умовах DDP - поставка зі сплатою мита, яка означає, що продавець здійснив поставку, коли товар, стосовно якого здійснено формальності при імпорті, передано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення.

Позивач підтверджує фактичне прийняття спірних вагонів актами прийому - передачі № 1 від 20.08.2018 щодо вагону № 52176807, № 2 від 21.08.2018 щодо вагону № 52302460 та № 3 від 23.08.2018 щодо вагону № 52225984, а також складеними ТОВ ВГК-1 та підписаними позивачем та третьою особою - 1 видатковими накладними № 1800011 від 20.08.2018, № 1800014 від 21.08.2018 та № 1800015 від 23.08.2018.

В актах, на які посилається позивач зазначено, що вони складені в м. Києві, що не відповідає умовам договору № 2008/18, адже за його умовами вагони передаються на станції прийому - передачі вагонів (Куп`янськ - Сорт.). Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 20.08.2018, 21.08.2018 та 23.08.2018 спірні вагони перебували на станції Куп`янськ з вантажем.

Доказів проведення позивачем натурного огляду вагонів та оформлення актів натурного огляду відповідно до додатку до договору (який передбачений п. 3.8. договору № 2008/18) позивач суду не надав, та пояснив в ході розгляду справи, що такий огляд не проводився, оскільки позивач не вбачав в цьому потреби.

Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Продавцем спірних вагонів позивачу виступило Товариство з обмеженою відповідальністю ВГК-1 за договором № 2008/18, який в свою чергу придбав такі вагони на підставі договору поставки № 15-08/18 від 15.08.2018. За умовами зазначеного договору покупець зобов`язався придбати дві одиниці вагонів (п. 1.1.), а передача вагонів здійснюється на умовах EXW (станція прийому - передачі: Куп`янськ), згідно з правилами Інкотермс - 2010 (п. 3.1.) в порожньому стані (3.3.), з попереднім натурним оглядом вагонів (3.8.).

Відповідно до правил Інкотермс - 2010 поставка на умовах EXW - франко завод, означає, що продавець здійснив поставку в момент, коли товар наданий у розпорядження покупця на площах підприємства продавця чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавцю необов`язково здійснювати завантаження товару на будь - який транспортний засіб для перевезення чи здійснювати формальності для експорту товару, якщо такі формальності застосовуються.

На підтвердження фактичного прийняття спірних вагонів третьою особою - 1 від третьої особи - 3, позивачем були надані в матеріали справи копії актів прийому - передачі № 2 від 20.08.2018 та № 3 від 21.08.2018.

Проте, за актами прийому - передачі № 2 від 20.08.2018 щодо вагону № 52176807 та № 3 від 21.08.2018 щодо вагонів № 52225984 та № 52302460, підписаними на підтвердження факту прийманні вагонів, передано було 3 одиниці вагонів, а не 2 як визначено договором, при цьому доказів внесення змін в договір № 15-08/18 матеріали справи не містять.

У вказаних актах зазначено, що вони складені в м. Києві, що не відповідає умовам договору № 15-08/18, адже за його умовами вагони передаються на станції прийому - передачі вагонів (Куп`янськ - Сорт.). Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 20.08.2018 та 21.08.2018 спірні вагони перебували на станції Куп`янськ з вантажем, і не були порожніми.

Доказів проведення третьою особою - 1, як покупцем за договором № 15-08/18, натурного огляду вагонів та оформлення актів натурного огляду відповідно до додатку до договору (який передбачений п. 3.8. договору № 15-08/18) позивач та третя особа - 1 суду не надали.

В договорі купівлі - продажу № 01-03/04 від 03.04.2018, на який відповідач - 2 посилається, як на підставу набуття ним права власності на спірні вагони, визначено, що: передача вагонів здійснюється продавцем на умовах EXW станція прийому - передачі (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року - Куп`янськ (п. 3.1.); вагони передаються в розпорядження покупця в порожньому стані на станції приймання - передачі (п. 3.2.); на підтвердження прийняття вагонів сторони підписують акт приймання - передачі із зазначенням номерів вагонів, тощо (п. 3.3.); право власності на вагони переходить від продавця до покупця з дати підписання актів приймання - передачі (п. 3.6.); одночасно з вагонами та підписанням актів передається всі технічна документація на вагони, зокрема довідка про реєстрацію вагонів, повідомлення про продаж (п. 3.7.).

Акти приймання-передачі №8 від 31.08.2018, № 9 від 31.08.2018 та № 10 від 31.08.2018, якими відповідач - 2 підтверджує передачу йому спірних вагонів, складені в м. Куп`янськ, і станом на 31.08.2018 вагони були порожні, що відповідає умовам договору № 01-03/04. Також в матеріалах справи наявні копії актів огляду технічного стану вантажних вагонів (спірних вагонів), приписаних до станції Індустріальна і оглянутих на станції Куп`янськ - Сортувальний від 31.08.2018. У яких зазначено, що огляд вагонів був проведений комісією у складі: начальник ВЧДР Куп`янськ Жовтобрюха О. Г., начальника станції Куп`янськ - Сортувальний Перепьолкіна Д.О. та директора ТОВ ВКФ Адекс Поліщука О. В. За результатами огляду було встановлено, що вагони технічно несправні.

В матеріалах справи також наявний лист відповідача - 2 від 31.08.2018 адресований начальнику станції Індустріальна регіональної філії Південної залізної дороги, в якому відповідач просив узгодити приписку, в тому числі спірних вагонів, до с станції Індустріальна, із резолюцією не заперечую .

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідачем - 2 до заявки на внесення (зміни) даних в АБД ПВ по власних вагонах поданої для реєстрації спірних вагонів за відповідачем - 2, були додані в тому числі копії договору купівлі - продажу № АО-ДД/3-904/16 від 24.11.2016, укладеного між Акціонерним товариством Перша вантажна компанія та Акціонерним товариством Сталь Транс щодо купівлі останнім вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984, та акту передачі (прийому) вантажних вагонів на баланс від 26.10.2007 Акціонерного товариства Перша вантажна компанія від Відкритого акціонерного товариства Російські залізні дороги , по якому в тому числі були передані вагони № 52176807, № 52302460, № 52225984.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, в тому числі зазначені вище докази, суд дійшов висновків, що спірні вагони виступили об`єктом продажу за двома договорами укладеними третьою особою - 3, тобто були продані двічі, як третій особі - 1 (яка в подальшому продала їх позивачу), так і відповідачу - 2. При цьому, договір з відповідачем - 2 був укладений першим, а договір з третьою особою - 1 - другим. Останній (в плані часових меж) договір щодо купівлі спірних вагонів був укладений позивачем. І третя особа - 1, і відповідач - 2, і позивач спірні вагони оплатили. Митне оформлення вагонів № 52176807, № 52302460, № 52225984 ТОВ Транс Альянс Україна було здійснено 20.08.2018, 21.08.2018 та 23.08.2018, відповідно договори № 15-08/18 (з третьою особою - 1) та № 01-03/04 (з відповідачем - 2) були укладені до їх митного оформлення, а договір з позивачем був укладений в день оформлення першого вагону. При цьому, договір з відповідачем - 2 був укладений третьою особою - 3 до приймання таких вагонів самою третьою особою - 3 (адже акт № 6до договору № СТ-59 датовані 13.08.2018).

Обставини ж фактичного прийняття третьою особою - 1 та позивачем спірних вагонів суд не визнає доведеними, оскільки надані на їх підтвердження докази, з огляду на їх вірогідність, свідчать про те, що документи були підписані, проте фактичного передання майна не відбулося (вагони перебували в Куп`янську, а акти підписувалися в Києві), а от докази надані відповідачем - 2, з огляду на їх вірогідність, свідчать про те, що спірні вагони фактично були передані третьою особою - 3 відповідачу - 2 та прийняті останнім на станції призначення, у відповідності до умов укладеного між ними договору.

Крім того, ст. 75 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі № 910/15836/18,в якій приймали участь відповідач - 2 та третя особа - 3 у даній справі та яке набрало законної сили, встановлено, що сторонами договору № 01-03/04 від 03.04.2018 було підписано акти приймання передачі вагонів, за якими Товариством з обмеженою відповідальністю Транс - Альянс Україна було передано Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма АДЕКС 10 вагонів. Відтак обставини передання відповідачу - 2 третьою особою спірних вагонів (за актами №8 від 31.08.2018, № 9 від 31.08.2018 та № 10 від 31.08.2018), в тому числі, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, і відповідно мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Доводи позивача щодо того, що третя особа - 3 не здійснювала відчуження спірних вагонів нікому крім третій особі - 1, на підтвердження яких позивач надав в матеріали справи копія листа вих. № 01-12/10 від 12.10.2018, відхиляють судом, як такі що спростовані іншими доказами наявними у справі.

Стосовно доводів наведених позивачем та третьою особою - 1 із посиланням на докази зібрані у кримінальних провадженнях № 12018100100011202, зокрема, щодо посилань на протоколи допитів свідків, то такі доводи відхиляються судом з огляду на положення ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Суд також зазначає, що зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, вирок у відповідному провадженні не постановлений, відтак обставини справи на які посилаються позивач та третя особа - 1, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Щодо доводів позивача про те, що оригінали договору № 01-03/04 від 03.04.2018 та актів приймання - передачі №8 від 31.08.2018, № 9 від 31.08.2018 та № 10 від 31.08.2018 не оглядалися судом, а відтак їх копії не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих по справі. Оригінали вказаних документів у кримінальному провадженні № 12019100100000440 мають значення речових доказів, про що слідчим винесено відповідну постанову. Враховуючи зазначені обставини, у суду відсутні підстави піддавати сумніву зміст вказаних доказів.

Суд також зазначає, що у випадку встановлення в рамках кримінального провадження № 12019100100000440 внаслідок проведення судово - почеркознавчої експертизи факту підроблення відповідних доказів, позивач в порядку визначеному процесуальним законом матиме право на перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Доказів (документальних) отримання третьою особою - 3 повідомлення Федерального агентства залізничного транспорту про продаж вагонів резиденту України виданого 06.09.2018 лише 15.10.2018, як зазначає позивач в матеріали справи надано не було, відтак відповідна обставина не визнається судом доведеною. При цьому, згадане повідомлення датоване 06.09.2018, а відтак могло бути додане відповідачем - 2 до його заявки від 28.09.2018.

Доводи позивача стосовно направлення вагонів третьою особою - 3 саме в інтересах позивача 28.09.2018 та 04.09.2018 для виконання капітального ремонту та оплати позивачем відповідних витрат відхиляються судом з тих підстав, що такі доводи не свідчать про фактичне прийняття позивачем спірних вагонів 20.08.2018, 21.08.2018 та 23.08.2018, а докази надані позивачем на підтвердження таких доводів свідчать про факт понесення позивачем відповідних витрат, а не про фактичне прийняття спірних вагонів.

При цьому, докази подані позивачем 22.08.2018 з клопотанням про приєднання доказів, а саме - копія договору № 07323/ЦТЛ -2018 про надання послуг від 07.02.2018, копії переліків про списання коштів з особового рахунку ТОВ Авантаж Інспект , копія листа ТОВ Авантаж Інспект від 20.08.2018 з доказами його відправлення, копія інструкції ТОВ Вагат Транс та докази його надходження, копії інструкцій ТОВ Авантаж Інспект , наданих ТОВ ВГК -1 з доказами їх відправлення не оцінюються судом, оскільки такі докази не є допустимими доказами, в розмінні ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи відповідача - 1 щодо того, що залізничними накладними № 44049609 від 29.08.2018 та № 44125383 від 04.09.2018 підтверджується факт прибуття вагонів на станцію Куп`янськ - Сорт. у відповідні дати, відхиляються судом, оскільки вказані накладні підтверджують направлення спірних вагонів у відповідні дати в ремонт третьою особою - 3, що чітко вбачається із змісту вказаних доказів та узгоджується з іншими доказами у справі, в тому числі з тими, що надані відповідачем - 2.

У своїй діяльності Філія ГІОЦ (відповідач - 1) щодо реєстрації прав на вагони керується Порядком внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затвердженим від 25.03.2015 заступником генерального директора Жураківським В.О. (надалі - Порядок), розробленим у відповідності до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 (надалі - Правила експлуатації № 17), зареєстрованими в МЮУ 14.02.2015 р. за № 168/26613 та Методичним положенням по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затвердженим на шістдесят першому засідання Ради із залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності 21-22 жовтня 2014 року в м. Баку (із змінами і доповненнями, затвердженими на нараді уповноважених представників залізничних адміністрацій 17-18 грудня 2014 року).

У відповідності до п. 1.1 Порядку, він розповсюджується на вантажні вагони, що перебувають у власності операторів, підприємств, організацій, установ, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майна, договору про спільну діяльність тощо, а також на вагони, які перебувають на балансі державних вагонних компаній.

У пункті 1.2 Порядку зазначено, що ГІОЦ Укрзалізниці - державне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці", однією з функцій якого є ведення інформаційних баз та класифікаторів вантажних вагонів.

Таким чином, основним завданням відповідача 1, є ведення інформаційних баз та класифікаторів як по власних вантажних вагонах, так і по вантажних вагонах міждержавного рівня. Відповідно відповідач 1 - є установою, яка здійснює облік права власності на вантажні вагони.

Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що внесення даних по власних вантажних вагонах до ЛБД ПВ Укрзалізниці та АБД ПВ міждержавного рівня здійснюється ГІОЦ Укрзалізниці за заявкою НЧ залізниці в тижневий термін з моменту отримання заявки. При цьому ГІОЦ Укрзалізниці проводить перевірку документів на відповідність їх інформаційним базам та Методичним положенням.

Згідно пункту 1.2 Порядку, НЧ залізниці - служба статистики залізниці, однією з функцій якої є приймання та перевірка документів власника вагонів за місцем їх приписки.

У відповідності до підпункту 2.2 пункту 2 Порядку, для внесення (зміни) даних по власних вантажних вагонах в АБД ПВ НЧ залізниці приписки вагону отримує від власника вагонів заявку за формою додатку 1 до цього Порядку та відповідний пакет документів. Документи пред`являються в оригіналах та в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками НЧ залізниці надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку та печаткою НЧ. Оригінали документів повертаються власнику.

Матеріалами справи підтверджено, що реєстрація спірних вагонів за відповідачем - 2 відбулася на підставі заяви відповідача - 2 від 28.09.2018 на внесення (зміни) даних в АБД ПВ по власним вантажним вагонам та доданих до неї документів у відповідності до Порядку внесення (змін) даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів. При цьому, доказів, якими би підтверджувалося протиправність дій відповідача - 1 щодо реєстрації спірних вагонів за відповідачем - 2, позивачем до справи надано не було.

Стосовно вимоги відповідача - 1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до нього, з підстав відсутності предмету спору, суд зазначає таке.

В силу положень ст. 231 господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної процесуальної норми можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене у суду відсутні процесуальні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача - 1, адже судом не встановлено порушення відповідачем - 1 прав позивача.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, як не доведених, оскільки позивачем не підтверджені наданими суду доказами обставини фактичного вручення йому (прийняття ним) спірного майна, та відповідно не доведено обставин набуття позивачем права власності на спірне майно.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати при відмові у задоволенні позову покладаються на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 145, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" (65000, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Академічна, будинок 20-Б, офіс 8Б, кабінет 3; ідентифікаційний код 39400733) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська 5, Київ 34, 01034; ідентифікаційний код 40081258) та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс" (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11; ідентифікаційний код 19337742) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГК-1" (04107, м. Київ, вул. Печенізька, будинок 8; ідентифікаційний код 41603428), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" (03150, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ ТЮТЮННИКА, БУДИНОК 5-Б, ОФІС 11; ідентифікаційний код 38346686) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 13, Н/П 1, 2; ідентифікаційний код 41153527) про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати позивача покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" (65000, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Академічна, будинок 20-Б, офіс 8Б, кабінет 3; ідентифікаційний код 39400733).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.12.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко