Рішення

від 17.12.2019 по справі 360/4148/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4148/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ, Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ (далі - Відповідач 1, ЦМК), Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» (далі - Відповідач 2, ВЛК) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що за направленням управління кадрового забезпечення Головного управління МВС України в Луганській області, штатною Медичною (військово - лікарською) комісією, яка розташована в Територіальному медичному об`єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області, проведено визначення причинного зв`язку травми, що призвела до смерті колишньої особи начальницького складу органів внутрішніх справ - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначеною Медичною (військово- лікарською) комісією складено постанову № 36, в якій зазначено висновок: «захворювання (що привело до смерті) 15 жовтня 2016 року, ні не пов`язане з проходженням служби в поліції» . Підставами висновку комісії зазначені: протокол засідання військово- лікарської комісії № 36 від 10.05.2018 року, свідоцтво про хворобу № 125 УВ від 28.06.2005 року, наказ МВС № 285 від 03.04.2017 року, р.21, п.21.9, наказ МВС України№ 1346 від 27.12.2002 року, п.3.10, закону України № 850-VШ від 02.07.2015 «Про національну поліцію» ст. 100 п.2/6.

Не погодившись із висновком Медичної (військово- лікарської) комісії, позивач оскаржила постанову №36 до Центральної Медичної (військово- лікарської) комісії МВС України. Позивачка подала скаргу на постанову Медичної (військово- лікарської) комісії при ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» № 36, оскільки вважала що Центральна медична (військово - лікарська) комісія Міністерства внутрішніх справ України за моєю скаргою призначить повторну лікарську експертизу, перегляне постанову підпорядкованої ВЛК і, можливо, прийме інше рішення ніж ВЛК в Луганській області. При поданні скарги вона керувалась пунктами 1, 2, 3, 16, 17, 19, 21 розділу II Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 року за № 285 щодо права подати скаргу на рішення підпорядкованої ВЛК, а також керувалась нормами зазначеного Положення, закону України «Про міліцію» Закону України «Про національну поліцію» , Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» з визначення незаконності постанови № 36.

Листом за серпень 2018 року, який позивач отримала 5 вересня 2018 року, повідомлено про відсутність підстав для встановлення в ВЛК системи МВС причинного зв`язку онко захворювання ОСОБА_2 , шо призвело до його смерті, з проходженням служби в ОВС та з виконанням службових обов`язків. Позивач вважає такі дії протиправними.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову 36 Медичної (військово- лікарської) комісії при ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» щодо встановлення причинного зв`язку смерті і травми та захворювання ОСОБА_2 ;

- визнати бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії з не розгляду скарги на постанову 36 протиправною;

- встановити причинний зв`язок травми і, як наслідків - захворювань ОСОБА_2 , отриманих ним під час виконання службових обов`язків і пізніше, після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, і смерті 15.10.2016 року.

14 січня 2019 року від Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ надійшов відзив на позовну заяву (а.с.53-58). У відзиву зазначено, що в період з 2001 року по квітень 2017 рік, у період в який було отримано травму ОСОБА_2 , робота ВЛК системи МВС регламентувалась Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі - Порядок), затверджених наказом МВС України від 06.02.2001 № 85, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 22.02.2001 за №165/5355 та№ 165/5356. В пункт 1.91. Порядку зазначено, що установлювати причину інвалідності колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців правочинні тільки МСЕК Міністерства охорони здоров`я, які при винесенні свого висновку керуються постановою військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв). Згідно пункту 1.89 Порядку причину смерті колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців установлюють медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) Міністерства охорони здоров`я України. У 2018 році розглядом документації, зокрема лікарським свідоцтвом про смерть № 258 від 17.10.2016 було встановлено, що хворобою, яка призвела до смерті ОСОБА_2 , стало злоякісне новоутворення головного мозку, а не травма голови, перенесена ним за 13 років до того, її наслідки чи захворювання, щодо яких був встановлений причинний зв`язок в свідоцтві про хворобу ВЛК УМВС України в Луганській області від 28.06.2005 № 125УВ. Згідно з пунктом 19 розділу VIII Положення, чинного на цей час, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК за наявності раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) на час звільнення зазначених осіб зі служби та висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Постанова ВЛК в таких випадках приймається в редакції одного з формулювань, що вказані в підпунктах 1-9 пункту 9 розділу VIII цього Положення та відповідних пунктах Положення про ВЛЕ у ЗС України. У серпні 2018 року під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 25.07.2018 ЦВЛК МВС була опрацьована надана нею документація та медично-експертна документація ВЛК ДУ ТМО МВС України по Луганській області щодо її чоловіка ОСОБА_2 . Встановлено, що у травні 2018 року ВЛК ДУ ТМО МВС України по Луганській області було прийнято постанову № 36: захворювання ОСОБА_2 Гліобластома мозолястого тіла. Судомний синдром. Ракова інтоксикація , діагностовані у нього за життя та після смерті, не пов`язані з проходженням служби. Основними підставами для прийняття зазначеної вище постанови були свідоцтво про хворобу ВЛК УМВС України в Луганській області від 28.06.2005 № 125УВ, яка містить постанову про причинний зв`язок захворювань на час звільнення ОСОБА_2 зі служби, та лікарське свідоцтво про смерть, у якому причина його смерті була встановлена лікарем, який лікував померлого. Висновок патологоанатомічного дослідження заявницею не надавався. Зазначену вище постанову щодо ОСОБА_2 було прийнято за наявності направлення на медичний огляд до ВЛК, складеного ліквідаційної комісією ГУ МВСУ в Луганській області щодо ОСОБА_2 після розгляду справи № 812/1865/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, який був часткового задоволений. На думку ЦВЛК МВС, за результатами розгляду наданої ОСОБА_1 документації ВЛК ДУ ТМО МВС України по Луганській області прийняла досить нетипову постанову, що містить друкарські помилки та частково не відповідає вимогам нормативних документів, але дає відповідь на підняте питання по суті: підстав для винесення постанови ВЛК про причинний зв`язок онкозахворювання ОСОБА_2 з проходженням служби та/або з виконанням службових обов`язків на час розгляду не було. Підстав для встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з виконанням службових обов`язків та прийняття постанови про те, що травма 2003року та її наслідки призвели до його смерті в 2016 році, також не було. Причинний зв`язок травми (08.12.2003) та її наслідків як пов`язаних з виконанням службових обов`язків був встановлений у 2005 році в зазначеному вище свідоцтві про хворобу. Основною причиною смерті ОСОБА_2 згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 17.10.2016 № 258 стало злоякісне новоутворення головного мозку. Згідно з Порядком та Положенням постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті, приймається в редакції одного з формулювань відповідного розділу. Оскільки постанова ВЛК ДУ ТМО МВС України по Луганській області була прийнята за направленням ліквідаційної комісії (кадрового апарату), та підстав для її перегляду по суті не було, ЦВЛК МВС її не відмінила. ЦВЛК не вбачала підстав для прийняття нової постанови, яка б задовольнила вимоги позивачки. Постанова ВЛК була залишена без змін. Постанова щодо ОСОБА_2 ЦВЛК МВС не приймалась. Про прийняте рішення заявницю ОСОБА_1 було повідомлено листом ЦВЛК МВС від 08.08.2018 № 33/2 -Н-81 у визначений законодавством термін. Крім того заявницю було інформовано, що згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 № 1317, міські, міжрайонні, районні МСЕК визначають причину смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого (абзац 6 підпункту 1 пункту 11).

ЦВЛК МВС вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та необгрунтованими і просить суд залишити їх без задоволення.

16 січня 2019 року від Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» надійшов відзив на позовну заяву (а.с.75-77). У відзиву зазначено, що ДУ ТМО МВС України по Луганській області повністю заперечує, що дії та бездіяльність, а також рішення прийняте у формі постанови, штатної медичної (військово-лікарської) комісії при ДУ ТМО МВС України по Луганській області є незаконними, оскільки постановленими безпідставно. У постанові встановлено, що захворювання, (яке призвело до смерті) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не пов`язане з проходженням служби в поліції. Постанова ДУ ТМО МВС України по Луганській області Медичної (військово-лікарської) комісії №36 від 10.05.2018 законна, на підставі р. І п. 3 п.п. 4 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, Затвердженої наказом МВС України Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС 03.04.2017 №285 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/304, і вважати її незаконною не є доречним. Враховуючи вище викладене, ДУ ТМО МВС України по Луганській області просить відмовити ОСОБА_1 у позивних вимогах у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року клопотання позивача про призначення експертизи задоволено. Призначено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ, Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи. Також цією ухвалою зупинено провадження у справі до отримання результатів комісійної судово-медичної експертизи (а.с. 106-107).

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року поновлено провадження у справі (а.с.153).

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року витребувано у Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова Національної академії медичних наук України» :

- медичну карту стаціонарного хворого № 163953 на ім`я ОСОБА_2 , у період з 04.08.2016 по 17.08.2016;

- гістологічні скло-препарати та блоки післяопераційного матеріалу вилученої пухлини (а.с.158-159).

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року зупинено провадження у справі до отримання результатів комісійної судово-медичної експертизи (а.с.160-161).

01 листопада 2019 року до суду у зв`язку з закінченням комісійної судово-медичної експертизи надійшла справа № 360/4148/18, висновок експерта № 35/24 та інші документи (а.с.179-194).

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року провадження у справі поновлено та продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів (а.с.196).

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду справи по суті (а.с.222-223).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник Відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у позовних вимогах.

Представник Відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у позовних вимогах.

Заслухавши доводи Позивача, представника Відповідача 1, представника Відповідача 2, дослідивши докази, висновок експерта № 35/24, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

07.12.2017 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новоайдарський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області в якому позивач посилається на таке.

Її чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя був визнаний інвалідом 2 групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Членами його сім`ї були позивач ОСОБА_1 та двоє їхніх дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Причиною смерті є ракова інтоксикація злоякісне новоутворення головного мозку . При встановленні йому інвалідності ІІ групи медико-соціальна експертна комісія встановила причиною інвалідності травма голови ТАК пов`язана з виконанням службових обов`язків .

ОСОБА_2 звільнився з посади заступника начальника слідчого відділу Новоайдарського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області 05.08.2005.

Позивач звернулася до управління праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання в м. Старобільську Луганської області за оформленням дітям соціального статусу членів сім`ї інваліда війни, однак їй пояснили, що відсутній медичний документ про підтвердження причини смерті із захворюванням, яке призвело до інвалідності чоловіка.

Позивач звернулася через Новоайдарський відділ поліції ГУНП в Луганській області до ліквідаційної комісії ГУМВС у Луганській області з проханням видати направлення на військово-лікарську комісію (далі - ВЛК). Листом від 09.10.2017 ліквідаційна комісія відмовила позивачеві в направленні на ОСОБА_5

Листом від 16.11.2017 УПСЗН Старобільської РДА повідомило позивачеві, що вона і діти не мають права на встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , оскільки відсутній документ, що підтверджує причинний зв`язок смерті чоловіка із захворюванням, одержаним у період проходження військової служби.

Позивач вважає, що ліквідаційна комісія неправомірно відмовила їй у наданні направлення на ВЛК. Ліквідаційна комісія самостійно не направила документи її чоловіка до ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку смерті із захворюванням. Так само не направив кадровий підрозділ останнього місця служби чоловіка - Новоайдарського районного відділу УМВС України в Луганській області.

На підставі викладеного позивач просила визнати бездіяльність ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області з ненадання їй направлення на військово-лікарську комісію для подання документів чоловіка - ОСОБА_2 , який помер, для визначення причинного зв`язку його смерті із захворюванням, протиправною; зобов`язати ліквідаційну комісію ГУМВС України у Луганській області надати їй направлення на штатну військово-лікарську комісію для подання документів чоловіка - ОСОБА_2 , який помер, для визначення причинного зв`язку його смерті із захворюванням.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року по справі № 812/1865/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новоайдарський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області в особі ліквідаційної комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 347 від 12.09.2017. У задоволенні решти позову відмовлено (а.с.17-20).

Постановою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» № 36 встановлено, що захворювання, (яке призвело до смерті) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не пов`язане з проходженням служби в поліції (а.с.21).

Позивач звернулась зі скаргою на дану Постанову до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії (а.с.30-32).

Центральна медична (військово-лікарська) комісія листом від серпня 2018 року №33/2-Н-81 ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно з Порядком та чинним на теперішній час Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської комісії)МВС, затвердженої наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, постанови щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (травм) приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби у особи був установлений відповідний діагноз. Встановлення причинного зв`язку захворювань, які виникли після звільнення зі служби, Положенням та Порядком не передбачено. Таким чином, підстав для встановлення причинного зв`язку онкозахворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, з проходженням служби в ОВС та з виконанням службових обов`язків в ВЛК системи МВС на теперішній час не має (а.с.22).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні норми законодавства.

Організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначена Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427 (далі - Положення №285). В подальшому норми Положення № 285 застосовуються у редакції, яка діяла у день прийняття оскаржуваної постанови та розгляду скарги на зазначену постанову.

Відповідно до пп.4 п.3 розділу І Положення № 285, основним завданням ВЛК є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу

Відповідно до п. 5 розділу І Положення № 285 ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Постанови ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Відповідно до п.1 та п.2 розділу ІІ Положення № 285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

Відповідно до п.4 розділу ІІ Положення № 285 у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 16 розділу ІІ Положення № 285 до функцій штатних ВЛК входять, зокрема: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК.

Відповідно до п.10 розділу VIII Положення № 285 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), яке призвело поліцейського до смерті, приймається в редакції одного з формулювань, що вказані у підпунктах 1-10 пункту 9 цього розділу. Встановлення зазначеного причинного зв`язку проводиться штатними ВЛК за направленням підрозділів кадрового забезпечення.

Відповідно до п.19 розділу VIII Положення № 285 установлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарська довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що саме штатні ВЛК встановлюють причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу.

Посилання Відповідача 1 на п. 1.89 та п.1.91 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2001 за № 165/5356, є неприйнятними, оскільки на день прийняття Відповідачем 2 оскаржуваної постанови № 36 та розгляду скарги на дану постанову Відповідачем 1, вказаний Порядок втратив чинність, відповідно до наказу МВС від 03.04.2017 № 285.

Щодо оскаржуваної постанови № 36, прийнятої Військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» , суд зазначає наступне.

Зазначена постанова не відповідає нормам Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427, а саме п.9 та п.10 VIII Положення № 285.

З огляду на зазначене, постанова № 36, прийнятої Військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» , прийнята з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваних дій Центральної медичної (військово-лікарської) комісії з розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» № 36, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, до повноважень ЦМ ВЛК відноситься затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК. Тобто, за наявних підстав постанови підпорядкованих ВЛК затверджуються (незатверджуються) чи скасовуються.

Суд звертає увагу, що Порядок № 285, який регулює питання діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС, не містить у собі жодного алгоритму перегляду ЦМ ВЛК постанов ВЛК. З огляду на п. 16 розділу ІІ Положення № 285, який визначає функції, суд дійшов висновку, що ЦМ ВЛК також проводить лікарську і військово-лікарську експертизи, здійснює контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК.

Суд зазначає, що з відповіді Відповідача 1 вбачається, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 не проводилась військово-лікарська експертиза, за результатами якої ЦМ ВЛК прийняла рішення про затвердження (незатвердження) або скасування постанови Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» № 36, тобто діяла не у спосіб, визначений Положенням № 285.

Щодо позовних вимог в частині встановлення причинного зв`язку травми і, як наслідок - захворювання ОСОБА_2 , отриманого ним під час виконання службових обов`язків, та смерті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 244 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

З огляду на зазначене, до повноважень судів адміністративної юрисдикції не відноситься вирішення питань щодо встановлення причинного зв`язку травми і, як наслідок - захворювання ОСОБА_2 , отриманого ним під час виконання службових обов`язків, та смерті.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 12 лютого 2019 року клопотання позивача про призначення експертизи - задоволено. Призначено в адміністративній справі за даним позовом комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Експертна комісії дійшла висновку, що черепно-мозкова травма, яку ОСОБА_2 отримав 08.12.2003 у вигляді струсу головного мозку, та поява в подальшому віддалених наслідків цієї травми у вигляді посттравматичного церебрального арахноїда, переважно базальних локацій з вираженою гомелікворною дисциркуляцією, вестібулопатією і астено-невротичним синдромом з депресивним включенням; посттравматичної енцефалопотії; синдрома вестибулярної дисфункції; синдрома артеріальної гіпертензії; гліобластоми головного мозку та смерть від її ускладнень, знаходять причино-наслідкову зв`язку (а.с. 180-194).

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені судом обставини та повноваження відповідачів, суд дійшов висновку, що для повного та ефективного захисту прав позивача, є необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов`язати Військово-лікарську комісію Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» повторно розглянути матеріали, які надійшли від Головного управління МВС у Луганській області щодо визначення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 , яка настала 15.10.2016, з урахуванням обставин, зазначених у рішенні суду.

З огляду на те, що суд дійшов висновку протиправності та скасування постанови Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» № 36, у Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ не виникає обов`язку перегляду постанови № 36, відповідно до п. 16 розділу ІІ Положення № 285, що є достатнім та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ з не розгляду скарги на постанову № 36, задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2115,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1204050614 від 05.12.2018 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» на користь понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ, Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» № 36.

Зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» повторно розглянути матеріали, які надійшли від Головного управління МВС у Луганській області щодо визначення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 , яка настала 15.10.2016, з урахуванням обставин, зазначених у рішенні суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Луганській області» (ідентифікаційний код: 08734470, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Ломоносова, будинок 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Ірметова