Рішення

від 13.12.2019 по справі 310/1495/18

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/1495/18

2/310/91/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2019 року м.Бердянськ

Бердянським міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шевченко А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача КП "Міський палац спорту" - адвоката Озюменко Р.Ю.,

представника відповідача міського голови Чепурного В.П. - адвоката Пенькова О.Ю.,

представника Бердянської міської ради Запорізької області - Замети Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Бердянськ Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Міський палац спорту Бердянської міської ради, Бердянської міської ради, міського голови міста Бердянськ Чепурного Володимира Павловича, в.о. міського голови Холод Олексія Олексійовича про зміну підстави звільнення, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив змінити підставу звільнення в трудовій книжці, скасувавши п. 21 про звільнення його з роботи на підставі розпорядження № 251-р від 22.06.2016 р. наказу № 20 від 23.06.2016 року та зобов`язати КП Міський палац спорту БМР внести зміни в трудову книжку ОСОБА_1 , зазначивши підставою звільнення п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ - закінчення строку трудового договору; стягнути з КП Міський палац спорту БМР на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 73466,00 грн., компенсацію 6801,00 грн. за несвоєчасну виплату середньої зарплати, а всього 80267,00 грн.; стягнути з міського голови міста Бердянськ Чепурного В.П., в.о. міського голови Холода О.О. та Бердянської міської ради солідарно на його користь моральну шкоду в сумі 60 000 грн.

В позові посилається на те, що 30.12.2011 року був призначений на посаду директора КП Міський палац спорту БМР згідно розпорядження міського голови № 658-р. Розпорядженням № 251-р від 22.06.2016 року з ОСОБА_1 було безпідставно достроково розірвано контракт та звільнено позивача з посади. Вказує, що не погоджуючись з безпідставним звільненням, 12.07.2016 подав позовну заяву, яку рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 04.04.2017 року по справі № 310/4781/16-ц задоволено частково, визнано незаконним та скасоване розпорядження Бердянського міського голови Чепурного В.П. № 240-р від 14.06.2016 року Про оголошення догани ОСОБА_1 та визнано незаконним та скасоване розпорядження Бердянського міського голови № 251-р від 22.06.2016 року Про припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 . Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25.05.2017 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року скасовано і ухвалено новее, яким відмовлено в задоволенні позову. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.11.2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 25.05.2017 року скасовано, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року залишено в силі.

Вказує, що зазначена у трудовій книжці причина звільнення не відповідає рішенню суду, у зв`язку з чим звернувся до КП Міський палац спорту БМР, але відповіді не отримав. Крім того, зазначає, що за весь час, коли був достроково звільнений з роботи, а також за весь час судового оскарження повинен отримати середній заробіток за час вимушеого прогулу, у зв`язку з чим просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсацію за її несвоєчасне отримання за період з червня 2016 року по грудень 2017 року включно.

Надає розрахунок суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, який становить 73 466,25 грн. та компенсації невиплаченої заробітної плати в розмірі 6801,00 грн.

Також зазначає, що порушення його прав внаслідок незаконного звільнення з роботи призвело до моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя. Моральні страждання оцінює в 60 000 грн.

17.04.2018 року до суду надійшов відзив на позов від Бердянської міської ради, в якому відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не обгрунтовано заявлену суму моральної шкоди, у зв`язку з чим в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Також 17.04.2018 року до суду надійшов відзив на позов відповідача Холода О.О. , в якому відповідач заявлені до нього вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки підписуючи розпорядження про звільнення позивача діяв від імені Бердянської міської ради, а не від себе особисто.

Також 17.04.2018 р. до суду надійшов відзив на позов від відповідача КП Міський палац спорту БМР, в якому відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.06.2016 по 29.12.2016 виключно в частині заробітної плати. Вважає, що вимоги щодо вимушеного прогулу за період з 30.12.2016 по 19.12.2017 є безпідставними, оскільки відповідно до п.п. 7.1, 7.2 контракту, він діє до 29.12.2016, може бути продовжений виключно за угодою сторін і автоматична пролонгація контракту не передбачається. А отже, трудові відносини в будь-якому разі були б припинені 29.12.2016 року, незалежно від строку розгляду справи судом. Вимоги позивача про стягнення компенсації вважає безпідставними з огляду на те, що така вимога є окремою і не охоплюється поняттям середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також не враховується під час розрахунку середнього заробітку, а також виплачується виключно у випадках, коли дохід нарахований, але не виплачений. Вказує, що позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу ніколи не нараховувався, з відповідною вимогою позивач до відповідача не звертався.

Окрім того, 17.04.2018 р. до суду надійшов відзив на позов відповідача міського голови Чепурного В.П., в якому відповідач заявлені до нього вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки виступає від імені Бердянської міської ради, а не від себе особисто.

03.05.2018 р. до суду надійшла відповідь на відзив КП Міський палац спорту БМР, в якій позивач посилається на те, що оскільки запис в його трудовій книжці не змінений досі, то існують підстави для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також 03.05.2018 р. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача Чепурного В.П. , в якій позивач вважає, що моральна шкода, завдана йому в тому числі і діями Чепурного В.П. який є уповноваженою особою Бердянської міської ради.

Також 03.05.2018 р. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача Холода О.О. , в якій позивач зазначає, що вимоги до вказаного відповідача є способом захисту його прав, а не способом порушення принципу правової визначеності.

Окрім того 03.05.2018 р. позивач надав до суду заяву, в якій вказав, що надати відповідь на відзив Бердянської міської ради не має змоги, бо отримав його не в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали пояснення відповідно до позову. Представник позивача додатково суду пояснив, що розрахунок суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсації ним розраховано з дати звільнення позивача по дату отримання позивачем копії Ухвали ВССУ з рознгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 р., тобто 19.12.2017 р. Наказ № 20 від 23.06.2016 р. позивач не отримав до теперішнього часу, про його існування свідчить лише запис в трудовій книжці позивача, відповідно і його зміст є невідомим та він має сумніви в існуванні цього наказу.

Представник відповідача КП Міський палац спорту БМР адвокат Озюменко Р.Ю. в минулих судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення відповідно до відзиву на позов. В сьогоднішнє судове засідання представник відповідача КП Міський палац спорту БМР адвокат Озюменко Р.Ю. не з`явився, надавши заяву від 13.12.2019 р. в якій просив перенести розгляд справи на іншу дату (а.с.239). Причини неявки суду не повідомив та просив долучити до матеріалів справи довідку КП Міський палац спорту БМР № 88 від 04.12.2019 р.

З огляду на зазначене, суд визнав неявку представника КП Міський палац спорту БМР адвоката Озюменко Р.Ю. з неповажних причин, враховуючи, що в минулому судовому засіданні погоджувалась дата судового засідання з усіма учасниками справи та представник заперечень з цього приводу не надавав (а.с.219-223). Крім того, суд зауважує, що в минулому судовому засіданні 11.11.2019 р. представник відповідача КП Міський палац спорту БМР адвокат Озюменко Р.Ю. зазначав, що не має в наявності наказу № 20 від 23.06.2016 р. та не може повідомити також про його зміст, але має можливість до судового засідання 13.12.2019 р. надати його копію, за наявноті.

Представник відповідача міського голови Чепурного В.П. адвокат Пеньков О.Ю. в судове засідання не з`явився також, надав заяву від 13.12.2019 р. про відкладення засідання у зв`язку з неможливістю явки через перебування у м. Запоріжжя (а.с.236). Поважність причини неявки не зазначив. В минулих судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення відповідно до відзиву на позов.

На підставі вищезазначеного, суд визнав неявку в сьогоднішнє судове засідання представника відповідача міського голови Чепурного В.П. адвоката Пенькова О.Ю. з неповажних причин, враховуючи, що в минулому судовому засіданні погоджувалась дата судового засідання з усіма учасниками справи та представник заперечень з цього приводу не надавав (а.с.219-223).

Представник Бердянської міської ради Запорізької області Замета Н.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення відповідно до відзиву на позов, просила в задоволенні позову відмовити. Суду додатково пояснювала, що наказ № 20 від 23.06.2016 р. цє є наказ, виданий КП Міський палац спорту про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі розпорядження № 251-р від 22.06.2016 р. Наголошувала на необхідності витребування наказу № 20 від 23.06.2016 р. у відповідача КП Міський палац спорту .

Відповідач Холод О.О. в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 224), заяв не надав, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року по справі № 310/4781/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним та скасоване розпорядження Бердянського міського голови Чепурного В.П. № 240-р від 14.06.2016 року Про оголошення догани ОСОБА_1 та визнано незаконним та скасоване розпорядження Бердянського міського голови № 251-р від 22.06.2016 року Про припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 (а.с. 10-14).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25.05.2017 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року скасовано і ухвалено новее, яким відмовлено в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 01.11.2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 25.05.2017 року скасовано, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року залишено в силі (а.с. 6-9).

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , останній звільнений з посади директора КП Міський палац спорту БМР за п.3 ст. 40 КЗпП України на підставі розпорядження № 251-р від 22.06.2016 р., наказу № 20 від 23.06.2016 року (а.с. 229).

Оскільки рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.04.2017 року по справі № 310/4781/16-ц, зокрема визнано незаконним та скасоване розпорядження Бердянського міського голови № 251-р від 22.06.2016 року Про припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 , то позовні вимоги, що стосуються зміни підстави звільнення, яка зазначена в п. 21 трудової книжки в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі розпорядження № 251-р від 22.06.2016 р. та зазначення підставою звільнення п.2 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України: закінчення строку трудового договору - підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зміну підстави звільнення в трудовій книжці, в частині скасування п. 21 про звільнення його з роботи на підставі наказу № 20 від 23.06.2016 року, то суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не є обгрунтованими позивачем та задоволенню не підлягають. Позивач не надав наказ № 20 від 23.06.2019 р., пославшись на те, що йому не відомо взагалі про існування цього наказу, про його існування свідчить лише запис в трудовій книжці.

Крім того, заява представника відповідача Бердянської міської ради Запорізької області Замети Н.О. від 13.12.2019 р., яка нею подана в судовому засіданні, про витребування з КП Міський палац спорту БМР наказу № 20 від 23.06.2016 р., є необгрунтованою та не відповідає вимогам ч.1 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України, та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд бере до уваги, що представником відповідача КП Міський палац спорту БМР адвокатом Озюменко Р.Ю. в судовому засіданні 11.11.2019 р. зазначено, що йому не відомо про існування наказу № 20 від 23.06.2019 р. та інших клопотань ним заявлено не було. Інші учасники справи в ході розгляду даних позовних вимог, клопотань в порядку ст. 84 ЦПК України не заявляли.

Щодо вимог позивача про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2016 року по 19.12.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

ВСУ в постанові від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Сторонами не оспорюється, що контракт між позивачем та КП Міський палац спорту БМР був укладений на період з 30.12.2011 року по 29.12.2016 року.

Також, позивачем неодноразово зазначалося, що він не мав наміру працювати на посаді директора КП Міський палац спорту БМР понад встановлений термін контракту.

Позивач надав до суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації невиплаченої заробітної плати, із яким суд погоджується в частині періоду з червня 2016 року (з дня незаконного звільнення) по грудень 2016 року (день закінчення контракту), та згідно якого сума, яка підлягає стягненню з КП Мський палац спорту БМР за цей період становить 26 251,94 грн., а сума компенсації - 4468,69 грн.

Вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і компенсації невиплаченої заробітної плати за період з січня 2017 року по грудень 2017 року включно задоволенню не підлягають.

Положеннями ст. 237-1 КЗпП України, визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд зауважує, що 08.05.2019 р. до суду надійшла заява позивача про призначення судової психологічної експертизи для з`ясування наявності спричиненої йому моральної шкоди, проведення якої просив доручити фахівцям Київського НДІ судових експертиз.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року вказана заява задоволена.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року провадження по справі поновлено у зв`язку з тим, що 08.06.2018 до суду надійшов лист Київського НДІ судових експертиз, в якому зазначено, що велика поточна завантежність експертів-психологів та плановий порядок виконання експертиз надає можливість розпочати виконання судової експертизи у І кварталі 2019 року.

05.10.2018 р. позивач надав до суду заяву про призначення судової психологічної експертизи для з`ясування наявності спричиненої йому моральної шкоди, проведення якої просив доручити фахівцям ТОВ Судова незалежна експертиза України в м. Київ.

Ухвалою суду від 05.10.2018 вказана заява задоволена.

14.01.2019 р. ухвала суду від 05.10.2018 р. повернена без виконання у зв`язку з неоплатою позивачем витрат на проведення експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 60 000 грн. необхідно відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 19, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Змінити підставу звільнення ОСОБА_1 в трудовій книжці, скасувавши п. 21 про звільнення його з роботи на підставі розпорядження № 251-р від 22.06.2016 р., зазначивши підставою звільнення п.2 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України: закінчення строку трудового договору.

Стягнути з Комунального підприємства Міський палац спорту Бердянської міської ради (Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 27, код ЄДРПОУ 24907804) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 26251,94 грн., компенсацію 4468,69 грн. за несвоєчасну виплату середньої зарплати, а всього 30720,63 грн. (тридцять тисяч сімсот двадцять гривень шістдесят три коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.12.2019 р.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Білоусова