Рішення

від 18.12.2019 по справі 922/3163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3163/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс", м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-ТА", м. Харків про стягнення коштів 613 430,00 грн. за участю представників:

позивача: Івтушок С.В., адвокат;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп-Тойс" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-ТА"(далі-відповідач) про стягнення завданих збитків в розмірі 21 375,00 євро, що еквівалентні за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову 569 430,25 грн. та штрафу за неподання автотранспорту в пункт розвантаження в розмірі 44 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на транспортне обслуговування №07/08/2019 від 07.08.2019 у зв`язку із втратою переданого йому до перевезення вантажу на суму 569 430,25 грн. внаслідок чого, у відповідності до п.5.2 Договору останньому було нараховано штраф у розмірі 44 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.11.2019 об 11:00.

05.11.2019 від позивача до суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів (вх.26627), а саме - копії контракту №1 від 11.04.2017; копії додаткової угоди від 23.03.2018 до Контракту №1 від 11.04.2017; копії додаткової угоди від 17.12.2018 до Контракту №1 від 11.04.2017; фіскальний чек та опис вкладення Укрпошти про надсилання для відповідача копії контракту та додаткових угод.

Протокольною ухвалою від 06.11.2019, на підставі ч.1 ст.119 ГПК України задоволено усне клопотання представника позивача про поновлення строків для подання доказів та подані разом заявою документи були долучені судом до матеріалів справи. На підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання було відкладено на 27.11.2019.

Протокольною ухвалою від 27.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2019 о 12:00.

В призначене судове засідання 18.12.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копію ухвали суду від 07.10.2019, 06.11.2019, 27.11.2019.Проте ухвали повернулись на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній".

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІП-ТОЙС (надалі-Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Велес-ТА (надалі-Виконавець, Відповідач) було укладено Договір на транспортне обслуговування №07/08/2019 згідно якого Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги з організації в виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Відповідно до п.2.1.1 Договору замовник зобов`язується надавати вантажі для перевезення на підставі узгодженого Замовлення на перевезення , що є невід`ємною частиною даного Договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Згідно п.2.2.1 Договору Виконавець зобов`язується у випадку досягнення згоди Сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти Замовнику підтверджене печаткою Виконавця Замовлення на перевезення з вказівкою водія та державного номера автомобіля.

На виконання п.1.1., 2.1.1., 2.2.1 Договору Сторони 07.08.2019 оформили замовлення на перевезення, у вигляді Заявки на перевезення вантажів №40 від 07.08.2019 року (Додаток до договору №07/08/2019 на транспортне обслуговування).

В заявці Сторони погодили: маршрут перевезення - із м. Лендзіни Республіка Польща до України, м.Рівне, Рівненської області; вантаж - поліпропілен; вагу - нетто до 22 т; об`єм - 86 м.кв.; дату завантаження - 08.08.2019 р. до 10:00 код; адресу завантаження - UL Ledzinska 18 43-140 Ledziny; дату розвантаження - 12.08.2019 р; адресу розвантаження - Рівненська область, Рівненський район, с. Корнин, вул. Тракторна, 2; вартість перевезення - 30000 грн.; номер та марка автомобіля - VOLVO, д.н. НОМЕР_1 .

08.08.2019 року Відповідачем, згідно умов Договору та Заявки на перевезення вантажів №40 від 07.08.2019 було одержано вантаж для здійснення послуг перевезення за адресою: м. Лендзіни Республіка Польща (43-140 Ledziny, ul. Ledzinska 18) було завантажено автомобіль державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який згідно Заявки №40 від 07.08.2019 є повноважним представником Відповідача з питань прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та передачі вантажу Замовнику.

Вантаж поліпропілен, вагою 22т 90 кг, вартістю 21 375 євро був одержаний та завантажений відповідачем до перевезення, що підтверджується підписом водія та печаткою у відповідній графі міжнародної товарно-транспортної накладної серія А №484707 від 08.08.2019. На вантаж було передано супровідні документи, а саме - міжнародна товарно-транспортна накладна серія А №484707 та Invoice FS 6/PRO/08/2019/.

Права власності позивача на переданий відповідачу товар підтверджується Контрактом №1 від 11.04.2017, укладеного між позивачем та Polymers Edward Baldyga (Польша) та додатковими угодами до нього від 23.03.2018 та 17.12.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно п.2.2.7 Договору Виконавець зобов`язується доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

Аналогічне положення також міститься у Заявці на перевезення вантажів №40 від 07.08.2019, в якій зазначено, що Виконавець зобов`язується відшкодувати вартість втраченого чи пошкодженого вантажу.

Згідно п.5.1 Договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів 1956 р., Статуту автомобільного транспорту України та чинного законодавства України.

П. 13.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

П.п. 11.1, 11.5, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до Правил. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. 1й залишається у вантажовідправника, 2й передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, 3й та 4й екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача передається перевізнику.

Як зазначає позивач у позовній заяві, автомобіль VOLVO, д.н. НОМЕР_1 на адресу розвантаження 12.08.2019, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної не прибув, зв`язок з водієм був відсутній, відомостей про місцезнаходження автомобіля з вантажем відповідачем надано не було, поряд із тим як п.2.2.6 Договору встановлений обов`язок Виконавця повідомляти Замовника про виникнення будь-яких перешкод виконанню перевезення (ДТП, вилучення вантажу компетентними органами, відмова вантажоодержувача прийняти вантаж тощо).

По даному факту позивачем до Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області 12.08.2019 року було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення та відкрито кримінальне провадження №12019180180001055, що вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових рослідувань.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення на його користь завданих збитків в розмірі 21 375,00 євро, що еквівалентні за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову 569 430,25 грн. та штрафу за неподання автотранспорту в пункт розвантаження в розмірі 44 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження стались не з його вини.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Загальна вартість втраченого товару становить 21 375,00 євро, що у еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову (1 євро - 26,64 грн.) становить 569 430,25 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Так, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає в тому, що належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений перевізником у визначене договором місце та не був вручений зазначеній позивачем особі у відповідній кількості, у зв`язку з втратою перевізником зазначеного вантажу під час його транспортування. Втрати вантажу стала наслідком невжиття перевізником всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходження у своєму тимчасовому (з моменту його отримання і до моменту вручення) фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов`язань по перевезенню вантажу суб`єктом господарювання, яким є відповідач (перевізник). Невжиття перевізником всіх необхідних заходів безпеки зумовило втрату вантажу.

В п. 16.2 Правил зазначено, що при перевезенні вантажів автомобільним транспортом право на пред`явлення перевізнику претензій мають вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення.

15.08.2019 Позивач звернувся до Відповідача з претензією в якій вимагав відшкодувати завдані збитки та сплатити штраф за неподання автотранспорту в пункт розвантаження узгоджений сторонами термін, але відповіді на перетнзію не було отримано.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 ст.17, лежить на перевізнику (ч.1 ст.18 Конвенції).

Враховуючи те, що відповідач у встановленому процесуальним законом порядку не довів відсутності вини (умислу чи необережності) у заподіянні збитків позивачеві, які виникли в результаті втрати отриманого вантажу до перевезення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача завданих збитків в розмірі 21 375,00 євро, що еквівалентні за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову 569 430,25 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до п.5.2 Договору та погоджених сторонами умов викладених в Заявці на перевезення вантажів №40 до Договору передбачено, що за неподання автотранспорту в пункт розвантаження в узгоджені з Замовником терміни, Виконавець виплачує штраф у розмірі 1000 грн. на території України та 50 Євро на території інших держав, за кожну повну добу простою, що включає вихідні та святкові дні.

Враховуючи те, що умовами договору сторони встановили застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за неподання автотранспорту в пункт розвантаження в узгоджені з Замовником терміни, суд зазначає про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафу за період з 12.08.2019 по 25.09.2019, в сумі 44 000,00 грн.

Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 9201,46 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст.549,610,611, 614, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 224, 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС-ТА (61184, Харківська область, м. Харків, вул. Дружби Народів, 233, кв.50, ідентифікаційний код - 39707027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП-ТОЙС (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Млинівська, 18, ідентифікаційний код - 39081836) збитки в розмірі 21 375,00 євро, що у еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову (1 євро - 26,64 грн.) становить 569 430, 25 грн., штраф за неподання автотранспорту в пункт розвантаження в розмірі 44 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору 9201,46 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "23" грудня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне