Рішення

від 16.12.2019 по справі 367/2271/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2271/15-ц

Провадження №2/367/30/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Бабаковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Національного університету біоресурсів і природокористування України до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 про визнання недійсними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

Позивач в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Національного університету біоресурсів і природокористування України звернувся до суду з даним позовом до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 про визнання недійсними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок з незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що Прокуратурою розглянуто матеріали додержання вимог земельного законодавства щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Дослідної станції м`ясного тваринництва.

З`ясовано, що виконавчим комітетом Бучанської селищної ради Дослідній станції м`ясного тваринництва у 1993 році видано державний акт серії Б № 087488 на право користування землею площею 270 га для ведення сільського господарства на території Бучанської селищної ради Київської області.

Правонаступником зазначеної установи стало навчально-дослідне господарство Ворзель Національного аграрного університету (на даний час відокремлений підрозділ НУБіП Навчально-дослідне господарство Ворзель (постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 945 Національний аграрний університет перейменовано в Національний університет біоресурсів і природокористування України).

За результатами розгляду листа Бучанської міської ради від 14.12.2007 № 04-09/1054 вченою радою Національного аграрного університету погоджено передачу земельної ділянки площею 24 га у мікрорайоні Рокач із землекористування НДГ Ворзель НАУ до земель запасу м. Буча, про що Національний аграрний університет повідомив Бучанського міського голову листом від 27.12.2007 № 3913.

У подальшому вказаною міською радою 02.09.2008 прийнято рішення № 941-38-V, яким затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 24 га НДГ Ворзель НАУ в межах міста Буча (мікрорайон Рокач ), припинено право постійного користування вказаної установи зазначеними ділянками, прийнято їх до земель запасу Бучанської міської ради та переведено до категорії земель житлової забудови.

За рахунок указаних земель рішенням Бучанської міської ради від 21.10.2010 № 2053/28-73-V передано у власність 111 громадян земельні ділянки площею по 0,1 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Буча, на підставі якого відділом Держкомзему у м. Бучі Київської області видано громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на земельні ділянки.

Також за рахунок земель НДГ Ворзель НАУ рішеннями Бучанської міської ради від 27.12.2012 №№ 1013/1-35-VI, 1013/2-35-VІ передано у власність 2 громадянам земельні ділянки площею по 0,1 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Буча, на підставі яких відділом Держкомзему у м. Бучі Київської області видано громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на земельні ділянки.

Позивач зазначає, що зазначені рішення Бучанської міської ради про припинення права постійного користування НДГ Ворзель НАУ земельними ділянками, передачі їх у власність громадянам та видані на підставі цих рішень міської ради державні акти на право власності на земельні ділянки мають бути визнані судом недійсними з наступних підстав.

Відповідно до Статуту Національного аграрного університету (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2001 № 202, Університет є самоврядним (автономним) державним вищим навчальним закладом, який провадить свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України Про освіту та Про вищу освіту , інших законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цього Статуту.

Згідно з п. 2 Статуту до складу Університету входить, зокрема, навчально-дослідне господарство Ворзель . Також пунктом 6 Статуту Університету передбачено, що самоврядність автономія) Університету згідно з цим Статутом передбачає самостійне використання майна, переданого Університету в оперативне управління, в тому числі для провадження господарської діяльності, надання цього майна в оренду та в користування без права викупу, а також безстрокове та безоплатне користування виділеними Університету земельними ділянками з правом надання їх у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Оскільки Статут Університету затверджено власником (органом управління) переданого йому в оперативне управління державного майна та у постійне користування земельних ділянок державної власності - Кабінетом Міністрів України, вирішення питання землекористування шляхом добровільної відмови від права користування державними землями не належало до компетенції Університету.

Постановою Верховної Ради України від 09.02.2006 № 3434-ІV селище міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області віднесено до категорії міст та надано статус міста обласного значення.

Також позивач наголошує, що земельні ділянки Університету, які розташовані у межах міста Буча, перебували у державній власності і вирішення питання про припинення права користування Університетом зазначеними землями не належало до компетенції Бучанської міської ради.

За інформацією Департаменту містобудування та архітектури встановлено, що перший генеральний плани м. Бучі розроблено у 1968 році (лист від 11.02.2015 № 01-06-199).

Рішенням Київської обласної ради від 30.04.2014 № 219-17-ІV Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області затверджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж селища Бучі. Відповідно до зазначеного рішення загальна площа склала 2658,1362 га (лист відділу Держземагенства у м. Бучі Київської області від 30.04.2014 № 01-5/235-14). Однак, після вказаних змін меж міста на спірні земельні ділянки генеральний план міста не розроблявся та у встановленому законодавством порядку не затверджувався. Вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земельних ділянок Бучанською міською радою здійснено без урахування містобудівної документації.

З огляду на викладене рішення Бучанської міської ради Київської області від 02.09.2008 № 941-38-V, від 21.10.2010 № 2053/28-73-V, від 27.12.2012 №№ 1013/1-35-VІ, 1013/2-35-VІ прийняті усупереч вимогам законодавства, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

При цьому, оскільки в даному випадку порядок припинення права користування НДГ Ворзель НАУ земельними ділянками дотримано не було, а отже всі подальші рішення Бучанської міської ради Київській області стосовно відведення земельних ділянок є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, особи отримали у власність спірні земельні ділянки на підставі незаконних рішень Бучанської міської ради, та право власності у них на законних підставах не виникло, а отже, державні акти ва право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними.

Водночас особи, які отримали державні акти за оскаржуваними рішеннями Бучанської міської ради, відчужили свої земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_2 , та на державних актах проставлені відмітки про реєстрацію права власності на земельні ділянки (перехід права власності до іншої особи).

В свою чергу, за інформацією відділу Держкомзему у м. Бучі, ОСОБА_2 об`єднала придбані земельні ділянки, в результаті чого сформовано 7 нових земельних ділянок загальною площею 11,2165 га.

Далі ОСОБА_2 відчужила земельні ділянки за вказаними новоствореними земельними ділянками шляхом укладення договорів купівлі-продажу з ОСОБА_116 , який в свою чергу зареєстрував право власності у встановленому законом порядку, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна №№ 35004711, 35005591, 35006785, 35006156, 35008459, 35009070, 35009381.

Згідно зі статтею 36 1 Закону України Про прокуратуру представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. У зв`язку з чим, перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як органу управління державним майном, Київської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою розпоряджатись оспорюваними земельними ділянками, а також в особі Національного університету біоресурсів і природокористування України, як постійного землекористувача, якого незаконно припинено право користування спірними землями.

В зв`язку із викладеними обставинами позивач просив визнати недійсним рішення Бучанської міської ради Київської області від 02.09.2008 № 941-38-V Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Навчально-дослідного господарства Ворзель НАУ переведення їх до категорії земель житлової забудови та передачі їх до земель запасу Бучанської міської ради в межах міста Буча (мікрорайон Рокач ) ; частково визнати недійсним рішення Бучанської міської ради Київської області від 21.10.2010 № 2053/28-73-V Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ; визнати недійним рішення Бучанської міської ради Київської області від 27.12.2012 № 1013/1-35-VІ Про затвердження гр. ОСОБА_81 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 ; визнати недійним рішення Бучанської міської ради Київської області від 27.12.2012 №1013/2-35-VІ Про затвердження гр. ОСОБА_57 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2068894 від 29.04.2013 17:01:29, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0607; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2068119 від 29.04.2013 16:49:11, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0608; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2067276 від 29.04.2013 16:36:18, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0609; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2071373 від 29.04.2013 17:43:37, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0610; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2071659 від 29.04.2013 17:49:51, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0611; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2068521 від 29.04.2013 16:55:19, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0612; скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіна Максима Сергійовича, індексний номер: 2067679 від 29.04.2013 16:42:32, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_116 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0613; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 2,2000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0607, вартістю 3 099 800 гривень; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,9000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0608, вартістю 2 677 100 гривень; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,6000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0609, вартістю 2 254 400 гривень; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 1,4000 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0610, вартістю 1 972 600 гривень; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 2,4304 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0611, вартістю 3 424 433 гривень 60 копійок; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 0,8999 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0612, вартістю 1 267 959 гривень 10 копійок; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_116 на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації та у постійне користування Національного університету біоресурсів і природокористування України земельну ділянку площею 0,7862 га, з кадастровим номером 3210800000:01:132:0613, вартістю 1 107 755 гривень 80 копійок; судові витрати по справі покласти на відповідачів.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Кабінету Міністрів України позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судове засідання позивачі Київська обласна державна адміністрація та Національний університет біоресурсів і природокористування України своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні представники відповідача Бучанської міської ради Київської області проти задоволення позову заперечували в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.

В судове засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та оголошеннями на сайті Судова Влада України , а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Верхового суду від 30.05.2018 встановлено, що виконавчим комітетом Бучанської селищної ради Київської області дослідній станції м`ясного тваринництва у 1993 році видано державний акт серії Б № 087488 на право користування землею площею 270 га для ведення сільського господарства на території Бучанської селищної ради Київської області (т. 1, а. с. 31-35).

26 грудня 2007 року Вчена рада НАУ у складі 85 членів, зокрема, представників органів державної влади, КМУ, прийняла рішення, яким погодила передачу земельної ділянки загальною площею 24 га у м. Бучі (мікрорайон Рокач ) Київської області із землекористування НДГ Ворзель НАУ до земель запасу м. Бучі Київської області за умов узгодженої деталізації її наступного використання і укладання відповідної угоди з університетом у відповідності до вимог законодавства (т. 1, а. с. 109-111).

02 вересня 2008 року Міська рада прийняла рішення № 941-38-V про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 24 га НДГ Ворзель НАУ в межах м. Бучі (мікрорайон Рокач ) Київської області, припинила право постійного користування НДГ Ворзель НАУ зазначеними земельними ділянками, прийняла їх до земель запасу Міської ради та перевела до категорії земель житлової забудови (т. 1, а. с. 36).

21 жовтня 2010 року з указаних земель Міська рада рішенням № 2053/28-73-V передала у власність 111 громадян земельні ділянки площею по 0,1 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Бучі Київської області, на підставі якого відділом Держкомзему у м. Бучі Київської області видано громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки (т. 1, а. с. 37-42).

27 грудня 2012 року Міська рада рішеннями № 1013/1-35-VI та № 1013/2-35-VІ передала у власність двох громадян земельні ділянки площею по 0,1 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Бучі Київської області, на підставі яких відділом Держкомзему у м. Бучі Київської області видано громадянам та одночасно зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки (т. 1, а. с. 43, 44).

Державні акти за оскаржуваними рішеннями Міської ради від 21 жовтня 2010 року та від 27 грудня 2012 року отримали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_117 , ОСОБА_48 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_118 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 ., ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 ., ОСОБА_85 , ОСОБА_86 ., ОСОБА_87 ., ОСОБА_88 ., ОСОБА_119 . ОСОБА_120 ., ОСОБА_90 ., ОСОБА_91 ., ОСОБА_92 ., ОСОБА_93 ., ОСОБА_95 ., Дараліев ОСОБА_121 . О., Кондренко А. В.-, ОСОБА_98 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 . та відчужили свої земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, укладених із ОСОБА_2 , про що на державних актах проставлені відмітки про реєстрацію права власності на земельні ділянки (перехід права власності до іншої особи) (т. 2, а. с. 41 -258).

За інформацією відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області ОСОБА_2 . об`єднала земельні ділянки, в результаті чого сформовано 7 нових земельних ділянок загальною площею 11,2165 га. У подальшому ОСОБА_2 відчужила ОСОБА_116 новостворені земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, який зареєстрував право власності в установленому законом порядку, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна № 35004711, 35005591, 35006785, 35006156, 35008459, 35009070, 35009381 (т. 2, а. с. 20-40) та договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 29 квітня 2013 року, посвідченими Приватним нотаріусом, зареєстрованими в реєстрі за № 2398, 2399, 2400, 2401, 2402, 2403, 2404 (т. 3, а. с. 6-12).

Листом від 05 листопада 2008 року № 38-9313 прокурором м. Ірпеня висунуто вимогу голові Міської ради про надання до прокуратури м. Ірпеня у строк до 07 листопада 2008 року інформації про користувачів земельної ділянки загальною площею 24 га в м. Бучі (мікрорайон Рокач АДРЕСА_3 Київської області, яка рішенням Міської ради від 27 грудня 2007 року № 588-24-V прийнята до земель запасу Міської ради, із зазначенням чи надавалася вказана земельна ділянка в оренду, користування будь-яким фізичним або юридичним особам, якщо так, то зазначити, кому саме (прізвище, ім`я, по батькові, назву юридичної особи, адресу), за яким рішенням, із наданням належним чином завірених копій рішень з додатками (т. 1, а. с. 92).

07 листопада 2008 року виконавчим комітетом Міської ради надано відповідь №04-08/2864 про те, що Міською радою прийнято рішення від 02 вересня 2008 року № 941-38-V Про затвердження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками НДГ Ворзель НАУ, переведення їх до категорії земель житлової забудови та передачі їх до земель запасу Міської ради в межах м. Бучі (мікрорайон Рокач ) Київської області. Міською радою не приймалися рішення щодо надання вищевказаних земельних ділянок в оренду чи в користування будь-яким фізичним або юридичним особам (т. 1, а. с. 91).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Частиною четвертою статті 63 Закону України Про вищу освіту , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що повноваження власника (власників) щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти реалізуються відповідно до законів.

Частиною другою статті 84 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі КМУ, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Частиною першою статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 149 ЗК України сільські, селищні ради мають право вилучати земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною першою статті 116 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 141 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема й добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

Частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється те, що до складу НАУ (правонаступником якого є Університет) входить НДГ Ворзель НАУ.

За змістом пункту 1 статуту НАУ (правонаступником якого є Університет) затвердженого постановою КМУ від 01 березня 2001 року № 202 , який був чинним на момент відмови від права користування спірною земельною ділянкою, він як державний вищий навчальний заклад є юридичною особою та перебуває в управлінні КМУ.

Пунктами 78, 79 зазначеного статуту НАУ визначено, що майно, закріплене за НАУ (правонаступником якого є Університет), належить йому на праві оперативного управління. Університет користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до законодавства і цього статуту. Питання вилучення земель, відведених у постійне користування НАУ, правонаступником якого є Університет (в тому числі його навчально-дослідних господарств та дослідних станцій), вирішуються відповідно до ЗК України .

Приймаючи 02 вересня 2008 року рішення № 941-38-V, яким затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 24 га НДГ Ворзель НАУ в межах м. Бучі (мікрорайон Рокач ) Київської області, Міською радою не враховано положень частини третьої статті 142 ЗК України щодо встановленого законодавством порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок добровільної відмови землекористувача, зокрема не перевірено наявності правових підстав для прийняття такого рішення з урахуванням юридичного статусу землекористувача, положень його правовстановлюючих документів, а також виходячи з належності спірної земельної ділянки до земель державної власності.

Недотримання Міською радою вказаних вимог та неотримання на момент прийняття оскаржуваного рішення органом місцевого самоврядування (02 вересня 2008 року) необхідної згоди органу влади, в цьому випадку - КМУ як власника постійного землекористувача та земельної ділянки, вилучення цієї земельної ділянки свідчить, що рішення про припинення права постійного користування НДГ Ворзель НАУ зазначеною земельною ділянкою, прийняття її до земель запасу Міської ради та переведення до категорії земель житлової забудови не відповідає вимогам як ЗК України , так і статті 63 Закону України Про вищу освіту , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, і прийняте органом місцевого самоврядування за межами власних повноважень, наданих йому Конституцією та законами України, оскільки за змістом статті 12 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності і вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу , однак не земель державної власності. Тобто припинення права постійного землекористування НДГ Ворзель НАУ повинно здійснюватися власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що права та охоронювані законом інтереси позивача дійсно було порушено.

При цьому, на час подання позивачем позовної заяви у 2015 році сплив строк позовної давності. З цього приводу відповідачем Бучанською міською радою Київської області неодноразово подавались до суду письмові заяви про застосування строку позовної давності (а.с.68-82, Том 1, а.с.32-33, 125-128, Том 3, Том 11). Також з цього приводу представником відповідача ОСОБА_1 09.09.2019 подавались письмові заперечення (Том 11). Крім того, встановлено, що позивач не просив суд визнати поважними причини пропущення позовної давності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 26.05.2009 №3932/02, 22 Бацаніна проти Росії кожній зі сторін мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника.

За частиною другою статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій) у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

На прокуратуру відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 45 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій) передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. І лише у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (судове рішення від 20 вересня 2011 р. у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Російської Федерації , п.570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 р. у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , п.51).

Пунктом 137 рішення Європейського суду з прав людини у справі Волков проти України від 09 січня 2013 року, яке є обов`язковим на території України, визначено, що строк давності забезпечує правову визначеність та захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які вкрай важко спростувати, та дозволяє запобігти несправедливості, що може виникнути внаслідок рішень щодо подій, що мали місце у далекому минулому, та на підставі доказів, що з часом стають неналежними та недостатніми.

У частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У частині першій статті 261 ЦК України , встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Щодо початку відліку позовної давності для прокурора необхідно зазначити наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові по справі № 6-178цс15, перебіг строку позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування має рахуватись з часу, коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України у справі № 6-68цс15 від 16.09.2015. Крім того, у постанові по справі № 6-152цс14 від 29.10.2014 Верховний Суд України зазначив, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли державний орган дізнався про порушення свого права, а не з моменту проведення прокуратурою перевірки.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 зазначено наступне: ...65. Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах... .

Отже, строк позовної давності для прокурора починає відраховуватися із того самого моменту, що і для позивачів - з часу, коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила.

З матеріалів справи чітко слідує, що як органи прокуратури України, так і КМУ, КОДА та НУБіП пропустили строк позовної давності, оскільки були обізнані чи могли бути обізнані із можливими порушеннями їх законних прав та інтересів. Так само і прокуратура протягом строку позовної давності, визначеного для даних органів, не подала позов, внаслідок чого без поважних причин пропустила зазначений строк позовної давності.

Із матеріалів справи слідує, що прокуратурою міста Ірпеня Київської області ще в 2008 році в порядку загальнонаглядової перевірки було спрямовано вимогу від 05.11.2008 № 38-3913 до Бучанської міської ради про надання до 07.11.2008 інформації про те, у кого в користуванні перебувають спірні землі площею 24 га (а. с. 92, т. 1). У відповідь Бучанською міською радою було надано відповідь від 07.11.2008 № 04-08/2864 про прийняття відповідного оспорюваного рішення і відсутність інших рішень щодо передачі земельних ділянок із цього масиву у власність (а. с. 91, т. 1).

Таким чином, прокуратура була обізнана зі змістом оспорюваного рішення Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-У Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу м. Буча з 07.11.2008 № 04-08/2864. Отже, нею було пропущено строк позовної давності.

Вказана правова позиція підтверджується і практикою Великої палати Верховного Суду, яка в постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 зазначила наступне: ...Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки, тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах... .

Таким чином, Велика палата Верховного Суду підтвердила, що за загальним правилом позовна давність для прокурора при здійсненні представництва інтересів держави відраховується саме із моменту, коли про таке порушення довідався або міг довідатися не прокурор, а той орган, який уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах. Водночас Верховний Суд встановлює виключення із загального правила, коли початок відліку строку позовної давності для прокурора починається з моменту, коли про порушення права дізнався саме він - під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо.

По суті, у справі № 367/2271/15-ц прокурор дізнався про імовірне порушення інтересів держави незабаром після прийняття оспорюваного рішення Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-У під час проведення прокурорської перевірки в порядку загального нагляду, який станом на 2008 рік існував як одна із функцій прокуратури, чітко визначена Законом України Про прокуратуру . Слід зазначити, що у своїй вимозі від 16.01.2008 вих. № 38-267вих прокурор як правову підстави витребування документів зазначає: У зв`язку з проведенням прокуратурою міста Ірпеня перевірки, керуючись ст.ст. 8,20 Закону України Про прокуратуру .

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про прокуратуру 1991 року (в редакції від 01.01.2008), при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.

Саме цей пункт мається на увазі Верховним Судом під поняттям прокурорської перевірки і саме на виконання цієї норми прокуратура м. Ірпеня витребовувала в 2008 році рішення Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-У.

Крім того, згідно п. 3.1 Наказу Генерального прокурора України № 3гн від 07.11.2012 (далі - Наказ) наказано не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Отже, з даної норми слідує, що на прокуратурі м. Ірпеня прокуратури лежав чітко визначений законом та відомчою нормативною базою обов`язок щомісячно перевіряти всі рішення Бучанської міської ради на предмет їх законності, що повністю виключає імовірність того, що органи прокуратури не були обізнані про можливе порушення законних прав та інтересів держави.

Крім того, відповідно до п. 18 Наказу, копії постанов про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, документів прокурорського реагування, одночасно з їх прийняттям, внесенням (винесенням) надсилати до прокуратур вищого рівня.

Згідно п. 19 Наказу, галузевим підрозділам Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня, прокуратурам міст з районним поділом:

...19.2. Вивчати постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, документи прокурорського реагування та за необхідності узагальнювати прокурорську практику з цих питань.

19.3. У разі невідповідності вимогам закону скасовувати постанови про проведення перевірок, відкликати документи прокурорського реагування.

19.4 Звертатися до суду у порядку та за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 23 Закону України Про прокуратуру , за ініціативою відповідного структурного підрозділу представництва брати участь у розгляді такого позову (заяви) у суді.

19.5 За наявності підстав для захисту прав громадян або інтересів держави у суді матеріали перевірок передавати відповідним підрозділам представництва для підготовки та пред`явлення позову (заяви), застосування інших заходів представницького характеру, передбачених статтею 36-1 Закону України Про прокуратуру .

Отже, із п. 19 Наказу абсолютно чітко випливає, що на прокуратуру Київської області було покладено обов`язок контролювати діяльність підпорядкованих прокуратур (в т. ч. прокуратури м. Ірпеня), а відповідно прокуратура Київської області знала або зобов`язана була знати про результати перевірки прокуратури м. Ірпеня щодо оспорюваного рішення Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-У Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу м. Буча .

Щодо обізнаності КМУ про імовірне порушення законних прав та інтересів держави необхідно зазначити наступне.

Так, КМУ достеменно знав чи міг знати про можливе порушення його законних прав та інтересів принаймні із 04.08.2008, оскільки саме в цей день начальником Головного управління земельних ресурсів Київської області Іванюком А.А. було затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04.08.2008 № 11а-91е щодо проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування землями площею 24 га (а. с. 138, т. 1) (затвердженого оспорюваним рішенням Бучанської міської ради від 02.09.2008 № 941-38-У).

В цьому контексті важливе значення має практика вищих судових інстанцій. Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду було винесено постанову від 30.05.2018 у справі № 367/762/15-ц, в якій сформульовано наступну правову позицію: ...Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (частини перша, друга статті 1 Закону України Про Кабінет Міністрів України ).

Відповідно до статті 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель, викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом, координація проведення земельної реформи розроблення і забезпечення виконання, загальнодержавних програм використання та охорони земель; організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою, встановлення порядку проведення моніторингу земель, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, державі в особі Кабінету Міністрів України та утвореним ним органам, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення.

У силу вимог указаних вище норм матеріального права, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила... .

Таким чином, із цитованої постанови Верховного Суду випливає, що Кабінет Міністрів України здійснював та здійснює свої повноваження не напряму, а через спеціально створені уповноважені органи. Водночас як Уряд, так і підпорядковані йому центральні органи виконавчої влади створюють єдиний цілісний механізм, який забезпечує здійснення організаційно-розпорядчих функцій та контроль за додержанням законодавства в тій чи іншій галузі. Ні Конституція, ні Закон України Про Кабінет Міністрів України не передбачають повноважень Уряду прямо здійснювати функції власника земель державної форми власності, однак для цього він має цілу систему підпорядкованих органів державної влади - міністерств та відомств. Із цього слідує, що і перебіг позовної давності для Кабінету Міністрів та підпорядкованих йому органів (в даному випадку Міністерство освіти і науки, ГУ Держгеокадастру в Київській області та Університет) починає відраховуватися не окремо, а з одного і того самого моменту.

Дана позиція відображена і в практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 19.06.2018 у справі № 922/2756/17 висловив наступну правову позицію: ...в спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядку перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності у справі, що розглядається, слід ураховувати, коли про порушене право дізналася держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції на той чи інший час і змінювався внаслідок прийняття нових нормативних актів... .

Так, органом, який згідно Статуту Університету був уповноважений здійснювати управління Національним аграрним університетом (Національним університетом біоресурсів і природокористування) на момент виникнення спірних правовідносин і до 2015 року (до передачі права управління до Міністерства освіти і науки України) був Кабінет Міністрів України, який мав об`єктивну можливість дізнатися про порушення його майнових прав.

Крім того, відповідно до п. 66 Статуту Національного аграрного університету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 01.03.2001 Про Національний аграрний університет (в чинній на той момент редакції) (далі - Статут), при Університеті було створено наглядову раду, до складу якої згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 945 Про склад наглядової ради Національного аграрного університету входила в т.ч. Віце-прем`єр міністр України, який був заступником її голови.

Вказана наглядова рада контролювала діяльність вищого навчального закладу, а тому мала можливість і була зобов`язана аналізувати ймовірні порушення майнових прав та інтересів Університету. Зокрема, згідно п. 81 Статуту, звіт про діяльність Університету щороку заслуховується на конференції трудового колективу за участю представників наглядової ради і подається, зокрема, Кабінетові Міністрів України.

Отже, Кабінет Міністрів України був обізнаний або принаймні міг бути обізнаний про фактичні обставини переведення спірних земельних ділянок до земель запасу Бучанської міської ради принаймні не пізніше, ніж 31.12.2009 (тобто не пізніше завершення календарного року, наступного за роком, в якому було затверджено вищевказаний персональний склад наглядової ради НАУ, оскільки саме в цьому році було або мало бути проведено конференцію трудового колективу за участю членів наглядової ради, на якому розглядався звіт про діяльність університету).

Відповідно, Кабінет Міністрів України без жодних поважних причин пропустив встановлений законом строк позовної давності.

Щодо обізнаності КОДА про імовірне порушення законних прав та інтересів держави необхідно зазначити наступне.

Так, матеріали справи містять очевидне підтвердження, що КОДА було достеменно відомо про можливе порушення її законних прав та інтересів з 07.09.2009 (тобто з моменту погодження начальником управління містобудування та архітектури КОДА ОСОБА_122 завдання на розроблення містобудівного обгрунтування об`єкту Індивідуальна житлова забудова на ділянці АДРЕСА_4 га частини мікрорайону Рокач в м. Буча Київської області (а. с. 160, т. 1) (яке в подальшому було затверджено рішенням Бучанської міської ради від 12.11.2009 № 1576-57-У). Саме ця територія складає основну частину масиву земель площею 24 га, проект землеустрою щодо припинення права постійного користування яким було затверджено оспорюваним рішенням Бучанської міської ради вц 02.09.2008 №941-38-У.

Крім того, відповідно до п. 66 Статуту Національного аграрного університету затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 01.03.2001 Пре Національний аграрний університет (в чинній на той момент редакції) (далі - Статут), при Університеті було створено наглядову раду, до складу якої згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 945 Про склад наглядової ради Національного аграрной університету входила в т. ч. голова Київської обласної державної адміністраці В.І.Ульянченко.

Вказана наглядова рада контролювала діяльність вищого навчального закладу, а том; мала можливість і була зобов`язана аналізувати ймовірні порушення майнових прав та інтересі] Університету. Зокрема, згідно п. 81 Статуту, звіт про діяльність Університету щорок; заслуховується на конференції трудового колективу за участю представників наглядової ради.

Отже, КОДА була обізнана або принаймні могла бути обізнана про фактичні обставині переведення спірних земельних ділянок до земель запасу Бучанської міської ради принайми не пізніше, ніж 31.12.2009 (тобто не пізніше завершення календарного року, наступного з: роком, в якому було затверджено вищевказаний персональний склад наглядової раді НАУ, оскільки саме в цьому році було або мало бути проведено конференцію трудовог колективу за участю членів наглядової ради, на якому розглядався звіт про діяльністі університету).

Відповідно, КОДА без жодних поважних причин пропустив встановлений законом строк позовної давності.

Крім того, щодо обізнаності Національного університету біоресурсів і природокористування України про імовірне порушення законних прав та інтересів держави слід зазначити наступне.

Так, проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок до земель запасу Бучанської міської ради перед затвердженням отримав, зокрема, відповідний лист-згоду Національного аграрного університету від 27.12.2007 № 3913, який базувався на протоколі засідання вченої ради НАУ від 26.12.2007 протоколі № 6 засідання постійної комісії із земельних питань НАУ від 25.12.2007 (а. с. 109, т. 1). Таким чином, посадові особи НАУ достеменно знали про факт можливого порушення їх прав та інтересів принаймні із 27.12.2007.

Отже, Національний університет біоресурсів і природокористування України знав про можливі порушення його майнових прав в межах строку позовної давності, однак не вжив жодних заходів реагування, хоча мав реальну можливість на це.

Таким чином, як прокуратура Київської області, так і позивачі у справі (КМУ, КОДА та НУБіП) вже в момент прийняття рішення Бучанської міської ради від 02.09.2008 № 941-38-У були обізнані про такі дії, а відповідно мали можливість подати до суду позов про захист порушених прав та інтересів держави. Відповідно, ними без поважних причин було пропущено 3-річний строк позовної давності.

Виходячи з викладеного, оскільки діями Бучанської міської ради Київської області дійсно було порушено права та законні інтереси позивача, однак дізнавшись про порушення свого законного права 07 листопада 2008 року до суду за захитстом цього права він звернувся після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки та не просить визнати поважними причини пропущення позовної давності, то суд відмовляє у задоволенні позову з цих підстав.

На підставі ст. ст. 3, 9, 13, 14, 19, 41, 68 Конституції України, ст. 60 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 152, 153 ЗК України, ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ЗУ Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства , п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі десяти днів, а саме 15.12.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк